ЛАБОРОТОРНО-РОЗРАХУНКОВИХ РОБІТ

Розрахунково-графічну роботу (далі по тексту робота) потрібно виконувати на листах формату А4, текст розміщують на одній сторінці листа залишаючи поля: ліве – не менше 30мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20мм. Використовувати листи лише із спеціальними рамками для текстової документації. Окремі листи нумерують.

На титульному листі вказують назву ВУЗу, факультету, кафедри, дисципліни, курс, групу, номер варіанту, прізвище та ініціали студента і викладача. Робота пишеться від руки з використанням чорнила (пасти) темного кольору (чорний,синій, фіолетовий).

Рішення кожної задачі (завдання) повинно включати текстовий, розрахунковий та ілюстрований (графічний) матеріали. Текст повинен бути написаний розбірливим почерком державною мовою, без граматичних помилок (допускається не більше двох виправлень на сторінку), а також можна користуватися ПЕОМ.

Не допускається довільних скорочень, крім загально прийнятих. Після цифр позначення їх розмірностей повинні відповідати загально прийнятим (А, мА, В, мВ, Ом, кОм, Вт, %, і т.п.). Якщо виводиться декілька цифр, то позначення одиниці вимірювання ставлять після останньої цифри, наприклад: 20,1 та 40В; 30,2 і 60%.

Математичні знаки <, >, =, », ¹, ± ставлять лише тільки перед, або між цифрами. Не допустимо використовувати їх у тексті замість відповідних слів – менше, рівне тощо.

При виконанні обчислювань спочатку пишуть формулу потім проставляють чисельні значення символів, що входять у формулу, а потім результати, наприклад: визначимо струм у нерозгалуженому колі

Результати обчислень округлюють. Кількість значущих цифр повинна бути достатньою для наступних дій. Як правило досить 2,3 значущих цифр.

У роботі нумерують лише формули на які далі передбачається посилання. Нумерація формул крізна.

Для пояснення тексту і розрахунків у роботі повинні бути ілюстрації – рисунки, графіки, діаграми і т.д. Усі ілюстрації називаються рисунками і нумеруються крізною нумерацією, яка ставиться під рисунком після слова “Рис” наприклад: Рис. 1. або Рис. 2.1. тощо.

Рисунки розташовують так, щоб їх можна було розглядати без повороту документа. Якщо не можливо виконати цю умову, то рисунки розбиваються так, щоб для їх розгляду звіт потрібно було повернути за годинниковою стрілкою на кут 90⁰.

При необхідності рисунки можуть мати назву, яка розміщується під рисунком, і текст пояснення який розміщується після ілюстрації. Рисунки, як правило, виконують на такому ж самому папері, що і текст. Допускається виконання рисунків на кальці або міліметрівці чи креслярському папері.

Креслення виконують олівцем чи ручкою, за допомогою якого пишуть текст. Зображення електричних чи електронних елементів на кресленнях повинні відповідати вимогам державних стандартів (додаток Б).

У кінці роботи потрібно помістити список літературних джерел. Приклад їх виконання можна знайти у “списку літератури” даних методичних порад.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бочаров Л.Н., Жебряков О.Н. Расчет электронных устройств на транзисторах. – М.: Энергия, 1987. – 204с.

2. Герасимов В.Г. Электротехника. – М.: Высш. школа, 1985. – 480с.

3. Гершунский Б.С. Справочник по расчету электронных схем. – К.: Вища школа, 1983. – 238с.

4. Кабардин О.В. Транзисторная электроника. – М.: Просвещение, 1982. – 205с.

5. Касаткин А.С., Немцов М.В. Электротехника. – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 440с.

6. Кудряшов Б.П. Аналоговые интегральные микросхемы. – М.: Радиосвязь, 1989. – 160с.

7. Овчаров В.В. Теоретичні основи електротехніки. – К.: Урожай, 1993. – 221с.

8. Перхач В.С. Теоретична електротехніка. – К.: Вища школа, 1992. – 439с.

9. Перельман Б.Л. Транзисторы для аппаратуры широкого применения. – М.: Радио и связь, 1991. – 653с.

10. Яковлев В.Н. Справочник по микроэлектронной импульсной технике. – К.: Техніка, 1989. – 358с.

11. Костіков В.Г. Парфьонов О.М. Шахно В.А. Джерела електроживлення електронних засобів. Схемотехніка та конструювання: Підручник для вузів. - 2. - М .: Гаряча лінія - Телеком, 2001. - 344 с.

ЗМІСТ

Поиск по сайту: