 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Встановлення рівноважної ціни на ринку грошей
Грошовий ринок — це: ü ринок грошей, який включає: • ринок короткострокових фінансових операцій (до року); • ринок короткострокових кредитів; ü ринок капіталів, який включає: · ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів; · ринок цінних паперів. Розглянемо ринок грошей. Попит на гроші також складається з двох частин: ü Попит на гроші для угод, які пред'являють: · підприємці (для купівлі засобів виробництва); · домогосподарства (на придбання споживчих товарів). ü Попит з боку фінансових активів — це попит на гроші як засіб збереження. Адже активи — це власність, що має грошову вартість (нерухомість, устаткування, цінні папери та ін.). Чимало людей мають заощадження (активи) у вигляді грошей. Попит на гроші залежить від відсоткової ставки банку. Якщо вона підвищується, то попит на гроші зменшується, адже стає вигіднішим надавати гроші у тимчасове користування для отримання доходу. Попит на гроші виражається функцією D, зображеною на рис. 9.8. Пропозиція грошей в економіці країни представлена грошовими коштами, що перебувають в обігу, тобто агрегатом М1 (див. тема 8.3). Пропозиція є відносно постійною і не залежить від відсоткової ставки. Справа у тому, що керівні фінансові органи держави постачають економіку певним обсягом грошей, величину якого швидко змінити неможливо. Тому пропозиція грошей має вигляд вертикальної прямої (рис. 9.9). Поєднання попиту і пропозиції грошей дає змогу визначити рівноважну "ціну грошей" — відсоткову ставку (рис. 9.10).
7. Ринок кредитних капіталів і відсоткова ставка Суб'єкти кредитного ринку: ü підприємці; ü домогосподарства; ü органи державної влади; ü фінансові посередники (комерційні банки, інвестиційні компанії, інноваційні фонди). Об'єктом купівлі-продажу на кредитному ринку є позичковий капітал, який надають у кредит економічним суб'єктам для отримання доходу у формі позичкового відсотка. Будь-яке кредитування здійснюється на трьох основних умовах: ü повернення (позичену суму потрібно повернути); ü строковість (кредит потрібно віддати у визначений термін); ü прибутковість (за користування грошима потрібно заплатити відсоток). Сторона, яка надає кредит, називається кредитором, сторона, яка бере кредит, — позичальником (боржником).
Види кредитів: ü Комерційний — надається підприємствами один одному у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари. Він можливий лише між тими підприємствами, які безпосередньо пов'язані господарськими стосунками (деревообробний завод і меблева фабрика) і добре знають один одного. ü Банківський — універсальний кредит, який фінансово-кредитні установи надають будь-яким господарським суб'єктам на будь-які цілі і на будь-які терміни у вигляді грошової позики. Банківський кредит є основною формою кредиту. ü Споживчий — надається споживачам на купівлю споживчих товарів тривалого користування. Його практикують роздрібні магазини і банки. ü Іпотечний — це довгостроковий кредит під заставу нерухомості (житла, землі). ü Державний — будь-який кредит, де позичальником є держава, а кредитором — переважно населення. ü Міжнародний — надається у товарній або грошовій формі суб'єктам міжнародних відносин. Відсоток на капітал (позичковий відсоток) — це дохід власника грошей за надання їх у тимчасове користування підприємцям або приватним особам. Підприємці використовують грошовий капітал для організації виробництва, випуску й реалізації продукції, а частину отриманого прибутку виплачують власнику фінансових коштів як відсоток на капітал. Визначення сутності та джерел відсотка дотепер запишається об'єктом суперечок економістів. Більшість поглядів враховують у визначенні позичкового відсотка фактор часу, вважаючи, що відсоток — це ціна, яка сплачується за те, щоб розпоряджатися ресурсами тепер, а не чекати, доки будуть зароблені кошти для самостійної купівлі цих ресурсів у майбутньому. З іншого боку, це винагорода власника ресурсів, який відмовляється від нинішнього розпорядження ними і надає їх у позику. Відсоток ще називають відсотковою ставкою, або нормою позичкового відсотка. Вона обчислюється як відношення суми грошового доходу на капітал до розміру позики. Розрізняють річну і місячну відсоткову ставку. Ставка може бути номінальною і реальною. Реальна враховує інфляцію і розраховується так: ір = ін — Тінфл, де ір — реальна відсоткова ставка, ін — номінальна ставка, Тінфл — темп інфляції. У розвинених країнах нормальною вважається ставка до 7% на рік. Водночас ставки диференціюються через різні причини. Фактори диференціації відсоткових ставок: 1)Ризик — з одного боку, власник капіталу, віддаючи його у позику, може не знати фінансового стану позичальника і ризикує втратити гроші. З іншого — кредитор ризикує тим, що позбавляється можливості нинішнього розпорядження грошовими ресурсами, адже у майбутньому все може змінитися на гірше. Що вищий ризик, то вища ставка відсотка. 2) Тривалість позики — довгострокові позики видають на вищий відсоток, аніж короткострокові. 3)Оподаткування доходу за кредит — кредитор вимагатиме вищу ставку, якщо вона(як дохід) оподатковується за меншим податком. 4) Продуктивність капіталу — щорічний дохід, який заробляє підприємець, використовуючи гроші в будь-якому інвестиційному проекті. Що вища продуктивність, то вищий попит і відсоткова ставка. 5) Конкуренція на ринку капіталів — якщо банк не має конкурента, він може призначити вищу відсоткову ставку. Тому конкуренція у банківській сфері призводить до зниження ставок відсотка. Розглянемо попит і пропозицію кредитного капіталу. Попит на позичковий капітал залежить від: ü величини відсоткової ставки за користування капіталом; ü прибутковості капіталу; ü попиту на продукцію, яка виготовляється за його допомогою; ü типу галузі; ü територіального розташування. Криву попиту на капітал зображено на рис. 9.11: що вища ставка відсотка, то менший попит на кредитні кошти. Пропозиція позичкового капіталу залежить від: ü ü альтернативних варіантів його використання; ü кількості кредиторів; ü обсягу тимчасово вільних грошових коштів.
Взаємодія попиту і пропозиції капіталу дає капіталу рівноважну "ціну капіталу" - відсоткову ставку, на позичковий яку виплачує позичальник за право користуватися капіталом (рис. 9.13).
Поиск по сайту: |
ставки відсотка;
