Надзвичайні ситуації техногенного характеру – аварії та катастрофи

Аварія–небезпечна подія техногенного характеру,що створює наоб’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і приво-дить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа–великомасштабна аварія чи інша подія,що призводитьдо тяжких, трагічних наслідків.

В Україні в 2005 році зареєстровано 212 НС техногенного характе-ру. Щорічно в таких НС гине близько 400…500 людей. Характер наслідків аварій та катастроф залежить від багатьох чинників – від масштабу події, особливостей виробництва, від стану техніки безпеки та інше.

Найчастіше техногенні НС виникають на потенційно небезпечних об’єктах, які використовують радіоактивні речовини, вибухо- та пожежо-небезпечні речовини, хімічні технології, високі тиски та температури.

В Україні є 1810 небезпечних підприємств на які зберігається й пе-реробляється близько 280000 т сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі більше 9800 т хлору, майже 200000 т аміаку. Аміакопровод То-льятті-Одеса (814 км, наповнення близько 45000 т аміаку, проходить через 8 областей). На небезпечній території проживає більше 6 млн. чіл. (1/8 на-селення). Нафтопровід Росія-Захід (―Дружба‖) проходить через кілька об-ластей. Є 127 небезпечних міст. На АЕС виробляється близько 50% елект-роенергії (у Франції — 75%), є 4 діючі АЕС (Ровенська, Запорізька, Пів-денно-українська, Хмельницька), 2 – законсервоване будівництво (Крим-

ська, Харківська). 11 Великих гідровузлів із загальною площею можливого затоплення близько 10000 км² (більше 100 міст, близько 2 млн. чіл.). У До-нецькій області – 13 небезпечних міст,128 хімічних небезпечних об'єкта. У Горлівці на підприємстві ―Стирол‖ перебуває у виробничому циклі до 20000 т аміаку; аміакопровод під тиском 30 – 60 атмосфер проходить через 4 райони області. У Краматорську є 3 фільтрувальні станції, на яких збері-гаються 3; 1,5 і 0,5 т хлору, 2 холодильники (25 і 5 тонн аміаку), залізнична станція, які є потенційно небезпечними об'єктами.

Основними причинами аварій та катастроф є:

людський фактор;

безвідповідальне ставлення до вимог техніки безпеки;

низький контроль керівництва та безпосередніх виробничників за станом виробництва;

порушення технології виробництва та будівельних норм;

недодержання правил експлуатації обладнання, механізмів, засо-

бів транспорту;

недодержання правил збереження та використання небезпечних

речовин;

недбале ставлення до завчасного ремонту та заміни фізично зно-шеного обладнання.

Інколи причинами можуть бути корозійне руйнування обладнання, аварії на комунально-енергетичних мережах, на сусідніх підприємствах або стихійні лиха.

Частіше всього уражаючими факторами аварій є вибухова хвиля ви-буху, отруєння, пожежі, руйнування будівель та споруд, ураження елект-ричним струмом, дорожньо-транспортні пригоди. Масштаби осередку ураження, кількість загиблих та постраждалих внаслідок аварії можуть бу-ти інколи такими, як при дії сучасної зброї. Як приклад можна навести Чо-рнобильську катастрофу, або хімічну аварію 1984 року в місті Бхопал (Ін-дія), де внаслідок витікання 40 тон метилізоціанату загинуло близько 3200 осіб, постраждали більше 220 тисяч осіб.

Класифікують техногенні НС за такими ознаками:

за масштабами (загальнодержавні, регіональні, місцеві, об’єктові); за галузевою ознакою (транспортні, житлово-комунальні, промис-

лові, сільськогосподарські…).

Транспортні аварії

В Україні 60% перевезень здійснюється залізничним транспортом, 28% – автомобільним, 12% – річковим та морським транспортом. Щорічно перевозиться майже 4 міліардів тон вантажів, серед яких є вантажі радіоа-ктивні, хімічно, вибухо- та пожежонебезпечні.

Окрім небезпечності самих вантажів загрозою є також застарілість рухомого складу транспорту, велика щільність залізниць і населення. Ймо-вірність забруднення місцевості небезпечними речовинами внаслідок тра-нспортної аварії в Україні досить велика. Дуже небезпечна обстановка мо-же скластися при аварії на території залізничної станції, тому що поблизу станції розташована забудова населеного пункту з високою щільністю на-селення, зосереджено велику кількість вагонів з різноманітними вантажа-ми і людьми.

Причини аварій і катастроф на залізничному транспорті це:

несправності засобів сигналізації, централізації та блокування; несправності колій та рухомого складу;

помилки диспетчерів; халатність і неуважність машиністів;

зіткнення, сходження рухомого складу з колії; наїзди на перегони на переїздах;

пожежі й вибухи у вагонах;

розмиви залізничних колій, затоплення, осипи, зсуви та обвали. Набуло великих масштабів перевезення пасажирів і вантажів авіа-

ційним транспортом.

Аварії і катастрофи повітряного транспорту можуть виникати в мо-мент запуску двигунів, при розбігу на злітно-посадковій смузі, на зльоті, під час польоту і при посадці. У таких ситуаціях причинами можуть бути руйнування окремих конструкцій літака, відмова двигунів, нестача палива, перебої в життєзабезпеченні екіпажу та пасажирів, порушення роботи сис-теми управління, електропостачання, зв’язку, пілотування, вибухи і поже-жі на борту літака, складні погодні умови. Прикладом авіакатастрофи є ка-тастрофа російського пасажирського літака у серпні 2006 року під Донець-ком.

Авіаційна катастрофа в повітрі може стати причиною жертв і вели-ких втрат майна не тільки на борту, а й на землі при падінні на виробничі споруди і житлові будинки. До великої небезпеки може призвести падіння літака чи вертольота на АЕС і об’єкти хімічної промисловості, що може зумовити радіоактивне забруднення або хімічне зараження навколишнього середовища.

На дорогах України щорічно відбуваються десятки тисяч автомобі-льних аварій і катастроф. Так, щорічно на автомобільному транспорті України відбувається 30…40 тисяч дорожньо-транспортних подій, гине 5…6 тисяч осіб, травмується десятки тисяч осіб.

Причини дорожньо-транспортних подій такі:

порушення правил дорожнього руху; перевищення швидкості ру-

ху;

недостатня підготовка водіїв, їх слабка реакція;

технічні несправності автомобілів;

недотримання правил перевезень небезпечних вантажів та недо-тримання вимог безпеки;

керування автомобілем у нетверезому стані;

незадовільний стан доріг;

відкриті люки, необгороджені та неосвітлені ділянки ремонтних

робіт;

відсутність знаків про попередження небезпеки;

несправність сигналізації на залізничних переїздах; порушення дорожнього руху пішоходами.

Поиск по сайту: