Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Сфери застосування і функції показників економічного збитку від забруднення довкілля



Методичні труднощі визначення збитку призводять до того, що він майже не застосовується в системі узагальнюючих показників діяльності підприємств. Проте розрахунок збитку необхідний при проектуванні, процедурі оцінки впливу на навколишнє середовище та оцінці ефективності природоохоронних заходів.

Основними сферами застосування показників економічного збитку від забруднення довкілля є:

1) розміщення продуктивних сил. Науково обґрунтоване розміщення продуктивних сил та подальший розвиток території повинні спиратися на прогнозні показники економічного збитку від забруднення довкілля, які дозволять виявити майбутні проблемні ситуації і зони, відмовитися від розміщення нових господарських об'єктів в таких місцях або передбачити відповідні природоохоронні заходи;

2) оптимізація проектних рішень. Урахування показника економічного збитку необхідне при виборі варіантів промислової та міської забудови, для розміщення транспортних магістралей, об'єктів рекреаційного призначення. Це сприятиме оптимізації проектних рішень. Наприклад, встановлено, що розташування хімічного комбінату в межах міста призводить до зростання збитків від забруднення атмосфери в 8-10 разів, порівняно з його розміщенням в 5 км від міської межі;

3) вибір стратегії у галузі охорони довкілля. Оцінка збитків є необхідною умовою вибору природоохоронної стратегії, яка полягає у визначенні найважливіших соціальних, економічних і технічних цілей, системи пріоритетів у їх досягненні. Урахування економічного збитку необхідне для перегляду та уточнення структури капіталовкладень на природоохоронні заходи, визначення найбільш екологічно небезпечних галузей і регіонів;

4) вибір стратегії розвитку технологій. При виборі стратегії розвитку технологій необхідна оцінка не лише прямих, але і непрямих витрат, тобто витрат і збитків по всьому технологічному ланцюжку від отримання сировини до експлуатації готового виробу. Так, наприклад, при оцінці ефективності переходу на водневе паливо двигунів внутрішнього згоряння потрібно враховувати економічний збиток, пов'язаний з експлуатацією двигунів, що працюють на бензині, збиток від видобутку і переробки палива, збиток, спричинений автомобільним транспортом (негативний вплив на стан повітря, ґрунтів, лісів і т.д.). Одночасно має бути врахований економічний збиток, що виникає під час виробництва електроенергії, необхідної для отримання водню;

5) економічне стимулювання природоохоронної діяльності. Використання конкретних оцінок збитку під час впровадження платежів за забруднення довкілля дозволило перейти до створення системи економічного стимулювання природоохоронної діяльності, а також обґрунтувати необхідні розміри інвестицій і заходи з охорони навколишнього середовища;

6) оцінка ефективності ресурсозберігаючих технологій. Основу промислових забруднень навколишнього середовища складають відходи, тому показники економічного збитку необхідні для об'єктивної оцінки ефективності ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

Показники економічного збитку необхідні також під час розробки нормативів якості навколишнього середовища, які мають не лише гігієнічні, біологічні, а й економічні критерії. Без цих показників неможливо встановлення черговості заходів з охорони навколишнього середовища, впровадження мало- і безвідходних технологій, комплексного використання природних ресурсів тощо.

Узагальнюючи зазначені сфери застосування показників сукупного економічного збитку, можна систематизувати їх функції в народному господарстві.

1) облікова - дозволяють вимірювати негативні наслідки господарської діяльності;

2) стратегічна - слугують для вибору стратегії в галузі охорони довкілля, стратегії розвитку технологій, обґрунтування розвитку і розміщення продуктивних сил;

3) обмежувальна - сприяють обмеженню розміщення нових об'єктів в екологічно неблагополучних регіонах, а також забороні або обмеженню діяльності екологічно небезпечних виробництв;

4) інвестиційна - необхідні для уточнення розмірів і структури природоохоронних інвестицій;

5) стимулююча - є базою для визначення розмірів штрафних санкцій, екологічного податку, що стимулює природокористувачів до вдосконалення екологічних показників.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.