Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Феномен украинской советской культуры



У повоєнні роки розвиток культури проходив у атмосфері ідеологічної непримиренності постійних переслідуваннь інакомислячих. Великоруський щовінізм, "жданівщина" нанесли в цей період особливої сили удар по українській культурі. Над поетами, музикантами, художниками, літературознавцями постійно нависала загроза бути без усіляких підстав звинуваченими в "некритичному підході до реакцій буржуазної культури", "низькопоклонстві перед заходом", "відступі від марксизму-ленінізму", "українському буржуазному націоналізмі" тощо. В 1948 р. з ініціативи вищого партійного керівництва в СРСР розгорнулася боротьба з так званими "космополітами", яка поширилась і в Україні. Пошуки ідеологічних відхилень привели до нападів на діячів європейської культури. Тому в колах творчої інтелігенції стало наростати взаємне недовір’я, підозрілість, утверджувалося донощицтво, що підтримувалося і навіть заохочувалося. Смерть Й. Сталіна і початок дестанілізації суспільства відкрили перед українською національною культурою. У 1950 р. було ліквідовано кабінет європейської історії в Академії наук УРСР. Першими на нову ситуацію зреагували письменники. Виходять автобіографічна повість Довженка " За ширмою", поеми "Розстріляне безсмертя", "Мазепа", повісті Сосюри, Первомайського, Тютюнника. У поезії активно виступали Симоненко, Руденко, Костенко, Павличко, Шевчук.

Після того як Хрущов прийшов до влади, політична ситуація в країні поступово змінюється, настає "відлига" - певна свобода творчості, що породило безліч надій. "Відлига" породила таке явище суспільно-культурного життя, як шістдесятництво - рух творчої молоді, яка сповідувала оригінальну тематику , нові думки, відмінні від офіційних, і стала центром духовної опозиції режиму в Україні. Український живопис 60-80-х рр. ХХ ст., характеризувався негативними тенденціями партійного диктату соцреалізму, що насаджував народницький академічний стиль XIX ст., пропагандизмом і догматичністю. Значними є досягнення української музики. З’явилися нові опери, балети, симфонії. Світове визнання отримала національна школа вокального мистецтва. У 80-х роках з’являються вельми успішні анімаційні стрічки режисерів Володимира Дахна, Давида Черкаського, Леоніда Зарубіна, Володимира Гончарова. У 1951 та 1960 рр. український театр стає учасником Декад української літератури та мистецтва у Москві. Київський колектив підтвердив свій високий мистецький рівень, показав багато нових вистав.

Ситуація у сфері культури різко змінилася з відставкою Хрущова і приходом до влади Брежнєва. Почався поворот неосталінізму, що супроводжувався репресіями, утисками, та переслідуваннями багатьох видатних майстрів культури. У 1984 р. здійснена спроба реформувати освіту. Характерними рисами освіти в Україні були уніфікація, ідеологізація, жорсткий партійний контроль. В науковій сфері проявлявся застій , мали місце упущені можливості, накопичувалося чимало невирішених проблем, недоліків, які призводили до уповільнення фундаментальних розробок, втрати передових позицій у світовій науці. Роль авангарду в розвитку української культури, ліквідації "білих плям історії" відіграла Спілка письменників України та її центральний орган - газета "Літературна Україна". Публіцистика зайняла провідні позиції. Поступово змінилися акценти в питаннях віровизнання, проголошено право свободи совісті. Почалася відбудова багатьох запустілих церковних приміщень, легалізували свою діяльність українські греко-католики, відновився рух серед православних щодо відокремлення незалежності української православної церкви від Московського патріархату. Значною подією в культурному житті Україні стало проведення Першого фестивалю "Червона рута", який від який відбив зацікавленість значної частини української молоді в процесах відродження і самобутнього розвитку української популярної музики.

Отже, можна зробити висновок, що українська культура протягом другої половини ХХ ст. розвивалась у складних умовах. Були також певні суперечливі моменти. Але незважаючи на це, ми зараз можемо пишатись здобутками українських митців у галузі літератури, образотворчого мистецтва, досягненнями вчених, що, до речі, є вагомими і оригінальними. Але зараз старі тенденції відходять у минуле, а в сучасному культурному житті України можна відзначити ряд аспектів, що є доволі позитивними, вони віддзеркалюють процес національного відродження

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.