Затримання як тимчасовий запобіжний захід: порядок застосування, строки

Суть затримання підозрюваного у вчиненні злочину полягає тому, що ця особа на короткий термін (3 доби) поміщається в спеціаль­не приміщення (ізолятор тимчасового утримання, гауптвахту) і, та­ким чином, позбавляється волі.

Затримання підозрюваного в кримінально-процесуальному по­рядку слід відрізняти від фізичного затримання, адміністративного, тобто не пов'язаних із перевіркою причетності особи до вчинення зло­чину.

Затримання особи в кримінально-процесуальному порядку допус­кається у тому випадку, якщо вона підозрюється в скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі.

Кримінально-процесуальний закон визначає підстави й умови, при яких може бути проведено затримання запідозрюваної особи. Згідно зі ст. 106 КПК, орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану в учиненні злочину, лише при наявності однієї з таких підстав: 1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення; 2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин; 3) коли на підозрювано­му або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину. При наявності інших даних, що дають підстави підо­зрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли її місце прожи­вання чи перебування не зареєстровано, або коли не встановлено особу підозрюваного.

Відповідно до ч. З ст. 106 КПК орган дізнання зобов'язаний в про­токолі відзначити мотиви затримання. Під ним треба розуміти кон­кретні цілі, якими зумовлюється необхідність затримання особи, що підозрюється у вчиненні злочину. Мотиви як підставу затримання треба аргументувати доказами.

Порядок затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, про­цедура оскарження затримання, його продовження, а також інші процесуальні особливості цієї дії, регламентуються ч.ч. 3-11 ст. 106 КПК, її також ст.ст. 106-1, 115, 165-2 КПК і Положенням про порядок корот­кочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.

У кожному випадку затримання особи, підозрюваної в скоєнні зло­чину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, часу, року, місця затримання, пояснень затримано­го, часу складання протоколу з роз'ясненням підозрюваному в поряд­ку, передбаченому ч. 2 ст. 21 КПК, його прав, у тому числі і права мати побачення з захисником з моменту затримання. Протокол затриман­ня підписується особою, яка його склала, і затриманим.

Копія протоколу з переліком прав і обов'язків негайно вручаєть­ся затриманому і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому також надаються матеріали, що послужили підставою для затри­мання.

Про затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, ор­ган дізнання негайно сповіщає одного з його родичів. У випадку за­тримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків негайно повідомля­ється також і відповідному розвідувальному органу (ч. 5 ст. 106 КПК).

Протягом 72 годин після затримання орган дізнання, а також і слідчий:

1) звільняє затриманого, якщо не підтвердиться підозра в скоєнні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або за­тримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 106 КПК;

2) звільняє затриманого і обирає щодо нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою;

3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому за­побіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше сімдесяти двох годин, за винятком випадків, передбачених ч. 8 ст. 165-2 КПК, тобто тоді, коли суддя вправі продовжити затримання до десяти або п'ятнадцяти діб з метою додаткового вивчення даних про особу затриманого та з'ясування інших обставин. Якщо у встанов­лений законом строк затримання постанови судді щодо застосування затриманому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або поста­нови про звільнення затриманого не надійшло в установу попередньо­го ув'язнення, начальник цієї установи звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі або органам, які здійснювали затримання.

Поиск по сайту: