Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Варіанти до контрольної роботи



№ варіанту Перелік питань Перелік тестів Перелік задач № варіанту Перелік питань Перелік тестів Перелік задач
1,51 2,52 3,53 4,54 5,55 6,56 7,57 8,58 9,59 10,60 11,61 12,62 13,63 14,64 15,65 16,66 17,67 18,68 19,69 20,70 21,71 22,72 23,73 24,74 25,75 1,30,60 2,31,59 3,32,58 4,33,57 5,34,56 6,35,55 7,36,54 8,37,53 9,38,52 10,39,51 11,40,50 12,30,41 13,31,42 14,32,43 15,33,44 16,34,45 17,35,46 18,36,47 19,37,48 20,38,49 21,39,50 22,40,51 23,41,52 24,42,53 25,43,54 1,25,60 2,30,59 3,31,58 4,32,57 5,33,56 6,34,55 7,35,54 8,36,53 9,37,52 10,38,51 11,39,50 12,40,49 13,48,50 14,47,51 15,46,52 16,45,53 17,44,54 18,43,55 19,42,56 20,41,57 21,40,58 22,39,59 23,38,60 1,24,37, 2,25,36 10,26,40 9,27,41 8,28,42 7,29,43 6,30,44 5,31,45 4,32,46 3,33,47 2,34,48 1,35,49 36,50,60 20,37,59 19,38,58 18,39,57 17,40,56 16,41,55 15,42,54 14,43,53 13,44,52 12,45,51 11,46,50 10,25,47 9,26,48 8,27,49 7,28,50 26,76 27,77 28,78 29,79 30,80 31,81 32,82 33,83 34,84 35,85 36,86 37,87 38,88 39,89 40,90 41,91 42,92 43,93 44,94 45,95 46,96 47,97 48,98 49,99 50,100 1,26,50 2,27,51 3,28,52 4,29,53 5,30,54 6,31,55 7,32,56 8,33,57 9,34,58 10,35,59 20,36,60 10,21,37 11,22,38 12,23,39 13,24,40 14,25,41 15,26,42 16,27,43 17,28,44 18,29,45 19,30,46 20,31,47 21,32,48 22,33,49 23,34,50 10,26,40 9,27,41 8,28,42 7,29,43 6,30,44 5,31,45 4,32,46 3,33,47 2,34,48 1,35,49 36,50,60 20,37,59 19,38,58 18,39,57 17,40,56 16,41,55 15,42,54 14,43,53 13,44,52 12,45,51 11,46,50 10,25,47 9,26,48 8,27,49 7,28,50 1,25,60 2,30,59 3,31,58 4,32,57 5,33,56 6,34,55 7,35,54 8,36,53 9,37,52 10,38,51 11,39,50 12,40,49 13,48,50 14,47,51 15,46,52 16,45,53 17,44,54 18,43,55 19,42,56 20,41,57 21,40,58 22,39,59 23,38,60 1,24,37, 2,25,36

ДОДАТОК Б

Донецький університет економіки та права

 

Варіант__________

 

Самостійна робота

з дисципліни “Гроші та кредит”

студента (ки) ІІІ курс групи ____

П.І.Б.

 

 

Варіант 101

Питання: 61,71,81

Тести: 62,82,94

Задачи: 65, 84,100

 

 

План

1. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм...........................3

2. Міжнародні валютно-кредитні установи та їх

форми співробітництва........................................................................6

3. Фінансові посередники грошового ринку.........................................8

4. Тестові завдання................................................................................12

5. Задачі...................................................................................................13

6. Список використаної літератури....................................................15

 


1. КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ.

Кількісна теорія грошей — це не якась окрема концепція, а загально методологічний підхід в економічній теорії, згідно з яким гроші впливають на економіку лише своєю кількістю і тому функціонування економічних систем вивчається у взаємозв'язку зі зміною маси грошей в обороті (кількісним фактором).

Залежно від того, як прибічники кількісної теорії поясню­ють механізм впливу маси грошей на сферу реальної економіки, виділяється кілька її напрямів:

• класична кількісна теорія;

• неокласична кількісна теорія;

• кейнсіанський напрям;

• сучасний монетаризм;

• кейнсіансько-монетаристський синтез.

Класична кількісна теорія грошей зміну цін пояснює лише зміною кількості грошей в обігу. При цьому вплив кількості гро­шей на ціни є безпосереднім, прямо пропорційним і загальним, тобто, однаково дійсним для всіх товарів. Сам механізм впливу кількості грошей на ціни та наслідки зміни цін у сфері виробниц­тва ця теорія не вивчає.

Сутність неокласичної кількісної теорії грошей полягає в тому, що вона, вивчаючи механізм впливу кількості грошей на ціни, а цін — на виробництво, визнає, що цей вплив не є прямо пропорційним, що він не однаковий на різних часових інтерва­лах, що залежить він від багатьох чинників, які повинні врахову­ватися при розробленні рекомендацій для практики грошово-кредитного регулювання.

Кейнсіанський напрям у кількісній теорії грошей має ту особливість, що, принципово не заперечуючи значення кількісного чинника впливу на ціни і реальну економіку, зовсім по-іншому трактує механізм цього впливу і його значення. Дж. М. Кейнс виходив з того, що ринковій економіці внутріш­ньо властива розбалансованість та нерівномірність (циклічність) відтворювального процесу, який зумовлює низьку ефективність монетарних факторів економічного регулювання, особливо на коротких часових інтервалах, і вимагає більш прямого і потуж­ного втручання держави в економічні процеси, зокрема, через механізм фіскально-бюджетної політики. У самому механізмі впливу кількісного фактора на економіку Кейнс на перше місце ставив не зміну цін, а динаміку процентної ставки та пов'язаний з нею інвестиційний процес.

Представники сучасного монетаризму відновили ключову ідею класичної теорії про здатність ринкової економіки до само­регулювання і на цій підставі в центр уваги знову поставили кількісний чинник і монетарну політику. У «передатному механі­змі» впливу грошей на економіку вони повернулись до прямого зв'язку між кількістю грошей і цінами й істотно конкретизували механізм цього зв'язку через зміну попиту і пропозиції на гроші та зміну структури активів. Практичні рекомендації представни­ків сучасного монетаризму зводяться насамперед до

- впровадження жорсткої монетарної політики, в основу якої слід брати сформульоване М. Фрідманом «грошове правило»;

- максимального обмеження прямого, адміністративного втру­чання держави у процеси суспільного відтворення, лібералізації ринку, цін, підприємницької діяльності тощо.

Загальноекономічна та грошово-кредитна політика, що проводилась в Україні в перехідний період, поступово транс­формувалася від суто кейнсіанського спрямування до монетаристського та кейнсіансько-монетаристського синтезу. На першому етапі (1991-1994 рр.) у ній переважали настрої недооцінки сталості грошей та монетарної політики, пріоритетності прямого державного регулювання економіки, перебільшення значення фіскально-бюджетної політики тощо. На другому етапі (1994-2000рр.) був проголошений курс на прискорене формування ринкового механізму, проведення жорсткої антиінфляційної політики, стимулювання розвитку підприємництва, посилення стимулюючих властивостей податкового механізму та на підвищення ролі монетарної політики в системі економічного регулювання. Подібна переорієнтація адекватна ідеям сучасного монетаризму. Проте більш-менш послідовно і повно вона була реалізована лише у сфері монетарної політики.

Фахівці зробили спробу чітко сформулювати взаємозв’язок різноманітних ключових факторів грошової і негрошової сфер щодо кількісної теорії грошей.

Американский економіст І.Фішер запропонував таку версію:

 

MV = PQ,

 

де M- маса грошей, що знаходяться в обігу потягом певного періоду;

V- швидкість обігу грошової одиниці;

P- ціна індивідуального товару, реалізованого за вказаний період;

Q- загальна маса товарів (фізична), що реалізується у вказаному періоді.

 

Економісти Кембріджу запропонували таку формулу зв’язку маси грошей та цін:

M = k RP,

 

де M – касовий залишок (маса) грошей у економічних суб’єктів;

R – виробництво продукції у фізичному вираженні за певний період;

P – середня ціна одиниці виробленої продукції;

k - частина RP.

Кембріджські економісти зробили висновок, що між M і P існує зв’язок і на цей зв’язок діє k.

 

Внесок у розвиток кількісної теорії грошей зробив і Дж.Кейнс. У теорії Дж.Кейнса обгрунтовано, що маса грошей пов’язана з масою доходу і нормою процента:

M = L1(q) + L2 (j),

де M – маса грошей;

q – загальний доход;

j - дохід, який сформувався у зв’язку з нормаю процента;

L1 , L2 – попит на гроші.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.