Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

РОЗРАХУНОК БІОРИТМІВ ЛЮДИНИ



Мета заняття: ознайомитися з біоритмічним типами працездатності людини, навчитися розраховувати дні кризового стану людини.

Теоретичні відомості

Психічні процеси, психічні стані та психічні властивості людини, так само, як і будь-які інші біологічні процеси, змінюються залежно від часу. Перебіг біологічних процесів у часі вивчає окрема наука – хронобіологія. Окремою частиною хронобіології є біоритмологія – наука, яка вивчає біоритми, тобто закономірності циклічних змін інтенсивності і характеру біологічних процесів і явищ.

Біоритми – це процеси і явища живої природи, які повторюються у часі. Одні ритми є відносно самостійними (наприклад, серцеві скорочення, дихальні рухи), інші пов’язані з пристосуванням живих організмів до геофізичних циклів:

ü добових (обмін речовин, ділення клітин);

ü приливних (біологічні процеси в організмах, спричинені повторюваністю морських припливів і відпливів);

ü річних (активність тварин, зміна чисельності популяцій).

Біоритми класифікуються за їх частотою (періодом) і поділяються на:

ü високочастотні (мають період від часток секунди до 30 хв. (серцеві скорочення, дихальні рухи, коливання внутрішніх органів, перистальтика кишковику та ін.;

ü середньо-частотні біоритми (мають періоди величиною від 30 хв. до 7 діб (чергування сну і неспання, зміни працездатності, функції внутрішніх органів, здатність до запам’ятовування інформації та ін.); в свою чергу вони поділяються на ультрадіанні – з періодами від 30 хв. до 20 год.; циркадні – з періодами від 20 до 28 год. та інфрадіанні – з періодами від 28 до 36 год.

ü низькочастотні біоритми (мають періоди від 7 діб до 2 років (емоційна активність, фізична активність, інтелектуальна активність, щільність волосяного покриву та інші.

 

Упродовж доби нараховується чотири основні інтервали часу, упродовж яких працездатність людини є найвищою: з 5-ої до 6-ої години, з 10-ї до 12-ої години, з 16-ої до 18-ої години, з 24-ої до 1-ї години.

Доведено, що всі люди за особливістю перебігу циркадних ритмів поділяються на осіб з ранковим біоритмічним типом працездатності (жайворонки (години найвищої працездатності настають раніше на 1 – 1.5 год.)), осіб з аритмічним типом працездатності (голуби) та осіб з вечірнім біоритмічним типом працездатності (сови (години найвищої працездатності настають пізніше на 1.5 – 2 год.)).

Згідно з теорією «трьох головних людських біоритмів», кожна людина поєднує в собі набір різних біоритмів: фізичний, емоційний та інтелектуальний. Усі біоритми стартують одночасно в момент народження і відразу ж починають рости, потім зменшуються, потім знову ростуть, періодично повертаючись до початкового значення. Усі зміни відбуваються для всіх біоритмів періодично, але не синхронно (рис.2.1).

 

 

Рис.2.1. Динаміка біоритмів людини

 

Повний цикл фізичного біоритму повторюється кожні 23 дня, емоційного – через 28 днів, а інтелектуальний біоритм має період в 33 дня.
Протягом першої половини фізичного циклу людина енергійна і досягає кращих результатів у своїй діяльності; в другій половині циклу енергійність поступається лінощам. У першій половині емоційного циклу людина весела, агресивна, оптимістична, переоцінює свої можливості, у другій половині – дратівлива, недооцінює свої можливості, песимістичний, все критично аналізує . Перша половина інтелектуального циклу характеризується творчою активністю, людину супроводжують удача й успіх; в другій половині відбувається творчий спад. Перехід з одного півперіоду до іншого означає перехід через нуль – так звану кризову точку – кризовий день життя, який пов’язується зі спадом емоційної, фізичної та інтелектуальної активності. Найбільш небезпечними вважаються дні життя, в яких збігаються відразу дві або три кризові точки (рис. 2.1).

Розрахунок днів кризового емоційного, фізичного або інтелектуального стану потребує визначення кількості днів, прожитих людиною від дня народження до дня, що досліджується.

 

Приклад розрахунку

Визначити дні кризового емоційного стану людини на 1 жовтня 2014 р., якщо днем її народження є 6 квітня 1991 року.

Розв’язок.

1. Розраховуємо кількість днів N, прожитих людиною від дня народження до 1 жовтня 2014 року включно.

 

На дату обчислення людина має 23 повних років, тож 365∙23 = 8 395 днів. Окрім цього враховуємо високосні роки, прожиті людиною 1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, коли кількість днів у році становила 366. Отже, слід додати ще 6 днів. І наостанок, користуючись календарем, підраховуємо кількість днів, які минули з останнього дня народження до 1жовтня 2014 року. Це становить 178 днів. отже, сумарна кількість прожитих людиною днів складає:

 

N = 8 395 + 6 + 178 = 8 579.

 

2. Поділимо кількість прожитих днів на період емоційного циклу, записавши результат у вигляді простого дробу:

3. Одержаний результат означає, що за життя людини пройшло 306 повних емоційних циклів, а на 1 жовтня 2014 року припадає 11 день емоційного циклу.

 

Висновок. До найближчого дня кризового емоційного стану залишається 3 дні, і він настане 4 жовтня 2014 р. Цей день відповідає ситуації, коли настає перехід першого півперіоду тривалістю 14 днів у другий півперіод такої самої тривалості.

Наступні після цього дні кризового емоційного стану припадуть на 18 жовтня 2014 р., на 1 листопада 2014 р., на 15 листопада 2014 р. і т.д.

 

Завдання

Визначити свої дні кризового фізичного, емоційного та інтелектуального станів на 1 грудня 2014 р.

Практичне завдання №3 РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ Мета заняттянавчитися розраховувати чисельність працівників служби охорони праці підприємства в залежності від специфіки виробництва, видів діяльності, умов праці, кількості працівників та площу приміщення охорони праці. 3.1. Теоретичні відомості Одним із заходів, спрямованих на гарантування безпеки праці, є створення на підприємстві служби охорони праці. Створення служби охорони праці на підприємствах будь-якої форми власності передбачено ст.15 Закону України «Про охорону праці». Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. За своїм посадовим положенням та умовами оплати праці керівник та спеціалісти служби прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб підприємства. Діє така служба на підставі Типового положення, затвердженого наказом Держнаглядпраці від 15.11.2004 р. № 255. На основі Типового положення про службу охорони праці з урахуванням специфіки виробництва, видів діяльності, кількості працівників, умов праці та інших чинників, роботодавець розробляє Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, яке затверджується наказом по підприємству. Цей документ визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, завдання, функції та права її працівників, відповідно до чинних нормативно-правових актів. Ліквідація служби охорони праці допускається лише в разі ліквідації самого підприємства. В табл. 3.1 представлена чисельність працівників служби охорони праці на підприємствах виробничої і невиробничої сфер. Таблиця 3.1Чисельність працівників служби охорони праці на підприємстві
Середньооблікова чисельність працівників на підприємстві, РСР Чисельність працівників служби охорони праці, М Примітка
підприємства виробничої сфери, осіб підприємства невиробничої сфери, осіб
менше 20 для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися фахівці на договірній основі, при цьому вони повинні мати стаж роботи не менше 3-х років і пройти навчання з охорони праці
менше 50 створення цілої служби не є обов’язковим і доцільним; її функції можуть виконувати за сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку та освіту (фахівці або інженери з охорони праці)
до 50 до 100 1 особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом
від 51 до 500 від 101 до 500 1 один спеціаліст з охорони праці з інженерно-технічною освітою
від 51 до 500(на підприємствах, де використовуються вибухові речовини або СДОР) 2 спеціалісти з охорони праці з інженерно-технічною освітою
Згідно з Рекомендаціями про структуру і чисельність служби охорони праці до Типового положення про службу охорони праці,чисельний склад служби охорони праці на підприємстві з кількістю працівників понад 500 осіб розраховується за формулою: , (3.1)

де РСР – середньооблікова чисельність працівників підприємства; Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 год., який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо.

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці на підприємстві зі шкідливими і небезпечними роботами розраховується за формулою:

, (3.2)

де KВ – коефіцієнт шкідливості та небезпечності виробництва, якийрозраховується за формулою:

, (3.3)

де РВ – чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації; РА– чисельність працівників, задіяних на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

 

В табл. 3.2 наведено формули для розрахунку чисельності працівників служб охорони праці об’єднання підприємств.

 

Таблиця 3.2

Розрахунок чисельності служби охорони праці об’єднання підприємств

Об’єднання підприємств Чисельність служби охорони праці
Асоціації, корпорації, концерни та інші об’єднання підприємств, утворені не за галузевим принципом, а також управління культури, освіти тощо , (3.4)
Міністерства, державні комітети, концерни, корпорації та інші об’єднання підприємств, утворені за галузевим принципом , (3.5)
де Р150 – кількість підприємств в об’єднанні, які мають понад 150 працівників; К2, КЗ – коригуючи коефіцієнти, які враховують кількість підприємств зі шкідливими і небезпечними виробництвами (табл. 3.3, табл. 3.4). Таблиця 3.3Значення коефіцієнта К2
Кількість підприємств зі шкідливим та небезпечним виробництвом, дошкільні установи, школи, які мають свої виробничо-учбові бази, N К2
при відсутності і до 10 7
від 11 до 100 10
більше 100 20
Таблиця 3.4Значення коефіцієнта К3
Кількість підприємств, які мають шкідливі та небезпечні виробництва, N К3
при відсутності і до 10 7
від 11 до 100 10
більше 100 20
Для обладнання кабінету охорони праці у відповідності зі СНіП 2.09.04-87 повинно бути виділено спеціальне приміщення, площа якого розраховується за табл. 3.5. Таблиця 3.5Площа приміщень служби охорони праці (СНіП 2.09.04-87)
Середньооблікова чисельність працівників,осіб до 1000 1001 – 3000 3001 – 5000 5001 – 10000 10001 – 20000 Більше 20000
Площа приміщень служби охорони праці, м2 24 48 72 100 150 200
3.2. Приклади розрахунку 3.2.1. Приклад розрахунку 1 Розрахувати чисельність працівників служби охорони праці та площу приміщень служби охорони праці на підприємстві при таких вихідних даних:

ü середньооблікова чисельність працівників підприємства: РСР = 1800 осіб;

ü ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці:

Ф =1820 год.;

ü чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації: РВ = 412 осіб;

ü чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці):РА = 23 особи.

 

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці на підприємстві зі шкідливими і небезпечними роботами розраховується за формулою 3.2. Коефіцієнт, який враховує шкідливість і небезпечність виробництвазнаходимо за формулою 3.3.

Після підстановки у формулу 3.3 значень РВ та РА отримуємо значення коефіцієнта шкідливості та небезпечності виробництва КВ:

Після підстановки чисельних значень у формулу 3.2 отримаємо значення загальної чисельності працівників служби охорони праці на підприємстві:

≈ 4 особи.

Висновок. Таким чином, чисельність працівників служби охорони праці на підприємстві складає 4 особи. Площа приміщення служби охорони праці згідно табл. 3.5 дорівнює 48 м2. 3.2.2. Приклад розрахунку 2 Розрахувати чисельність працівників служби охорони праці об’єднання підприємств (що створені за галузевим принципом) та площу приміщень служби охорони праці на підприємстві використовуючи такі вихідні дані:

ü кількість підприємств в об’єднанні, які мають небезпечні і шкідливі виробництва: N = 9;

ü кількість підприємств в об’єднанні, які мають понад 150 працівників:

Р150 = 4;

ü середньооблікова чисельність працівників підприємств об’єднання:

РОБ = 2800 осіб;

ü ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці:

Ф =1820 год.

 

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці об’єднання підприємств зі шкідливими і небезпечними роботами розраховується за формулою 3.5 (див. табл.3.2). Значення коефіцієнта К3, який враховує кількість підприємств зі шкідливими і небезпечними виробництвами знаходимо з табл. 3.4 (К3 = 7). Після підстановки у формулу 3.5 відповідних значень отримуємо чисельну кількість працівників служби охорони праці об’єднання підприємств:

≈ 3

Висновок. Таким чином, чисельність працівників служби охорони праці об’єднання підприємств складає 3 особи. Використовуючи табл. 3.5 знаходимо площу приміщення, яка складатиме – 48 м2.

3.3. Завдання до роботи:

3.3.1. Ознайомитися з методикою розрахунку чисельності служби охорони праці та визначення площі приміщення, яка необхідна для її розміщення.

3.3.2. Виконати розрахунок чисельності служби охорони праці та площі приміщення служби охорони праці відповідно до варіанту, приведеного в табл. 3.6.

 

Таблиця 3.6

Варіанти вихідних даних для розрахунку чисельності працівників служби охорони праці на підприємстві
№ вар. Середньооблікова чисельність працівників підприємства, РСР, осіб Середньооблікова чисельність працівників об’єднання, РОБ, осіб Кількість підприємств об’єднання, які мають небезпечні і шкідливі виробництва, N Кількість підприємств об’єднання, які мають понад 150 працівників, Р150 Чисельність працюючих зі шкідливими речовинами, РВ, осіб Чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки, РА, осіб
1 700 - - - -
- 3800* - -
- - -
- 4100** - -
- 1500* - -
- - -
- 3300** - -
- - -
- 5500* - - -
- - - - -
- 2900** - -
- - - -
- - -
- - -
- - -
- 1900* - -
- 950** - -
- 2950* - - -
- - -
- - -
- - -
- 6050** - -
- - - -
- - -
- - - -
- 3350* - -
- 3100** - -
- - - -
- - -
- - - -
- 2200* - -
- 1900** - -
- - -
- - -
- 1611* - -

Примітка:

*– об’єднання підприємств за галузевим принципом;

**– об’єднання підприємств не за галузевим принципом.

Завдання для самоконтролю1. Служба охорони праці створюється на приватних чи на держаних підприємствах?2. Хто створює службу охорони праці на підприємстві і кому вона підпорядковується?3. Які складові впливають на чисельність працівників служби охорони праці?4. Який документ визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, завдання, функції та права працівників, відповідно до чинного нормативно-правових актів?

Практичне завдання №4

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.