ТЕМА4. 11. СІМЕЙНА, ВІКОВА, СТАТЕВА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ

І Сімейна структура: Відомо, що переважна більшість народів світу живе заразу моногамних сім'ях. Проте у ряді мусульманських країн Східної Азії та в Африці допускається полігамія; в деяких народів Індії й Непалу, у гарибів в центральній Америці-поліандрія (багато чоловіків). Зараз кількість шлюбів у світі скорочується.

Середній вік для вступу в шлюб у чоловіків в світі складає 25-29 років, жінки 20-24. В різних країнах варіює, мінімальний вік регулюється законом. Так, мін. -в Іспанії: чоловіки - 14, жінки-12 років; - в Європі- 21 й 18.

На півдні статеве дозрівання відбувається раніше, ніж в помірному і холодному кліматах.

Дуже рано вступають до шлюбу дівчата в Індії, Пакистані, Бангладеш (>50% шлюбів в 15 років). Зараз тенденція до зменшення ранніх шлюбів.

Частка,людей, що не вступають до шлюбу, коливається від (1-2% до 10-12%). Це пояснюється диспропорцією статей, релігійними і соціально-еконо­мічними причинами. В Европі близько 10%, в Азії та Африці - 5%.

Удів у світі вдвічі більше ніж удівців. Це пов’язано з більшою тривалістю життя у жінок; наслідки війни.

Найвищий рівень шлюбності в Європі в Болгарії (750 на 1000 у віці більше 15 років). Найнижчий -в Європі в Ірландії (500). В Африці і Азії більше 700. Найниж­чий рівень шлюбності в Щзі-Ланки (450).

Розлучення в повоєнний період значно збільшилися і продовжує зроста­ти. В деяких країнах досягає 50%. Серед розлучених пар 1/3 -2/3 бездітні.

Структура родин в світі варіює. В Европі переважають малі родини (батьки-діти), середній розмір в Европі і США мінімальний -2,6 -2,9чол.; в країнах, що розвиваються, переважають великі родини (6атьки, сини з дружинами, онуки) середній розмір сім'ї вдвічі більший; Сірія-6, Іран-5,9 чол.

Існує частка родин-одинаків, Німечина-24%; США-17%.

2. Вікова структура населення.

За період 1950-2000р. цей демографічний параметр найбільше змагався. Вікова структура дуже коливається по регіонах і суттєво впливала на інші показ­ники.

Відділяється 2 типи вікової структури.

1-й -більшість країн, що розвиваються, з високою народжуваністю і смертністю і порівняно низькою середньою тривалістю життя. Дуже велика частка дітей до 14 років і невеликий % людей 60 років.

2-й -більшість розвинутих країн з невисокою народжуваністю, низькою загаль­ною смертністю і високою середньою тривалістю життя.

Тенденція старіння.

Частка дітей в країнах Азії, Африки, Латинської Америки перевищує 40%, інколи 50%(Кенія,Ботсвана,Сент-Луїс); а в Европейських країнах - від 20% до 30%:

- Німечина. Люксембург -по 17%;

- Австрія.Бельгія, Швейцарія. Швеція - по 19%;

- Албанія,Ірландія -до і більше ЗО%;

- США,КанадаЯпонія -23%;

- Австралія—25%;

- Нова Зеландія-29%

Розрив продовжує збільшуватися, т.я. в країнах, що розвиваються, збері­гається висока народжуваність при зменшенні дитячої смертності, а в розвину­тих- зменшування народжувальності при зростані тривалості життя.

Частка людей похилого віку постійно збільшується, середній для розви­ нутих країн складав 15%:

- Бельгія,Швейцарія,Німечина-19%;

- Швеція-22%;

У країнах, що розвиваються - 6%(часііше 3-5%)

Частка людей репродуктивного віку (19-59років), макс. в Японії (65%) у більшості країн Европи,США, Канаді (60-63%)

В Азії, Африці, Латинській Америці- від 45 до 55 мінімальна- в Алжирі,Іраку,Ірландії,Кенії;Лавії, Сірії та ін.

Високий % дітей і людей похилого віку створює низку економічних, соціальних, медичних проблем. Цей показник називається „демографічне наватаження" - співвідношення кількості дітей і людей похилого віку до кіль­кості людей репродуктивного віку.

680/1000репрод.віку + 115/1000 репрод.віку

дітей старців

- в країнах Азії, Африки, Лат.Америки

В країнах Західної Европи (крім Албанії, Ірландії, Ісландії)

360/1000 та 280/1000

- в США - 250

- Австралії -220

- Канада -210/1000

Згідно прогнозів ООН частка людей похилого віку буде зростати і м.б. більше20%.

Різниця у віковій структурі села і міста: в селах більше % старців, тому що молодь від'їзжає в місто, а в містах - більший % людей репродуктивного віку.

3. Статевий склад населення—змінюється під впливом багатьох факто­рів: війни, міграції і т.ін.

Взагалі на Землі чисельність чоловіків дещо перевищує чисельність жінок (1983 р. = на 26 млн.)

В 101 країні світу більше жінок ( приблизно 50,2%);

У 84 країнах більше чоловіків ( приблизно 50,9%)

І в 24 країнах М =Ж

В Зарубіжній Европі чоловіків на 13,2 млн. менше жінок.

В США і Японії - чол. 48,6% та 49,2%

В Австралії, Аргентині;Канаді,Новій Зеландії приблизно однакова кількість чоловіків і жінок.

В Азії (без СРСР) в 1983 році чоловіків було на 64,7млн. більше ( в основном за рахунок Китаю- 31,2 та Індії -24,4 млн.)

В Африці і Латинській Америці - однаково.

В Радянському Союзі жінок було більше на 17,2 млн. за рахунок осіб старшого віку.

Різниця є між сільською і міською середою. У розвинутих країнах в селах більшечоловіків,т.я с/господарство високо механізоване; жінки - місто в сферу послуг. В країнах, що розвиваються в міста мігрують чоловіки, а ручна праця жінок - в мало механізованому селі.

Статистика свідчить, що за останні 50 років в світі на кожні 100 дівчат народжувалося 104-107 хлопців. Однак, вищої смертності хлопчиків у віці 15-20років 1 м. : 1 ж.

Другий фактор - висока середня тривалість життя жінок, особливо в розвинутих країнах. Тому тут жінок похилого віку більше ніж чоловіків.

В США чоловіки 60років складають 13,8%, жінки-18%;

У Франції-14,5% та 20,5%

Але в Бангладеш,Індії,Китаї,Пакисгані жінки живуть на 0,5-2,2 років менше ніж чоловіки. І хлопців серед новонароджених більше(м114: 100ж)

Різниця між статями. Сучасна наука довела суттєву фізіологічну і психологічну різницю між організмами чоловіка і жінки. Чоловіки перевершують жінок за:

- швидкістю і координацією рухів;

- орієнтацією в просторі та розумінням механічних процесів;

- матеріальними міркуваннями і висновками.
Жінки : за

- спритність рук;

- швидкістю сприйняття, пам”яттю;

- швидкістю мови та ін.

Серед особистих рис у чоловіків значніше виражена агресивність, мотив руху, емоційна стабільність, а в жінок- соц. орієнтація.

Різниця у здібностях залежить від біологічних і культурних факторів.

ТЕМА 4: 111. МІГРАЦІЯ. УРБАНІЗАЦІЯ.

На характер міграційних процесів впливають: економічні фактори,полі-тичні (зміни кордонів,нових держав), національні та релігійні причини; рух людей із села в місто; евакуація (воєнні конфлікти, стихійні лиха).

Традиційно люди мігрували в країни: Австралія,Канада,США,Нова Зеландія. Після 2-ої світової війни був прийнятий Закон, який обмежував еміграцію. Проте рух не припинився.

В країни Европи повернулося багато людей з колоній, що отримали незалежність.

З'явився новий вид міграції – „витік розумів"(утечка мозгов) (США).

Ще один вид- переселення у розвинуті країни кваліфікованих робітни­ків з менш розвинутих країн. Н-д. у ФРГ в 80-х р. мешкало більше 4,5 млн. робітників( з Греції, Італії, Туреччини,Югославії), у Франції — 4млн. В Европі понад 40 млн. людей мігрували і повернулися із заробітків.

В США розвинулася сезонна міграція( на с/роботу) мексиканців та ін. латиноамериканців.

В Австралії емігранти дають 2/3 приросту населення.

В Африці емігрантів небагато.

В Европі зараз міждержавні міграції незначні. В США 30% населе ння живуть не там де народились: заселення заходу і південного заходу країни + негри переміщуються з півдня на північ у пошуках роботи.

2. Розміщення населення.

На сьогодні всі придатні для життя території заселені. Відбувається засвоєння тих територій які раніше вважали непридатними. Але НТП дозво­ляють змінити природне середовище.

На розміщення людей дуже впливають умови середовища. Населення Землі розміщено вкрай нерівномірно: є густозаселені райони(1000чол/кв.км) і цілком неосвоєні території (приблизно 15% території — це приполярні райони, пустелі Азії й Африки,гірські райони вище 5000м)

4/5 всього людства проживає в низовинах, на них припадає 27,8 % усієї суші. У прибережній зоні біля морей ( радіус = 50 км) проживає приблизно 1/3 населення Землі. Щільність в 2,9 раз перевищує щільність в інших регіонах. Із 26 міст з населенням більше 5 млн.чол. в цій зоні розташовано 21 місто. Загальний показник щільносгі населення зростає у зв"язку з ростом чисельності населення.

Найбільшу щільність населення має Європа. Нідерланди (352 чол./кв.км), Бельгія -323, Німеччина -240, Англія- 228. Скандінавія,Фінляндія, гірські райони—малозаселені.

За період існування щільнісгь людства зросла більше4000 разів. Перелом поступового зросту в подвоєння відбувся у середині XX ст.

Таблиця. Динаміка щільності народонаселення Земної Кулі.

В Азії середня щільність майже така ж, як і в Європі, але сільського насе­лення в 2,5 рази більше (71% всього сільського населення світу). Варіює в окремих регіонах: Бангладеш - 657 чол./кв.км, Японія - 321, але в Саудівській Аравії -5, в Монголії-1,2.

Щільність коливається у межах однієї країни, наприклад, в Індонезії щільність на Яві приблизно в 250 разів вище, ніж на Іран-Джаї.

Африка заселена слабко і нерівномірно. Мак-Раунда - 217, Бурунда - 159, Мін. - в Ботсвані, 3ахідній Сахарі, Лівії, Намібії- 0,5-1,9.

В Єгипті у дельті Нилу - 1300 чол./кв.км (стародавні с/госп.культури), на решті Єгипту – менше 1чол/кв.км.

В Америці максимум - у країнах центральної Америки і Вест-Індії (наприклад,у Сальвадорі - 249, Ямайка - 205); мінімум - у Канаді (2,5 чол./кв.км).

Основна маса зросту в приокеанській смузі.

В Австралії і Новій Гвінеї - низька щільність ( 2чол./кв.км ). Частина тери­торії майже безлюдна.

Острови часто густо населені ( 500чол./кв.км ).

3. Урбанізація — соціальний демографічний процес, що полягає у зростан­ні кількості міського населення. В містах людину оточує природне, штучне й соціальне довкілля. Кількість населення в містах постійно зростає. На початку ХХст. у містах-10% населення Землі; в 1940 - 25%; 1983 - 40,5%; 1993 - 48,2%.

Максимальний темп урбанізації мають країни 3-го світу: 80% - їх частка від щорічного приросту міського населення.

Зараз із 230 країн світу у 90 країнах рівень міського населення переви­щує 50% . В Європі перевищує 2/3, крім Албанії і Португалії. У Латинській Америці - також 2/3 населення - міські жителі.

Проте в ряді країн Східної Азії та Африки - частка міського населення складає 3-5%. Але зустрічаються високоурбанізовані країни: Японія - 79%, Ливан - 8%, Іран - 74%, Саудівська Аравія - 70%, Алжир - 64%, П.Афр.Респ.-51%, Єгипет - 47%.

Серед великих міст максимальний зріст мають міста-"мільйонери". В 1900 році їх було 10, в 1950 р. - 81, в 1960р. - 102, 1980р. - 209, 1990р. - 284, у 2000р.- Зараз у США і Європі дещо знизився темп росту цих міст, але в Азії продов­жується. Тут мегаполіси- об'єднання великих міст разом із селами - більше 10 млн. чоловік. Такі міста породжують багато соціальних, економічних та екологічних проблем. В них спостерігається низький природний приріст, великий рівень забруднення, дороговизна житла та інш.

Напрямок 'містобудівна екологія" - цей розділ соц.екології вирішує задачу створення сприятливих для людини умов і збереження екологічної рівноваги на території міста. Проводять оцінку стану НС, прогноз можливих змін і вплив на здоров"є людини. При аналізі стану НС враховують: клімат, забруденність повітрянного басейну, сан.гігієну, стан водних ресурсів і грунтів, стан і порушення геологічного середовища, вплив фізичних факторів (щум, вібрація, електромагнітні поля, температурне поле, рівень радіації), озеленення території.

Екологію помешкань (житлових будівель, офісів, метро та ін.) вивчає архітектурна екологія. Виявленого штучне довкілля (робоче місце, оселя) мають несприятливі для здоров"я людини фактори:

- токсичні матеріали (пари копіювальних апаратів, азбестові покриття,
килими, шпалери, миючі засоби, що містять формальдегід - викликають
нудоту, висипання, алергію);

- електромагнітні випромінювання;

- геопатогенні зони;

- неправильна організація простору;,

- підбір кольору, освітлення тощо.

Сучасна людина 90% часу проводить у закритому просторі. Необхідна добре працююча вентиляція у багатоповерхових будинках, інакше концентрація радону зросте в 1000 разів, також токсичних речовин.

В США та деяких європейських країнах створені програми комплексного вивчення проблеми архітектурного оточення на стан здоров я людини, в яких приймають участь архітектори, будівельники, лікарі, психологи, еко­логи, програмісти та ін.

Поиск по сайту: