Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток – індивідуально безоплатний, обов’язковий платіж юридичної особи (її філії) з одержаного нею прибутку до бюджету. Сплата податку здійснюється на підставі ПК України, зокрема – Розділу III «Податок на прибуток підприємств».

У ст. 133 ПК дається вичерпний перелік осіб, які належать до платників зазначеного податку. Платники податку на прибуток розмежовуються залежно від критерію резидентства.

1) Платниками податку з числа резидентів є:

а) суб’єкти господарювання — юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

б) управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту (перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається КМУ);

в) підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

г) неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до розділу III ПК;

д) відокремлені підрозділи платників податку, за винятком представництв (представництво платника податку — відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів).

2) Платниками податку з числа нерезидентів є:

а) юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

б) постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

3) Національний банк України здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України «Про Національний банк України».

4) Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань України, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств, із включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених зазначеним органом виконавчої влади.

Об’єктом оподаткування є прибуток підприємства, порядок визначення якого наближено до порядку, встановленого в законодавстві про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, за винятком податкових різниць, які в основному є наслідком різного роду обмежень при визнанні витрат, що існують в Кодексі, та ряду відмінностей при визначенні доходів. А саме: прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135–137 ПК, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138–143 ПК, з урахуванням правил, встановлених статтею 152.

В цілому об’єкт податку – прибуток підприємства, що визначається як різниця між загальною сумою доходів звітного періоду та його витратами.

Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування визначаються ст. 135 ПК (наприклад: від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг тощо).Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для проведення господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Такий склад витрат та порядок їх визнання встановлено ст. 152 ПК.

Стаття 151 ПК визначає основну ставку податку на прибуток у розмірі 16 відсотків. Але відповідно до п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ Кодексу ця ставка буде застосовуватись лише з 1 січня 2014 р. До цієї дати основна ставка дорівнює:

з 1 квітня 2011 р. по 31 грудня 2011 р. включно — 23 відсотки;

з 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2012 р. включно — 21 відсоток;

з 1 січня 2013 р. по 31 грудня 2013 р. включно — 19 відсотків;

з 1 січня 2014 р. — 16 відсотків.

За ставкою 0 відсотків оподатковується прибуток від страхової діяльностіюридичних осіб у випадках, встановлених п. 156.2 ст. 156 ПК, тобто при страхуванні життя.

За різними ставками оподатковуються доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених ст. 160 ПК. Ставки варіюються від 0 відсотків до 20 відсотків залежно від виду доходів нерезидентів.

На період з 01.04.2011 р. до 01.01.2016 р. застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, що визначені в п. 154.6 ст. 154 цього Кодексу, але з урахуванням такого:

- суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, спрямовуються на переоснащення матеріально-технічної бази, на повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів;

- суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

У разі якщо суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, використані не за цільовим призначенням або не використані платником податку протягом річного звітного періоду, залишок невикористаних коштів або сума коштів, використана не за цільовим призначенням, зараховуються до бюджету в першому кварталі наступного звітного року.

Платники податку ведуть окремий облік доходів та витрат, пов’язаних з отриманням прибутку, що звільняється від оподаткування або оподатковується за ставкою нижчою, ніж визначена в п. 151.1 ст. 151 ПК.

Акцизний податок.

Поиск по сайту: