Кредит– форма прояву кредитних відносин, форма руху позичкової вартості від кредитора до позичальника з приводу її надання, використання та погашення на умовах повернення, платності, строковості.
Позичка– передана кредитором позичальнику позичена вартість, що оформлюється відповідною угодою з дотриманням вимог чинного законодавства.
Кредитори– учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб’єктам.
Позичальники– учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів.
Антиципаційна властивість кредиту – здатність кредиту випереджати у часі процес нагромадження.
Контрольна функція кредиту виявляється не тільки в необхідності контролю кредитора за позичальником, а й в контролі позичальника за своєю діяльністю, з тим, щоб своєчасно погасити отриманий кредит.
Поверненість – принцип кредитування, за якого позичальник повинен повернути кредитору всю суму позиченої вартості.
Платність – принцип кредитування, за якого позичальник повертає на тільки основну суму боргу (тіло кредиту), а й сплачує додаткові кошти за користування позиченою вартістю у вигляді проценту.
Строковість– принцип кредитування, за якого кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений термін, який сторони узгоджують у момент вступу в кредитні відносини.
Цільове призначення – принцип кредитування, за якого економічні суб’єкти повинні чітко визначити, з якою метою будуть використані позичені кошти.
Забезпеченість– принцип кредитування, який має на меті захищати інтереси кредитора і не допустити збитків внаслідок неповернення боргу.
Одноразовий кредит – кредит, рішення про надання якого банк приймає окремо по кожному на підставі документів, наданих позичальником.
Гарантійний кредит – кредит, за якого банк бере на себе договірні зобов’язання надати клієнту у разі потреби позичку протягом обумовленого періоду у визначеному розмірі. Такий кредит може бути обумовлений конкретною датою або настанням певної причини.
Кредитна лінія – оформлена договором згода банку надавати кредити протягом певного часу до заздалегідь визначеної максимальної величини – ліміту кредитування. Протягом дії кредитної лінії клієнт може у будь-який момент одержати позичку.
Револьверний кредит – автоматично поновлюваний кредит у межах обумовленого кредитним договором розміру.
Контокорентний кредит– кредит, за якого банк відкриває клієнту контокорентний (активно-пасивний) рахунок, з якого здійснюються всі платежі клієнта, в тому числі за рахунок кредиту в межах установленого ліміту, та зараховуються всі надходження (у тому числі - в рахунок погашення кредиту).
Овердрафт – різновид контокоренту, вид короткострокового (до 1 року) кредиту, що надається надійним клієнтам банку навіть за умов наявності від’ємного сальдо на рахунку такого клієнта.
Строковий кредит – наданий на певний термін, який зафіксовано у кредитній угоді.
Кредит до запитання надається на невизначений термін, погашається в міру можливостей позичальника або за першою вимогою банку.
Прострочений– кредит, не погашений позичальником у передбачений кредитною угодою термін.
Безнадійний кредит – кредит, прострочений від 60 до 180 днів незабезпечений і недостатньо забезпечений кредит, прострочений понад 180 днів.
Небезпечний кредит – прострочений від 30 до 60 днів незабезпечений кредит, прострочений від 60 до 180 днів недостатньо забезпечений кредит, а також прострочений понад 180 днів забезпечений кредит.
Сумнівний кредит – прострочений до 30 днів незабезпечений кредит, прострочений від 30 до 60 днів недостатньо забезпечений кредит, а також прострочений від 60 до 180 днів забезпечений кредит.
Стандартний кредит – кредит, незалежний від виду забезпечення, строк погашення якого не настав; кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний борг, включаючи кредит, пролонгований в установленому порядку, але не більше 2 разів, із загальним строком пролонгації не більше 6 місяців.
Міжгосподарський кредит -кредит, який надається одним суб’єктом господарювання іншому.
Комерційний (товарний) кредит – короткостроковий кредит у товарній формі, обслуговуючий реалізацію товарів і послуг. Взяти такий кредит можна у виробника продукції, оформлюється він комерційним векселем.
Дебіторсько-кредиторська заборгованість – відрізняється від комерційного кредиту тим, що виникає всупереч побажанням і волі сторін. Причиною її виникнення є розрив у часі між рухом натуральної та вартісної форм товару.
Лізинг – передача лізингодавцем лізингоотримувачу майна (основних засобів) з метою його виробничого використання.
Державний кредит – кредит, одним із суб’єктів якого виступає держава.
Міжнародний кредит – сукупність кредитних відносин, які функціонують на міждержавному рівні та пов’язані з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення у зазначений в кредитній угоді термін з відсотками.
Процент за кредит – плата, яку одержує кредитор від позичальника за користування позичковим капіталом.
Ставка (норма) проценту – кількісне визначення плати процента за кредит.