Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Об’єкти комунального господарства



 

 

Щорічно бувають кілька десятків аварій на об’єктах комунального господарства. Основними причинами, що призводять до аварії на будівлях і спорудах, є низька якість проектів і виконання робіт, порушення техноло-гічної дисципліни, знос основних будівельних фондів, наявність на ринку будівельних послуг малокваліфікованих дослідних, проектних, будівель-них структур, недосконалість нормативної бази, залучення в господарське використання значних територій зі складними інженерно-геологічними умовами, недостатній контроль відповідними органами, відсутність норма-тивної бази та ін. В Україні в комунальному господарстві склалося крити-чне становище. Водопровідно-каналізаційне господарство характеризуєть-ся незадовільним технічним станом споруд, обладнання, недосконалістю структури управління та нормативно-правової бази для надійного і ефек-тивного функціонування.

 

Існує небезпека виникнення та поширення інфекційних захворювань із-за обмежених технічних можливостей очищення питної води і забезпе-чення нею населення Автономної Республіки Крим, Одеської, Миколаївсь-кої, Херсонської, Дніпропетровської, Луганської, Донецької, Івано-Франківської та ряду інших областей, міста Севастополя. Крім того, ця за-гроза породжена надходженням у водні басейни небезпечних і отруйних речовин, скиданням міських і промислових стічних вод, зливових стоків із забруднених територій, промислових об’єктів та сільськогосподарських угідь, пошкодженнями на водопровідних та каналізаційних мережах. Все це значно погіршує економічний стан водопостачання. Із 344 870 об’єктів комунального господарства непридатними для подальшої експлуатації є біля 1000, з них 250 об’єктів та 4370 кілометрів інженерних мереж перебу-вають вкрай загрозливому технічному стані. Без попереднього очищення у водойми скидається 250 кубометрів стічних вод.

 

Більше 1250 сільських населених пунктів забезпечуються привозною питною водою.

 

В Україні експлуатується понад 17 000 мостів, які не мають відпові-дного нагляду і їх стан не контролюється, у тому числі 34 % мостів побу-довані до 1961 p., а розрахунковий термін їхньої експлуатації –30…40 ро-ків.

 

На теплових електростанціях України 80 % енергоблоків відпрацю-вали розрахунковий ресурс, а 48 % перевищили граничний ресурс. Прак-


 

 


тично відпрацювали свій ресурс 40…50 тисяч кілометрів електричних ме-реж, які введені в експлуатацію до 1970 р.

 

Будівлі та споруди в основних галузях промисловості – чорній мета-лургії, машинобудівній, суднобудівній, вугледобувній, енергетичній, наф-тогазовій, хімічній а також у сільському господарстві введені в експлуата-цію 50…70 років тому, а також ті, що введені в останні 10…20 років, не мають відповідної системи кваліфікованої експлуатації.

 

Гідродинамічні аварії

 

 

Гідродинамічна аварія – це аварія на гідротехнічній споруді, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

 

Такими аваріями в Україні є прориви гребель (дамб, шлюзів) з утво-ренням хвиль прориву катастрофічних затоплень або з утворенням прори-вного паводку і аварійні спрацьовування водосховищ ГЕС у зв’язку із за-грозою проривів гідроспоруди.

 

Дніпровський каскад гідроелектростанцій з великими водосховища-ми зменшує загрозу затоплення територій під час повеней, але при прориві дамб цих водосховищ створює загрозу катастрофічного затоплення.

 

На території України можливі катастрофічні затоплення при руйну-ванні гребель, дамб, водопропускних споруд на 12 гідровузлах та 16 водо-сховищах річок Дніпро, Дністер, Сіверський Донець, Південний Буг. Пло-ща затоплення може сягнути 8294 км2. У зону затоплення потрапляють 536 населених пунктів та 470 промислових об’єктів.

 

У разі руйнування гідроспоруд, характерним для катастрофічного за-топлення є велика швидкість поширення (3…25 км/год), висота (10…20 м) та ударна сила 5…10 т/м2 хвилі прориву і велика швидкість затоплення значної території.

 

При руйнуванні гребель гідроспоруд Дніпровського каскаду терито-рія катастрофічного затоплення становитиме 700 тисяч гектар з населен-ням майже 1,5 міліону осіб. У такій надзвичайній ситуації може бути виве-дено з ладу 270 промислових підприємств, 14 електростанцій, 2000 км лі-ній електропередач, мережі та споруди водного та газового постачання ба-гатьох населених пунктів.


 

 


Підтоплення територій може призвести до виникнення таких надзви-чайних ситуацій, як зсуви, осідання, обвали будинків, споруд, транспорт-них магістралей.

 

За даними Держкомекології, в Україні підтоплені близько 800 тисяч гектар земель. У зону підтоплення потрапляють 240 населених пунктів.

 

Гідротехнічне будівництво, яке призвело до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренування ґрунтових вод є також однією з найважливіших причин підтоплення земель. Так, система водос-ховищ Дніпровського каскаду зумовила підняття рівня води в Дніпрі від 2 до 12 м, внаслідок чого відбулося підтоплення величезних територій При-дніпров’я. Цей процес ураження (50 %) поширюється в зоні Кременчуць-кого водосховища.

 

Недостатнє вивчення інженерно-геологічних умов, прорахунки в проектуванні, будівництві, експлуатації об’єктів у складних інженерно-геологічних умовах та безгосподарське ставлення до освоєння території стали складовими основних причин підтоплення значних територій, що є потенційним фактором виникнення надзвичайних ситуацій.

 

Підводячи підсумки, бачимо, що внаслідок техногенних аварій і ка-тастроф виникають надзвичайні ситуації, що призводять до соціально-екологічних і економічних втрат, виникає необхідність захисту людей від дії небезпечних факторів, проведення евакуаційних заходів, рятувальних та інших невідкладних робіт.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.