Загальна характеристика іригаційної, патріархальної, теологічної, договірної, класової, космічної та інших теорій походження держави

Патріархальна теорія (Аристотель, Р. Філмер, Н.К. Михайловський, М.Н. Покровський). Відповідно до цієї теорії держава походить від патріархальної сім'ї, внаслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держа­ва).

Теологічна теорія (Фома Аквінський) грунтується на ідеї боже­ственного створення держави з метою реалізації загального бла­га. Вона обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви — над державою.

Договірна (природно-правова) теорія (Г. Гроцій, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Я.Козельский, М.Радищев, І.Кант). Дана теорія ґрунтується на ідеї походження держави в результаті угоди (договору) як акта розумної волі людей. Об'єд­нання людей в єдиний державний союз розглядається як природ­на вимога збереження людського роду і забезпечення справед­ливості, свободи і порядку.

Органічна теорія (Г.Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Уявлення про державу як про своєрідну подобу людському організму сфор­мульовані ще давньогрецькими мислителями. М. Спенсер у XIX ст. розвив цю думку, заявивши, що держава — це суспіль­ний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин.

Теорія насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський) пояснює виникнення держави як результат війн, насильницько­го підкорення одними людьми інших (у Є. Дюринга — частини суспільства іншою частиною, у Л. Гумпловича і К. Каутського — одного племені іншим).

Названі дослідники відкидають внутрішні соціально-економічні причини походження держави. Всі державно-правові інститути, що існують у суспільстві, виводяться ними з голого насильства. На­сильство лежить і в основі виникнення приватної власності.

Матеріалістична (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В.Ленін) грунтується на тезі про економічні причини (наявність приватної власності) виникнення держави, які породили роз­кол суспільства на класи з протилежними інтересами. К. Маркс писав, що держава є «орган панування, орган гноблення одно­го класу іншим». В. Ленін називав державу «машиною для під­тримки панування одного класу над іншим». У їх трактуванні держава забезпечує переважні інтереси економічно панівного класу за допомогою спеціальних засобів підкорення і управління.

Питання для самоконтролю:

1. Значення первіснного суспільства в становленні та розвитку держави.

2. Етапи розвитку первісного суспільства

3. Органи самоврядування первісного суспільства та їх суть.

4. Що слугувало причинами виникнення держав? Які закономірності в процесі виникнення існували?

5. Яким чином виникли перші держави світу?

6. Порівняння перших державних утворень та сучасних держав.

7. Теоритичні основи виникнення та розвитку держав.

Сутність і типологія держави

«Сегодня все страны могут быть разделены на два класса

- страны, где правительство боится людей,

и страны, где люди боятся правительства»
Амос Р. Е. Пиночет

План

1. Сутність держави

1.1. Внутрішній зміст діяльності держави

1.1.1. Класовий аспект, захист інтересів економічного пануючого класу, здійснення організованого примусу

2. Загальнонаціональний аспект державної діяльності

3. Публічно-політична (державна) влада

3.1. Механізм формування та способи здійснення державної влади

4. Визначення поняття держави

4.1. Держава як організація політичної влади

4.2. Монополія держави на політичну владу

4.3. Легітимація державної влади, її соціальна база

4.4. Державна влада

4.4.1. Управлінська і примусова діяльність державної влади

4.5. Проблема підкорення держави праву

5. Типологія держав

5.1. Формаційний і цивілізований підходи до типології держав

5.1.1. Відмінність цих підходів

5.2. Рабовласницька, феодальна, буржуазна (капіталістична), соціалістична держава

5.3. Сучасна соціально-орієнтована, демократична, правова держава

5.4. Причини зміни типів держав

5.5. Форми переходу від одного до іншого типу держав

Сутність держави

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби транспорту і зв'язку, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші.

Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:

Ø класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;

Ø загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ.

Поиск по сайту: