Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Оцінка вартості прав на результати науково-технічної діяльності



Оцінка вартості прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші результати науково-технічної діяльності здійснюється за схемою (рис. 5.3) [9].

Перш ніж почати, оцінювач повинен чітко визначити, що саме є предметом оцінки. У загальному випадку об'єктом оцінки може бути об'єкт права інтелектуальної власності (винахід, торговельна марка), що не має охоронного документа (патенту або свідоцтва), результат інтелектуальної діяльності (як приклад, незапатентована технічна розробка), група об'єктів права інтелектуальної власності (наприклад, винахід, промисловий зразок, торговельна марка або кілька подібних об'єктів, застосовних в оцінюваній технології).

Ідентифікація ОІВ

 

 

Визначення цілі оцінки

 

ЗІ Вибір бази оцінки 1
> f
Вибір підходу до оцінки
  ґ
Вибір методу оцінки
і
Розрахунок вартості ОІВ
і f
Оформлення звіту (акта) про оцінку
     

Рис. 5.3. Алгоритм оцінки

Оскільки об'єктом оцінки є не сам результат інтелектуальної діяльності, а право на нього, то необхідно встановити, чи існує таке право й кому воно належить. Наприклад, замовник може предста­вити для оцінки 20-річний патент, юридичний термін служби якого спливає за 15 років. Але під час перевірки з'ясовується, що право-власник патенту забув зробити платежі за підтримку в силі патенту й відповідно до закону патент визнано недійсним, тобто зник об'єкт оцінки — право на винахід.

У рамках витратного підходу як приклад використаймо метод вихідних витрат [96]. За цим методом вартість прав на винахід або корисну модель, які були створені на власному підприємстві, можна визначити за формулою:

/=1 %

де: к, - коефіцієнт морального старіння, обумовлений на дату оцінки:

£,=1- — ,

де: t - реальний юридичний термін дії охоронного документа на дату оцінки;

tn - номінальний (повний) термін дії охоронного документа;

З, - витрати річні, сумарні в t-м періоді, грн.

к,- коефіцієнт індексації, що враховує зміни індексу цін в t-му періоді у відповідних галузях промисловості (визнача­ється за банківською або дисконтною ставкою або за галу­зевими індексами цін, або за коефіцієнтами індексації пенсій);

к.й - коефіцієнт дисконтування в і-му періоді:

К-,. =

3' ( і V 1 +

V ЮО,

Де: і - банківський відсоток за використання капіталу в і-му пе­ріоді, %.

Ділення (а не зменшення, як звичайно) на коефіцієнт дисконту в основній формулі символізує той факт, якби гроші не були вкла­дені в цей ОПІВ, а працювали на ринку капіталу (були покладені на депозит), то вони принесли б прибуток, пропорційний розміру банківського відсотка за використання капіталу. При цьому відлік періодів починається від дати оцінки в минулі періоди, тобто чим раніш були ці витрати, тим більше грошей на момент оцінки міг би принести депозит.

При визначенні витрат виявляються всі фактичні витрати, по­в'язані зі створенням, правовою охороною та введенням ОПІВ у дію:

де: 3 - витрати на розроблення ОПІВ, грн.; Зо1 - витрати на правову охорону ОПІВ, грн.

Своєю чергою:

З г-3 ш,р + д кті),

Де: Зидр ~ витрати на проведення НДР, грн.;

 

™з ~ витрати на розроблення конструкторсько-технічної, тех­нологічної і/або проектної документації, пов'язані зі створенням ОПІВ, грн.

З =3 +3 ,+3 +3 +3 +3 ,

н()р пні є і л т>

де: Зп - витрати на розшукові роботи, грн.;

Зт<) - витрати на проведення теоретичних досліджень, грн.;

Зг - витрати на проведення експериментів, грн.;

Зі - витрати на проведення іспитів, грн.;

За - витрати на складання, розгляд і твердження звітів, грн.;

Зін - інші витрати.

З =3 +3„ +3 +3 +3 +3 +3.

де: Зт - витрати на виконання ескізного проекту, грн.;

<?„„, - витрати на виконання технічного проекту, грн.;

З - витрати на виконання робочого проекту, грн.;

З — витрати на виконання розрахунків, грн.;

З, — витрати на проведення іспитів, грн.;

Зт — витрати на проведення авторського нагляду, грн.;

Зд — витрати на дизайн, грн.

Чим повніше будуть враховані витрати, тим більш обґрунтова­ним буде результат оцінки. По суті, за цим методом розраховується максимальна вартість права, тому що весь прибуток приписується ОПІВ, тобто під час переговорів вона мозке бути використана як «оцінка зверху».

У рамках дохідного підходу оцінку вартості прав на винахід і корисну модель найчастіше роблять за методом надлишкового при­бутку [9].

Під «надлишковим прибутком» розуміють різницю між прибу­тком, отриманим при використанні винаходу або корисної моделі, і тим, що його виробник одержує від реалізації продукції без викори­стання винаходу або корисної моделі. Цю щорічну перевагу в при­бутку дисконтують з урахуванням передбачуваного періоду його одержання.

Вартість прав на винахід або корисну модель за цим методом можна визначити за формулою:

'=1 (1+-

-)'

де: Pt

чистий надлишковий прибуток, одержуваний за рахунок використання винаходу або корисної моделі в періоді t, грн.;

ставка дисконту, %;

число періодів t, у яких передбачається одержання над­лишкового прибутку.

Р =Р -V

х 1 м to ' 1 '

Де: Риі - чистий надлишковий прибуток, одержуваний від вико­ристання винаходу або корисної моделі в періоді t, відне­сений до одиниці продукції, грн.; Vt - число одиниць продукції, вироблених у періоді t.

Під терміном «чистий» мається на увазі прибуток, звільнений від податку.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [38] податок на прибуток становить 25%.

Зрештою, вартість прав на ці та інші результати науково-технічної діяльності можуть бути розраховані з використанням усіх розглянутих раніше методів оцінки [9].




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.