Валюта - будь-які грошові кошти, формування та використання яких прямо чи опосередковано пов 'язано із зовнішньоекономічними відносинами. Поняття валюта включає не тільки кошти у вигляді законних платіжних засобів (готівки) чи депозитів у грошах тієї чи іншої країни, які можуть слугувати міжнародними засобами обігу чи платежу, а й інші валютні цінності - платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати, акредитиви тощо), фондові цінності (акції, облігації) та інші фінансові інструменти іноземного походження, а також аналогічні платіжні документи та фондові цінності національного походження, якщо вони перетинають митний кордон чи переходять у власність нерезидентів усередині країни.
Валюта класифікується за кількома критеріями.
1. Основним з них є емітентська належність валюти.
За цим критерієм виділяють:
національну валюту, яка виражена в грошах, що емітуються національною банківською системою;
іноземну валюту, виражену в грошах, що емітуються банківськими системами інших країн;
колективну валюту, виражену в особливих міжнародних грошових одиницях, що емітуються міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонують за міждержавними угодами.
2. За режимом використання валюти поділяються на:
Неконвертовані - валюти, які неможливо вільно обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується.
Конвертовані - валюти, які вільно обмінюються на валюти інших країн, за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться і ввозяться через кордон.
Передумовами запровадження конвертованості валюти є:
· зниження інфляції до помірного рівня
· формування ринкового механізму ціноутворення
· лібералізація зовнішньоекономічних відносинна копичення достатнього золотовалютного резерву створення рівних конкурентних умов на ринку
Конвертованість може бути повною та частковою:
повна конвертованість - можливість вільного обміну національної валюти на іноземну для всіх категорій власників (юридичних і фізичних осіб, резидентів і нерезидентів) та за всіма видами цілей або операцій (платежі за поточними операціями, платежі за рухом капіталу і переказами).
часткова конвертованіеть - національна валюта обмінюється на іноземну з певними обмеженнями (для певних осіб, видів операцій, тощо.)
якщо конвертація національної валюти дозволена тільки для нерезидентів – вона називається зовнішньою
якщо для резидентів -внутрішньою
Якщо конвертація поширюється на платежі за поточними операціями вона називається поточною
якщо на платежі за рухом капіталу - капітальною.
Валютні відносини - це сукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств і обслуговуються валютою. Характерними особливостями валютних відносин є такі:
· вони складаються між економічними суб'єктами різних країн;
· реалізуються в складі відповідних сегментів світового ринку;
· обслуговуються кількома валютами і пов'язані з валютними ризиками;
· пов'язані з суперечностями економічних інтересів різних держав.
Учасниками валютних відносин з боку кожної країни можуть бути:
· уряд та його окремі структури,
· центральний банк,
· юридичні особи, включаючи банки,
· фізичні особи,
· міжнародні організації.
Залежно від економічного призначення валютних платежів у валютних відносинах можна виділити такі складові:
· міжнародні розрахунки за зовнішньоторговельними операціями;
· одержання і погашення різних видів міжнародних позичок;
· переміщення валюти при здійсненні зовнішніх інвестицій;
· переміщення валюти при наданні економічної і технічної допомоги;
· операції з купівлі-продажу валюти на внутрішньому і зовнішніх валютних ринках.