Прямі й портфельні інвестиції

Тема 5 Прямі інвестиції та міжнародне виробництво

Прямі іноземні інвестиції – це реальні інвестиції, які вкладаються в підприємства, землю й інші капітальні товари.

Портфельні іноземні інвестиції – це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвесторові права реального контролю над об'єктом інвестування.

Відмінність між прямими та портфельними інвестиціями полягає в тому, що перші надають право контролю над діяльністю підприємств, а другі – не надають. Це пояснюється тим, що портфельні інвестиції є чисто фінансовими активами, вираженими в національній валюті, а прямі – є реальними інвестиціями, здійснюваними в підприємства, землю і т.п.

Підприємства із прямими іноземними інвестиціями можуть мати форму:

- дочірньої компанії, в якій прямий інвестор-нерезидент володіє часткою капіталу, яка перевищує 50%;

- асоційованої компанії, в якій прямий інвестор-нерезидент володіє часткою капіталу, яка менше 50%;

- філії, яка повністю належить прямому інвесторові.

Прямий інвестор – державні й приватні організації, фізичні і юридичні особи, а також їх об'єднання, що володіють підприємством із прямими інвестиціями за кордоном.

Прямі іноземні інвестиції в післявоєнний період зростали дуже швидко, що було пов'язане з активізацією діяльності транснаціональних компаній. Найбільшим інвестором тоді були США, які інвестували країни, що розвиваються. Але з початку 70-х років ХХ ст. зростання прямих інвестицій сповільнило й змінилася їх спрямованість: із Західної Європи вони надходили в США, а зі США – у Західну Європу. У середині 90-х років ХХ ст. питома вага прямих іноземних інвестицій становила 30% (180-200 млрд. дол на рік) від обсягу всіх інвестицій.

Центрами притягання інвестицій, безумовно, залишаються найбільш розвинені країни, що створюють ядро глобальної економіки – США, країни ЄС та Японія. Їх конкурентні позиції оцінюються активними і мобільними в глобальному масштабі корпораціями за багатьма параметрами, серед яких все більше виступають на перший план можливості проведення наукових досліджень у глобальному масштабі.

З початку 90-х років ХХ ст. відбулося безпрецедентне зростання обсягів міжнародних портфельних інвестицій, які в середині 90-х років ХХ ст. становили більше 500 млрд дол.

Види портфельних інвестицій (їх класифікація в міжнародній економіці проводиться так, як вони відбиваються в платіжному балансі, тобто відрізняється від класифікації на внутрішньому ринку капіталу):

- акціонерні цінні папери – грошовий документ, що обертається на ринку та засвідчує майнове право власника документа стосовно особи, яка випустила цей документ;

- боргові цінні папери – грошовий документ, що обертається на ринку та засвідчує відношення позики власника документа до особи, яка випустила цей документ.

Ділові цінні папери виступають у наступних формах:

- облігації, прості векселі, боргові розписки – грошові інструменти, що дають їх власнику безумовне право на гарантований фіксований грошовий прибуток або на визначений за договором змінюваний грошовий прибуток;

- інструменти грошового ринку – грошові інструменти, що дають їх власнику безумовне право на гарантований фіксований грошовий прибуток на певну дату. Ці інструменти продаються на ринку зі знижкою, розмір якої залежить від величини процентної ставки й часу, що залишився до погашення. До них належать казначейські векселя, депозитні сертифікати, банківські акцепти та ін.;

- фінансові деривати – цінні папери, які мають ринкову ціну похідних грошових інструментів, що засвідчують право власника на продаж або купівлю первинних цінних паперів. До них відносять опціони, ф'ючерси, свопи та ін.

Обсяги портфельних інвестицій враховуються в поточних ринкових цінах на момент здійснення міжнародної угоди з ними. Коливання ринкової ціни цінних паперів у той час, коли вони зберігаються в інвестора, для цілей платіжного балансу не враховуються.

Як і у випадку прямих інвестицій, більше 90% портфельних іноземних інвестицій здійснюються між розвиненими країнами й ростуть темпами, що значно випереджають зростання прямих інвестицій. Вивезення портфельних інвестицій країнами, що розвиваються, дуже нестабільне, а в деякі роки спостерігається навіть нетто-відплив їх. Так, американські інвестори тримають 94% свого капіталу в США, японські, англійські й німецькі більше 85%. Велика роль в інвестуванні зарубіжних країн належить ТНК.

Поиск по сайту: