Приклад журналу реєстрації касових ордерів

У систематичних облікових реєстрах однорідні за економічним змістом операції відображають у певній послідовності і з певним групуванням. Прикладом систематичного відображення операцій є заповнення даних у касовій книзі (у межах одного дня), картки пооб’єктного обліку основних засобів, матеріалів тощо.

Комбінованими називають реєстри, в яких записи роблять одночасно за хронологічним і систематичним порядком. Комбіновані записи застосовують у журналах, відомостях, Головній книзі.

Розглянемо приклад заповнення Головної книги по рахунку 30 «Каса» (табл. 2) на підставі даних Відомості 1.1 і Журналу 1.

Таблиця 2

Головна книга

Рахунок № 30 «Каса»

За рівнем узагальнення бухгалтерські реєстри поділяють на синтетичні й аналітичні.

Синтетичні облікові реєстри – це реєстри, в яких облік ведуть за синтетичними рахунками.

Аналітичні облікові реєстри – це реєстри, в яких облік ведуть за аналітичними рахунками. В аналітичних облікових реєстрах дані подають у натуральних, трудових і вартісних вимірниках.

За побудовою облікові реєстри поділяють на:

· односторонні;

· двосторонні;

· багатографні;

· шахові.

В односторонніх облікових реєстрах подають дані про господарську операцію, суму якої записують по дебету або по кредиту відповідного рахунку. Ці записи, як правило, розміщують поруч на правій стороні реєстру. Зліва роблять записи щодо дати, номера, суми, змісту операції тощо. Прикладами односторонніх облікових реєстрів є касова книга, картки аналітичного обліку розрахунків, книга складського обліку та інші.

Двосторонні облікові реєстри складаються з двох частин: в одній частині подають дані про дебетові обороти на рахунку, а у другій – про кредитові обороти на цьому рахунку (картка складського обліку матеріалів).

Багатографні облікові реєстри – це реєстри, в яких одна з граф (найчастіше дебетова) поділена на декілька. До такого виду облікових реєстрів належить Головна книга.

Шахові облікові реєстри побудовані за принципом шахової дошки. Записи в таких реєстрах роблять у клітинці, що на перетині стовпчика і рядка таблиці, які відповідають дебетовому і кредитовому обороту на відповідних рахунках. Така побудова значно скорочує кількість записів (оскільки подвійний запис тут здійснюється в один робочий прийом), посилює поточний контроль за відображенням операцій та підвищує аналітичні можливості бухгалтерського обліку.

3. Обігові відомості.

Для узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку, перевірки правильності записів і визначення оборотів і залишків на рахунках (у відповідних реєстрах) складають обігові відомості за синтетичними й аналітичними рахунками. За побудовою обігові відомості бувають простої і шахової форми.

Шахова обігова відомість побудована за принципом шахової дошки. У ній визначають дебетові і кредитові обороти за рахунками за звітний період (як правило, за місяць).

Прості обігові відомості за синтетичними рахунками – це таблиці з декількох граф. У першій графі записують назви (коди) рахунків, що їх використовують на підприємстві для обліку господарських засобів, коштів, джерел їх утворення і господарських процесів. У подальших графах записують залишки (сальдо) на синтетичних рахунках на початок звітного періоду, обороти по цих рахунках за звітний період та залишки (сальдо) за цими рахунками на кінець звітного періоду. В кінці обігової відомості виводять сумарні обороти і сальдо за всіма відкритими рахунками.

Приклад. Нехай на початок звітного періоду на підприємстві були такі залишки по рахунках:

Матеріали (201) 30000 грн.

Виробництво (231) 100000 грн.

Готова продукція (261) 25000 грн.

Каса (301) 600 грн.

Поточний рахунок у банку (311) 5000 грн.

Розрахунки з покупцями (361) 60000 грн.

Розрахунки з постачальниками (631) 90000 грн.

Розрахунки з оплати праці (661) 800 грн.

Статутний капітал (401) 125000 грн.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів (471) 4800 грн.

На підставі наведених у прикладі даних та даних попереднього прикладу побудуємо обігову відомість за синтетичними рахунками (табл. 3).

Таблиця 3

Поиск по сайту: