Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Оформлення індивідуальної роботи



Студент повинен пам'ятати, що через оформлення індивідуальної роботи, її зовнішній вигляд, викладач формує першу думку про зміст матеріалу. Тому кожному студенту слід опанувати техніку й етику оформлення наукової праці та дотримуватись стандартних вимог, що висуваються до індивідуальної роботи.

Починається робота з титульного листа, який оформлюється згідно із зразком (додаток 1).

Після титульного листа, на другій сторінці індивідуальної роботи подається план роботи.

Кожна структурна частина роботи повинна починатися з нової сторінки та мати заголовок, який відповідає плану індивідуальної роботи. Заголовки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, тоді їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається.

Відстань між заголовком і дальшим чи попереднім текстом має бути не менше ніж два інтервали.

Розділи слід нумерувати арабськими цифрами без крапок в кінці. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою (наприклад — 1.1, 1.2).

Усі сторінки, починаючи з другої, послідовно нумеруються з поставленням арабських цифр за загальним правилом у нижньому правому куті, без крапки в кінці. Слід мати на увазі, що першою сторінкою індивідуальної роботи є титульний лист, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки.

Індивідуальна робота друкується на одному боці аркуша білого паперу форм А4 (розмір 210x297 мм) через 1,5 міжстрокових інтервалу з обов'язковим додержанням при цьому такої ширини полів: зверху і знизу -20 мм, зліва — 25-30 мм, справа — 10 мм. На одній сторінці повинно бути не більше 32-40 рядків.

Загальний обсяг індивідуальної роботи не повинен перебільшувати 15 друкованих сторінок.

Робота повинна бути зброшурована і підшита. На останній сторінці ставиться число, місяць та рік виконання роботи, а також підпис виконавця.

Оформлення списку використаної літератури є важливою складовою написання індивідуальної роботи. До списку включаються тільки ті джерела, що використовувались при написанні або на які зроблено посилання в самій роботі. Список літератури в загальний обсяг не включається, але нумерація сторінок продовжується.

При оформленні списку використаної літератури його слід умовно розділити на дві частини: нормативно-правові акти і спеціальна література (нумерація, при цьому запишається наскрізною).

Нормативно-правові акти розміщуються за їх юридичною силою (Конституція, закони, підзаконні нормативні акти — укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України і т. ін.). Нормативно-правові акти однакової юридичної сили розміщуються в хронологічному порядку.

Наприклад:

Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Голос України. — 1996. — 13 липня.

Декларація про державний суверенітет України: (16 липня 1990 р.). - К., 1991. — 8 с.

Постанова Верховної Ради УРСР «Про оголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1991. — №38 — Ст. 502.

Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. // ВВР України. — 1991. — №53. — Ст.793.

До спеціальної літератури належать монографії, підручники, навчальні посібники, наукові статті та ін. Дані джерела розміщуються в алфавітному порядку назв або прізвищ перших авторів. Спочатку вказують прізвище автора, його ініціали. Потім — назву праці, місто видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Якщо праця автора розміщена у збірнику робіт, журналі чи газеті, то після назви ставиться дві скісні лінії, а далі назва збірника чи журналу, місце, рік видання та його номер (або випуск), і на яких сторінках цей матеріал надруковано. Для газетної статті, крім назви і року видання, вказують так само дату. При цьому джерела треба писати мовою оригіналу.

Наприклад:

1. Оболенський О. Державна служба: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 344 с.

2. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. Вид. третє. — X.: Консул, 2002. — 528 с.

Важливе значення має правильне оформлення посилань на джерела та матеріали, які студент використовує при написанні реферату. Рекомендується такий варіант оформлення посилань. Нумерація усіх посилань з визначенням номера джерела цього посилання в списку використаної літератури. У такому разі посилання оформлюється в квадратних дужках з указанням сторінки.

Наприклад:

Цитата в тексті: „В адміністративній науці загальноприйнято, що…" [11, с. 145].

Після написання індивідуальної роботи студент повинен доповісти її зміст на практичному занятті. Автор роботи протягом десяти хвилин має викласти основні положення розділів та підрозділів свого дослідження, обґрунтувати наукову і практичну значущість обраної теми, сформулювати пропозиції чи рекомендації. Після виступу, у разі потреби, відповісти на запитання викладача та інших учасників заняття.

За результатами обговорення індивідуальної роботи студенту виставляється відповідна кількість балів, що враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.