Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ХРОНОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ XX СТОРІЧЧЯ

Правління Князя Володимира Великого та Князя Ярослава Мудрого було золотим віком Київської Русі. У 988-989 роках Князь Володимир Великий ввів християнство у Київській Русі. В ці часи населення Києва складало 50 тисяч мешканців (у порівнянні: населення Лондона складало 20 тисяч чол.). Тут було 400 церков, 8 ринків тощо. Монастир Києво-Печерська Лавра, головний дім християнства та церковного мистецтва, був заснований у 1051 році.

У XII-XIII століттях в результаті війн між місцевими князями та під тиском монголо-татрських навал Київська Русь розпалася. Частина її земель відійшла до Московського князівства та до Великого князівства Литовського. У XIII-XIV століттях у західній Україні було засновано Галицько-Волинське князівство.

Запорізька Січ зробила величезний внесок у розвиток України як держави та відіграла дуже важливу роль в історії українського народу. Поява України на політичній карті Європи була результатом безперервної боротьби за незалежність та перемозі у національній визвольній війні 1648-1654 років. Українські гетьмани Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа були видатними політиками у цей історичний період. Укладена з Росією у 1654 році в Переяславі угода зробила Україну залежною від Росії на довгі часи.

Тарас Шевченко (1814-1861) - геніальний поет, митець та мислитель - став представнком нової ери української національної незалежності, бажань та почуттів народу. Всупереч царському гнобленню XIX століття в цілому було відзначено народженням та розвитком багатьох видатних талантів у сфері української культури. Григорій Квітка-Основ'яненко довів, що високохудожні літературні твори можуть бути написані українською мовою: у 1834 році були видані його "Малоросійські повісті". Ця книжка принесла йому славу "Батька української прози". Протягом 1845-1847 років почало свою діяльність Кирило-Мефодієвське товариство (М.Костомаров, М.Гулак, П.Куліш, Т.Шевченко та інші), яке поставило питання про національну аутентичність українців.

У другій половині XIX століття П.Куліш створив Українську Граматику - "кулішівку". Ця граматика стала основою сучасної орфографії. Етнограф П.Чубинський написав слова Національного Гімну України (1862); М.Грушевський розробив наукову українську мову та історичну концепцію, спрямовану на визначення політичного напрямку для прихильників української незалежності.

Революційні процеси у лютому та жовтні 1917 року зруйнували Російську Імперію. Під час Громадянської війни в Україні (1917-1920) більшовики взяли всю владу в свої руки і Український Уряд був реорганізований у відповідності до Радянської моделі. Сотні заводів, які були зруйновані під час Першої Світової війни та Громадянської війни, були відновлені протягом років реконструкції. Цей процес підняв Україну на рівень розвинутих промислових країн. Але в той же час в 30-ті роки відбулася велика трагедія в історії України. Московський Уряд в особах Сталіна, Кагановича, Молотова, Постишева проводив політику, яка призвела до аграрної кризи та голоду у 1932-1933 роках (за різними джералами померло від 3 до 10 мільйонів людей, в основному у Східній Україні). Причинами великого зменшення населення також були: примусова колективізація, великий терор 1937-1938 років, Друга Світова війна та післявоєнні репресії.

Протягом своєї історії Україна подолала всі неприємності і стала незалежною. 16 липня 1990 року Верховна Рада України прийняла Декларацію про Державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року була проголошена Декларація про незалежність. 1 грудня 1992 року на референдумі незалежність України була підтверджена більш, ніж 92% українського народу.








ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ ДО XX СТОРІЧЧЯ
1 млн.— 10 тис. рр. до н.е. Палеоліт.
10-6 тис. рр. до н. е. Мезоліт.
VI— IV тисячоліття до н.е. Неоліт.
IV - II тисячоліття. до н. е. Енеоліт. Трипільська культура
кінець III — початок І тисячоліття дo н. е. Бронзовий вік.
IX ст. до н. е. Початок залізного віку.
VII (середина) ст. до н. е. Поява скіфів у південноукраїнських степах.
IV ст. до н. е. Початок скіфської державності.
VII - V ст. до н. е. Грецька колонізація Причорномор'я.
IIІ ст. до н. е. - ІІІ ст. н.е. Панування у Північному Причорномор'ї сарматських племен.
Бл. 77 р.н.е. Згадка про слов'ян-венедів римського історика Плінія Старшого.
ІІ—ІІІ ст. Поширення християнства в містах Північного Причорномор'я.
IV—VII ст. Розселення слов'ян. Утворення слов'янських родоплемінних союзів, перших державних утворень.
VI - ІХ ст. Формування східнослов'янської держави Київська Русь.
860, бл.863, 866, 874 рр. Походи київських князів Аскольда й Діра на Візантію.
860-і рр. Просвітницька діяльність Кирила і Мефодія.
882—912 рр.. Князювання Олега , дружинника новгородського князя варяга Рюрика в Києві після вбивства Аскольда і Діра.
912—945 рр. Князювання Ігоря.
941, 944 рр. Походи князя Ігоря на Візантію.
945—957 рр. Правління княгині Ольги, дружини Ігоря.
957-972 рр. Князювання Святослава Ігоревича.
980—1015 рр. Князювання Володимира Святославовича.
988 рр. хрещення Русі князем Володимиром.
989-996 рр. Будівництво Десятинної церкви в Києві.
1016, 1036 Укладення зводу права "Руська Правда" Ярославом Мудрим
1019—1054 рр. Князювання Ярослава Мудрого.
1012-1037 рр. Будівництво Софіївського собору в Києві.
1037 р. Заснування при Софіївському соборі першої бібліотеки на Русі.
1051 р. Заснування Києво-Печерського монастиря.
1037—1050 рр. Виголошення Іларіоном “Слова про закон і благодать” (богословсько-проповідницький твір)
1072 р. Укладення "Правди Ярославичів"
1097 р. З'їзд князів у Любечі.
1113р. Літописний звід Нестора “Повість минулих літ”. Устав Володимира Мономаха.
1113-1125рр. Князювання Володимира Мономаха.
Бл. 1187-88р. Створення “Слова о полку Ігоревім”.
1187 р. Вперше в літописі згадується назва “Україна” стосовно південноруських земель.
1199 р. Об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицького і Волинського і утворення Галицько-Волинського князівства.
1199—1205 рр. Князювання Романа Мстиславовича.
Бл. 1201—1264рр. Роки життя князя Данила Галицького (правив у Галицько-Волинському князівстві з 1238 по 1264 рр.).
1238 р. Розгром військом Данила Галицького хрестоносців під Дорогочином.
1239 р. Захоплення татаро-монголами Переяславського і Чернігівського князівств.
1240р., 6 грудня Захоплення Києва татаро-монголами
1241 р. Вторгнення татаро-монголів у Галицько-Волинське князівство.
1323 р. Зайняття Великим князівством Литовським Берестейської та Дорогочинської земель земель.
1325—1340 рр. Князювання Юрія II (Болеслава Тройденовича)—останнього Галицько-Волинського князя.
1340—1377 рр. Князювання Любарта Гедиміновича на Волині
І345—1377рр. Князювання великого князя Ольгерда в Литві
1362 р. Розгром великим князем литовським Ольгердом татаро-монголів на р. Сині Води. Кінець татаро-монгольского іга на українських землях.Зайняття Литвою Київщини і Поділля
1375 р. Створення Галицької католицької митрополії. Початок експансії католицизму на українські землі.
1377—1434 рр. Князювання Ягайла Ольгердовича (з 1386 р. — польський король).
1385 р. Кревська унія Литви і Польщі.
1387 р. Остаточне загарбання Галичини Польщею.
1410, 15 липня Грюнвальдська битва.
1413 р. Городельська унія Литви і Польщі.
1392—1430 рр. Князювання великого князя Вітовта у Литві.
1447 р. Перший напад кримського хана на Україну.
1471 р. Ліквідація Київського князівства.
1492 рр. Перша згадка про українських козаків.
1490—1492 рр. Повстання Мухи в Галичині.
Бл. 1525—1583 рр. Роки життя Івана Федорова — українського першодрукаря.
1526-1608 рр. Костянтин Острозький — засновник Острозької академії.
1552 р. Заснування Запорозької Січі на о. Мала Хортиця Д. Вишневецьким (Байдою).
1556—1561 рр. Переклад українською мовою Євангелія ( "Пересопницьке Євангеліє").
1569 р. Люблінська унія Польщі й Литви. Утворення Речі Посполитої.
1596—1647 рр. Петро Могила — митрополит Київський (з 1634), засновник Києво-Могилянської колегії (1632р.)
1591—1593 рр. Козацьке повстання під проводом К. Косинського..
1594—1596 рр. Козацьке повстання на чолі С. Наливайком.
Бл. 1595-1657 рр. Богдан Зиновій Хмельницький — гетьман України (1648—1657 рр.).
1596 р. Берестейська церковна унія.
1616—1622 рр. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного.
1621 р. Битва під Хотином.
1625 р. Козацько-селянське повстання Марка Жмайла. Куруківська угода
1630 р. Козацько-селянське повстання Трясила (Тараса Федоровича)
1635 р. Повстання Івана Сулими. Зруйнування фортеці Кодак.
1637-38 рр. Козацько-селянське повстання Павла Бута, Д. Гуні, Карпа Скидана, Якова Острянина
1648—1657 рр. Визвольна війна українського народу проти шляхетської Польщі під проводом Б. Хмельницького.
1648, травень, вересень Перемоги козацького війська над поляками під Жовтими Водами і Корсунем та Пилявцями.
1649 р. ,серпень Розгром польського війська під Зборовом. Зборівська угода.
1651 р. Поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір
1652 р. Розгром польської армії військами Б. Хмельницького під Батогом.
1653 р. , жовтень Битва під Жванцем. Рішення Земського Собору у Москві взяти Україну під високу царську руку”.
1654, 8 січня Переяславська рада.
1654, березень Березневі статті. Політичний та правовий статус України в складі Російської держави.
1657, 27 липня Смерть Богдана Хмельницького. Обрання гетьманом Юрія Хмельницького.
1657, жовтень - 1659 рр. Гетьманування Івана Виговського.
1658 р. Гадяцький договір Івана Виговського з Польщею.
1659 р. Битва під Конотопом.
1659—1663 рр. Гетьманування Ю. Хмельницького.
1659р. Переяславські статті Ю. Хмельницького.
1660 р. Слободищенський трактат — угода Ю. Хмельницького з Польщею. .
1661 р. Відкриття університету у Львові.
І663—1668 рр. Гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні
1664 р. Батуринські статті Івана Брюховецького
І663—І665 рр. Гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні.
1665 р. Московські статті Івана Брюховецького
1665—1676 рр. Гетьманування П. Дорошенка.
1667 р. Андрусівське перемир'я між Росією і Польщею. Поділ України на Лівобережну(у складі Росії) і Правобережну (у складі Польщі).
1668—1672 рр. Гетьманування Д. Многогрішного.
1669, березень Глухівські статті. Обмеження автономії України.
1672—1687 рр. Гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Україні.
1674 р. Перше видання “Синопсису” - нарису історії України
1677—1681 рр. 1677, 1678 Російсько-турецька війна за Правобережну Україну. Чигиринські походи турків на Правобережну Україну
1681 р. Бахчисарайський договір між Росією, Туреччиною і Кримським ханством.
1685 р. Підпорядкування Київської митрополії московському патріарху.
1686 р. "Вічний мир” між Росією і Польщею.
1687—1709 рр. Гетьманування І. Мазепи. Коломацькі статті.
1708, жовтень Перехід І. Мазепи на бік Карла XII.
1708, 2 листопада Зруйнування російськими військами О. Меньшикова гетьманської, столиці — м. Батурина.
1708—1722 рр. Гетьманство І. Скоропадського.
1709 р. Зруйнування російською армією Чортомлицької Січі.
1709, 27 червня (8липня) Полтавська битва
1709, 2 жовтня Смерть гетьмана І. Мазепи в Бендерах.
1710, квітень Обрання гетьманом України П. Орлика в Бендерах. Ухвалення Конституції ("Пакти прав і вольностей Війська Запорозького")
1711 р. Заснування Олешківської Січі.
1722 -1727 рр. Малоросійська колегія.
1722—1724 рр. П. Полуботок - наказний гетьман Лівобережної України
1722—1794 рр. Роки життя Г. Сковороди.
1727—1734 рр. Гетьманування Д. Апостола.
1734—1750 рр. "Правління гетьманського уряду".
1743 р. Заснування Нової Січі на р. Підпільній.
1750—1764 рр. Гетьманування К. Розумовського.
1762—1775 рр. Нова Січ.
1764 р. Ліквідація Гетьманщини.
1764-1786 Друга Малоросійська колегія
1768 р. Коліївщина - гайдамацьке повстання на Правобережній Україні.
1772 р. Перший поділ Польщі. Приєднання Східної Білорусі до Росії та Галичини до Австрії
1775р. Ліквідація Росією Запорозької Січі.
Загарбання Австрією Буковини
1775—1828 р. Задунайська Січ.
1781 р. Ліквідація полкового адміністративного поділу на Лівобережжі.
1783 р. Приєднання Кримського ханства до Росії. Царський указ про закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні.
1783 р. Заснування Севастополя.
1788 р. Утворення Чорноморського козацького війська.
1793 р. Другий поділ Польщі. Включення Правобережної України до складу Росії.
1795 р. Третій поділ Польщі. До складу Росії відійшли Західна Волинь, Західна Білорусь, Литва і Курляндія.
1805 р. Відкриття Харківського університету.
1809—1852 рр. Роки життя М. Гоголя.
1812—1835рр. Селянський рух на Поділлі під проводом Устима Кармалюка.
1813— 1873рр. Роки життя С. Гулака-Артемовського — автора першої української опери “Запорожець за Дунаєм”.
1814—1861 рр. Роки життя Т. Шевченка.
1825, 29 грудня - 1826, 3 січня Повстання Чернігівського полку. (Південного товариства декабристів)
1828 р. Повернення запорозьких козаків з Туреччини Утворення Азовського війська.
1834, 15 липня Відкриття Київського університету Св. Володимира.
1837 р. Видання “Руською трійцею” літературного альманаху “Русалка Дністрова”
1845, грудень – 1847, березень Діяльність Кирило-Мефодіївського братства
1846р. Видання в Москві “Історії русів”.
1848 р. Виникнення першої української політичної організації — “Головної Руської ради” у Львові. Ліквідація кріпосного права в Східній Галичині і Буковині.
І851 р. Розпуск “Головної Руської ради”.
1856—1916 рр. Роки життя І. Франка.
1861, січень - 1862 р. Видання в Петербурзі щомісячного громадсько-політичного і літературного журналу українською мовою “Основа”.
1863, 18 липня Валуєвський циркуляр про обмеження видання книг і заборону навчання у школах українською мовою.
1864—1913 рр. Роки життя М. Коцюбинського.
1865р. Відкриття Новоросійського університету в Одесі.
1866—1934 рр. Роки життя М. Грушевського.
1868 р. Заснування товариства “Просвіта” у Львові
1873 р. Заснування літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові
1875р. Заснування Чернівецького університету.
1876 р. Підписання Олександром II Емського указу, який забороняв видавати та ввозити з-за кордону літературу українською мовою
1880—1951 рр. Роки життя В. Винниченка.
1885 р. Заснування Народної Ради у Львові.
1890 р. Утворення русько-українськоі радикальної партії в Галичині.
1899 р. Утворення в Галичині Української національно-демократичної та Української соціал-демократичної партій.

 







ХРОНОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ XX СТОРІЧЧЯ



Дати в історії — це своєрідні верстові стовпи, які не тільки фіксують історичні події, що сталися на шляху розвитку будь-якої країни, а й “прив'язують” їх до певного часу. Найзнаменніші події назавжди викарбувані у пам'яті поколінь як добра або, навпаки, як трагічна ознака. Тому для розуміння історії будь-якої країни варто частіше звертатися доїїхронології.

У запропонованому покажчику наведено основні дати з політичної, економічної та культурної історії України у XX ст. У разі потреби радимо звертатися до більш докладних покажчиків з історії нашої країни (див.: Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К.: Наук. думка, 1995; Лапичак Д. Історія України в датах. — Л., 1995).

* У покажчику дати до 1 лютого 1918 р. подано за старим, а після 1 лютого 1918 р. за новим стилем.

1900, 29 січня. — У Харкові створено Революційну українську партію (РУП), першу українську політичну партію на терені Наддніпрянської України. Провід партії складали: Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов.

1900, 1 травня. — У Харкові відбулася перша в Україні велика (10 тис. чол.) політична демонстрація робітників.

1900, 5 травня. — У с. Заваллі Снятинського повіту на Станіславщині К. Трильовський заснував перше українське спортивно-пожежне товариство “Січ”. До 1914р. у Галичині створено понад 900 таких товариств.

1900, 16 червня. — В Одесі відбувся нелегальний Всеросійський з'їзд студентів, в роботі якого брали участь представники студентів Москви, Петербурга, Києва, Харкова. Делегати з'їзду були заарештовані поліцією.

1901, 11 січня. — Опубліковано розпорядження царського уряду про віддання в солдати 183 студентів Київського університету за участь у революційному русі.

1902, березень — квітень. — У Полтавській та Харківській губерніях сталися масові антипоміщицькі виступи селян. Після їх придушення власті притягнули до суду понад тисячу селян.

1902, червень — серпень. — У Східній Галичині пройшли масові (100 тис. учасників) антипоміщицькі виступи селян.

1902. — Відбувся І з'їзд Революційної української партії, на якому обрані керівні органи — Центральний, Закордонний та Редакційний комітети на чолі з Д. Антоновичем, В. Винниченком, Є. Голіцинським.

1902, друга половина року. — У Криму створено “КримськийСоюзРСДРП”, який об'єднав місцеві соціал-демократичні організації.

1902. — У Чернігові відкрито перший в Україні музей українськихстарожитностей ім. В. Тарнавського.

1903. — Британське біблійське товариство здійснило у Відні перше повне видання Біблії українською мовою у перекладі П. Куліша, І. Пулюя, І. Нечуя-Левицького.

1904, лютий. — В Одесі створено Південне бюро ЦК РСДРП у складі В. Воровського, І. Лалаянця, К. Левицького, П. Кулябки.

1904, лютий — травень. — У містах України сталися масові антивоєнні демонстрації з протестом протиросійсько-японської війни і з вимогами повалення самодержавства.

1904, грудень. — Група членів РУП вийшла з партії і утворила Українську соціал-демократичну спілку як автономну частину РСДРП. До Тимчасового комітету спілки увійшли М. Меленевський, П. Канівець, М. Ткаченко.

1904. — Композитор М. В. Лисенко створив у Києві музично-драматичну школу — перший в Україні театральний навчальний заклад.

1905—1907. — Перша російська революція, яка охопила й українські землі.

1905, січень. — Пройшли масові політичні демонстрації та страйки робітників Києва, Харкова, Катеринослава, Житомира, Чернівців та інших міст а також робітничих селищ з протестом проти розстрілу властями 9 січня 1905 р. робітників у Петербурзі.

1905,січень — березень. — У губерніях України пройшли масові селянські виступи.

1905, квітень — травень.У багатьох містах України пройшли Першотравневі мітинги, маївки, страйки робітників під гаслом “Геть самодержавство!”.

1905, 14—25 червня. — На панцернику “Князь Потемкин-Таврический” сталося повстання, яке перекинулося на інші кораблі Чорноморського флоту, охопивши дві тисячі матросів. Після придушення повстання понад 100 матросів було притягнуто до суду, кілька з них страчено.

1905. — У Східній Україні на заводах і фабриках виниклиперші профспілки.

1905, 6 серпня. — Опубліковано урядовий маніфест про створення в Росії Державної думи. Своїм маніфестом від 17 жовтня 1905 р. Микола II надав їй законодавчих функцій. До Думи, що працювала з 27 квітня по 8 липня 1906 р., було обрано 102 депутати від українських губерній, 44 з них увійшли до української парламентської громади (голова — І. Шраг). 1905, вересень—грудень. — В Україні розгорнувся могутній селянський рух. Кількість селянських виступів сягнула 1900.

1905, 7 жовтня. — Почався Всеросійський жовтневий політичнийстрайк,в якому взяло участь понад 20 тис. робітників України.

1905, жовтень—листопад. — У містах і робітничих селищах України утворилися ради робітничих депутатів (у жовтні — в Києві, Катеринославі; в листопаді — в Єнакієвому, Миколаєві, Одесі).

1905, 24листопада. — Царський уряд видав Тимчасові правила про Друк, якими дозволив видання періодичних видань мовами народів Росії, що на короткий час відкрило можливості для видання газет і журналів українською мовою. 1905, грудень. — Сталися збройні виступи робітників Дебальцевого, Олександрівська, Катеринослава, Харкова, Горлівки. 1905, 12 грудня. — На ІІ з'їзді Революційної української партії, який відбувся в Києві, вона перейменована на Українську соціал-демократичну робітничу партію. 1905, 31 грудня. — У Києві розпочалося видання газети “Громадська думка” — однієї з перших демократичних газет українською мовою на територіїСхідної України.

1907, січень. — На мешканців Галичини поширено виборче право, внаслідок чого до австрійського парламенту обрано 21 депутата-українця. 1907, 11травня. — У Києві з ініціативи М. Грушевського засновано Українське наукове товариство. (В 1921 р. увійшло до складу Української академії наук.) 1907. — М. Садовський створив у Києві перший стаціонарний український театр. 1907. — Здійснено перше повне видання творів Т. Шевченка (за ред. В. Доманицького). 1907—1909. — У Києві побачило світ перше видання чотиритомної праці Б. Грінченка “Словарь української мови”.

1908, 9 квітня.У Станіславі створеноГоловний січовий комітет (голова — К. Трильовський, генеральний секретар — І. Чупрей). 1908,травень. — Царський уряд відхилив законопроект, запропонований 37 депутатами Думи, про дозвіл викладання українською мовою у початкових школах на територіях з “малоруським населенням”.

1908. — У Києві створено Товариство українських поступовців (ТУП).

1911, 1 вересня. — У Києві есер Д. Богров здійснив замах на прем'єр-міністра Росії реформатора П. Столипіна, який 5 вересня помер. Його поховано у Києві.

1911, 4 вересня. — У Києві відбулося освячення пам'ятника княгині Ользі (автор — І. Кавалерідзе). Знищений у 1923 р., відновлений у 1996 р.

1912. грудень. — У Львові відбувся з'їзд делегатів від “Січей”,на якому засновано Український січовий союз.

1913, 23 лютого. — В Україні вперше відзначався Міжнародний жіночий день.

1913. — У Державній думі Росії пройшли дебати, присвячені проблемам української мови, що викликало сплеск публікацій на цю тему в пресі.

1913. — У Києві збудовані перші багатомоторні літаки-гіганти “Русский витязь”, “Илья Муромец”, чим започаткована традиція, яка продовжується і донині, створення в Україні потужних літаків. 1914, 25—26 лютого. — В Україні пройшли масові демонстрації та політичні страйки протестів проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

1914, 1 березня. — П. Нестеров здійснив першийавіапереліт на великувідстань за маршрутом Київ—Одеса. 1914, 18 березня. — У Львові засновано українське військове товариство “Січові стрільці” (голова — В. Старосольський). 1914,19 липня. — Німеччина оголосила війну Росії. Почалася Перша світова війна. 1914, 31 липня. — Царський уряд видав указ про заборону друкування видань українською мовою. 1914, 2 серпня. — У Львові за участю представників українських політичних партій Галичини створено Головну Українську Раду з метою побудови самостійної України (голова — К. Левицький).

1914, 4 серпня. — У Львові створено Союз визволення України на чолі з В. Дорошенком та О. Скоропис-Йолтуховським, який виступив за державну самостійність України, поразку Росії у війні, підтримку у війні центральних держав на чолі з Німеччиною. З 5 жовтня 1914 р. мав друкований орган “Вісник Союзу визволення України”.

1914, серпень—вересень. — У Галичині на основі постанови Головної української ради почалася організація військових і формування українського легіону Січових стрільців, до якого було зараховано 2500 добровольців. 1914, 18серпня — 21 вересня. — Відбулася Галицька битва військ Росії та Австро-Угорщини, почалося захоплення російськими військами Східної Галичини.

1914, 22серпня. — Російські війська зайняли Львів, який до 21 червня 1915 р. перебував під їхньою владою.

1914, вересень. — Російські власті заборонили на західноукраїнських землях видання українських газет і журналів, діяльність просвіт та інших громадських і культурних національних організацій, товариств.

1914—1916. — У Петербурзі видана перша двотомна енциклопедія українознавства під назвою “Украинский народ в его прошлом и настоящем”.

1915, квітень — серпень. — Горлицький прорив німецьких військ. Російські війська залишили територію Галичини.

1915, 5 травня. — У Відні відбулося перше засідання створеної К. Левицьким “Загальної Української Ради”, що виникла на основі об'єднання “Головної Української Ради” і “Союзу визволення України” з метою посилення боротьби за незалежність України.

1916, січень — лютий,квітень — травень. — Пройшли масові тривалі страйки робітників України, які охопили десятки тисяч працюючих у Миколаєві, Кам'янському, Катеринославі, Одесі, Луганську, Харкові, робітничих селищах Донбасу.

1916, травень. — Л. Курбас створив у Києві “Молодіжний театр”.

1916, 22 травня — 31 липня. — Брусилівський прорив, російські війська здійснилинаступ наПівденно-Західному фронті і зайняли Південну Галичину і Буковину.

1917. 27лютого. — У Росії перемогла Лютнева революція, повалено самодержавство. 1917, 2—9 березня. — У Харкові, Києві, Катеринославі, Кременчуці, Олександрівську, Юзівці, Макіївці, Севастополі, Полтаві, Миколаєві, Одесі, Херсоні, Вінниці, Луганську, Житомирі виникли Ради робітничих депутатів.

1917, 4 березня. — У Києві з представників українських громадських організацій створено Центральну Раду (М. Грушевський, Д. Антонович, В. Науменко, Д. Дорошенко), яка перетворилася на головний чинник української революції.

1917,19 березня. — У Києві відбулися маніфестація та мітинг українських громадсько-політичних сил за участю 100 тис. осіб, які висловилися за автономію України.

1917, 25 березня. — У Києві вийшов перший номер газети “Нова рада”, друкованого органу Центральної ради (головний редактор — А. Ніковський).

1917, 25—26 березня. — У Києві відбувся з'їзд Товариства українських поступовців, яке було перейменовано у Союз автономістів-федералістів (голова — С. Єфремов). З червня створено Українську партію соціалістів-федералістів.

1917, 4—5 квітня. — У Києві відбувся установчий з'їзд партії соціалістів- революціонерів, який визнав необхідним негайне втілення в життя широкої національно-територіальної автономії, здійснення ідеї федеративної демократичної республіки.

1917, 4—6 квітня. — У Києві відбулася конференція Української соціал-демократичної робітничої партії, яка висловилася за автономію України.

1917, 6—8 квітня. — У Києві відбувся Український національний конгрес. Понад 900 делегатів, представники всіх українських губерній, фронтів та Чорноморського флоту прийняли рішення про утворення крайової влади, обрали Українську Центральну раду із 118 осіб, якій доручили створити комітет для вироблення Статуту автономної України. Головою Ради одноголосне обраний М. Грушевський, його заступниками — С. Єфремов та В. Винниченко.

1917, 23—27квітня. — У Києві відбувся обласний з'їзд рад робітничих, солдатських і селянських депутатів Південно-Західного краю, який обговорив поточний момент, завдання рад, тактику в робітничому питанні тощо.

1917, 25 квітня — 6 травня. — У Харкові відбувся перший обласний з'їзд рад робітничих і солдатських депутатів Донецько-криворізького басейну, який після обговорення поточного моменту обрав обласний виконавчий комітет рад.

1917, 5—8 травня. — У Києві відбувся І Військовий український з'їзд, на якому було представлено 700 делегатів від усіх армій, фронтів, флотів Росії. З'їзд висловився за негайне оголошення принципу національно-територіальної автономії України, визнав Центральну Раду єдиним органом, компетентним вирішувати всі справи, що стосуються України, обрав Генеральний військовий комітет, який очолив С. Петлюра.

1917, 7—21 травня. — У Кам'янці-Подільськомувідбувся І з'їзд представників армій Південно-Західного фронту.

1917, 10—27 травня. — В Одесі відбувся І з'їзд рад Румунського фронту, Чорноморського флоту, Одеського військового округу за участю представників рад робітничих і солдатських депутатів Одеської області (Бессарабська, Херсонська, Таврійська, частина Подільської губерній). 2000 делегатів обговорили поточний момент, обрали Румчерод — Центральний виконавчий комітет рад солдатських, матроських, робітничих і селянських депутатів цього регіону.

1917, 16—21 травня. — У Петрограді відбулися переговори міжукраїнською делегацією на чолі з В. Винниченком та представникамиТимчасовогоуряду, які негативно поставилися до вимог автономії України.

1917, 28 травня — 2 червня. — У Києві відбувся І Всеукраїнський селянський з'їзд, який обговорив актуальні проблеми поточного моменту, підтримав Центральну Раду. 2200 делегатів обрали ЦК Української селянської спілки на чолі з М. Ковалевським, Українську раду селянських депутатів із 133 осіб, яка у повному складі включена до Центральної Ради.

1917, 5—10 червня. — У Києві відбувся всупереч забороні його міністром О. Керенським II Український військовий з'їзд. 2308 делегатів висловилися за фактичне проведення в життя підвалин автономного ладу, негайну українізацію війська. З'їзд обрав Всеукраїнську раду військових депутатівіз132 осіб, яка увійшла до складу Центральної Ради.

1917, 10 червня. — У Києві на заключному засіданні II Українського військового з'їзду В. Винниченко оголосив текст 1-го Універсалу Центральної Ради. В ньому сформульована вимога до Тимчасового уряду про надання Україні національно-територіальної автономії. 1917, 15 червня. — Центральна Рада створила Генеральний Секретаріат ради в складі дев'яти осіб — перший український уряд, якийочолив В. Винниченко.

1917, 29 червня. — У Лубнах Полтавської губернії відбувся Установчий з'їзд Української демократично-хліборобської партії, який висловився за суверенітет українського народу, збереження приватної власності як основи господарювання.

1917, 29—30 червня. — У Києві відбулися переговори між Центральною Радою та делегацією Тимчасового уряду в складі міністрів: О. Керенського М. Некрасова, М. Терещенка, І. Церетелі. За підсумками переговорів видано 2-й Універсал Центральної Ради.

1917, 3 липня. — У Києві оголошений 2-й Універсал Центральної Ради. Ним удосконалена структура Ради, Генеральний Секретаріат проголошений вищим виконавчим органом в Україні. Універсал повідомив про поповнення Ради представниками всіх народів, що проживають в Україні. Здійснення автономії України відкладено до слухання Всеросійських Установчик зборів.

1917,11—14 липня. — У Києві відбувся Всеукраїнський робітничий з'їзд який висловився за автономію України, підтримав Центральну раду та обрав Всеукраїнську раду робітничих депутатів із 100 осіб, яка увійшла у повному складі до Центральної Ради.

1917, 28—30 серпня. — У Києві відбувся обласний з'їзд рад робітничих і солдатських депутатів. Південно-Західного краю, який обговорив поточний момент та обрав Тимчасовий обласний виконавчий комітет рад регіону.

1917, 8—15 вересня. — За ініціативою Центральної Ради в Києві відбувся з'їзд представників народів і областей, які прагнуть до перебудови Росії на федеративних засадах (відомий ще як з'їзд поневолених народів). У роботі з'їзду взяли участь 85 делегатів (українці, білоруси, молдавани, литовці, естонці, грузини, євреї, татари, поляки та ін.). З'їзд висловився за федеративний устрій Росії. Він створив Раду народів, яку очолив М. Грушевський.

1917, 3—6 жовтня. — У Чигирині відбувся Всеукраїнський з'їзд вільного козацтва, учасники якого (200 чол.) затвердили статут організації, обрали Генеральну раду на чолі з генералом П. Скоропадським.

1917, 6—12 жовтня. — У Харкові відбувся обласний з'їзд рад Донецько-криворізького басейну.

1917, 25 жовтня. — Одержавши повідомлення про перемогу в Петрограді збройного повстання, Центральна рада спільно з іншими організаціями та політичними партіями створила ревком по охороні революції.

1917, 29—31 жовтня. — У Києві спалахнуло кероване більшовиками повстання робітників та солдатів під гаслом встановлення радянської влади.

1917, 6—19 листопада. — У Севастополі відбувся І Загальночорноморський з'їзд військових моряків, який підтримав радянську владу та перші декрети радянського уряду про мир та землю.

1917, 7 листопада. — Центральна рада прийняла 3-й Універсал, яким проголосила створення Української Народної Республіки, чим було зроблено важливий крок до незалежності України. Універсал проголосив ліквідацію поміщицького землеволодіння, встановлення 8-годинного робочого дня, державний контроль на підприємствах.

1917, 9 листопада. — У Києві відбулося святкування дня проголошення Української Народної Республіки (мітинг, молебень, військовий парад).

1917, 18—24 листопада. — У Бердичеві відбувся IIНадзвичайний з їзд Південно-Західного фронту.

1917, 23 листопада. — Генеральний Секретаріат Центральної ради прийняв рішення про об'єднання двох фронтів (Південно-Західногота Румунського) в один — Український і проголосив на ньому перемир'я.

1917, 3 грудня. — Рада Народних Комісарів прийняла “Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради”, який 5 грудня був відхилений Центральною радою як безпідставний.

1917, 4—6 грудня. — У Києві відбувся з'їзд представників робітництва, вояцтва та селянства України, який проголосив себе І Всеукраїнським з'їздом рад. Він засудив ультиматум РНК, ухвалив резолюцію на підтримку Центральної Ради.

1917,11-12 грудня. — У Харкові на противагу Центральній Раді більшовики провели І Всеукраїнський зїзд Рад. Зїзд 12 грудня проголосив Україну Радянською республікою і створив вищий орган радянської влади в Україні —Всеукраїнський Центральнийвиконавчий комітет.

1917,17 грудня. — У Харкові утворений першийрадянський урядУкраїни — Народний Секретаріат — у складі 10 осіб.

1917, 25 грудня. — Почався загальний наступ радянських військ проти військ Центральної Ради.

1917, 27 грудня — 1918, лютий. — Відбулися вибори до Українських Установчих зборів. У зв'язку із ускладненням політичного становища та бойкотом виборів з боку більшовиків вони пройшли лише в 7 із 13 виборчих округів. Обраний 171 депутат із 301.

1917, 27—29 грудня. — У Катеринославі сталося збройне повстання робітників, яке завершилося встановленням у місті радянської влади.

1917, 29 грудня. — До мирних переговорів, що почалися у Брест-Литовську 28 грудня, приєдналася делегація УНР на чолі з В. Голубовичем.

1918, 12 січня. — На відкритому засіданні Центральної ради прийнято 4-й Універсал, яким проголошено, що віднині УНР стає самостійною, від нікого незалежною, суверенною державою українського народу.

1918, 16—22 січня. — У Києві відбулося збройне повстання робітників проти Центральної Ради, яке було придушене українськими військами на чолі з С. Петлюрою.

1918, 26 січня. — Радянські війська під командуванням М. Муравйова зайняли Київ, у місті почався червоний терор, жертвами якого стали кілька тисяч вояків УНР та мешканців міста.

1918, 27 січня. — Центральна Рада затвердила герб УНР у вигляді тризуба. — У Брест-Литовську делегація УНР підписала мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією, за яким вони визнали УНР як самостійну державу.

1918, 29 січня. — Під Крутами відбувся бій між частинами Центральної Ради та більшовицькими військами. В бою брали участь і 120 студентів та гімназистів Києва. 27 з них пізніше були поховані в Києві на Аскольдовій могилі.

1918, 19 лютого*— Після звернення уряду УНР з проханням про допомогу у боротьбі з більшовикамипочався наступ німецьких військ на Україні. В цей день німецькі війська з'єдналися з військами Центральної Ради у Новограді-Волинському.

1918, 1 березня. — До Києва вступили німецькі війська і Армія УНР (Центральної Ради).

1918, 25 березня. — Німеччина та Австро-Угорщина підписали Конвенцію про поділ території України на дві зони впливу — австрійську та німецьку.

З лютого 1918 р. дати подано за новим стилем

1918, квітень. — Представники УНР підписали економічний договір та угоди з Німеччиною та Австро-Угорщиною про організацію постачання хліба та інших продуктів центральним державам.

1918, 29 квітня. — Центральна рада ухвалила Конституцію УНР (Статут про державний устрій, права і вольності УНР). Територія України оголошувалася неподільною, регіонам (землям) надавалися права широкого самоврядування; реалізації суверенних прав українського народу повинна була слугувати така установа, як Всенародні збори України.

1918, 29 квітня. — В Україні стався гетьманський переворот. На Всеукраїнському хліборобському з'їзді в Києві П. Скоропадський проголошений гетьманом України.

1918, 30 квітня. — П. Скоропадський звернувся з “Грамотою до всього українського народу”, якою скасував постанови Центральної Ради і проголосив “Закон про тимчасовий державний устрій”.

1918, 23 травня. — Почалися російсько-українські мирні переговори за участю представників, які тривали до 7 жовтня 1918р. і завершилися безрезультатно.

1918, 5—12 липня. — У Москві відбувся І з'їзд Комуністичної партії (більшовиків) України, який утворив КП(б)У, обрав її ЦК. Секретарем ЦК обрано Г. П'ятакова.

1918, 14 липня — 20 серпня. — В Україні проходив Всеукраїнський страйк залізничників за участю 200 тис. робітників і службовців.

1918, 16 жовтня. — У Києві видано універсал гетьмана П. Скоропадського про відродження козацтва.

1918, 18 жовтня. — У Західній Україні з представників української громадськості створено Українську Національну раду на чолі з Є. Петрушевичем.

1918, 3 листопада. — У Чернівцях Буковинське народне віче проголосило возз'єднання Північної Буковини з Україною.

1918, листопад. — Румуни захопили Чернівці, поляки — Лемківщину, Посяння, Холмщину, Підляшшя.

1918, 13 листопада. — На українських землях, що були під владою Австро-Угорщини, проголошено Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР), виконавчий орган якої — Державний секретаріат — очолив К. Левицький. — На таємному засіданні у Києві Український Національний союз створив Директорію УНР на чолі з В. Винниченком. Прийнято рішення про збройне повстання проти гетьманської влади.

1918,16 листопада. — У Білій Церкві почалося очолюване Директорією УНР повстання проти гетьманського уряду, в якому взяли участь Січові стрільці під проводом Є. Коновальця.

1918, листопад. — Почав наступ радянських військ на Україну.

1918, 21 листопада. — Польські війська захопили Львів. Органи влади ЗУНР залишили місто.

1918, 27 листопада. — У Києві засновано Українську академіюнаук. Першим президентом УАН став видатний учений В. Вернадський.

1918, 28 листопада. — Більшовики створили Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г. П'ятаковим, який своїм Маніфестом заявив про встановлення в Україні радянської влади.

1918, 14грудня. — П. Скоропадський зрікся влади і втік до Німеччини.

1918, 18 грудня. -Директорія УНРвступила до Києва.

1918, 26 грудня. — Директорія УНР сформувала Раду Народних Міністрів. Уряд очолив В. Чехівський.

1919, 6 січня. — Тимчасовий робітничо-селянський уряд України ухвалив декрет про нову назву радянської держави — Українська Соціалістична Радянська Республіка (назва УСРР зберігалася до 1936 р.).

1919, 16 січня. — Директорія оголосила війну РСФРР.

1919, 21 січня. — У Хусті Закарпатські всенародні збори прийняли рішення про возз'єднання Закарпаття з Україною.

1919, 22 січня. — У Києві на Софійському майдані проголошено Акт злуки — возз'єднання двох українських держав — УНР і ЗУНР —у єдиній соборній України.

1919, 5 лютого. — Київ зайняли радянськівійська. Директорія УНР переїхали до Вінниці.

1919, лютий. — Комуністичні групи та гуртки на конференції в Станіславі проголосили утворення Комуністичної партії Східної Галичини (з 1923 р. — Комуністична партія Західної України). ЦК партії очолив К. Саврич (Максимович).

1919, 4 березня. — Оголошено декрет РНК УСРР про ліквідацію плати за навчання у школі.

1919, 6—10 березня. — У Києві відбувся III Всеукраїнський з'їзд Рад, що прийняв Конституцію УСРР.

1919, 14 березня- Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад затвердив Конституцію УСРР.

1919, 12 квітня. — РНК УСРР прийняла постанову про хлібну розверстку, запровадження якої мало трагічні наслідки для українського селянства.

1919, квітень — червень. — Війська Чехословаччини захопили Закарпатську Україну.

1919, квітень — червень. — Наддніпрянську Україну захопили білогвардійські війська Денікіна.

1919, травень. — В Україні відбулися антибільшовицькі повстання під проводом М. Григор'єва, Зеленого.

1919, 1 червня. — Укладено воєнно-політичного союзу радянських республік СРСФРР, УСРР, Білорусія, Латвія, Литва.

1919, липень. — Польські війська захопили Східну Галичину.

1919, 31 серпня. — Денікінські війська захопили Київ.

1920, 22 квітня. — Укладено Варшавський договір Директорії та уряду Польщі про спільний виступ проти радянської Росії, УНР відмовилася від західних областей на користь Польщі.

1920, 25 квітня. — Початок наступу Армії УНР та польських військ на радянську Україну.

1920, 6 травня. — Польські та українські війська вступили до Києва.

1920, 12 червня.- Червона Армія зайняла Київ.

1920, травень. — Лесь Курбас створив у Києві Київський драматичний театр (Кийдрамте). — Сформовано останній склад уряду УНР на українських землях на чолі з В. Прокоповичем.

1920, 21 вересня. — РНК УСРР прийняла постанову про обов'язкове вивчення української мови в школах з неукраїнською мовою викладання.

1920, травень.- Різке перемиря РСФРР, УСРР і Польщі.

1920, кінець жовтня - початок листопада. — контрнаступ радянського Південного фронту у Північній Таврії проти білогвардійських військ Врангеля. Крим було звільнено від білогвардійців.

1920. — У Києві за ініціативою композитора К. Стеценка створено Державну українську капелу “Думка”.

1920, 7-17 листопада.- Перекопсько-Ченгарська операція радянського Південного фронту, в результаті якої Крим повністю звільнено від білогвардійців.

1920, листопад. — На території Східної України між військами УНР та Червоною армією розгорнулися запеклі бої; 21 листопада армія УНР залишила Україну, перейшла на територію Польщі, де була інтернована в таборах.

1920, 28 грудня. — У Москві підписано робітничо-селянський союзний договір між УСРР та РСФРР про військовий та господарський союз із взаємним визнанням суверенітету та незалежності республік.

1921, 17 січня. — У Відні українські емігранти створилиУкраїнськийвільний університет жовтня працював у Празі, з літа 1945 р. — у Мюнхені).

1921, 18 березня. — У Ризі підписано мирний договір між Польщею з одного боку, РСФРР та УСРР — з другого, за яким Польща офіційно визнала УСРР.

1921, 8 травня. — Закарпаття приєднано до Чехословаччини.

1921, 30 серпня. — РНК УСРР прийняла постанову про втілення в життя нової економічної політики.

1921, 11—21 жовтня. — У Києві відбувся Всеукраїнський православний собор, на якому створено Українську автокефальну православну церкву, яку очолив митрополит В. Липківський.

1921, 4—29 листопада. — Другий зимовий похід Армії УНР на чолі з Ю. Тютюнником на території радянської України.

1921, 23 листопада. — У с. Базар радянські війська розстріляли захоплених у полон 359 бійців з армії Ю. Тютюнника.

1921, осінь — 1922, весна. — У південних районах України був голод, викликаний посухою, розрухою господарства внаслідок війни і політики “воєнного комунізму”.

1922, 2 січня. — У Харкові створено комісію з електрифікації УСРР.

1922, 22 листопада. — У польському сеймі створено українську парламентську репрезентацію.

1922, квітень. — У Харкові створено спілку селянських письменників України “Плуг”.

1922, 10—14 грудня. — Відбувся VII Всеукраїнськийз'їзд Рад, який

схвалив декларацію про об'єднання радянських республік.

1922, 30 грудня. — Відбувся І з'їзд Рад СРСР за участю представників РСФРР, УСРР, БСРР, Закавказької федерації, де прийнято договір про утворення Радянського Союзу.

1923, 26 січня. — У Харкові створено спілку пролетарських письменників “Гарт”.

1923, 14 березня. — Рада послів у Парижі прийняла рішення про приєднання Галичини до Польщі за умови надання їй автономних прав.

1923, 1 серпня. — ВУЦВК та РНК УСРР на основі рішень VII конференції КП(б)У прийняли постанову про українізацію, що декларувала політику сприяння розвитку української мови та культури.

1924, березень.З еміграції повернувся в Україну М. Грушевський, який виїхав за кордон у 1919 р.

1924, 17 квітня. — ВУЦВК прийняв постанову про боротьбу з дитячою безпритульністю.

1924, 31 липня. — Польський уряд заборониввикористання української мови в державних установах Західної України.

1924, 16—18 вересня. — У Південній Бессарабії в с. Татарбунари спалахнуло селянське повстання (Татарбунарське повстання) проти румунських окупантів. Після придушення повстання 500 його учасників віддані до суду.

1924, 12 жовтня. — У складі УСРР утворено Молдавську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку.

1925, 20 серпня. — РНК УСРР прийняв постанову про оголошення території навколо могили Т. Г. Шевченка у Каневі (Тарасова гора) державним заповідником.

1925. — У Києві збудовано перший в СРСР пасажирський літак К-1.

1926, 25 травня. — У Парижі емігрант з України С. Шварцбард вбив голову Директорії,Головного Отамана війська УНР С. Петлюру.

1926. — У Києві створено Асоціацію художників Червоної України — творче об'єднання художників республіки.

1927. — На початку року в Харкові відбувся І Всеукраїнський з'їзд пролетарських письменників, на якому створено Всеукраїнську спілку пролетарських письменників.

1927, 8 листопада. — У Запоріжжі розпочалося будівництво велетня електрифікації— Дніпровської ГЕС (Дніпрогес). Будівництво завершено в березні 1932 р.

1928, 18 травня — 6 липня. — У Москві відбувся “Шахтинський процес”. Велика група старих фахівців Донбасу була засуджена “за контрреволюційну діяльність, шпигунство”. Це був один з перших інспірованих властями процесів із сфальсифікованими висновками.

1928, 28 листопада. — У Березовському районі Одеського округу створено для обслуговування колгоспів першу в Україні машинно-тракторну станцію ім. Т. Г. Шевченка.

1929, 27 січня — 3 лютого. — У Відні відбувся І Конгрес українських націоналістів, на якому створено Організацію українських націоналістів (ОУН), провід якої очолив Є. Коновалець.

1929,18 вересня. — У Запоріжжі завод “Комунар” випустив перший в Радянському Союзі комбайн.

1930, 28-29 січня. — Надзвичайний церковний собор Української автокефальної церкви, який відбувся в Києві, під тиском властей прийняв рішення про ліквідацію Української автокефальної православної церкви і Всеукраїнської церковної ради. Деяких церковних діячів, котрі не погоджувалися з цим рішенням, власті заарештували.

1930, 9 березня — 19 квітня. — У Києві відбувся сфальсифікований судовий процес над великою групою української інтелігенції, яку звинувачували у створенні підпільної організації “Спілка визволення України”. 45 учених, письменників, у тому числі віце-президент С. Єфремов, Всеукраїнської АН були засуджені на різні строки ув'язнення.

1931, лютий. — Радянські властізаарештували велику групу колишніхполітичних діячів УНР (В. Голубович, П.Христюк, М. Шраг та ін.). М. Грушевського було депортовано до Москви.

1931, жовтень. — У Харкові став до ладу тракторний завод, який випустив перші в Україні трактори.

1931. — Створено Українську студію хронікально-документальних фільмів.

1932, 10 жовтня. — Став до ладу електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь”.

1932, жовтень — 1933, квітень. — Україну охопив масовий голод, викликаний політикою насильницької колективізації. Прямі людські втрати від голодомору перевищили 3,5 млн осіб (за деякими даними — 4,9 млн)

1933, 10 березня. — На основі постанови РНК УСРР у Києві, Харкові, Одесі та Дніпропетровську відновлено діяльність державних університетів (закриті 1920 р.).

1934, 10 червня. — При НКВС УСРР створено Головне управління виправно-трудових таборів (рос. — ГУЛАГ), через які пройшли мільйони ув'язнених.

1934, 24 червня. — Вищі державні та партійні установи УСРР переїхали з Харкова до Києва, який знову став столицею УСРР.

1936, жовтень — 1938, листопад. — Чергова смуга масового терору в Україні, жертвами якого стали мільйони людей.

1937, 25—30 січня. — Відбувся НадзвичайнийXIV Всеукраїнськийз'їздРад, який схвалив нову Конституцію УРСР.

1938, 27 жовтня. — На І з'їзді художників УРСР створена Спілка радянських художників.

1939, 23 серпня. — У Москві міністри закордонних справ Німеччини та СРСР Й.Ріббентроп і В. Молотов підписали німецько-радянський пакт про ненапад. Таємний протокол, що додавався до нього, передбачав розподіл Європи на сфери інтересів цих країн. Західна Україна була віднесена до сфери інтересів Радянського Союзу.

1939, 1 вересня. — Німеччина здійснила напад на Польщу. Німецька авіація завдала ударів по західноукраїнських містах: Львову, Тернополю, Луцьку. В цей день почалася Друга світова війна.

1939, 17 вересня. — Війська Українського фронту (командуючий — С. Тимошенко) вступили на територію Західної України.

1939, 22 жовтня. — Відбулися вибори до Народних зборів Західної України.

1939, 26—27 жовтня. — У Львові відбулося засідання Народних зборів Західної України, які проголосили відновлення радянської влади в Західній Україні та висловились за возз'єднання з радянською Україною.

1939, 15 листопада. — Позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Закон про входження Західної України до складу УРСР.

1939, грудень — 1940, липень. — Сталися три хвилі масової депортації населення із Західної України до південно-східних районів РРФСР.Було депортовано близько 800 тис. осіб.

1940, 28 червня. — Румунія погодилася на передачу СРСР Південної Буковини і Бессарабії, щойно зайнятих радянськими військами. Ці території були включені до складу УРСР.

1941, 22 червня. — Німеччина напала на Радянський Союз. У цейденьКиїв та інші міста УРСР зазнали бомбардувань.

1941, 30 червня. — У Львові ОУН, очолювана С. Бандерою, оголосила “Акт проголошення Української держави”. Уряд очолив Я. Стецько.

1941, 7 липня — 26вересня. — Оборона Києва військами Південно-Західного фронту.

1941, 5 липня. — ЦК КП(б)У прийнявпостанову про організацію партійного підпілля та партизанських загонів наокупованій території.

1941, 5 серпня — 16 жовтня. — Оборона Одеси і Чорноморського флоту військами Південного фронту розпочали масові.

1941, 29—30 вересня. — У Києві у Бабиному яру німецько-фашистські окупанти мирних жителів міста (в основному євреїв), а також військовополонених. Всього там загинуло понад 150 тис. чол.

1941, 30 жовтня — 1942, 4 липня. — Оборона Севастополя військами Приморської армії та Чорноморського флоту.

1942, 13 лютого. — Початок масового примусового вивезення населення України до Німеччини (вивезено 2 млн чол.).

1942, 22 липня. — Захопленням м. Свердловська Ворошиловградської області німецькі війська завершили окупацію України.

1942, 14 листопада. — Військові формування, створені ОУН, отримали назву Української повстанської армії. Восени 1943 р. запроваджено посаду Головнокомандуючого УПА, яку обійняв Р. Шухевич.

1942, 18 грудня. — Звільненням с. Півнівка Мілавського району Ворошиловградської області почалося визволення України від німецько-фашистських окупантів.

1943, 28 квітня. — У Львові командування німецьких військ оголосило запис українців до дивізії СС “Галичина”. Зараховано 12 тис. добровольців.

1943. — Рік масового визволення українських міст та сіл (23 серпня — Харків, 2 вересня — Суми, 8 вересня — Сталіно, 21 вересня — Чернігів, 23 вересня — Полтава, 14 жовтня — Запоріжжя, 25 жовтня — Дніпропетровськ, 6 листопада — Київ, 14 грудня — Черкаси, 31 грудня — Житомир).

1944, 18 травня. — Здійснено суцільну депортацію кримсько-татарського населення з Криму у східні райони Радянського Союзу.

1944, 27—28 червня. — Здійснено масове виселення з Кримуболгар,вірмен, греків у східні райони СРСР.

1944, 18—22 липня. — У бою під Бродами Червонаармія розбиладивізіюСС “Галичина”.

1944, 9 вересня. — Після двомісячних переговорів між урядом СРСР та Національним комітетом визволення Польщі підписано договір про переселення польських громадян української національності в Україну. На основі цього договору за два роки (осінь 1944 — осінь 1946 рр.) з Польщі в Україну виселено 483 тис. українців.

1944. — Рік повного визволення України від окупантів (8 січня — Кіровоград, 2 лютого — Луцьк, Рівне, 13 березня —Херсон, 20 березня— Вінниця, 28 березня — Миколаїв, 29 березня — Чернівці, 10 квітня — Одеса,13 квітня — Сімферополь, 15 квітня — Тернопіль, 27 липня — Львів, Станіслав, 6 серпня — Дрогобич, 27 жовтня — Ужгород).

1944, 8 жовтня. — Радянські війська, звільнившис. Лавочне Львівськоїобласті, завершили визволення території УРСР від окупантів.

1944, 26 листопада. — З'їзд народних депутатів Закарпаття, який відбувся в м. Мукачевому, прийняв Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з УРСР.

1945, квітень. — Потрапив під бомбардування авіації союзниківі бувпоранений гетьман України в 1918 р. П. Скоропадський, який 26 квітня помер від ран. Похований у м. Меттен (Баварія).

1945, 26 квітня. — У роботі конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско взяли участь представники УРСР, яка увійшла до складу Організації Об'єднаних Націй як країна-засновник.

1945, 8 травня. — Підписано Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.

1945, 26 червня. — У Москві Чехословаччина підписала договір, за яким Закарпатська Україна відійшла до СРСР і стала частиною УРСР.

1945, 2 вересня. — Підписано Акт про беззастережну капітуляціюЯпонії. Закінчення Другої Світової війни.

1946, березень. — У Києві відбувся закритий судовий процеснад представниками греко-католицького духовенства (Й. Сліпий та ін.).

1946, 8—10 березня. — Собор греко-католицької церкви уЛьвові під тиском властей скасував унію з Ватиканом і підпорядкувавгреко-католицьку церкву в Україні Російській православній церкві.

1947, 28 квітня — 31 липня. — У Польщі проведено сумнозвісну операцію “Вісла”, яка була апогеєм насильницької депортації громадян Польщі українського походження. Офіційна мета операції — “остаточно вирішити українську проблему в Польщі”. За три місяці депортовано 150 тис. осіб.

1947. — УРСР стала членом міжнародних організацій: Європейської економічної комісії, Економічної та Соціальної рад ООН.

1948, 1 жовтня. — Введено




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.