Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ТЕМА 7. Валютний ринок і валютні системи



Валюта– грошові кошти будь-якої країни.

Валюта – будь-які грошові кошти, формування та використання яких прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньо-економічними відносинами.

Валюта– грошова одиниця, що використовується у функціях світових грошей.

Національна валюта – платіжний засіб, що емітується національною банківською системою.

Іноземна валюта – платіжний засіб, що емітується банківськими системами інших країн.

Колективна валюта – платіжний засіб, що емітується міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонує за міждержавними угодами.

Конвертованість – здатність валюти вільно обмінюватись на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби за діючим курсом.

Повна конвертованість – здатність національної валюти вільно обмінюватись на іноземну для всіх категорій власників і по всіх операціях без обмежень.

Часткова конвертованість означає, що на певні валютні операції та окремі категорії власників режим конвертованості не поширюється, тобто вводяться певні обмеження.

Зовнішня конвертованість – вільний обмін національної валюти на іноземну лише для нерезидентів.

Внутрішня конвертованість – вільний обмін національної валюти на іноземну лише для резидентів.

Валюта оплати – валюта, якою фактично оплачують товари (послуги) згідно із зовнішньо-економічною угодою чи погашають міжнародний кредит.

Валюта кредиту – валюта, якою надається міжнародний кредит за угодою кредитора і позичальника.

Валюта ціни – валюта, в якій встановлюється ціна товару (послуги) у зовнішньоторговельному контракті або визначається сума міжнародного кредиту.

Валютні відносини – відносини, що виникають під час функціонування грошей у міжнародному обігу.

Валютне котирування – визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної.

Валютна політика – сукупність організаційно-правових та економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей.

Валютне регулювання – сукупність заходів, що реалізуються міжнародними організаціями, державою у сфері валютних відносин.

Валютний контроль – сукупність заходів з дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій за участю резидентів та нерезидентів.

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.

Фіксований валютний курс– встановлені урядом постійні фіксовані пропорції обміну національної валюти на іноземну і навпаки.

Плаваючий валютний курс – курс, що формується на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції.

Золотий паритет – відношення вагової кількості золота, що містилося у двох грошових одиницях, які обмінювались одна на одну.

Валютний ринок – сукупність спеціальних інститутів і механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно купувати-продавати національну та іноземну валюти на основі попиту та пропозиції.

Дисконтна політика – система заходів ЦБ, які полягають у цілеспрямованому підвищенні чи зниженні облікової ставки, а також відповідної зміни ставки депозитного та позичкового процента.

Девізна політика – сукупність заходів з метою корекції курсу національної валюти за допомогою валютної інтервенції та валютних обмежень.

Валютна інтервенція – операції щодо купівлі та продажу власної валюти або конкурентної – іншої держави.

Валютні обмеження – законодавчо визначені обмеження на здійснення валютних операцій в країні (для певних груп економічних суб’єктів, для певних видів операцій, валют тощо).

Валютні операції – операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності.

Міжнародна резервна валюта – валюта, що використовується для покриття дефіциту платіжного балансу, надання позик, кредиту, фінансування допомоги тощо. Її головною функцією є створення валютних державних резервів.

Міжнародна торгова валюта – валюта, що використовується для оцінки міжнародних торговельних операцій (експорт та імпорт товарів, послуг, капіталу), або валюта як товар, що є предметом купівлі-продажу.

Валютна система – державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами.

Валютна система – організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору.

Національна валютна система – складова грошової системи країни, функціонування якої регламентується національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права.

Регіональна валютна система – договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн.

Світова валютна система – спільно розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.