Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Стреси: поняття, види та причини виникнення



 

Сьогодні слово "стрес" у літературі з проблем управління зустрічається, мабуть, частіше, ніж у медичних виданнях, стресом намагаються пояснити все — від інфаркту керівників до застою у справах корпорації. Заляканий привидом стресу, керівник уже не в змозі вирішити, як справитися зі зростаючим обсягом справ: чи додатково завантажити своїх підлеглих, ризикуючи відбити в них інтерес до роботи і викликати депресію від перевтоми, чи звалити додаткове навантаження на власні плечі, що знову-таки може викликати стрес та інфаркт? Поняття "стрес" уперше ввів у науку доктор Монреальського університету Хане Сельє в 1946 р. для позначення впливу різних неспецифічних факторів, чи "стресорів", на організм людини. Згідно Сельє, реакція людини на стрес складається з трьох стадій. Перша стадія — це реакція на тривогу, наприкінці якої мобілізуються захисні функції організму. Друга стадія характеризується як опірність організму, протягом якої він пристосовується (адаптується) до нових умов, викликаних стресорами. Якщо ж стресори настільки сильні, що захисних засобів організму не вистачає для його адаптації до нових умов, то настає третя стадія, що веде до виснаження організму, і якщо ці стресори будуть діяти тривалий час, то й до його загибелі.

З приводу впливу стресу на організм людини немає єдиної точки зору, хоча більшість дослідників схиляється до того, що ця дія негативна. Проте, мабуть, найбільш правильним буде розглядати це питання не з погляду впливу стресу взагалі, а в залежності від сили стресорів і тривалості їхньої дії. Якщо сила стресора така, що перевищує захисні властивості організму (наприклад, систематичне інформаційне перевантаження керівників), то його негативний вплив на організм не викликає сумнівів. Але з іншого боку, чи не будь-яка проблема управління, чи не будь-яка інформація, що прийшла до керівника і свідчить про необхідність приймати рішення, викликає стрес? Очевидно, так. Адже стрес — це насамперед спонукання до дії. Можна навіть сказати більше: стресові ситуації, якщо під ними розуміти необхідність рішення проблем, є двигунами в багатовіковій історії розвитку людства. Сприятливе зовнішнє середовище існування привело, наприклад, до виникнення високорозвинених цивілізацій на зорі історії людства у визначених районах земної кулі (Індія, Єгипет, Китай). В міру заселення людиною менш сприятливих кліматичних зон Землі виникали більш складні проблеми забезпечення необхідних умов життя, що привело до широкого розвитку суспільства в цих регіонах і до відставання колись високорозвинених цивілізацій.

То що ж таке стрес? Почнемо із словникового визначення. Стрес (від англ. stress - напруга) - емоційний стан організму, який виникає у напружених ситуаціях.

Стрес – це явище, яке викликається великими або малими обсягами робіт, необхідністю зживатися один з одним, конфліктом ролей, їх невизначеністю, сумом, безцільністю існування, відсутнісю важливої справи, фізичними, психологічними та іншими причинами.

Стреси створюються навколишніми обставинами, які вимагають адаптації поведінки. Причиною їх виникнення можуть бути різні фактори, починаючи з незначних порушень звичних обставин до серйозних, насамперед хвороба, тяжка сімейна втрата, розлучення та ін. Між духовним і фізичним станом існує тісний взаємозв'язок, одне впливає на друге як у позитивному, так і в негативному напряму, незалежно від нас. Ми можемо впливати волею на рухи, частоту дихання, однак багато процесів в організмі (биття серця, кров'яний тиск, зниження або підвищення кислотності контролюється автономною нервовою системою). Ми не можемо викликати або перервати ці процеси волею.

Фактори, які зумовлюють стреси, можна поділити на три групи:

1) Організаційні: відсутність важливої справи, безцільність існування, перевантаження чи недовантаження роботою, конфлікт ролей, їх невизначеність, нецікава робота тощо.

2) Особисті: необхідність уживатися один з одним, смерть у родині, шлюб, вагітність, сексуальні проблеми, погані стосунки з рідними, зміна квартири, поїздка у відпустку, невдале проведення свята, радість, порушення звичок, уподобань тощо.

3) Фактори оточення: спека, холод, шум, вітер, дощ, буревій, землетрус тощо.

Необхідно зазначити, що кожна людина має індивідуальну сприйнятливість до стресів: якщо одна буде хвилюватися через дрібниці, то інша на такі ж ситуації не буде звертати жодної уваги.

Як бачимо, стрес, явище не тільки від'ємне, оскільки і його характер і зворотна реакція на нього "еластичних тіл" (в даному випадку працівників і організації) можуть бути зовсім різними.

Дослідження, проведені канадським соціальним психологом Рональдом Дж. Бурке в Йоркському університеті, довели можливість подолання шкідливих наслідків стресових ситуацій, а якщо вони все-таки не відвернуті, то є шляхи до їх повного усунення. Бурке вдалося встановити, що частину раніше виявлених стресових ситуацій вмілі керівники можуть повернути на користь справі без шкоди здоров'ю та психіці підлеглих.

Західні психологи дослідили пріоритетність чинників, що формують стрес (див. табл. 1.4). При цьому вони дійшли висновку, що серйозні фізичні і психологічні захворювання у людей тісно пов`язані зі змінами у житті, які зумовили виникнення стресів.

Таблиця 1.4

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.