Накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку : підстави і процесуальний порядок проведення

Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.

Накладення арешту, огляд та виїмка кореспонденції. Для того, щоб накласти арешт на кореспонденцію, потрібна наявність достатніх підстав вважати, що в листах, телеграфній й іншій вихідній чи вхід­ній кореспонденції осіб містяться дані про скоєння злочину або доку­менти й предмети, які мають доказове значення, і якщо іншим спосо­бом отримати ці дані неможливо. При цьому до кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, належать листи всіх видів (прості, цінні, рекомендовані), бандеролі (цінні й прості), посилки, поштові контейнери, поштові листівки, телеграми, перекази, повідомлення факсимільного зв'язку, радіограми тощо.

У відповідності з ч. З ст. 187 КПК арешт на кореспонденцію може бути накладено з метою попередження й розкриття злочину й до по­рушення кримінальної справи.

Для накладення арешту на кореспонденцію слідчий за згодою з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства. Останній або його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності заслуховує слід­чого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення аре­шту на кореспонденцію або про відмову в цьому. Така постанова оскарженню не підлягає і на неї не може бути внесено подання проку­рором (ч. 4 ст. 187 КПК). У постанові про накладення арешту на корес­понденцію зазначаються: кримінальна справа та підстави, у відповід­ності з якими буде проводитися ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, кореспонденція якої буде затримуватись, точна адреса цієї особи, види поштово-телеграфних відправлень, на який наклада­ються арешт, термін, на який зберігається арешт (якщо його можна визначити, однак не більше строку досудового слідства), назва устано­ви зв'язку, на яку покладається обов'язок затримувати кореспонден­цію і повідомляти про це слідчого.

Постанова про накладення арешту на кореспонденцію слідчий на­правляє начальнику відповідної установи зв'язку, для якого вона обов'язкова, з вказівкою, за якою адресою і по якому телефону слід повідомити у випадку надходження кореспонденції, що цікавить слідчого. Начальник установи після затримання кореспонденції зо­бов'язаний протягом доби сповістити про це слідчого.

Огляд кореспонденції проводиться в установі зв'язку за участю по­нятих із числа службовців цієї установи, оскільки лише такий порядок повинен гарантувати особі від необґрунтованого обмеження йо конституційного права на таємницю переписки, телеграфної й інш кореспонденції. В необхідних випадках розкриття й огляд посилок, бандеролей слід проводити за участю і після консультації зі спеціаліс­тами, зокрема у вибуховій справі.

Якщо виявлені документи або предмети, що мають доказове зн чення, слідчий проводить виїмку відповідної кореспонденції або о межується зняттям копій з певних відправлень. При відсутності ,, кументів або предметів, які мають доказове значення, слідчий д вказівку про вручення оглянутої кореспонденції або про її затримай ня на встановлений ним термін. Про кожний випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає про­токол, де зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з ни вилучено, і що повинно бути доставлено адресату чи тимчасово затр мано, з яких відправлень зняті копії (ч.ч. 1, 3 ст. 187 КПК).

Зняття інформації з каналів зв'язку. Згідно з ч. 1 ст. 187 К зняття інформації з каналів зв'язку (телефонний, телеграфний, раді телефонний, радіорелейний, ІР-телефонія, тобто Інтернет тощо) мо бути застосовано при наявності достатніх підстав вважати, що в і формації, якою обмінюються підозрювані, обвинувачені між собою й іншими особами, містяться дані щодо вчиненого злочину, які маю доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані н можливо.

Зняття інформації з каналів зв'язку з метою запобігання і розкри тя злочину як слідча дія може бути застосовано до порушення кри нальної справи (ч. З ст. 187 КПК).

За аналогією з накладенням арешту на кореспонденцію, слідчий за погодженням з прокурором також звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про зняття інфор­мації з каналів зв'язку.

У постанові суду про зняття інформації з каналів зв'язку вказуєт ся кримінальна справа та фактичні обставини проведення цієї слідчо дії, прізвище, ім'я та по батькові особи, з каналів зв'язку якої буде зніматися інформація, точна адреса цієї особи, види цих каналів, тер­мін, протягом якого буде зніматися інформація, назва установи, на яку покладається обов'язок знімати інформацію і повідомляти про це слідчого (ч. 6 ст. 187 КПК). Постанова виноситься в режимі, який за­безпечує нерозголошення даних досудового слідства або оперативно-розшукової діяльності (ч. 10 ст. 187 КПК).

Постанова про зняття інформації з каналів зв'язку направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона обов'язкова. Останній знімає інформацію і протягом доби повідомляє про це слід­чого.

Отримавши фонограму в опечатаному вигляді із супровідним лис­том, слідчий за участю понятих, спеціалістів проводить огляд і про-слуховування фонограми, про що складає протокол. У випадку вияв­лення в отриманій інформації відомостей, які мають доказове значен­ня, в протоколі відтворюється відповідна частина запису, після чого слідчий своєю постановою додає фонограму до кримінальної справи як речовий доказ (ч. 4 ст. 187-1 КПК). Фонограма зберігається в опеча­таному вигляді в умовах, що виключають можливість її прослухову вання, тиражування сторонніми особами, а також забезпечуючи збереження й технічну придатність для повторного прослуховування, н тому числі і в судовому засіданні, а також у випадку можливого при­значення вокалографічної експертизи.

Поиск по сайту: