Порівняльна характеристика форм статевого розмноження
Статеве розмноження організмів
Статеве розмноження – тип розмноження, за якого утворюються спеціалізовані клітини й відбувається статевий процес.
Найбільш поширені типи статевого розмноження
Тип розмноження
Особливості будови статевих клітин
Ізогамія
Чоловічі й жіночі гамети здатні до руху й мають однакову форму й розмір
Анізогамія
Чоловічі й жіночі гамети здатні до руху, вони мають схожу форму, але різний розмір (жіночі більші за розміром)
Оогамія
Чоловічі й жіночі гамети мають різну форму й розмір. До руху здатні лише чоловічі гамети
Чоловічі статеві клітини — це сперматозоїди, жіночі статеві клітини – яйцеклітини.
Порівняльна характеристика статевих клітин (на прикладі ссавців)
Ознаки
Сперматогенез
Овогенез
Назва статевої клітини
Сперматозоїди
Яйцеклітини
Статеві залози, у яких утворюються статеві клітини
Сім’яники
Яєчники
Розміри
150-170 мкм
50-70 мкм
Рухливість
Рухомі
Нерухомі
Форма
Округлі із джгутиками
Округлі
Наявність поживних речовин
Відсутні
Наявні
Процес утворення статевих клітин називають гаметогенезом. Гамети утворюються у статевих залозах або спеціалізованих клітинах. У тварин це сім’яники та яєчники. Гаметогенез відбувається послідовно у трьох зонах і закінчується дозріванням гамет. Розрізняють сперматогенез (процес утворення чоловічих статевих клітин) та овогенез (процес утворення жіночих статевих клітин).
Стадії гаметогенезу тварин
Зона
Сперматогенез
Овогенез
Розмноження
У сперматогенній тканині в результаті мітозу утворюються численні клітини — сперматогонії (2n)
В оогенній тканині формується велика кількість клітин — оогоній (2n)
Росту
Сперматогонії трохи збільшуються в розмірах, і з кожної клітини розвивається сперматоцит І порядку, здатний до редукційного поділу
Переходячи в зону росту, оогонії починають інтенсивно збільшуватися в розмірах та накопичують поживні речовини у вигляді зерен жовтка. Вони перетворюються на ооцити І порядку
Дозрівання
У процесі першого поділу мейозу утворюються два сперматоцити II порядку, а потім у другому поділі чотири гамети — сперматиди (n). Усі чотири клітини, однакові за розміром, дозрівають і утворюють чотири сперматозоїди
Ооцит І порядку ділиться мейозом нерівномірно. Після першого поділу утвориться одна велика клітина — ооцит II порядку, в яку переходять усі поживні речовини, й одна дрібна клітина — первинне полярне або напрямне тільце, де є лише ядро й відсутня цитоплазма. Після другого поділу мейозу з ооцита II порядку утвориться знову одна велика клітина — яйцеклітина й одне вторинне напрямне тільце. З первинного напрямного тільця утворяться два дрібні вторинні напрямні тільця. Таким чином, під час оогенезу з кожної вихідної клітини утвориться одна велика яйцеклітина (n) і три напрямних тільця (n), що гинуть. Напрямні тільця служать тільки для рівномірного розподілу хромосом під час мейозу
Порівняльна характеристика форм статевого розмноження
ФОРМИ
ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРИКЛАДИ
Одноклітинні організми У найпростіших (інфузорій)
Кон’югація (лат. conjugatio – з’єднання)
Тимчасове злиття клітин (утворюється цитоплазматичний місток), під час якого вони обмінюються частинами ядерного апарату і цитоплазми
У найпростіших (інфузорій)
Одноклітинні організми
Копуляція (лат. copulatio – з’єднання)
Дві особини набувають властивостей статевих клітин і зливаються, утворюючи зиготу
Розвиток організму із незаплідненої яйцеклітини. Розрізняють облігатний (яйця здатні тільки до розвитку без запліднення) і факультативний партеногенез (яйця здатні розвиватися шляхом партеногенезу і в результаті запліднення)
У рослин, безхребетних тварин (бджоли, дафнії, коловертки, попелиці), кавказької скельної ящірки
Багатоклітинні організми
Статеве розмноження із заплідненням
Формування двох типів спеціалізованих статевих клітин – гамет (чоловічої та жіночої), злиття яких призводить до утворення зиготи, з якої розвивається організм
У рослин,тварин і грибів
Запліднення — це процес злиття жіночої статевої клітини (яйцеклітини) з чоловічої статевої клітиною (сперматозоїдом або спермієм). При заплідненні відновлюється диплоїдний набір хромосом, при цьому виникає клітина — зигота, з якої надалі розвивається новий організм.
Біологічне значення статевого розмноження полягає в тому, що у нащадків значно оновлюється спадковий матеріал, у них з’являється велика можливість пристосуватися до середовища проживання, ніж у організмів, що виникли при безстатевому розмноженні, коли нащадки практично не відрізняються від батьків за своїми спадковим ознаками. Статеве розмноження робить організми стійкими до мінливих і несприятливих умов навколишнього середовища, підвищує їх життєздатність. Цьому сприяє різноманітність потомства, що народжується в результаті об’єднання спадковості двох організмів.