Радіаційно небезпечні об’єкти

Об’єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляють-ся, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, хімічні й біологічні речовини, пожежовибухові, гідротехнічні й транспортні спору-ди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють загрозу вини-

кнення НС є потенційно небезпечними об’єктами.

Особливу небезпеку для людей і навколишнього середовища станов-лять радіаційно небезпечні об’єкти (РНО).

До РНО належать:

атомні електростанції (АЕС);

підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива; підприємства поховання радіоактивних відходів;

науково-дослідні організації, які працюють з ядерними реактора-

ми;

ядерні енергетичні установки на об’єктах транспорту та ін.

В світі зараз експлуатуються близько 500 атомних реактори. В Укра-їні діють 4 атомних електростанції з 16 енергетичними ядерними реакто-рами, 2 дослідницьких ядерних реактори та більше 8 тисяч підприємств і організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні радіоактивні речовини, а також зберіга-ють і переробляють радіоактивні відходи.

З усіх можливих аварій на РНО найбільш небезпечними є радіаційні аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у на-вколишнє середовище.

Радіаційні аварії–це аварії з викидом радіоактивних речовин абоіонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормаль-ної експлуатації радіаційно небезпечних об’єктів, у кількостях понад уста-новлену межу їх безпечної експлуатації.

Потенційною небезпекою для України є можливі аварії на АЕС ін-ших держав з викидом радіоактивних речовин.

При аваріях на АЕС можуть бути пошкодження конструкцій, техно-логічних ліній, пожежі, викиди в навколишнє середовище радіоактивних речовин. Протягом 1997…2000 років на АЕС України зареєстровано 131 НС, в результаті яких серйозних наслідків не було і радіаційній фон зали-шився в нормі. У 2005 році на АЕС України було 36 надзвичайних подій об’єктового характеру.

Прогноз і оцінювання радіаційної обстановки передбачають два види можливих аварій: гіпотетична аварія і аварія з руйнуванням реактора.

Гіпотетична аварія–це аварія,для якої проектом не передбачають-ся технічні заходи, що забезпечують безпеку АЕС. Може утворитись небе-зпечна радіаційна обстановка при викиданні в атмосферу радіоактивних речовин, яка може призвести до опромінення населення.

Аварія з повним руйнуванням ядерного реактора може відбутися в результаті стихійного лиха, вибуху боєприпасів, падіння повітряного тран-спорту на споруди АЕС та ін. Така аварія може бути з розривом трубопро-водів із теплоносієм, ушкодженням реактора і герметичних зон, виходом з ладу систем керування і захисту, що може призвести до миттєвої втрати герметичності конструкцій реактора, сплавлення тепловидільних елементів і викиду радіоактивних речовин з парою в навколишнє середовище, мож-ливе розкидання радіоактивних осколків, уламків конструкцій паливних елементів.

На території України розташовано понад 8000 різних установ і орга-нізацій, діяльність яких призводить до утворення радіоактивних відходів

(РАВ).

Виробниками і місцями концентрації радіоактивних відходів є:

1) АЕС (накопичено 70 тисяч кубометрів РАВ);

2) уранодобувна і переробна промисловість (накопичено 65,5 міліо-нів кубометрів РАВ);

3) медичні, наукові, промислові та інші підприємства і організації. Збирання, транспортування, переробку і тимчасове зберігання радіоактив-них відходів та джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) від цих підпри-ємств і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості здійснює Українське державне об’єднання "Радон" (накопичено 5 тисяч кубометрів РАВ);

4) зона відчуження Чорнобильської АЕС (понад 1,1 міліардів кубо-метрів РАВ).

Всі підприємства і організації (крім АЕС) незалежно від відомчої на-лежності передають радіоактивні відходи на міжобласні спеціалізовані комбінати (МСК) державного об’єднання "Радон", яке має у своєму складі 6 спецкомбінатів: Київський, Львівський, Донецький, Дніпропетровський, Одеський і Харківський.

Львівський, Харківський, Одеський і Дніпропетровський спецкомбі-нати приймають і ховають низько- і середньоактивні радіоактивні відходи. Донецький спецкомбінат не має вільних сховищ для зберігання та похо-вання РАВ. Київський комбінат може приймати для тимчасового зберіган-ня відходи низької та середньої активності.

На Київському і Харківському державних міжобласних спеціалізова-них комбінатах через недосконалі конструкції старих сховищ для радіоак-тивних відходів виникло забруднення підземних вод поза межами сховищ радіонуклідами тритію. Причиною поширення радіонуклідів поза межами сховищ РАВ, у тому числі законсервованих, є недосконалість конструкції сховищ. Міграція радіонуклідів зі сховищ відбувається внаслідок пору-шення гідроізоляції. У сховищах радіоактивних відходів і джерел іонізую-чого випромінювання накопичується вода, яка проникає з атмосферними опадами та утворюється внаслідок конденсації.

На території України розташовані 2 дослідні реактори (у Києві та у Севастополі) та одна критична збірка (в Харкові), яку на цей час зупинено. Можливі аварії з радіоактивним забрудненням на цих реакторах є загрозою насамперед містам, у яких вони розташовані. Небезпекою є й те, що реак-тори знаходяться в зоні польотів повітряного транспорту. На Київському реакторі були аварії у 1968, 1969 і 1970 рр.

Важливим завданням є поховання джерел іонізуючого (гамма- та нейтронного) випромінювання (ДІВ) тільки у спеціалізованих сховищах шляхом безконтейнерного розвантаження джерел (в Україні ДІВ ховають здебільшого у захисних контейнерах), а також необхідно переховати тверді радіоактивні відходи зі сховищ.

Потребують особливої уваги як потенційно небезпечні об’єкти і під-приємства з видобутку і переробки уранових руд, розташованих у Кірово-градській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Видобування уранової руди головним чином проводиться на Жовтоводському, Смолін-ському та Кіровоградському рудниках. Новокостянтинівське, Давлатівське

та Братське родовища (Дніпропетровська та Миколаївська області), пере-дані для промислового виробництва, декілька років не експлуатуються.

Для отримання закису-окису урану проводиться переробка уранових руд на гідрометалургійному заводі, що розташований у промзоні міста Жовті Води Дніпропетровської області. Характерним для уранодобування є те, що майже всі його відходи є джерелами радіоактивного забруднення (ДІВ) навколишнього середовища.

У сільському господарстві, в медицині, промисловості й наукових дослідах використовуються джерела іонізуючого випромінювання. В Укра-їні є близько 8000 підприємств та організацій (тільки в Києві близько 400), які використовують понад 100 тисяч джерел іонізуючого випромінювання.

Експертами Міжнародного Агентства з атомної енергії та Агентства з ядерної енергетики Організації економічного співробітництва та розвит-ку створена міжнародна школа ядерних подій, яка використовується для оперативного та узгодженого оповіщення про значення з погляду безпеки подій на ядерних установах.

Поиск по сайту: