Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Укриття в захисних спорудах



 

 

Захисні споруди цивільної оборони – це споруди, які призначені для захисту людей від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій техноген-ного, природного, екологічного та воєнного характеру.

 

Укриття населення в захисних спорудах є надійним способом захис-ту від уражаючих факторів ядерної, хімічної, бактеріологічної, звичайної зброї, у разі аварій і деяких стихійних лих (ураганів, снігових заносів).

 

Потреби в захисних спорудах визначають, виходячи з необхідності укриття всіх працюючих за місцем роботи і проживання, усього непрацю-ючого населення за місцем проживання.

 

Укриттю в захисних спорудженнях підлягає все населення відповід-но до його приналежності до певних груп (працююча зміна, населення, що проживає в небезпечних зонах, і ін.)

 

Створення фонду захисних споруджень досягається шляхом: комплексного освоєння підземного простору міст для розміщення


в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого й госпо-


 

 


дарського призначення з урахуванням пристосування їх для вкриття насе-лення при НС;

 
 


обстеження й обліку всіх споруд, що відповідають вимогам захис-ту, споруд підземного простору міст, гірських виробок і природних поро-жнеч;

 
 


дообладнання підвальних й інших заглиблених приміщень; будівництва окремо розташованих заглиблених споруд, об’єктів


господарювання, пристосованих для захисту; масового будівництва в період погрози найпростіших укриттів і


сховищ; своєчасного будівництва за рішенням Кабінету Міністрів України


окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.

 

Наявний фонд захисних споруд використовується для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, встановленому органами МНС України.

 

Класифікація захисних споруд

 

 

За призначенням:

 

для укриття населення; для розміщення органів керування; для лікарняних закладів.

 

За захисними властивостями: сховища; протирадіаційні укриття (ПРУ); найпростіші укриття.

 

За розташуванням: вбудовані; побудовані окремо;

 

метрополітени, гірські вироблення й ін. За строками будівництва:

 

побудовані завчасно; швидко споруджені.

 

 

Сховища

 

 

Сховища – це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист


 


людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і сильно-діючих отруйних речовин, бактеріальних засобів і уражаючих факторів звичайної зброї, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд.

 

Класифікуються вони за захисними властивостями, місткістю, міс-цем розташування, забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням і часом побудови.

 

За захисними властивостями (від дії вибухової хвилі) сховища поді-ляються на п’ять класів.

 

 

Таблиця 5.1 – Класифікація сховищ на класи за ступенем дії ударної хвилі від ядерного вибуху

 

Клас сховища І ІІ ІІІ IV V  
Надлишковий тиск ударної хвилі на по-  
верхні землі біля сховища, кПа  
           
Коефіцієнт ослаблення іонізуючого ви-  
промінювання, не менше  
           

 

 

За місткістю сховища поділяються на: малі – до 150 осіб, середні – від 150 до 450, великі – понад 450 осіб.

 

За місцем розташування – на вбудовані, які розміщені у підвальних приміщеннях будівель, та окремо побудовані поза будівлями.

 

За забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням – промислово-го виготовлення і спрощене, виготовлене з підручних матеріалів.

 

За часом побудови: на побудовані завчасно і швидкоспоруджувані. Зводяться на об’єктах, що продовжують роботу у воєнний час, у ка-

 

тегорованих містах, на небезпечних об’єктах. Розраховані на вкриття най-більшої за чисельністю зміни на строк не менш ніж дві доби.

 

Окремо розташовані сховища будуються на відстані не більше 500 метрів і не менш чим напіввисота найближчої будівлі +3 метри.

 

Сховища будуються з урахуванням таких вимог: забезпечувати за-хист людей від усіх уражаючих факторів, безперервне перебування в них людей не менше двох діб, розташування на місцевості, що не затоплюється на відстані від ліній водостоку і каналізації, мати входи і виходи з тим сту-пенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок їх завалу – аварійні виходи, мати вільні підходи, де не повинно бути горючих або дуже димля-чих матеріалів, висота основних приміщень не менше 2,2 м і рівень полу, вище ґрунтових вод не менш як на 20 см.


 


5.5.3 Об’ємно-планувальне рішення сховища

 

 

Приміщення сховищ розділяються на основні (приміщення для укри-вання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) і допоміжні (приміщення для роз-міщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, во-дозабезпечення і каналізації). В сховищах передбачаються захисні входи і виходи. Нижче наведено схематичний план (без урахування масштабу і взаємного розташування приміщень) сховища.

 
 

 

 


 

 

 

 
               

 

1 – вхід-вихід; 2 – тамбур або тамбур-шлюз; 3 – приміщення для укривання людей; 4 – галерея аварійного виходу, поєднана з повітропроводом;

 

5 – оголовок для забору повітря; 6 – фільтровентиляційне приміщення; 7 – приміщення для дизель-генератора; 8 – комора для продуктів;

 

9 – кімната санпоста; 10 – туалети Рисунок 5.1 – Схематичний план сховища

 

 

Приклад об’ємно-планувального рішення вбудованого і окремо роз-ташованого сховища наведені на рисунку 5.2.

 

 


 
 

 


1 – захисні герметичні двері; 2 – шлюзові камери; 3 – санітарно-побутові відсіки; 4 – основні приміщення для розміщення людей; 5 – галерея аварійного виходу і оголовок; 6 – фільтровентиляційна камера;

 

7 – медична кімната; 8 – комора для продуктів Рисунок 5.2 – План сховища (приклад)

 

 

Сховища складаються з основного приміщення для розміщення лю-дей і допоміжних приміщень – входів, для фільтровентиляційного облад-нання, санітарного вузла, для дизельної установки, резервуарів для води чи артезіанських свердловин, для продуктів харчування, медичної кімнати, тамбур-шлюзи, тамбури (рис. 5.1 та 5.2).

 

Площу приміщення, призначеного для укриття людей, розраховують на одну особу 0,5 м2 при двоярусному і 0,4 м2 при триярусному розміщенні нар, у робочих приміщеннях пунктів управління – 2 м2 на одного працюю-чого, місця для сидінь розміром 0,45 х 0,45 м, а для лежання – 0,55 х 1,8 м. При цьому об’єм приміщення повинен складати не менше, ніж 1,5 м3 на кожну людину.

 

Щоб у сховище не проникало повітря, забруднене радіоактивними речовинами, отруєне небезпечними хімічними речовинами і заражене бак-теріальними засобами, воно має бути герметичним, а система вентиляції повинна забезпечувати невеликий надлишковий тиск (підпір).

 

Входи до сховищ обладнують двома шлюзовими камерами (тамбу-рами), відокремленими від основного приміщення і перегородженими між собою герметичними дверима. Зовні знаходяться міцні захисні герметичні двері, які можуть витримати ударні хвилі ядерного вибуху.

 

Аварійний вихід – це підземна галерея з виходом на територію, яка не завалюється, через вертикальну шахту й оголовок. Аварійний вихід за-кривається захисно-герметичними віконницями, дверима для захисту від ударної хвилі. Оголовок розміщується від будівель на відстані, яка дорів-

 

 


нює половині висоти найбільшої будівлі плюс 3 м – це і є територія, яка не завалюється.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.