Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Багатоваріантний аналіз



В основу багатоваріантного аналізу, на відміну від усіх інших методів прогнозування, покладено концепцію, за якою в силу бага­тьох невизначеностей не можна заздалегідь знати те «одне» майбут­нє, що колись постане, тому треба оцінити ймовірні альтернативні наслідки різних його варіантів і бути готовим до можливих змін, заздалегідь виявивши різні схеми реакції на конкретний розвиток подій.

Такий підхід до аналізу незамінний для компаній, чиї спожи­вачі та ціни мінливі, а структура ринку коливається під впливом

політики, законодавства, соціальних уподобань тощо. Прогноз ґру­нтується на розгляді альтернативних наслідків, на основі яких роз­робляється стратегія, що здатна якнайімовірніше привести до ба­жаних результатів.

Метод сценаріїв. Цей метод дозволяє об'єднати соціально-політичні, економічні й технологічні чинники, хоча й не дає таких точних мікровідповідей, як статистичні моделі та економетрика.

Як і інші методи прогнозування, метод сценаріїв добре підхо­дить для одних типів застосувань і непридатний — для інших. Його найбільша ефективність спостерігається, якщо до методу прогнозу­вання висуваються такі вимоги:

- прогноз повинен враховувати макроскопічні фактори, що зна­ходяться поза межами кількісних перемінних і встановлених зв'язків між ними (наприклад, необхідно врахувати можливі зміни політики й економіки);

- потрібний прогноз на тривалий час;

- немає потреби встановлювати фактичну послідовність подій і їх координат у часі: фіксується тільки початковий і кінцевий стан системи;

- розглянуте питання пов'язане з дуже великою невизначеністю;

- до процесу повинні бути залучені некількісні фактори (зміна доктрин, концепцій, законодавства).

Метод припускає таку послідовність дій:

- детальне документування аналізу тенденцій і виявлення перед­бачуваних подій, що мають відбутись до передбачуваного тер­міну (за змоги з оцінкою їх імовірності або хоча б з ранжируванням у порядку ієрархії ймовірностей);

- виявлення альтернативних груп найважливіших факторів;

- об'єднання значущих сценаріїв між собою;

- бачення майбутнього (майбутніх) сценарію, за яким створю­ється основа для планування та прийняття відповідних рішень в умовах невизначеності.

Конкретні способи побудови сценаріїв є різними, проте є добре розроблені прийоми, наприклад, метод «Монте-Карло» для оцінки ризиків і комп'ютерні програми — для його реалізації.

Моделювання. Суть методу полягає в тому, що створюється якась модель минулого, сьогодення або майбутнього й задається алгоритм дій, за допомогою яких виявляється вплив зміни вхідних УМОВ на кінцевий результат. Наприклад, це може бути математична

модель. Цей метод дозволяє випробувати варіанти, що неможливі в реальному втіленні.

Подібно до лабораторних експериментів моделювання дає змо­гу для досліджень впливу великого діапазону вимірюваних параме­трів без реального ризику, з яким ці зміни могли б бути пов'язані в натуральному експерименті.

Водночас треба відзначити й серйозні недоліки, що обмежують використання цього методу на рівні керівництва корпорацій:

1. Базові моделі, що використовуються під час моделювання, часто не дуже точні й надто спрощені, що може призвести до поми­лок як у самому моделюванні, так і при прийнятті рішень.

2. Побудова базових моделей вимагає значних ресурсів, особ­ливо під час побудови «реалістичних». Чим реалістичніша модель, тим вона складніша й тим менше керівництво схильне використо­вувати її.

Наявна тенденція до збільшення потужності комп'ютерів має підвищити як точність базових моделей, так і знизити трудоміст­кість їх побудови.

2.3. Прогнозування нових технологій 2.3.1. Необхідність і завдання прогнозування

Технологічне прогнозування визначають як прогнозування майбутніх характеристик технологій, устаткування або методів, їх­ніх конкретних характеристик, параметрів. Іншими словами, це опис майбутнього в словах або цифрах стосовно сфер використання технології. Методи технологічного прогнозування можуть бути за­стосовані на будь-якій стадії технологічного проекту, починаючи з фундаментальних досліджень, виявлення комерційного потенціалу розробки й закінчуючи аналізом виробленого продукту, а також економічного середовища та ринку.

Оскільки ціль будь-якої нової технології або інноваційного про­екту — посилення конкурентоспроможності, а здійснення технологі­чної розробки часто забирає роки, важливо, щоб до моменту його за­вершення мета проекту (досягнення якихось певних конкурентних переваг) залишалася, як і раніше, актуальною, а досягнуті параметри зберігали переваги щодо можливих конкурентів.

Отже, задачі, які необхідно розв'язувати при прогнозуванні но­вої технології, зазвичай передбачають:

_ проведення порівняльного аналізу (визначення технічного рі­вня) планованої розробки;

_ аналіз зовнішніх тенденцій у процесі виконання розробки, що повинна зберегти свою конкурентність на момент її завершення;

_ експертні судження про можливі наслідки здійснюваної розро­бки або продуктів для компанії й економіки загалом. Щоб визначити технічний рівень технології на будь-якій стадії комерціалізації, слід виконати такі кроки:

_ виявити весь набір критичних параметрів технології або проду­кту, що виробляється за цією технологією, які обумовлюють їх конкурентність;

- формалізувати опис цих параметрів;

- зіставити ці параметри з відповідними характеристиками, що їх досягли основні конкуренти;

- визначити можливий розвиток або еволюцію технології чи про­дукту порівняно з описаними за час передбачуваного здійснен­ня розробки.

Крім технічних параметрів, критеріями оцінки «перспективно­сті» розробки мають бути такі характеристики, як:

- величина необхідних витрат;

- доведена «ринковість проекту» (ситуація на ринку, підтвер­джена зацікавленість споживачів до цієї сфери технологій, продукту, галузі застосування; корисність для суспільства);

- співвідношення ризиків та очікуваної користі;

- технічна можливість керувати проектом (графік здійснення і наявних ресурсів).

Типовою помилкою є врахування тільки технічних параметрів та ігнорування інших факторів навколишнього економічного, полі­тичного, соціального середовищ, зв'язок між якими показано на рис. 2.9 [62].

Ось, наприклад, науковці розробили технологію вирощування трансгенної сої, що обіцяє великі економічні прибутки. Але насе­лення (соціальний аспект) побоюється споживати продукти, що її містять. Воно апелює до уряду про заборону застосування сої в хар­чових продуктах (політичний аспект). Уряд, своєю чергою, може ініціювати, а парламент прийняти закон, що забороняє викорис­тання трансгенної сої (юридичний аспект). Отже, технологічні ас­пекти не можна вивчати ізольовано.

Політичні аспекти

Технологія

(інноваційний

продукт)

Економічні аспекти

 

Юридичні аспекти

Соціальні аспекти

Рис. 2.9. Взаємозв'язок між різними аспектами середовища

2.3.2. Основні методи прогнозування технологій

Опис результатів технологічного прогнозу має містити чотири обов'язкових елементи:

- обговорений період (уроках);

- прогноз загальної ситуації в конкретній галузі технологій;

- прогнозовані характеристики якості (за змоги у вигляді кількі­сних параметрів);

- імовірність зазначених змін до зазначеного часу.

Вже на етапі генерації ідеї нової технології необхідно вивчити три фактори:

1. Технологічні аспекти: технічні характеристики порівняно з тим,

що можливо досягнути; потенційна продуктивність; час, який необхідно витратити для розроблення; дата запуску розробки у виробництво.

2. Економічні характеристики: витрати на розробку порівняно з потенційним прибутком від її використання; собівартість про­дукції порівняно з плановою ціною; обсяг очікуваних продажів порівняно з витратами на виробництво.

3. Ринок: зміна пошуку; поява технологій конкурентів і технічні характеристики їхніх технологій, розмір ринку та тенденції йо­го зростання.

Цілком зрозуміло, що на етапі генерування ідеї нової технології такі оцінки будуть грубими. Але їх необхідно буде повторювати на наступних етапах:

- оцінка вірогідності створення технології;

- розроблення і прогнозування технології;

- підготування її до виробництва і запуск виробництва. Зазвичай під час переходу від етапу до етапу прогнозні оцінки

ставатимуть дедалі точнішими. Образно процес уточнення прогнозу представив Браєн Твісс на прикладі автомобільної подорожі [62]. Перш ніж відправитись у подорож, вивчається карта й обирається маршрут. Це вихідне планування, що визначає час у дорозі. Але дорогою доводиться змінювати швидкість через повороти та щіль­ність руху. Гарний водій враховує ці зміни заздалегідь, що схоже на процес короткострокового прогнозування. Якусь інформацію мож­на одержати, подивившись у дзеркало заднього виду, тобто одержа­ти інформацію про минуле. Відставання може бути також спричи­нене дорожньо-ремонтними роботами або поломкою автомобіля. Ці події можна передбачити, однак неможливо спрогнозувати, коли вони відбудуться. Проте їх варто врахувати під час планування не­передбачених обставин. Якщо ж вони відбудуться, можна буде під­готувати новий план з іншим часом прибуття та зміненим маршру­том. А для цього необхідно зробити новий прогноз. Зрештою, може виявитись, що новий очікуваний час прибуття не влаштовує водія й тоді він вирішує скасувати поїздку.

Для прогнозування технологій можна практично використову­вати й інші методи прогнозування, вже описані в цьому розділі.

2.3.3. Заміна технологій

Рано чи пізно виникає ситуація, коли спроби вдосконалити технологію не мають успіху. Тоді виникає потреба замінити стару технологію на нову. Безумовно, за такої заміни необхідно брати до уваги економічні й інші чинники, але ключовою проблемою, без розв'язання якої успіх неможливий, є пошук принципово нової межі ключового технологічного параметру. Часто проблему роз­в'язують на основі винаходу або навіть відкриття.

Для пояснення цього повернімося до методу S-кривих (рис. 2.10). Уповільнення зростання параметра (верхня частина S-кривої) для технології А свідчить про те, що значення цього параметра наближа­ється до природної межі (фізичного обмеження), тому необхідно поду­мати про заміну цієї технології на нову, для якої фізичне обмеження буде більшим, ніж для технології Л (технологія Б).

а

і-ш 5 га Q. (О

с

к

г І ш уга і

 

Природне обмеження технології А
Технологія А

Природне обмеження технологГГБ

Час, t

Рис. 2.10. Заміна технологій

Цілком вірогідно, що ця нова технологія натрапить на протидію персоналу підприємства. Принаймні є дві причини для цього. По-перше, на час t, (рис. 2.10): критичний параметр нової технології Б буде нижчим, ніж для технології А. По-друге, нова технологія зведе нанівець більшу частину капіталовкладень в обладнання технології А. Тому є бажання працювати на цьому обладнанні якомога довше, щоб отримати віддачу від вкладення інвестицій. Песимістично мо­жуть ставитись до нової технології і технологи, оскільки їх знання про старі технології значні, а про нові — не достатні. Керівники час­то недооцінюють весь масштаб загрози, що може мати катастрофіч­ні наслідки для їхнього майбутнього, якщо вчасно не замінити ста­ру технологію.

Під час прогнозування нової технології слід звернути увагу на її природні обмеження. Якщо обмеження нової й наявної технології однакові, то переваги першої можуть виявитися незначними, і по­передні витрати, невизначеність і ризики можуть призвести до того, що її буде недоцільно здійснити, попри переваги. Однак якщо об­меження для нової технології значно перевищує як таке для старої, то нова технологія може забезпечити конкурентоспроможність то­варів, що вироблятимуться за її допомогою.

Але для того, щоб знайти нове вище обмеження, необхідно принаймні здійснити винахідницький крок, тобто зробити винахід, який ляже в основу цієї технології.

Є багато прикладів заміни технології через пошук нових при­родних обмежень. Один з них — технологія відтворення звуку. Спо­чатку це був фонограф, у якому механічні коливання сталевої голки передавалися на металеву мембрану. Потім була магнітна стрічка, яка містила звукову доріжку у вигляді намагнічених ділянок магні­тного носія. Тепер для запису та відтворення звуку застосовуються цифрові технології. Тобто звук кодується в цифровому вигляді, а для його відтворення застосовується цифрова техніка. При цьому перехід від одної технології до іншої супроводжується значним під­вищенням якості звуку.

2.4. Патентні дослідження на різних стадіях процесу розроблення нової продукції

2.4.1. Взаємозв'язок стадій розроблення нової продукції з патентними дослідженнями

Одним з інструментів управління інтелектуальною власністю на етапі розроблення нового товару є використання патентних до­сліджень на всіх стадіях цього процесу. Такі дослідження прово­дять на основі патентної інформації.

Патентна інформація — це технічна та правова інформація, що міститься в офіційних періодичних публікаціях відомств інтелектуа­льної власності, які є в усіх країнах, де законодавством передбачена правова охорона об'єктів права інтелектуальної власності. Майже дві третини технічної інформації, що розкривається в патентній інформа­ції, більш ніде не публікується. Загальна кількість патентних докумен­тів у світі сягає нині 40 млн. Як результат, патентна інформація є єди­ною всеохопною добіркою систематизованої технічної інформації. Крім цього, патентні документи класифікуються за технічними галу­зями відповідно до єдиної детально розробленої Міжнародної патент­ної класифікації, що значно полегшує пошук потрібної інформації.

Для підприємств патентна інформація корисна передусім тим, Що завдяки її оперативності вона може з успіхом використовува­тись для стратегічного планування в сфері бізнесу. Вона дає змогу Дізнатися про поточні дослідження та інновації раніше, ніж з'явиться на ринку відповідна продукція.

У галузі комерційної стратегії бізнесу патентна інформація допоможе:

- відстежувати передові досягнення у Вашій сфері;

- знайти бізнесових партнерів;

- знайти постачальників і матеріали;

- відстежувати діяльність реальних і потенційних конкурентів;

- знайти відповідні ринки.

Технічна інформація, яка міститься в патентних документах, дозволить МСП;

- уникнути зайвих витрат на дублювання досліджень;

- виявити й оцінити технологію для ліцензування та передання технології;

- знайти альтернативні технології;

- бути на сучасному рівні в певній галузі;

- знайти готові рішення стосовно технологічних проблем;

- знайти ідеї для подальших інновацій.

І, нарешті, патентну інформацію підприємство може викорис­товувати для того, щоб:

- уникнути можливих проблем з порушенням прав власників охо­ронних документів на результати науково-технічної діяльності;

- оцінити патентоспроможність власних винаходів;

- заперечувати проти видачі патентів, які знаходяться у проти­річчі з патентом, що належить даному підприємству. Найважливіша частина патентної інформації складається з

офіційних публікацій відомств, відповідальних за правову охорону об'єктів промислової власності: винаходів, корисних моделей, про­мислових зразків, знаків для товарів і послуг у кожній державі (на­ціональна патентна документація) та регіональних і міжнародних організацій з охорони інтелектуальної (промислової) власності.

Такими публікаціями є офіційні бюлетені промислової власності та описи до патентів на винаходи й корисні моделі. Офіційні бюлетені містять бібліографічну інформацію щодо зареєстрованих у країні об'єктів промислової власності, які охороняються в цій країні, а також зазвичай реферативну та графічну інформацію. Найповніше уявлення про винахід можна отримати при вивченні його опису, однак для ви­значення обсягу прав, що випливають з патенту, необхідно аналізува­ти формулу винаходу, що є складовою частиною опублікованого опису та публікується також і в офіційних бюлетенях.

Патентні дослідження проводять підприємства та організації відповідно до чинних з 01.01.1998 в Україні державних стандартів ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення та по­рядок проведення» та 3574-97 «Патентний формуляр. Основні по­ложення. Порядок складання та оформлення». Застосування цих стандартів є обов'язковим для підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності, розробки яких фінансуються повністю або частково за рахунок державного бюджету. Однак для всіх інших розробників нової продукції та технологій проведення патентних досліджень, визначених цими стандартами, не менш не­обхідне. Вони дадуть змогу підприємцеві впевнено планувати свою ринкову стратегію; визначати доцільність вжиття заходів для отри­мання правової охорони винаходу, промислового зразка або знака для товарів і послуг; допоможуть уникнути порушення прав проми­слової власності інших суб'єктів господарської діяльності, а тим самим — значних фінансових санкцій; виявити можливості обійти або скасувати охоронний документ, що заважає реалізації виробни­чих планів підприємства.

За цими стандартами на всіх етапах життєвого циклу об'єкта господарської діяльності — дослідження та обґрунтування розроб­ки, розроблення продукції, виробництво продукції та експлуатація чи застосування продукції — проводяться патентні дослідження, які передбачають пошук, відбір та аналіз опублікованої патентної й науково-технічної інформації, оформлення визначених стандарта­ми документів. Обсяг (перелік країн публікації та глибина пошуку) інформації, що підлягає вивченню, зумовлений метою патентних досліджень на кожному етапі життєвого циклу ОПІВ.

Для проведення патентних досліджень необхідні відповідні ін­формаційні ресурси — упорядковані повні фонди патентної докуме­нтації. Найбільші в Україні інформаційні ресурси (як української, так і зарубіжної патентної документації), придатні для проведення патентних досліджень, зосереджені в Фонді патентної документації громадського користування (ФГК) філії Українського інституту промислової власності — Українського центру інноватики та патент-но-інформаційних послуг. Цей фонд містить офіційні бюлетені 53 країн та міжнародних організацій (переважно з 1993-1994 pp.) та описи до патентів України й розвинених країн світу (зарубіжні опи­си переважно на оптичних дисках), методичну та нормативно-правову літературу з питань інтелектуальної власності [13].

Взаємозв'язок стадій розроблення нової продукції з видами па­тентних досліджень показано на рис. 2.11 [65, 66].

Пошук нових ідей

Патентний пошук

 

Відбір ідей

Визначення вимог до продукції

І

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування концепції нової продукції       Аналіз тенденцій розвитку ринку
« і і k
   
Тестування концепції   Аналіз умов конкуренції
k
.1    
*   і    
Формормування концепції технологічного процесу     Оцінка технічного рівня продукції
k
> '      
Розробка     Оцінка значущості винаходу
  і k
> і      
Визначення промислової придатності та підготовка до виробництва     Оцінка п ате нтосп ром ожн ості рішень
k
ч '      
Повномасштабне виробництво     Експертиза на патентну чистоту
  > k
і '      
Підтримка продукції    
         

Рис. 2.11. Взаємозв'язок стадій процесу розроблення з патентніши дослідженнями

2.4.2. Патентні дослідження на стадії пошуку нових ідей

Патентний пошук на стадії пошуку та відбору нових ідей, що був розглянутий раніше, є дієвим засобом досягнення мети. Важли­вим на цьому етапі є значення вимог до продукції на основі патент­них досліджень. У тексті патенту на винахід є розділ, у якому вина­хідник аналізує попередній стан розвитку об'єкта техніки, розкри­ває недоліки відомих технічних рішень і формулює вимоги до вдос­коналення цього об'єкта шляхом визначення мети винаходу. Зіста­влення таких цілей з вимогами, які висувають споживачі продукції, дають багатий матеріал для забезпечення конкурентоспроможності продукції через удосконалення саме цих її якостей, що є критични­ми з погляду користувача (техніко-економічного показника проду­кції-ТЕП).

Далі для кожного з виявлених ТЕП продукції складають дина­мічні ряди патентування винаходів (табл. 2.5) [66].

Таблиця 2.5 Динамічний ряд патентування винаходів, що пов'язані з поліпшенням ТЕП

 

 

 

 

Найменування ТЕП Роки пріоритету, №№ патентів
 
2 3 №... №... №... №... №... №... №... №... №...   №... №... №... п,„ №... №... №... П„
Розподіл патентів за роками п, Пг
Зростання кілько­сті патентів у часі п, П,+П П,+П г+п3   п-1 і=і п і=1

В табл. 2.5 у крайній лівій графі записується найменування ТЕП, що покращується (надійність, можливість відтворення, точ­ність тощо), з числа виявлених під час аналізу текстів патентів.

У наступних п'яти графах таблиці, що відповідають п'ятьом останнім рокам, вказуються номери патентів на винаходи (корисні моделі), в яких ставиться завдання або формулюється мета, що пов'язана з поліпшенням цього ТЕП.

У нижніх рядках таблиці формуються динамічні ряди патенту­вання, що пов'язані з поліпшенням цього ТЕІТ. При цьому передос­танній рядок таблиці характеризує розподіл виданих охоронних документів за роками. Зручнішим для аналізу нижній (кумулятив­ний) рядок, в якому йде накопичення винаходів за роками.

Нижній ряд можна зобразити на графіку (рис. 2.12).

Роки

Рис. 2.12. Динаміка патентування, що пов'язана з поліпшенням окремих ТЕП.

Для виявлення коефіцієнта ваги кожного ТЕП проведемо дотичну лінію до кривих у точках перетину їх з вертикаллю, що відповідає середині дослідженого інтервалу й знайдемо тангенси кутів СХ,, СХ2 і СХ. Коефіцієнти ваги кожного ТЕП у частках одиниці знайдемо за формулою:

tgax

К:

2Jza\

/=і

де tlтангенс кута нахилу дотичної лінії до кри-

вої динаміки патентування і-го ТЕП;
" сума тангенсів кутів дотичних ліній до

2_J&a\ кривих динаміки винахідницької актив-

'=1 ності всіх ТЕП цієї продукції.

Отже, забезпечення одного з найважливіших чинників конкурентності — відповідності якості продукції вимогам споживача — може базуватися не тільки на традиційній методиці, пов'язаній з проведенням опитувань та анкетуванні користувачів, але й на про­веденні патентних досліджень, що пов'язані з аналізом таких розді­лів текстів патентних документів, в яких формулюються цілі й за­вдання винаходу.

2.4.3. Патентні дослідження на стадії відбору ідей

Одним з основних чинників, який необхідно брати до уваги при розробленні нового продукту є визначення частки ринку, яку він може потенційно завоювати. Для цього необхідно виявити фірм-конкурентів. Відповідь на це питання можна отримати на основі маркетингових досліджень ринку, що потребують великих витрат коштів і Часу. Водночас можна використати для цього простішу процедуру патентних досліджень конкурентів на ринку, маючи на увазі наявну конкуренцію між кількістю отриманих ними патентів і зайнятою цим продуктом часткою ринку, з одного боку, та кількіс­тю отриманих патентів і вірогідністю виходу через деякий час (3-5 років) цього продукту на ринок — з іншого.

Аналіз активності фірм можна провести за двома варіантами: статично (загальна кількість патентів за певний часовий інтервал) та динамічно (розподіл патентів за роками пріоритету або зростання загальної кількості патентів для кожної фірми в інтервалі дослі­джуваного часу). У першому випадку формується перелік фірм, що активно патентують винаходи, пов'язані з удосконаленням цієї продукції. При цьому фірми ранжуються за ступенем активності в порядку зменшення кількості патентів, що їм належать [66]. Такий перелік дозволить виявити провідних фірм та оцінити займану на ринку певної продукції частку кожної фірми.

Беручи до уваги також кореляцію між винахідницькою актив­ністю та витратами на дослідження з розроблення продукції, а та­кож те, що ці витрати складають певну частину від обсягу продажів Цього продукту, можна орієнтовно оцінити частку, яку займає фір­ма на ринку конкретної продукції в конкретній країні [67, 68]:

де:

NA - кількість патентів на винаходи, пов'язана з удоскона­ленням певної продукції, що випущена в цій країні протягом визначеного періоду (5-10 років); N, - загальна кількість патентів на винаходи, пов'язані з використанням цієї продукції і які були видані в цій країні за однаковий період. Для ілюстрування взаємозв'язку між обсягом патентування та обсягом продажів відповідної продукції розгляньмо дані для прові­дних фірм у мотоциклетній галузі за 1981-1991 роками (табл. 2.6) [67].

Таблиця 2.6 Кореляція між кількістю патентів та обсягом продажів

 

Фірма Кількість патентів Обсяг продажів, тис. од.
YAMAHA
HONDA
SUZUKI
KAWASAKI
BMW
HARLEY-DAVIDSON

) На ринках Західної Європи

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.