Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Стрес згубний для ВІЛ-інфікованих

Короткочасний стрес зміцнює імунітет

Стрес впливає на стан імунної системи, інколи зміцнюючи, інколи ослаблюючи її: тривалий, «хронічний», пригнічує, а короткочасний має позитивний ефект. Це припущення вкотре підтверджує експеримент, проведений в Університеті штату Огайо (США). Дослідники вважають, що короткочасний стрес стимулює активність так званих Т-клітин пам’яті, носіїв клітинної імунної пам’яті. Після вакцинації вони зберігають образ хімічних компонентів чужорідного тіла. Їхня підвищена діяльність у момент вакцинації дозволяє краще вибудувати захист при повторній зустрічі з ворогом. Втім, багато вчених вважають, що для людського організму короткочасний стрес шкідливий не менше, ніж тривалий.

Стрес як засіб від раку

Стрес звичайно вважають неприємною річчю, що аж ніяк не на користь здоров'ю. Тим часом недавно вчені повідомили, що у жінок, які щодня переживають сильний стрес, нижче ризик захворіти раком грудей.
До таких висновків учені прийшли в результаті дослідження, яке проводилося в Копенгагені протягом 18 років, пише «Guardian».
В дослідженні взяли участь понад 6500 жінок. На самому початку дослідження цим жінкам був поставлено питання, який рівень стресу вони відчувають щодня. Були названі такі симптоми стресу, як напруження, нервозність, дратівливість, неспокій або безсоння, повідомляє “Newsru.com”.
Через 18 років у 251 жінок розвинувся рак грудей. Наджа Рід Нільсен з Національного інституту охорони здоров'я в Копенгагені з колегами, які проводили дослідження, повідомляють у виданні «British Medical Journal» про те, що у жінок, які заявили про високий рівень стресу в своєму житті, вірогідність виникнення раку грудей виявилася на 40% меншою, ніж у тих, хто сказав про низький рівень стресу. Чим більший стрес відчувала жінка в своєму житті, тим менше у неї була вірогідність захворіти раком, повідомили вчені.
Дослідники так пояснюють своє відкриття: тривалий стрес впливає на рівень вмісту в крові гормону естрогену, і це може впливати на розвиток ракових захворювань в організмі. Високий рівень естрогену асоціюється з більш високим ризиком захворювання раком грудей.
Але вчені попереджають, що ця теорія ще не була належним чином перевірена на практиці. Не був виміряний точний рівень стресу у жінок, які брали участь в дослідженні. Голова організації "Прорив в лікуванні раку грудей" Сара Ролінгс говорить про те, що виміряти вплив стресу на розвиток захворювання раком грудей дуже складно, так само як і відрізнити при цьому чинник стресу від інших чинників нашого життя.

Стреси можуть зруйнувати шкіру

Вчені дійшли до висновку, що стрес спричиняє порушення структури шкіри і її функціонування. Група медиків з університету Сан Франциско під керівництвом професора медицини Кеннета Фейнголда вивчила механізми впливу психологічного стресу на стан шкіри. У результаті проведеного експерименту медики також знайшли, що під дією стресу в корі наднирників відбувається збільшення синтезу стероїдних гормонів - глюкокортикоїдів (Glucocorticoids), у результаті чого підвищується їхній загальний рівень в організмі й у шкірі.

В експерименті з особливою породою мишей, позбавлених волосяного покриву, тварин піддали жорсткому стресу: протягом 48 годин вони були освітлені яскравим світлом, і в приміщенні постійно працювало радіо. Частина мишей одержувала препарати, які або блокували дію глюкокортикоїдоів, або пригнічували їх синтез в організмі. Порівняння стану шкірного покриву тварин після закінченні експерименту показало, що в мишей, які одержували лікарські препарати, стан шкіри був кращим, ніж у тварин з підвищеним рівнем глюкокортикоїдів.

Стрес згубний для ВІЛ-інфікованих

Стрес робить украй негативний вплив на стан ВІЛ-інфікованих. Він прискорює розвиток хвороби і знижує дієвість антивірусних препаратів. Американські медики з'ясували, що при стресі відбувається підвищення рівня гормону норадреналіну в крові, а цей гормон значно збільшує активність вірусу і приводить до прискореного його розмноження. У результаті сильного стресу викиди можуть бути настільки великі, що темпи розмноження вірусу в організмі хворого збільшуються в десятки разів.

Як стрес впливає на вагітність?

Нещодавні дослідження дозволяють припустити, що сильний стрес може підвищити ризик передчасних пологів, бути причиною народження низьковагової дитини, та, ймовірно, мимовільного аборту. За даними дослідників з Каліфорнійського університету жінки, які перенесли психологічний стрес протягом перших трьох місяців вагітності, з більшою імовірністю передчасно народжують. Фактори ризику включають вік (старше 32 років), першу вагітність і паління.

Вважається, що при стресі підвищується рівень певних гормонів, що обмежують приплив крові в плаценту і плід не може отримувати поживні речовини і кисень, необхідні для його оптимального росту та розвитку. Ці ж самі гормони можуть стати "сигналом" початку пологів а, отже, підвищення рівня цих гормонів може посилити ризик передчасних пологів. Непрямий негативний вплив стресу проявляється в порушенні поведінки вагітної жінки. Наприклад, знаходячись у стані сильного нервового напруження, жінка може не дотримуватися здорового способу життя: порушує харчовий режим, вживає алкоголь і недозволені препарати, палить - усе це підвищує ризик виникнення вродженних вад у дитини.

За повідомленням групи датських дослідників, у жінок, які перенесли серйозний емоційний стрес під час першого триместру вагітності, частіше народжуються діти з вадами розвитку: "заячою" губою і незарощеним піднебінням. Проте, взагалі, ризик виникнення подібних вроджених дефектів досить низький. Тому навіть вагітні жінки, які пережили події, що докорінно змінили їхнє життя, все-таки мають досить низький ризик народити дитину з такими вадами розвитку. Оскільки стрес впливає не тільки на нервову систему, а також і на серцево-судинну, ендокринну та імунну системи, є всі підстави думати, що сильний емоційний стрес, особливо в першому триместрі, коли відбувається формування органів дитини, - може призвести до різних дефектів. Хенсон та колеги спостерігали за жінками, які перенесли сильний психоемоційний стрес (втрату старшої дитини) в першому триместрі вагітності і виявили, що у цих жінок майже в 5 разів частіше народжувалися діти з розщелинами губи, піднебіння та вадами серця. Імовірність виникнення цих дефектів була б значно нижчою, якби подібна подія відбулася не в першому, а в другому, третьому триместрах чи до вагітності. Ці ж автори повідомили, що не було виявлено ніякого зв'язку між сильним психоемоційним стресом та виникненням інших вроджених вад розвитку.

Але помірний стрес, який переживає майбутня мама під час вагітності, не завдає шкоди дитині — він навіть сприяє її прискореному розвитку в перші роки життя, вважають американські вчені.
У дослідженні, проведеному науковцями з університету Хопкінса, брали участь 137 жінок, котрі не мали якихось специфічних проблем у період вагітності. Психологічний стан учасниць відстежувався протягом останніх шести тижнів перед пологами. Спостереження за станом здоров’я і рівнем розвитку дітей тривало впродовж двох років після їхньої появи на світ.

Завданням дослідження було виявлення можливого зв’язку між стресом, пережитим матір’ю в останній період вагітності, й дефектами розвитку, відставанням під час росту, а також проблемами поведінки у їхніх дітей. Проте, всупереч очікуванням, отримані вченими дані свідчать про прямо протилежну тенденцію: діти, народжені жінками, котрі частіше переживали стресові ситуації під час вагітності, розвиваються швидше та загалом більш здорові, ніж діти жінок, перебіг вагітності яких проходив у відносно спокійній атмосфері.
Нині вчені пропонують два варіанти можливих пояснень виявленого ними феномена. Згідно з першою версією, зв’язок між стресом, який переживає матір під час вагітності, й більш успішним розвитком дитини після пологів може пояснюватися благотворним впливом на плід, що розвивається, гормону кортизолу, який виділяється материнським організмом за стресу. «Кортизол, як гормон стресу, має погану репутацію, проте всі органи людського організму потребують його, щоб розвиватися в правильному напрямі,— пояснює координатор дослідницького проекту професор Джанет Діпіерто.— Можливо, цей гормон може стимулювати розвиток внутрішніх органів дитини перед народженням».
Виявлена вченими закономірність може пояснюватися особливостями і способом життя жінок, які брали участь у дослідженні. Більшість жінок, що скаржилися на стрес, вели активний спосіб життя, не страждали на депресію й ніколи не зверталися по допомогу до психіатрів. Не виключено, що ці жінки також активніше ставилися до виховання дітей і догляду за ними, чим пояснюється їх швидший розвиток, висловлює припущення професор Діпіерто.
Учені були приємно здивовані несподіваними результатами свого дослідження. За словами Джанет Діпіерто, майбутні матері можуть нарешті зітхнути з полегшенням і позбутися зайвого страху з приводу колись перенесених стресових ситуацій. «Уникати стресу потрібно не тому, що він шкідливий для дитини, а тому, що він завдає прикрощів самим матерям»,— стверджує вона.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.