Класифікація основних чинників впливу на облікову політику підприємства

Варіантність вибору елементів облікової політики, а відповідно й ведення бухгалтерського (фінансового) обліку, дає можливість підприємству оптимізувати як результати фінансово-господарської діяльності, так і суму сплачувальних податків, зокрема тих, для яких базою оподаткування є прибуток.

Прийняття підприємством конкретної облікової політики на поточний фінансовий рік забезпечує організацію бухгалтерського (особливо аналітичного) обліку відповідно до показників форм річної фінансової звітності, зменшує трудомісткість і тривалість формування фінансової звітності, забезпечує використання оптимальних методів облікових робіт для отримання очікуваних результатів фінансово-економічної діяльності підприємства.

7. Складання, затвердження і подання фінансової звітності.

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Фінансова звітність охоплює впорядковану систему взаємопов’язаних економічних показників, що відображають умови і результати виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємств, їх фінансовий стан за звітний період та сукупність способів і прийомів узагальнення даних поточного обліку.

Бухгалтерська звітність складається унаслідок підрахунку, групування і спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку. Формування бухгалтерської фінансової звітності – завершальна стадія бухгалтерського обліку.

Фінансову звітність зобов’язані складати підприємства, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також представництва чужоземних суб’єктів господарської діяльності за єдиними формами, затвердженими Міністерством фінансів України.

Фінансова звітність містить відомості про наявність і стан господарських засобів, коштів та джерел їх формування, про витрати, доходи й фінансові результати діяльності підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) і ґрунтується на даних синтетичного й аналітичного обліків. Дані фінансової звітності є інформаційною основою як для прийняття управлінських рішень, спрямованих на вдосконалення діяльності підприємства на короткостроковий період і на перспективу, так і для широкого кола зовнішніх користувачів. Фінансова звітність не становить комерційної таємниці підприємства.

Формування бухгалтерської і фінансової звітності підприємств має здійснюватися відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Бухгалтерська звітність має відповідати таким вимогам: гарантувати об’єктивність і достовірність звітних даних; забезпечувати своєчасність даних; відображати дані про всі господарські операції за звітний період та дані про результати інвентаризації майна і зобов’язань; забезпечувати єдність методики формування звітних показників, порівнюваність звітних даних тощо.

Фінансова звітність підприємства охоплює такі форми:

· баланс (форма № 1);

· звіт про фінансові результати (форма № 2);

· звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

· звіт про власний капітал (форма № 4);

· примітки до річної фінансової звітності;

· додаток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами».

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Бухгалтерський баланс характеризує склад і обсяг активів, зобов’язань та власного капіталу підприємства на певну дату. Зміст і форму бухгалтерського балансу встановлено положенням (стандартами) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

У звіті про фінансові результати міститься інформація про доходи, витрати, прибутки чи збитки від діяльності підприємства (операційної, звичайної, надзвичайної) за звітний період (див. Додаток 1). Загальні вимоги щодо розкриття статей звіту про фінансові результати визначено положенням (стандартом) 3 «Звіт про фінансові результати».

У звіті про рух грошових коштів подають дані про рух грошових коштів (їх надходження і вибуття) протягом звітного періоду внаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Зміст і форму звіту про рух грошових коштів визначено положенням (стандартом) 4 «Звіт про рух грошових коштів».

Звіт про власний капітал призначений для подання узагальненої за звітний рік інформації про зміни (збільшення, зменшення) статутного капіталу, пайового, додаткового, резервного, несплаченого капіталу, а також нерозподіленого прибутку. Форму і зміст звіту про власний капітал визначено положенням (стандартом) 5 «Звіт про власний капітал».

У примітках до річної фінансової звітності подають додаткову інформацію, розкриття якої забезпечує повнішу й об’єктивнішу картину про фінансовий стан і результати діяльності підприємства відповідно до вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку (методи оцінювання запасів, нарахування амортизації тощо). Примітки до звітності подають за типовою формою звітності № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»

У додатку до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами»відображається інформація про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів - відокремлених частин діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг), які відрізняються від інших за визначеним набором критеріїв. Ці критерії та методологічні засади формування вище приведеної інформації наведені в П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами».

Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлює Міністерство фінансів України за погодженням із Державним комітетом статистики України.

За періодичністю подання фінансову звітність поділяють на:

річну звітність – звіт про результати діяльності підприємства за звітний рік (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності);

проміжну звітність – звітність, що її складають щоквартально наростаючим підсумком із початку звітного року до останнього дня звітного періоду (баланс, звіт про фінансові результати).

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менший 12 місяців, але не перевищує, як 15 місяців. Підприємство, що ліквідується, звітує за період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Перед складанням річної фінансової звітності неодмінно слід проводити інвентаризацію активів та зобов’язань підприємства.

Підприємство зобов’язане подавати квартальну та річну фінансову звітність:

– органам, до сфери управління яких воно належить;

– трудовому колективу (на його вимогу);

– власникам (засновникам) підприємства;

– органам виконавчої влади.

Датою подання фінансової звітності на підприємствах вважається день фактичної її передачі адресатові, а в разі надсилання її поштою – дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата. Квартальну фінансову звітність підприємства подають не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річну – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15-го квітня наступного за звітним року.

Кожну форму фінансової звітності підписують керівник і головний бухгалтер та завіряють печаткою підприємства.

При поданні адресатам до форм фінансової звітності додають листа підприємства з інформацією про склад поданої звітності.

Висновки

Процес відображення даних про здійснені господарські операції в облікових реєстрах називають обліковою реєстрацією. Облікова реєстрація є другим етапом облікових робіт після первинної документації. Облікові реєстри – це таблиці спеціальної форми, в яких здійснюють систематизовані записи за рахунками бухгалтерського обліку на підставі даних первинних носіїв інформації.

У бухгалтерському обліку застосовують різноманітні за формою, змістом та способом відображення інформації облікові реєстри. Дані облікових реєстрів використовують для складання бухгалтерської звітності, проведення аудиту й аналізу господарської діяльності підприємства.

Організація облікового процесу на підприємстві залежить від виду та обсягу його діяльності. Бухгалтерський облік господарської діяльності підприємства можуть вести окремий відділ, централізована бухгалтерія, окремий фахівець, власник або керівник підприємства, а також аудиторська служба. За організацію бухгалтерського обліку на підприємстві відповідають його власники або призначені ними перші керівники. Керівник підприємства затверджує його облікову політику.

Бухгалтерська звітність – це сукупність способів і прийомів узагальнення даних поточного обліку і водночас упорядкована система взаємопов’язаних економічних показників, що їх надають у конкретних формах бухгалтерської фінансової звітності. Формування фінансової звітності – остання стадія облікового процесу.

Додаток 1

Поиск по сайту: