Повірки (перевірки) теодоліту

Для контролю дотримання основних геометричних умов, які обумовлюють принципову схему теодоліта, виконують такі основні дії.

1. Перевірка рівня біля алідади горизонтального круга.

Вісь циліндричного рівня поміщеного на алідаді, має бути паралельною площині лімба або перпендикулярною до вертикальної (основної) осі теодоліта.

Для перевірки цієї умови необхідно алідади повернути так щоб вісь рівня розмістилась паралельно лінії, що з’єднує піднімальні гвинти. Обертаючи ці гвинти в протилежних напрямах, бульбашку рівня переміщують на середину. Потім алідаду повертають на 90⁰ і третім піднімальним гвинтом бульбашку рівня виводять на середину. Після чого алідаду повертають на 180⁰ і оцінюють зміщення бульбашки від середини.

Якщо бульбашка рівня змістилася від середини більше ніж на одну подіоку через нерівність підставок рівня, то при повороті лімба або алідади вісь приладу і площина лімба збережуть своє похиле положення. Щоб виправити помилку виправними гвинтами рівня, виводять бульбашку на половину відхилення від середини. Вісь рівня розміститься паралельно площині лімба. Проте лімб не буде в горизонтальному положенні. На другу половину відхилення бульбашку встановлюють двома піднімальними гвинтами, обертаючи їх у різні сторони. Лімб при цьому набуде горизонтального положення.

Для контролю перевірку повторюють доти, поки бульбашка рівня, повернутою на 180⁰, не сходитиме з середини більше як на одну поділку.

2. Визначення колімаційної похибки.

Візирна вісь труби має бути перпендикулярною до горизонтальної осі обертання труби, тобто колімаційна похибка мусить дорівнювати нулю або не перевищувати подвійну точність приладу

(1)

Де Lr; Rr – відлік по лімбу горизонтального круга при крузі „ліворуч” і „праворуч”;

t – точність теодоліта.

Неперпендикулярність візирної осі зорової труби до горизонтальної осі обертання визначають у такій послідовності теодоліт приводять у робоче положення, закріплюють алідаду, вибирають віддалену й добре видиму точку М. Візують на неї трубу при ркузі „праворуч”. Закріпивши затискні гвинти й орудуючи навідними гвинтами алідади й труби, суміщають центр сітки з точкою, яку спостерігають. Беруть відлік по горизонтальному кругу. Відкріпивши алідаду і перевівши трубу через зеніт, візують на ту саму точку М при крузі „ліворуч”. Знову роблять відлік по лімбу горизонтального круга.

За формулою (1) обчислюють колімаційну похибку. Якщо вона не перевищує подвійну точність теодоліта – умову виконано. В протиилежному випадку виконують ще. Щоб позбутися похибки, з обох відліків обчислюють середнє значення:

Навідними гвинтами алідади встановлюють на лімбі відлік N. Центр сітки ниток зорової труби зійде зі спостережуваної точки М. Послабивши виправні гвинти сітки ниток закріплюють.

Для контролю перевірку повторюють доти, поки колімаційна похибка не перевищуватиме подвійну точність теодоліта.

3. Визначення нахилу горизонтальної осі обертання зорової труби.

Горизонтальна вісь обертання зорової труби має бути перпендикулярною до вертикальної осі обертання теодоліта.

Теодоліт встановлюють за 20-30м. від стіни високої будівлі й приводять його у робочий стан. Вибирають і відмічають на стіні точку А. Кут нахилу на точку А не повинен перевищувати 25⁰-35⁰. Зорову трубу візують на точку А й закріплюють алідаду. Опускають трубу до горизонтального положення, і проекціюють на стіну центр сітки ниток. Позначають на стіні точку а₁. Переводять трубу через зеніт, і при іншому положенні вертикального круга знову візують трубу на точку А.

а₁ а а₂

Закріпивши алідаду опускають трубу до горизонтального положення і позначають на стіні точку а₂. Якщо точки а₁ і а₂ не сумістеться – умову не виконано.

4. Одна з ниток сітки має бути горизонтальною, а інша вертикальною.

Приводять теодоліт у робочий стан. Горизонтальність нитки сітки перевіряють у такій послідовності. Наводять центр сітки ниток на точку, віддалену від теодоліта на 5-10м, що перебуває на висоті приладу. Навідним гвинтом лімба переміщують сітку ниток уздовж точки і стежать за положенням горизонтальної сітки ниток відносно точки. Якщо зображення центра сітки ниток зміщується відносно точки більше ніж на 3 штрихи – умову не виконано.

Вертикальну сітку ниток можна перевірити за допомогою виска, підвішеного на відстані 20-20м. Якщо після візування на висок вертикальна сітка ниток суміститься з нузком виска – умову виконано. В іншому разі треба виконати юстирування (виправлях).

Для цого відгвинтують ковпачок, що що закриває виправні гвинти сітки на окулярній частині зорової труби. Відкручують виправні гвинти й рукою повертають корпус ниток сітки так, щоб виконувалися умови горизонтальності й вертикальності ниток сітки. Після закінчення перевірки повторюють перевірку перпендикулярності осі візування до горизонтальної осі зорової труби.

5. Визначення місця нуля вертикального круга.

Місце нуля – це відлік по вертикальному кругу при положенні зорової труби „круг ліворуч” або „круг праворуч”, коли візирна вісь горизонтальна й алідада вертикальнього круга встановлена за її рівнем в положення, якого вона набуває при вимірювання вертикальних кутів.

Установлюють за рівнем вісь обертання теодоліта в прімовисне положення. При „крузі праворуч” візують трубу на віддалену точку, яку чітко видно. Виводять бульбашку рівня біля алідади вертикального круга на середину й беруть відлік по вертикальному кругу Rb. Переводять трубу через зеніт і візують трубу на ту саму точку. Знову при необхідності виводять бульбашку рівня при алідаді вертикального круга на середину і беруть відлік по вертикальному кругу ;

Місця нуля обчислюють за формулою:

;

Для контролю визначають місце нуля візуванням на іншу точку. Всі операції виконують як у попередній послідовності.

Поиск по сайту: