Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Рішення, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи, їх структура та зміст



Рішення, які приймаються у стадії порушення кримінальної справи, їх структура та зміст.

Розгляд заяв і повідомлень про злочини полягає в тому, що орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя вивчають, аналізують, оцінюють, перевіряють їх і у разі необхідності не пізніше триденного строку приймають рішення по суті; тобто: 1) порушують кримінальну сп ву; 2) відмовляють у порушенні справи; 3) направляють заяву чи п відомлення за належністю (ч. 2 ст. 97 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК при наявності законних приводів і доста ніх підстав, а також при відсутності обставин, що виключають прова дження в кримінальній справі, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя виносять постанову про порушення кримінальної справи.

Така постанова, крім відомостей, перелічених у ст. 130 КПК (місц і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рі­шення, а також стаття КПК, на підставі якої прийнято рішення), по­винна містити в описовій частині відомості щодо приводів і підстав д порушення кримінальної справи, викладаються фактичні дані, які вказують на наявність об'єктивних ознак конкретного злочину (міс­це, час, спосіб та інші обставини скоєного).

Після зазначення в описовій частині постанови кваліфікації зло чину відповідно до статей КК України, повинно бути і посилання на статтю КПК, якою керувався прокурор, слідчий, орган дізнання чи суддя (ст. 27 або 98 КПК).

Якщо справа порушена слідчим і прийнята ним до провадження то складається одна постанова про порушення кримінальної справи прийняття її до свого провадження (ст. 113 КПК).

У резолютивній частині постанови міститься рішення про пору­шення кримінальної справи. Ця частина є логічним продовженням описової частини. В резолютивній частині вказується стаття Особли­вої частини КК, за ознаками якої кваліфікується скоєне, що підлягає розслідуванню, куди направляється справа або ким приймається до провадження.

Кримінальна справа порушується як за фактом вчинення злочину, так і відносно особи, яка вчинила злочин, якщо на момент порушення кримінальної справи вона встановлена (ч. 2 ст. 98 КПК).

Копія постанови про порушення кримінальної справи надсилаєть­ся слідчим, органам дізнання в добовий строк прокурору, про що може бути вказано в резолютивній частині.

У всіх випадках рішення про відмову в порушенні кримінальної справи слідчий і орган дізнання, також як і прокурор, суддя прийма­ють самостійно і викладають у формі постанови. За своєю структурою постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, як і постано­ва про порушення справи, складається зі вступної, описово-мотиву­вальної і резолютивної частин.

У постанові повинно бути відображено, чому визнано, що подія, про яку повідомлялося, не мала місце або що в діянні особи відсутні ознаки складу злочину, а також наведені конкретні обставини, що виклю­чають провадження в справі.

Посадова особа, яка винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, повинна повідомити зацікавленим особам, під­приємствам, установам, організаціям щодо прийнятого рішення і роз'яснити заявнику, куди має бути подана скарга; його право оспорю­вати як висновки про відсутність приводів і підстав до порушення кри­мінальної справи, так і ті мотиви, за якими було прийняте рішення.

Ознайомлення і повідомлення зацікавленим особам, підприєм­ствам, установам і організаціям, від яких надійшла заява або повідоміісння з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи ідійснюється шляхом направлення їм копії відповідної постанови з тим, щоб забезпечити їм право на оскарження цього рішення в поряд­ку і строки, які передбачені ст. 99-1 КПК.

Якщо в матеріалах перевірки заяви або повідомлення про злочин містяться відомості про наявність у діях особи адміністративного, дис­циплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, її резолютивній частині постанови про відмову в порушенні криміналь­ної справи повинно бути відображено і рішення про направлення та­ких матеріалів на розгляд у відповідний орган (у конкретну громад­ську організацію, службу в справах неповнолітніх) з метою прийняття иідповідних заходів впливу або передачі матеріалів тому чи іншому ор­гану адміністративної юрисдикції для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 99 КПК).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.