ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
Роки
Події
1 млн р. до н . є
Стоянка первісної людини у Закарпатті (с. Королеве)
300 тис. р. до н. є.
Епоха раннього палеоліту. Поява стоянок первісної людини на Дністрі (Лука-Врубльо-вецька), Вовчий грот (Крим)
120 -100 тис до н. є
Середній палеоліт. Розселення первісних людей на березі Дністра, Десни, Подніпров'ї, Криму, Закарпатті. Поява кремнієвих знарядь праці, зародження первісних вірувань — тотемізму, магії й анімізму
40-10 тис. р до н. є.
Пізній палеоліт. Формування антропологічного типу, в основному тотожного сучасній людині, зародження первісного мистецтва
9-6 тис. р. до н. є.
Мезоліт. Формування сучасної флори і фауни, поява лука і стріл, приручення тварин
6-4 тис. до н . є
Неоліт. Удосконалення знарядь праці, поява скотарства, землеробства, ліпної кераміки
4-3 тис. до н . є
Енеоліт на території України. Трипільська, середньостогівська та ін. культури
II—І тис. до н . є
Бронзова доба. Поява нових знарядь праці, перший розподіл праці — відокремлення скотарства від землеробства. Існування ямної, катакомбної, східнотшинецької, зрубної, біло-грудівської, чорнолісської та ін. культур
IX-VII ст. до н є.
Розселення кіммерійців у Північному Причорномор'ї. Поява заліза, приручення коня. Утворення держави. Походи проти Ассирії та Урарту
ІХ-ІІІ ст. до н.є.
Перебування племен таврів на території Кримського півострова
УІІ-ІІІ ст. до н.є.
Захоплення скіфами території Північного Причорномор'я. Скіфська держава — Велика Скіфія. Курганні поховання Чортомлик, Солоха, Куль-оба, Гайманова і Товста могили
647 р. до н. є
Заснування першої грецької колонії у Північному Причорномор'ї — Борисфеніди у гирлі Дніпра
Бл. 600 р. до н.є.
Заснування греками Ольвії та Пантікапея
Бл. 550 р. дон.є.
Заснування Феодосії та Керкінітіди у Таврії
528 р. до н. є
Заснування гераклейцями Херсонеса
513 р. до н. є
Невдалий похід Дарія І проти скіфів
502 р. до н. є
Заснування Тіри — нині Білгород-Дністровський
421 р. до н. є
339 р. до н. є
Ймовірна дата заснування Херсонеса Таврійського
Розгром скіфського царя Атея військом Філіппа Македонського
III ст. до н. є
Утворення у Нижньому Подніпров'ї скіфської держави — Мала Скіфія — зі столицею в Неаполі Скіфському
III ст. до н. є III ст.н. є.
Розселення сарматських племен на території Північного Причорномор'я, Лівобережжя та Подністров'я
III ст. до н. є II ст. н.є.
Розселення на території Подніпров'я, Полісся слов'янських племен зарубінецької культури
Роки
Події
107 рр. до н. є.
Повстання скіфів на чолі з Савмаком у Боспорському царстві
63 р. до н. є.
Загибель царя Понту Мітрідата VI Євпатора у Пантикапеї внаслідок змови власного сина Фарнака
47 р. до н. є.
Перемога Юлія Цезаря над царем Боспора Фарнаком
III ст.
Територію України займають германські племена готів, які просунулись з північного заходу. Витіснення сарматів. Готська держава Ойум. Черняхівська культура
Бл. 270 р.
Готи руйнують причорноморські грецькі міста
292 р.
Війна Діоклетіана з сарматами
337 р.
Передові загони гунів досягли Дону
Бл. 350-376 рр.
Правління готського вождя Германаріха
Бл. 360 р.
Гуни підкорили аланів
Бл. 362 р.
Германаріх підкорив Боспор
Бл. 373-376 рр.
Алано-готська війна
Бл. 374 р.
Війна готів з антами: загибель антського вождя Воза
Бл. 375 р.
Гунське нашестя. Розгром готів і їх втеча на захід. Готи, поділені на остготів та вестготів
453 р.
Смерть гунського вождя Атілли. Розпад держави гунів
ІУ-УІІ ст.
Велике переселення народів
400-602 рр.
Час існування Антського племінного союзу
Кінець V — по-| чаток VI ст.
Заснування Києва
Бл. 558 р.
Нашестя аварів
560-570 рр.
Заснування в Паннонії Аварського каганату
Бл. 625 р.
Утворення Хозарського каганату
УІІІ-ІХ ст.
Розселення племінних союзів східних слов'ян на територію України
60-70 рр. IX ст.
Походи київських князів Аскольда і Діра на Візантію
860 р.
Хрещення Аскольда у Візантії
Бл. 862 р.
Запрошення варягів на Русь. Початок князювання Рюріка (862-879) у Новгороді
863 р.
Місія Кирила та Мефодія, винайдення ними слов'янської абетки
882-912 рр.
Убивство Аскольда і Діра. Перебування при владі у Києві князя Олега
883 р.
Підкорення Олегом племен радимичів, древлян і сіверян
884-885 рр.
Русько-хозарська війна
907 р.
Похід Олега на Константинополь. Укладення договору. Перший літописний спогад про Чернігів
911р.
Другий торгівельний договір Олега з Візантією, а також договір про ненапад
912-945 рр.
Князювання Ігоря
915 р.
Перший похід печенігів на Русь. Укладання миру
941 р.
Невдалий похід Ігоря на Константинополь, знищення руських кораблів
943 р.
Успішний похід Ігоря у Закавказзя (м. Бердаа)
944 р.
Новий договір між Руссю і Візантією
945 р.
Загибель Ігоря у Древлянській землі під час повторного збирання данини
945 рр.
Початок князювання вдови Ігоря — Ольги
946 р.
Придушення Ольгою повстання древлян
957 р.
Посольство Ольги до Константинополя. Хрещення Ольги
957-972 рр.
Князювання в Києві Святослава Ігоровича
959 р.
Руське посольство до короля Німеччини Оттона І
963 р.
Переможні походи Святослава проти хозар на Дон і Північний Кавказ; підпорядкування в'ятичів на Оці і Тмуторокані в Таврії
Роки
Події
965 р.
Переможний похід Святослава на Волзьку Булгарію, здобуття її столиці. Знищення Хозарського каганату; підпорядкування ясів та касогів на Північному Кавказі
967 р.
Святослав на прохання візантійського імператора здійснив вдалий похід на Дунайську Болгарію. Тим часом печеніги обложили Київ, обороною якого керувала княгиня Ольга
969 р.
Смерть княгині Ольги. Святослав призначає своїх синів намісниками: Володимира у Новгороді, Ярополка у Києві, Олега — у Древлянській землі
968 р.
Пертий дунайський похід князя Святослава.
970-971 рр.
Військові дії Святослава у Болгарії, пограбування околиць Константинополя. Облога Дорос-тола. Укладення 3 Візантією договору на умовах 944 р.
972 р.
Напад печенігів на загін Святослава біля Дніпрових порогів та його загибель
972-980 рр.
Боротьба синів Святослава за владу.
980-1015 рр.
Князювання у Києві Володимира Святославича
981р.
Похід Володимира на в'ятичів і їх підкорення. Конфлікт Києва з Польщею — Червенські міста (Червень, Перемишль) переходять до володінь Володимира
983 р.
Похід Володимира на ятвягів і їх підпорядкування, також взято під контроль торгівельні шляхи по Бугу-Віслі і Неману
985 р.
Похід Володимира на Волзьку Булгарію і укладання з нею договору про мир і торгівлю
987 р.
Володимир уклав союз з Візантією, взяв за наречену візантійську принцесу Анну і прийняв християнство
988 р.
Володимир запроваджує християнство на Русі
990-996 рр.
Будівництво у Києві першої кам'яної церкви — Успіння Богородиці (Десятинної)
996 р.
Урочисте відкриття Десятинної церкви, до якої прибули священики з Херсонеса; поховання тут праху княгині Ольги
1014 р.
Похід Володимира на Новгород проти сина Ярослава
1015 р.
Смерть князя Володимира. Загибель у боротьбі за престол його синів Бориса і Гліба. Червенські міста переходять до Польщі — союзниці Святополка Володимировича
1019 р.
Після поразки і загибелі Святополка князем у Києві стає його суперник і брат Ярослав
1019-1054 рр.
Князювання у Києві Ярослава Мудрого.
1022 р.
Тмутороканський князь Мстислав Володимирович Хоробрий перемагає касогів
1023 р.
Похід Мстислава Тмутороканського на Київ і оволодіння Черніговом
1024 р.
Битва під Лиственом (Чернігівщина) між Мстиславом і Ярославом Володимировичами. Ярослав зазнав поразки і поступився братові Лівобережжям Дніпра з Чернігівом і Переяславом, якими Мстислав володів до смерті у 1036 р.
1031 р.
Ярослав повертає Києву Червенські міста
1036 р.
Остаточний розгром печенігів князем Ярославом. По смерті свого брата Мстислава Ярослав Мудрий став єдиним можновладцем руських земель
1036 р.
Спорудження Спаського собору у Чернігові
1037 р.
Офіційна дата завершення будівництва Софіївського собору у Києві (за останніми даними, був зведений ще за часів Володимира). Створення при ньому першої на Русі бібліотеки. Будівництво Золотих Воріт у Києві, Георгіївської та Іринінської церков
1044 р.
Анна Ярославна стас дружиною короля Франції Генріха І. У 1060-1066 рр, — регент при малолітньому королі Филиипі І
1051 р.
Обрання нового митрополіта Іларіона зборами руських єпископів. Заснування Печерського монастиря (лаври)
1054 р.
Смерть князя Ярослава; фактичний розподіл Київської держави його синами на окремі уділн-вотчини. Князем у Києві став старший син Ярослава Ізяслав
1054 р.
Розкол християнської церкви на католицьку і православну
1055 р.
Перша літописна згадка про половців, які з'явилися на кордонах Русі
1056-1057 рр.
Створення у Києві Остромирового Євангелія
1061р.
Перший напад половців на Русь
1068-1069 рр.
Повстання у Києві і вигнання князя Ізяслава. На престол запрошено Всеслава Полоцького
1069 р.
Похід польського короля Болеслава II Сміливого на Київ
1072 р.
Ймовірна дата укладання князями «Правди Ярославичів»
1073 р.
Початок збройної боротьби Ярославичів за київський великокнязівський престол
1073, 1076 р.
Створення найдавніших пам'яток писемності Русі — «Ізборників Святослава»
1078 р.
Київським князем стає Всеволод Ярославич. Втручання у руські справи польського короля Болеслава II
1097 р.
З'їзд князів у Любечі, який розв'язав питання про наслідування від батька до сина, формально визнано принцип вотчини
1098 р.
Захоплення й осліплення князя Теребовльського Василька Ростиславича
1108-1113 рр.
Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору у Києві
Укладання іноком Києво-Печерського монастиря Нестором першої редакції літопису «Повість минулих літ». Смерть Святополка. Повстання залежних і кабальних людей проти князя і купців-лихварів. «Устав Володимира Всеволодовича»
1113-1125 рр.
Княжіння у Києві Володимировича Мономаха, створення. «Повчання дітям»
1125-1132 рр.
Князювання на Київському престолі сина Мстислава Володимировича
1136 р.
Від Київського князівства відпав Новгород
1144 р.
Об'єднання уділів на Дністрі в Галицьке князівство
1147 р.
Перша літописна згадка про Москву
1153-1187 рр.
Правління у Галицькому князівстві Ярослава Володимирковича Осмомисла
1169 р.
Князь володимиро-суздальський Андрій Боголюбський захопив, пограбував і зруйнував Київ, після чого повернувся княжити до Суздаля. Київське князівство остаточно стало другорядним
1173 р.
Початок правління на Волині князя Романа Мстиславича
1185 р.
Невдалий поход князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців
Бл 1187 р.
Створення «Слова о полку Ігоревім»
1187-1199 рр.
Князювання у Галичі Володимира Ярославича
1199 р.
Об'єднання Романом Волинським Галицького і Волинського князівств
1203 р.
Рюрік Ростиславич за допомогою половців захопив і спалив Київ. Створення Монгольської держави
1205 р.
Потрапив у засідку і загинув князь галицький Роман Мстиславич; удову князя Анну з двома малолітніми синами Данилом та Васильком галицькі бояри позбавили влади.
1213 р.
Галицькі бояри посадили на престол Володислава Кормильчича, що спричинило до польсько-угорське вторгнення до Галичини
1215 р.
Володимир і Данило Романовичі повернули собі м. Володимир.
1221р.
Данило Романович почав княжити на Волині
1223 р.
31 травня відбулася битва на річці Калка: об'єднані сили руських і половецьких князів були розбиті монгольськими загонами під командуванням Субудая і Джебе.
1224 р.
Виникнення князівства у литовців
1230 р.
Данило та Василько Романовичі оволоділи Волинню.
1231-1238 рр.
Війна Данила та Василька Романовичів з угорцями за Галичину.
Данило Романович Галицький повернув собі Галич з частиною князівства. Похід галичан на Литву
1239 р.
Монголо-татари здійснили руйнівний похід по Ростово-Суздальській, Переславській та Чернігівській землям, а у Таврії захопили і пограбували Судак. Києвом заволодів Данило Романович галицький і призначив сюди свого воєводу Дмитра
1240 р.
Монголо-татарські війська на чолі з ханом Батиєм зруйнували Київ (6 грудня), інші південно-руські міста обклали даниною і вдерлись до Центральної Європи (1241)
1242 р.
Після походу по землям Польщі, Угорщини, Словаччини, Хорватії хан Батий з військом повернувся степом на Нижню Волгу, де заснував свою державу — Золоту Орду
1243 р.
Заснування Золотої Орди. Перша поїздка руського князя (Ярослава Всеволодовича) до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння
1245 р.
17 серпня — битва під Ярославом: перемога галицького війська над угорцями і поляками. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину
1246 р.
Данило Романович відвідав столицю Орди — Сарай-Бату де вимушений був визнати себе підлеглим хана Батия. Подорож Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії
1247 р.
На зворотному шляху з Монголії Плано Карпіні відвідав Київ (10-15 червня), де зустрівся з галицько-волинськими князями Васильком та Данилом Романовичами
1250 р.
Хрещення литовського князя Міндовга і союз з німцями
1253 р.
Папський посланник у Дорогичині коронував Данила Романовича «Королем Руським» Подорож монаха Гійома де Рубрука з Аккри через Крим (Солдайя — Перекоп) і Сарай-Бату до Каракорума
1254-1255 рр.
Похід Куремси на Волинь
1254 р.
Похід Данила Галицького на Київ
1256 р.
Перша письмова згадка про Львів
1257 р.
Татарський перепис населення Русі
1259 р.
Похід хана Бурундая на південно-західну Русь і Польщу. Данило Романович вимушений підтвердити свою вірність монголам і знищити укріплення своїх міст, а також прийняти участь у спільному поході на Литву
1264 р.
Після смерті Данила Романовича галицьким князем стає його син Лев (1264-1301).
1266 р.
Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (Феодосія)
1270 р.
По смерті Василька Романовича волинським князем стає його син Володимир (1270—1289)
1300 р.
Перенесення київської митрополії до ВолодимироСуздальського князівства
1303 р.
Галицький князь Юрій Львович домігся створення окремої митрополії в Галичині
1308-1323 рр.
Князювання Лева II та Андрія Юрійовича
1321-1362 рр.
Завоювання українських земель Литвою
1325 р.
Галицьким князем бояри обрали Болеслава (Юрія) Мазовецького (1325 — 1340)
1332 р.
Заснування католицьких єпархій в Воспоро і Сарсоне (Херсонесі)
1333 р.
Правління в Польщі Казимира III Великого (1333 — 1370)
1339 р.
Сянок, першим з руських міст отримало Магдебурзьке право
1340 р.
Смерть галицького князя Юрія, вторгнення, польського короля Казимира III у Галичину. Проголошений боярами правитель Дмитро Детко вимушений був визнати залежність від короля Польщі. На Волині бояри проголосили князем зятя Юрія Мазовецького — сина князя Литви Гедиміна — Любарта
1345-1377 рр.
Під контроль Великого князівства Литовського переходить Чернігівщина і Переяславщина
1349 р.
Успішна кампанія Казимира III і окупація Галичини і частини Волині
1362 р.
Битва на Синіх Водах: князь Литовський Ольгерд переміг татарське військо і заволодів Київщиною, Поділлям та Правобережжям Дніпра аж до Чорного моря
1374 р.
Князь Юрій Коріатович надав Кам'янцю магдебурзьке право
1375 р.
Заснування Галицької католицької єпархії
1385 р.
Кревська унія: об'єднання Польщі і Литви в результаті одруження польської королеви Яд-віги і Великого князя Литовського Владислава Ягайла (Ягеллона)
1385 р.
Зітовта (кузена короля Ягайла) визнано Великим князем Литовським
1387 р.
Ліквідація поляками Галицького князівства
1393-1394 рр.
Ліквідація литовцями руських удільних князівств
1395 р.
Крим та Кавказ спустошені військами Тимура
1397 р.
Великий князь Литовський Вітовт домігся згоди золотоординського хана Тохтамиша на передачу під контроль Великого князівства Литовського Київщини, Переяславщини, Чернігівщини і степів на правому березі Дніпра в обмін на допомогу в боротьбі з Тамерланом
1399 р.
Битва на Ворсклі: русько-литовсько-польські війська на чолі з князем Вітовтом зазнали поразки від татар
1402 р.
Вітовт остаточно оволодів Смоленським князівством
1410 р.
Грюнвальдська битва: перемога польсько-литовсько-руського війська над тевтонськими лицарями
1413 р.
Городельська унія між Вітовтом та Ягайлом. Литовські бояри-католики отримали права польської шляхти
1425 р.
Укладання у Львові першого реєстра міських ремісничих цехів
1427 р.
Хан Хаджі-Гірей домігся відокремлення Кримського ханства зі складу Золотої Орди
1432-1436 р.
«Велике князівство Руське» князя Свидригайла. Розкол у Великому князівстві Литовському. Сигізмунд Стародубський (брат Вітовта) дарує православному дворянству права, як і у католицького. Запровадження Бродських і земських судів
1434 р.
Флорентійська церковна унія — спроба об'єднати католицьку і православну християнські церкви
1435 р.
Розгром польсько-литовськими військами дружин князя Свидригайла поблизу Вількомира. Галицька шляхта обмежила право селян переходити до іншого землевласника
1443 р.
Утворення незалежного Кримського ханства. Утвердження правлячої династії Гіреїв
1447 р.
Віленський привілей великого князя литовського і короля польського Казимира Ягайловича, де юридично було оформлено права привілейованих станів — князів, панів, шляхти. Перший похід кримського хана на українські землі
1452 р.
Ліквідація Волинського удільного князівства і утворення Волинського воєводства у складі Великого князівства Литовського
1453 р.
Узяття турками Константинополя — крах Візантійської імперії
1458 р.
Остаточне відокремлення Київської митрополії від Московської
1463 р.
Заснування Львівського церковного братства
1471р.
Ліквідація Київського удільного князівства і утворення Київського воєводства і призначення намісником у Києві католика Мартина Гаштовта
1473 р.
Кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії
1475 р.
Турецький десант у Крим у. Здається Кафа, взяті штурмом Судак, Чембало, Алуста (Алуш-та), знищені генуезькі колонії
1478 р.
Кримський хан визнає себе васалом Османської імперії
1480 р.
Хан Великої Орди Ахмат пройшов з військом через землі свого союзника — короля Казимира IV на р. Угру, де гадав вдертися до меж Московського князівства, але був зупинений російським військом («Стояння на Угрі»). Кінець татаро-монгольського іга на Русі
1480-1481 рр.
«Змова руських князів» — сепаратистський виступ М. Олельковича, І. Ольшанського і Ф. Бєльського з метою приєднати руські землі до Московського князівства
1482 р.
Хан Менглі-Гірей пограбував Київ
1483 р.
У Римі видано латиною книгу українця Юрія Костермака (Дрогобича) «Прогностична оцінка поточного 1483 р.»
1489 р.
Перші відомі спогади про козаків, що взяли участь у битві разом з поляками проти татар на Брацлавщині
1490-1492 рр.
На Галичині відбулося повстання під проводом Мухи та Борулі
1492 р.
Перша письмова згадка про козаків
1498 р.
Похід турецько-молдавського війська у Галичину проти Польщі
1502 р.
Армія кримського хана МенгліІ Гірея спустошила землі Правобережжя аж до Львова, Любліна і Кракова
1503 р.
Підписано перемир'я між царем московським Іваном III і Великим князем Литовським, за яким Іван III отримав Чернігів, Новгород-Сіверський, Брянськ, Путивль , Гомель, частину смоленських і вітебських земель. Найдавніша писемна згадка про кобзарів
1505 р.
Польській король Олександр Казимировим видає Радомську конституцію. Прикріплення селян до сел
1507-1508 рр.
Російсько-литовська війна, завершилась мирним договором: кордони залишались старі, землі Глинських залишались за Великим князівством Литовським.
1508 р.
Виступ проти литовської влади магната Михайла Глинського
1514 р.
Московське князівство захопило Смоленськ. Молдова разом із Буковиною потрапляє у залежність від Османської імперії
1529 р.
Запровадження 1-го Литовського статуту
1556 р.
Дмитро Вишневецький («Байда») об'єднав розрізнені козацькі загони і збудував на о. Мала Хортиця першу Запорізьку Січ (Хортицька Січ)
1556-1561 рр.
Створення Пересопницького Євангелія
1557 р.
«Устава на волоки»
1564-1593 р.
Час існування Томаківської Січі
1566 р.
Запровадження 2-го Литовського статуту
1569 р.
Укладено Люблінську унію: Велике князівство Литовське та королівство Польське об'єдналися в єдину державу — Річ Посполиту. Українські землі опинилися під владою Польщі. Українська шляхта отримувала ті ж права, що і польська
1572 р.
Виникнення реєстрового козацтва — король Сигізмунд санкціонував створення загону у кількості 300 козаків на чолі зі шляхтичем Бадовським
1573 р.
Заснування Іваном Федоровим типографії у Львові. Шляхта отримала право обирати монархів й укладати з ним договір
1574 р.
Видання Іваном Федоровим у львівській типографії першої книги — «Апостол» і «Буквар»
1576-1612 рр.
Діяльність Острозької греко-слов'яно-латинської колегії
1578 р.
Страта у Львові польськими урядовцями Івана Підкови. Король Стефан Баторій встановив платню 600-м козакам і дозволив розташувати в м. Трахтемирові свій арсенал і шпиталь. Вони також отримали військові регалії: малинову корогву, військову печатку, бунчук і булаву
1581 р.
Іван Федоров видає Острозьку Біблію
1583 р.
Взяття козаками Білгорода (Аккермана). Польській король Стефан Баторій для задоволення османського султана наказав стратити 31 козака — учасника штурму
1586 р.
Відкриття Львівської братської школи
1587 р.
Видання першого полемічного твору Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного»
1588 р.
3-й Литовський статут. Закріпачення селян Брацлавщини і Придніпров'я. Константинопольський патріарх надав Львівському братству ставропігію — незалежність від місцевого єпископату
1589 р.
Реєстр козаків збільшено до 3 000
1591-1593 рр.
Виступ козаків під проводом гетьмана Кшиштофа Косинського
1593-1630 рр.
Час існування Базавлуцької Січі
1594-1596 рр.
Повстання в Україні і Білорусі під проводом С. Наливайка і Г. Лободи
1595-1657 рр.
Роки життя Богдана Хмельницького
1596 р.
Берестейська церковна унія, утворення греко-католицької (уніатської) церкви
1604-1606 рр.
Участь запорозьких козаків у поході Лжєдмитрія на Москву
1606 р.
Козацький напад на турецьку Варну
1608 р.
Після смерті Костянтина Острозького його онука Ганна передала Острозький колегіум єзуїтам. Відкриття у Львові єзуїтської школи-колегії (нині — університет), Козацькі загони оволоділи Перекопом.
1609-1612 рр.
Участь запорозьких козаків у поході польсько-литовського війська на Москву
1609 р.
Козаки захопили Кілію, Ізмаїл і Аккерман
1614 р.
Козаки на чолі з П. Сагайдачним атакували Трапезунд і Сіноп у Малій Азії
1615 р.
Близько 80 козацьких чайок проникли до стамбульської гавані і підпалили її. Заснування Київського церковного братства і школи. Початок діяльності типографії при Києво-Печерській лаврі
1616 р.
Козаки під проводом гетьмана Петра Сагайдачного захопили головне турецьке місто в Криму — Кафу і звільнили тисячі полонених рабів. Видання «Граматики» М. Смотрицького
1617 р.
Ольшанська угода між польським урядом і козацькою старшиною; реєстр скорочено до 1 000 козаків
1618 р.
Польсько-козацький похід на Москву. За Деулінським перемир'ям Річ Посполита отримала від Московії назад Смоленщину і Чернігово-Сіверщину
1618-1648 рр.
Участь козаків в якості найманців у Тридцятирічній війні
1620 р.
Гетьман Петро Сагайдачний домігся відновлення православної митрополії в українських землях. Митрополитом висвячено Й. Борецького
І620-1621 рр.
Хотинська турецько-польська війна
1620 р.
Битва під Цецорою: польське військо на чолі з коронним гетьманом Станіславом Жолкевським знищено турками; до полону потрапив, зокрема, Богдан Хмельницький
1621 р.
Хотинська битва: козацька армія гетьмана П.Сагайдачного врятувала польське військо. Козацький реєстр, попри обіцянки, польська влада не збільшила, залишивши на рівні 3 000
1625 р.
Виступ козаків на чолі з гетьманом Марком Жмайлом проти польського війська. Куруківська угода закріпила наслідки перемоги козаків: реєстр було збільшено до 6 000. Митрополит Йов Борецький звернувся до московського царя з проханням прийняти Україну під своє покровительство
1628-1652 рр.
Діяльність Микитинської Січі
1630 р.
Польській гетьман Конецпольський зазнав поразки, намагаючись придушити повстання козаків та селян під проводом Тараса Федоровича (Трясила). За Переяславською угодою козацький реєстр було збільшено до 8 тис. чол.
1631 р.
Архімандрит Печерського монастиря Петро Могила відкрив Лаврську школу
1632 р.
Початок діяльності Київського колегіуму, що утворився після злиття Братської та Лаврської шкіл. Ухвалення польським сеймом «Статей про заспокоєння грецької віри», де відновлювалися (з 1596р.) права православної церкви, що зрівнювалась у правах з католицькою
1632-1634 рр.
Участь козаків у Смоленській війні на боці Речі Посполитої
1632-1647 рр.
Діяльність митрополита київського Петра Могили
1635 р.
Захоплення і зруйнування запорозькими козаками на чолі Іваном Судимою фортеці Кодак
1637 р.
Козацьке повстання Павла Павлюка. Поразка повстанців під Кумейками біля Канева. Початок масового переселення українців переселилося у межі Росії
1637-1642 рр.
Азовське сидіння: донські і запорізькі козаки захопили фортецю Азов у гирлі Дону, проте російський цар, уникаючи конфлікту з Османською імперією, наказав козакам залишити Азов
1638 р.
Продовження повстання Павлюка на Лівобережжі — під проводом Яківа Остряниці і Дмитра Гуні. Придушення повстання і відхід Я. Остряниці до Бєлгорода. Ухвалення польським сеймом «Ординації війська запорозького реєстрового», за якою скасовувалося козацьке самоврядування, а кількість реєстровців скорочувалась до 6 тисяч
1638-1648 рр.
Доба «золотого спокою» у Речі Посполитій
1646 р.
Ужгородська церковна унія поширила уніатство на Закарпатті
1648 р.
Січень. Сотник Чигиринського полку Богдан Хмельницький тікає на Запоріжжя, де козаки
обирають його гетьманом.
Кримський хан направляє на допомогу козакам 4-тисячний кінний загін на чолі з Тугай-беєм.
5-6 травня 6-тисячний польській авангард було розбито 9-тисячною козацько-татарською армією
в урочищі Жовті Води. На бік повстанців переходить декілька тисяч реєстровців.
15-16 травня козацька армія розбила польське військо під Корсунем.
11—13 (21—23) вересня. Битва під Шлявцями. Армія Б. Хмельницького та загін татар розбили
польську армію.
Вересень-листопад. Облога Львова і Замостя Б. Хмельницьким.
23 грудня — Б. Хмельницький на чолі своєї армії урочисто вступає до Києва
1649 р.
Липень. Поновлення бойових дій — козаки обложили військо Я. Вишневецького у Збаражі. Зборівська
битва. На вимогу хана Іслама Гірея Б. Хмельницький вступив у переговори з поляками.
8 (18) серпня. Зборівський договір. Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини,
у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На землях Війська
Запорозького влада належала гетьману. У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати
війська коронні, євреї та єзуїти. Чисельність реєстрових козаків становила 40 тис. осіб
1650 р.
Серпень-вересень. Перший Молдавський похід. Спроба Б. Хмельницького посадити на молдавський
трон свого сина Тимоша
1651 р.
Лютий. Польські війська вдерлися до Поділля.
18-30 червня. Берестецька битва. Кримський хан Іслам III залишив поле битви, полонивши
Б. Хмельницького. Польська армія завдала поразки козакам.
18 вересня. Білоцерківський мир. Реєстр обмежено 20 тис. козаків, влада гетьмана обмежувалась
Київським воєводством і йому заборонено було вступати у зносини з іноземними державами
. Сейм договір не затвердив
1652 р.
Масові переселення українців на вільні південні прикордонні землі Російського царства, утворення
Слобідської України.
1-2 червня. Перемога козаків під Батогом
1652-1709 рр.
Час існування Чортомлицької Січі
1653 р.
8 квітня. Другий Молдавський похід.
Вересень-грудень. Оточення польської армії під Жванцем.
15 вересня. Загибель Тимопіа Хмельницького підчас оборони Сучави від повсталих молдавських бояр.
1 жовтня. Земський собор в Москві приймає рішення прийняти Гетьманщину під протекцію
Російського царства
1654 р.
8 січня. Переяславська міждержавна угода. Б. Хмельницький присягає російському цареві
в особі посла В. Бутурліна.
27 березня. Погоджено у Москві «Березневі статті»: козацький реєстр мав становити 60 тис.
осіб, гетьману заборонялося спілкуватися з королем Речі Посполитою і Османським султаном;
Московський уряд зобов"язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654 р.
1654 р.
Літо. Московське військо і козаки під проводом І. Золотаренка повели наступ на Білорусь
і зайняли Смоленськ.
18-20 листопада. Героїчна оборона козаками замка в Буші на Поділлі
1655 р.
Січень. Облога козаками на чолі з І. Богуном Умані.
19—20 січня. Охматівська битва між московсько-козацьким і польсько-турецьким військами.
Серпень—вересень. Визволення від поляків Поділля і Східної Галичини.
19 вересня. Поразка польського війська під Городком.
19 вересня — 29 жовтня. Козацько-московські війська розбили польські частини і розпочали
облогу Львова
1656 р.
Липень-серпень. Московсько-українські війська захопили Білорусь, Волинь, м, Вільно; армія
Швеції зайняла Краків і Варшаву. Польський король пішов на переговори з російськими послами.
24 жовтня. Укладено Віленське перемир'я між московським і польським урядами, Росія ста вала
союзницею Польщі проти Швеції.
6 грудня. Богдан Хмельницький укладає антипольській союз зі Швецією, Трансільванією,
Бранденбургом і литовським князем Богуславом Радзивіллом
1657 р.
Січень-липень. Невдалий україно-трансильванський похід на Польщу.
11 липня. Поляки розгромили трансильванське військо; козаки на чолі з Юрієм Немиричем
залишили поле бою.
27 липня. Смерть Богдана Хмельницького.
26 серпня. Обрання гетьманом Івана Виговського (1657-1659), який дотримувався пропольської
орієнтації.
Грудень. Виступ проти гетьмана І. Виговського запорожців під проводом Якова Барабаша
і Полтавського полка на чолі з Мартином Пушкарем
1658 р.
15 травня. Гетьман І. Виговський розгромив заколотників Я. Барабаша і М. Пушкарем під
Полтавою.
16 вересня — укладення україно-польського Гадяцького договору: Україна у складі Київського,
Брацлавського і Чернігівського воєводств під назвою Велике Князівство Руське входила на рівних
правах з Польщею і Литвою до складу федерації; реєстр мав залишитися на рівні 60 тис.
1659 р.
Березень-квітень. Похід в Україну московської армії на чолі з князем Трубецьким.
28—29 червня. Розгром російського війська під Конотопом.
Жовтень. Іван Виговський зрікається гетьманської булави на користь Юрія Хмельницького.
17 жовтня. Юрій Хмельницький підписав з Москвою Переяславські статті, які звужували його
владу гетьмана та автономію Гетьманщини
1660 р.
16-26 вересня. Московсько-козацькі сили зазнали поразки від польсько-татарських військ
у битві під Любаром і відступили до Чуднова, де були обложені поляками і татарами.
7-8 жовтня. Битва під Слободищами: війська Гетьмана Юрія Хмельницького зазнають поразки від
поляків і татар.
17 жовтня. Ю. Хмельницький підписує з поляками Слободищенський трактат про повернення
України до складу Польщі.
4 листопада. Капітуляція російської армії під Чудновим
1661 р.
Січень; Польський король надає Львівській єзуїтській колегії статусу університету.
Боротьба за гетьманство між Ю. Хмельницьким та переяславським полковником Я. Сомком
1662 р.
Червень. Ю. Хмельницький обложив Я. Сомка у Переяславі, але в битві під Каневом зазнав
поразки.
"рудень. Ю. Хмельницький зрікається гетьманської булави і в подальшому приймає постриг
у монахи.
31 грудня. Створення у Москві Малоросійського приказу
1663 р.
13 січня. Обрання у Чигирині Гетьманом Правобережжя Павла Тетері (1663-1665), який до-
тримувався пропольської орієнтації.
18 червня. Ніжинська чорна рада: обрання за підтримки Москви гетьманом Лівобережжя Івана
Зрюховецького (1663-1668).
Жовтень. Початок польсько-козацького походу на Лівобережжя.
17 листопада. Гетьман І. Брюховецький уклав з Москвою Батуринські статті
1665 р.
11 жовтня. Гетьман І. Брюховецький підписує Московські статті, чим значно звужує владу
гетьмана та автономію українських земель
1666 р.
19 січня. Козацька рада на Правобережжі затверджує гетьманом Петра Дорошенка (1665-
1676).
Березень-квітень. Перепис населення Лівобережної України для визначення податків
1667 р.
ЗО січня. Підписання між Річчю Посполитою і Російським царством Андрусівського перемир'я
яким закінчились війни за Україну 1654-1666 рр. Речі Посполитій одійшли українські землі
на захід від Дніпра (окрім м. Києва). Землі Запоріжжя до 1686 р. опинились під подвійним
протекторатом.
Лютий. П. Дорошенко оточив польський гарнізон у Білій Церкві.
Жовтень. Похід козацького війська разом з татарами на Галичину. Запорожці на чолі полковником
Іваном Сірком здійснили похід на Крим, внаслідок чого татари підписали мир з Польщею і
полишили П. Дорошенка.
19 жовтня. Підгаєцька угода — П. Дорошенко визнає владу польського короля
1668 р.
19 січня. Гетьман І. Брюховецький скликає у Гадячі таємну раду, де вирішено розірвати стосунки з
Москвою і просити протекції у турецького султана.
18 травня. Під Опішнею лівобережні козаки повстали проти І. Брюховецького і стратили його.
Червень. На Лівобережжя вступають російські війська.
8 червня. Проголошення Петра Дорошенка Гетьманом усієї України.
Запорожці обирають гетьманом Петра Суховія (1668-1669), який також здобув підтримку
кримського хана
1669 р.
9 березня. За відсутності П. Дорошенка на Лівобережній Україні гетьманом проголошено
Дем'яна Многогрішного (1669-1672), який влаштовував Москву.
10-12 березня. Генеральна Військова Рада у Корсуні затверджує союзний договір з Туреччиною.
16 березня. Д. Многогрішний підписує Глухівські статті: реєстр ЗО тис. козаків, московські
гарнізони у Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині та Острі.
Серпень. Обрання в Умані гетьманом Михайла Ханенка (1669-1674), який орієнтувався на Польщу
1672 р.
13 березня. Лівобережна козацька старшина заарештувала гетьмана Д. Многогрішного і видала
його царському уряду.
1 7 червня. На старшинській раді в Козачій Діброві гетьманом обраний Іван Самойлович (1672-1687).
Уклав з Москвою Конотопські статті.
28 жовтня. Бучацький мирний договір між Річчю Посполитою і Османською імперією. Остання
отримувала Подільське воєводство, на Брацлавщині і у південній Київщині визнавалась
влада васала Порти гетьмана П. Дорошенка
1674 р.
Січень. Вторгнення російсько-козацьких військ на чолі з Г. Ромодановським та І. Самойловичем
на Правобережжя. Битва під Лисянкою — поразка і полон наказного гетьмана Г. Дорошенка.
Березень. До Переяслава прибув М. Ханенко, який склав гетьманську булаву, отриману від
польського короля.
15 березня. На Генеральній раді у Переяславі І. Самойловича проголошено гетьманом «обох
5ерегів Дніпра». Переяславські статті 1674 р.
1675 р.
10 жовтня. На козацькій раді в Чигирині Петро Дорошенко склав гетьманські клейноди
1677 р.
Весна. Турки призначають Юрія Хмельницького «Князем Сарматії і Гетьманом Війська
Запорозького» (1677-1681).
Серпень. 1-й Чигиринський похід турецької армії зазнав невдачі
1678 р.
Серпень. 2-й Чигиринський похід турецької армії закінчився знищенням гетьманської столиці
1679 р.
«Великий згін». Полки І. Самойловича завдали руйнації на Правобережжі, а людей примусили
перейти на лівий берег Дніпра.
1681 р.
3 січня. Бахчисарайський мир. Османська імперія визнавала владу російського царя на Лівобережжі,
Києві та на Запоріжжі, землі між Південним Бугом і Дніпром мали залишатися незаселеними.
Осінь. Турки стратили Ю. Хмельницького
1685 р.
Підпорядкування Київської митрополії московському патріархові
1686 р.
6 травня. У Москві укладено російсько-польський договір — «Вічний мир»: Річ Посполита
визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Чернігово- Сіверську
землю з Черніговом і Стародубом та Смоленськ. Північна Київщина, Волинь і Галичина залишались
за Польщею. Поділля залишалося під владою Туреччини (1699 р. було приєднано до Польщі)
1687 р.
Травень—червень. Невдалий перший Кримський похід російсько-козацького війська на чолі
з В. Голіциним та І. Самойловичем.
Липень. Звинувачення гетьмана І. Самойловича у зраді, арешт і заслання до Тобольську.
25 липня. Генеральна рада на р. Коломак, обрання гетьманом Івана Мазепи (1687-1709).
Укладення Коломацьких статей, Батурин стає гетьманською столицею.
Літо. Придушення І. Мазепою повстання козаків і селян
1689 р.
Березень—травень. Невдалий другий Кримський похід московського і козацького військ
1692-1696 рр.
Петра Іваненка (Петрика) запорозька голота проголосила гетьманом. Рух зазнає поразки
1700-1721 рр.
Північна війна між Московією та Швецією
1700 р.
Заснування Чернігівського колегіуму
1701 р.
Листопад. Запровадження І. Мазепою в гетьманських маєтках дводенної панщини
1702-1704 рр.
Повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія, Самійла Самуся, Захара Іскри та
Андрія Абазіна
1703 р.
Облога поляками Семена Палія у Фастові
1704-1706 рр.
Похід І. Мазепи та російських військ на Правобережну Україну, під час якого було захоплено
і страчено полковника С. Палія. І. Мазепа долучив до Гетьманщини землі Правобережжя
1708 р.
Літо. Донос полковник Кочубея та Іскри Петру І про переговори І. Мазепи зі шведським
королем.
28 жовтня. Гетьман Іван Мазепа з частиною старшини і козаків перейшов на бік короля
Швеції Карла XII.
2 листопада. Зруйнування військами князя 0. Меншикова Батурина.
6 листопада. Обрання гетьманом Івана Скоропадського (1708-1722). Перенесення гетьманської
столиці до Глухова.
19 листопада 1708 — 7 січня 1709. Оборона Веприка.
8 грудня. Петро І запровадив у Росії губернський поділ (засновано 8 губерній). Зокрема, утворено
Київську губернію (у складі Гетьманщини) та Азовську — у басейні Дона та Сіверського Дінця
1709 р.
Березень. Перехід на бік шведів І. Мазепи та 8 тис. запорожців на чолі з Костем Гордієнком.
1 квітня — 26 червня. Облога Полтави шведами.
14 травня. Російські війська зруйнували Чортомлицьку Січ. Козаки у пониззі Дніпра на зем-
