Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розрахунок і підбір холодильного устаткування



А. Тепловий розрахунок компресора [1, с. 66-69; 6, с. 95-100; 7]

Розрахунок виконують в наступній послідовності.

1. Холодопродуктивність 1 кг холодильного агента (питома холодопродуктивність, q0, кДж/кг

. (13)

2. Масова витрата пари, кг/с

, (14)

де Q0 – теплове навантаження на компресор, кВт.

3. Об'ємна витрата пари (дійсний об'єм пари, що пройшов через компресор), м3

,

де v1' – питомий об'єм пари в точці 1' (питомий об'єм пари при вході в циліндр компресора).

4. За графіком (рис. 4) знаходять коефіцієнт подачі компресора залежно від ступеня стиснення Рк/Р0:

 

 

Рис. 4 – Залежність коефіцієнта подачі l і індикаторного ККД hi від ступеня стиснення в компресорі:

а) 1 – сучасні аміачні безкрейцкопфні; 2 – працюючі на хладоні R22; 3 – ротаційні; 4 – працюючі на хладоні R12;

б) 1 – аміачні великі; 2 – аміачні середні; 3 – хладонові.

 

5. Теоретичний об'єм, що описується поршнями компресора, м3

. (15)

За цим об'ємом підбирають один, або декілька компресорів так, щоб сумарний об'єм, що описується їх поршнями, був рівний або дещо перевищував Vh, розрахований за (15). Характеристики деяких одноступінчатих компресорів наведені в табл. 8, а також в [7, Додаток Б].

 

Таблиця 8 – Характеристика одноступінчатих поршневих компресорів

 

Показники П 40 П 60 П 80 П 110 NH3 П 165 NH3 П 220 NH3
R12 NH3 R12 NH3 R12 NH3
1. Холодопродуктивність при t0 = –15 °C; tк = +30 °С 29,0 45,4 43,6 68,0 58,2 90,7
2. Об'єм, що описується поршнями компресора Vh, м3 0,029 0,029 0,053 0,043 0,058 0,058 0,0836 0,125 0,167
3. Діаметр циліндра, мм
4. Хід поршня, мм
5. Число циліндрів

 

Примітки:

1. Всі компресори, що працюють на аміаку, можуть працювати і на хладоні R22. При цьому холодопродуктивність компресорів складе 90 % від вказаної в таблиці.

2. Описуваний об'єм вказаний при частоті обертання колінчастого вала 24,5 с-1.

3. Для хладонів R22 і R134а можна використовувати компресори ФУ-175 і ФУУ-350, Vh = 0,235 і 0,470 м3/с, відповідно.

 

6. Теоретична (адіабатна) потужність компресора, кВт

. (16)

7. Індикаторна потужність компресора, кВт

. (17)

де hi – індикаторний ККД компресора, який може бути визначений за графіком на рис. 4б.

8. Ефективна потужність компресора, кВт

, (18)

де Nmp – потужність тертя,

, кВт;

Ртр – умовна величина тиску тертя (40...60 кПа).


9. Дійсний холодильний коефіцієнт

. (19)

Б. Підбір конденсатора [1, с. 192-194 або 6, с. 108-113]

Як і будь-який теплообмінний апарат, конденсатор підбирають за величиною теплопередаючої поверхні (м2)

, (20)

де Qк – сумарний тепловий потік в конденсаторі від всіх компресорів, кВт;

, (21)

К – коефіцієнт теплопередачі конденсатора, Вт/(м2×К).

У загальному випадку величина К залежить від типу конденсатора і конструкції його теплопередаючої поверхні. Для найбільш поширених кожухотрубних конденсаторів, що працюють на аміаку К = 800...1000 Вт/(м2×К), а на хладонах – 700...800 Вт/(м2×К).

qср – середня різниця температур між холодильним агентом, що конденсується, і охолоджуючою водою. Для кожухотрубних конденсаторів q можна визначити як середньологарифмічну, якщо відношення різниці температур потоків на вході в конденсатор і на виході більше 2, або як арифметичну, якщо відношення цих різниць температур менше 2.

Середню логарифмічну різницю температур визначають за формулою

,

де Dtб – різниця між температурою конденсації агента і температурою охолоджуючої води на вході в конденсатор;

Dtм – різниця між температурами конденсації і води, що виходить з конденсатора.

Середньоарифметичну різницю температур розраховують за формулою

,

де t1 і t2 – температура води на вході і виході з конденсатора відповідно;

tк – температура конденсації.

Розрахувавши за формулою (20) величину теплопередаючої поверхні конденсатора Fк, необхідно вибрати його марку. Так само, як і при підборі компресорів, бажано включити в схему один-два однотипних конденсатори, сумарна поверхня теплопередачі яких складе розраховану величину Fк. На сучасних холодильниках і, зокрема, на виробничих холодильниках найбільш широкого поширення набули горизонтальні кожухотрубні конденсатори з гладкими сталевими трубками (конденсатор типу КТГ) і із зовнішнім оребренням мідних труб – тип КТР. При цьому слід пам'ятати, що конденсатори КТГ використовуються в аміачних холодильних машинах, а КТР – в машинах, що працюють на хладонах. Деякі типи перерахованих конденсаторів наведені в табл. 9, а також в [7, Додаток В].

 

Таблиця 9

 

Конденсатор Поверхня, м2 Конденсатор Поверхня, м2
КТГ-20 КТР-16
КТГ-40 КТР-35
КТГ-65 КТР-55
КТГ-90 КТР-85 92,5
КТГ-110 КТР-110
КТГ-140 КТР-150
КТГ-180 КГР-200
КТГ-300 КТР-260

 

На закінчення відзначимо, що останнім часом на холодильниках все ширше застосовують агрегатовані холодильні машини. В цьому випадку завод-постачальник поставляє на підприємства відразу компресорно-конденсаторний агрегат, до складу якого окрім компресора входять масловіддільники, електродвигун, система автоматики. В цьому випадку всі елементи холодильної машини ідеально відповідають один іншому і гарантовано їх якісне з'єднання. Московський завод «Компресор» на базі компресорів П 110 і П 220 випускає аміачні компресорно-конденсаторні агрегати АК 110-7-2, АК 220-7-2, АК 220-7-3 і хладонові АК 110-2-3, АК 220-2-2, АК 220-2-3, які можна використовувати в контрольній роботі. Їх характеристика наведені в [6, с. 147].

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.