Особливості оцінки нематеріальних активів

Cкладові елементи потенціалу підприємства.

До елементів потенціалу підприємства можна віднести все, що пов’язане з функціонуванням і розвитком підприємства. Тому структури потенціалу підприємства можна розмежувати на об’єктні та суб’єктні складові

Об’єктивні складові: виробничий потенціал, потенціал землі, основні і оборотні фонди, технологічний потенціал, персонал, фінансовий потенціал з якого випливає ще один потенціал відтворення, вони пов’язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування інноваційного, виробничого, фінансового потенціалу та потенціалу відтворення

Суб’єктивні складові: логістичний потенціал, управлінський потенціал, маркетинговий потенціал, потенціал організаційної структури науково технічний потенціал., пов’язані із суспільною формою їх виявлення. Вони не споживаються, а виступають як передумова, як загальноекономічний, загальногосподарський, соціальний чинник раціонального споживання об’єктивних складових потенціалу підприємства.

Потенціал підприємства, його характерні риси.

Підприємницький потенціал – це сукупність ресурсів (трудових, технічних, фінансових), навичок і можливостей керівників, спеціалістів та інших категорій персоналу, щодо виробу товарів (послуг) отримання максимального доходу і забезпечення і функціонування розвитку підприємства. Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система, що характеризується чотирма основними рисами: 1) потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері економічної діяльності; 2) можливості будь якого підприємства в більшій ступені залежить від наявності ресурсів і резервів не залучених у виробництво; 3) потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, а ще й навичками різних категорій персоналу; 4) рівень і результати реалізації потенціалу підприємства визначається формою підприємства і адекватною до неї організаційною структурою підприємства.

Модель потенціалу підприємства включає: 1) ресурсні можливості; 2) можливості і здібності кадрів підприємства; 3) інноваційні, інвестиційні, інформаційні можливості, що формують фінансові можливості які разом з інвестиційними можливостями трансформуються в четверту складову моделі потенціалу підприємства, що має назву потенціал відтворення.

Особливості оцінки нематеріальних активів.

Вартість немат.акт. прийнято додавати до вартості інших елементів потенціалу під-ва, тому їх прямо чи опосередковано включають у всі практичні формули розрахунку оцінок. Загальна оцінка вартості нем.акт. називається гудвілом. Гудвіл розглядається як вартість ділової репутації, вартість практично всіх нематеріальних активів, величина, на яку вартість бізнесу перевищує ринкову вартість його матеріальних активів і тієї частини нематеріальних активів, яка відображена в бухгалтерському обліку.

Оцінка нем.акт. під-ва здійснюється у таких випадках:

- купівлею-продажем прав на об’єкти інтелектуальної власності; - добровільного продажу ліцензій на використання об’єктів інтелектуальної власності; - внесення вкладів у статутний капітал; - оцінкою бізнесу; -акціонуванням, приватизацією, поглинанням тощо.

Дохідний підхід - встановлення властивостей об’єкту інтелект. Власності, таїх причинно наслідкового зв’язку майбутніми доходами від їх використання

Витратний підхід –базується на міркуванні, що покупець,володіючи певною інфо про бєкт купівлі, не заплатить за нього більше, ніж вартість іншого немю активу з тією ж корисністю. Передбачається визначення витрат на відтворення первинної вартості об’єкта з урахуванням наступних поліпшень.

Ринковий підхід – порівняння з представленними на ринку аналогами

4.Суб`активні складові потенціалу підприємства.

ССПП: 1) науково технічний потенціал; 2) управлінський потенціал; 3) потенціал організаційної структури управління; 4) маркетинговий потенціал.

Науково-технічний потенціал – узагальнююча хар-ка рівня наукового забезпечення вир-ва, а саме науки, техніки, технології, інженерної справи, вир. досвіду, можливостей і ресурсів, наук.-тех. кадрів які є у розпорядженні підприємства для вирішення наук.-тех. проблем. Управлінський потенціал –навички та здібності керівників усіх рівнів упр-ня, щодо формування, організації, створення належних умов для функ-я і розвитку соц.-ек. сист. під-ва. Потенціал ОСУ - загальнокорпоративний, управлінський (формальний чи неформальний) механізм функціонування підприємства який включає в себе рівень організацій функц. елементів системи та характер взаємозв’язків між ними. Маркетинговий потенціал – max можливість під-ва щодо систематичного і планомірного спрямування всіх його функцій (визначення обсягу, попиту, організації виробництва, продажу, післяпродажний сервіс) на задоволення потреб споживачів і використання потенціалу ринків збуту. Маркетинговий потенціал включає логістичний потенціал.

Логістичний потенціал – max продуктивність, а саме функціональна спроможність системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють всі види діяльності, щодо переміщення в просторі та руху в часі персоналу, матеріалів, готових виробів, енергії та інформаційних потоків.

Трудовий потенціал – це персоніфікована робоча сила яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик. Інфраструктурний потенціал –збалансований з вимогами вир-ва можливості цехів, господарств які забезпечують необхідні умови для діяльності основних підрозділів під-ва та задовольняють соц. потреби його персоналу. Інформаційний потенціал – єдність орг.-тех. та інфо можливостей, що забезпечують підготовку і прийняття упр. рішень і впливають на характер і специфіку вир-ва через збір, зберігання (накопичення), обробку та розповсюдження інфо ресурсів.

Інформаційно-обчислюваний потенціал(є головною складовою інформаційного потенціалу) - комплекс тех, програмно-математичних, орг.-ек. заходів і спеціальних кадрів призначених для автоматизації процесу вирішення задач управління підприємств у різних галузях людської діяльності.

Поиск по сайту: