Вихідні дані для розподілу витрат обслуговуючих підрозділів

Тестові завдання

Таблиця 1

Таблиця розподілу тестових завдань

Таблиця 2

Таблиця розподілу тестових завдань

1. Управлінський облік – це:

а) процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

б) це процес виявлення, вимірювання, збирання, нагромадження, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі облікової інформації, яка використовується управлінським персоналом всередині підприємства при прийнятті управлінських рішень та для забезпечення ефективного використання ресурсів;

в) облік, який здійснюється безпосередньо на місці (в цеху, на складі) і забезпечує негайне спостереження та реєстрацію визначених виробничих і комерційних операцій та інших факторів господарської діяльності підприємства, організації, установи.

2. Мета управлінського обліку:

а) складання фінансової документації для інформування користувачів за межами підприємства;

б) надання допомоги адміністрації в плануванні, управлінні, контролі, підготовці управлінських рішень;

в) збирання і числова обробка інформації про засоби і діяльність того чи іншого підприємства з метою контролю і управління, визначення і оцінки кінцевих результатів;

г) забезпечення інформацією податкових органів.

3. Користувачі даних управлінського обліку:

а) кредитні установи, інвестори;

б) податкові інспекції та інші контролюючі органи;

в) керівники різних ланок всередині підприємства;

г) конкуренти, широка громадськість.

4. Вимірники, які використовуються в управлінському обліку:

а) натуральні і грошові;

б) якісні;

в) трудові і грошові;

г) будь-які.

5. Інформація управлінського обліку є:

а) доступною для всіх бажаючих;

б) відкритою для конкурентів;

в) як правило, комерційною таємницею;

г) відкритою для акціонерів та інвесторів.

6. Управлінський облік відрізняється від фінансового обліку:

а) деталізацією інформації;

б) спрямованістю у часі;

в) відкритістю даних;

г) всіма наведеними характеристиками.

7. Переплетена система обліку передбачає:

а) позабалансовий облік витрат за центрами відповідальності;

б) відсутність рахунків виробничого обліку;

в) окреме ведення фінансового та виробничого обліку в системі рахунків;

г) кореспонденцію рахунків фінансового та виробничого обліку.

8. Етапи організації управлінського обліку:

а) методологічний, технічний, організаційний;

б) організаційний, структурний;

в) методологічний, структурний, організаційний.

9. Витрати звітного періоду, що призводять до зменшення активів або збільшення зобов’язань у процесі поточної діяльності для отримання доходу у звітному періоді – це:

а) невичерпні (неспожиті) витрати;

б) вичерпні (спожиті) витрати;

в) прямі витрати.

10. Прямі витрати – це:

а) витрати, що не включаються у собівартість запасів і які розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійсненні;

б) витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта обліку витрат економічно доцільним методом;

в) прямі витрати на продукцію, без яких саме виробництво продукції стає неможливим.

11. Накладні виробничі витрати – це:

а) прямі витрати на продукцію, без яких саме виробництво продукції стає неможливим;

б) витрати на продукцію, які не можуть бути віднесені до певного об’єкта обліку витрат економічно доцільним методом;

в) витрати, пов’язані з виробництвом продукції або придбанням товарів для реалізації.

12. Релевантні витрати – це:

а) витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів;

б) витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення;

в) витрати, які не залежать від прийнятого управлінського рішення.

13. Напівпостійні витрати – це:

а) витрати, що змінюються ступінчасто при зміні обсягу діяльності;

б) витрати, що змінюються, але не прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності;

в) витрати, сума яких змінюється прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності.

14. Критерій економічної правдоподібності визначає:

а) наскільки тісним є взаємозв’язок між витратами та певним фактором;

б) чи суттєво впливатиме на суму загальних витрат значення незалежної змінної величини;

в) взаємозв’язок між залежною змінною величиною і незалежною змінною величиною має бути економічно доцільним.

15. Процес обчислення динаміки витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв’язку між витратами й різними факторами на підставі дослідження діяльності це:

а) функція витрат;

б) динаміка витрат;

в) оцінка витрат;

г) дослідження витрат.

16. Метод аналізу рахунків – це:

а) системний аналіз функції діяльності з метою визначення технологічного взаємозв’язку між витратами ресурсів та результатом діяльності;

б) метод визначення функції витрат шляхом розподілу їх на змінні та постійні щодо відповідного чинника на підставі вивчення даних рахунків бухгалтерського обліку;

в) статистична модель, яку використовують для визначення зміни середнього значення залежної змінної величини під впливом зміни значення однієї або кількох незалежних змінних величин.

17. Витрати на виробництво додаткової одиниці продукції понад досягнутий рівень - це:

а) дійсні витрати;

б) середні витрати;

в) маржинальні витрати.

18. Вичерпані (спожиті) витрати:

а) сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як компенсація вартості товарів, що купуються таким платником податку;

б) витрати звітного періоду, що призводять до зменшення активів або збільшення зобов’язань у процесі поточної діяльності для отримання доходу у звітному періоді;

в) витрати, пов’язані з виробництвом продукції або придбання товарів для реалізації.

19. Непрямі витрати - це:

а) витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення;

б) витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта обліку витрат прямим методом;

в) витрати, що не включаються у собівартість запасів і які розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійсненні.

20. Нерелевантні витрати – це:

а) витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів;

б) витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення;

в) витрати, які не залежать від прийнятого управлінського рішення.

21. Математичний опис взаємозв’язку між витратами та їх факторами називається:

а) прогнозування витрат;

б) динаміка витрат;

в) оцінка витрат;

г) функція витрат.

22. Критерій хорошої пристосованості визначає:

а) наскільки тісним є взаємозв’язок між витратами та певним фактором;

б) чи суттєво впливатиме на суму загальних витрат значення незалежної змінної величини;

в) взаємозв’язок між залежною змінною величиною і незалежною змінною величиною має бути економічно доцільним.

23. Спрощений статистичний аналіз – це:

а) статистична модель, яку використовують для визначення зміни середнього значення залежної змінної величини під впливом зміни значення однієї або кількох незалежних змінних величин;

б) системний аналіз функції діяльності з метою визначення технологічного взаємозв’язку між витратами ресурсів та результатом діяльності;

в) метод визначення функції витрат, що передбачає розподіл показників на дві групи.

24. Невичерпні (неспожиті) витрати – це:

а) збільшення зобов’язань або зменшення активів у процесі поточної господарської діяльності для отримання доходу або іншої вигоди в майбутньому;

б) витрати звітного періоду, що призводять до зменшення активів або збільшення зобов’язань у процесі поточної діяльності для отримання доходу у звітному періоді;

в) витрати, пов’язані з виробництвом продукції або придбання товарів для реалізації.

25. Дійсні витрати – це:

а) витрати, які не залежать від прийнятого управлінського рішення;

б) витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення;

в) витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів.

26. Витрати, розмір яких визначається керівником підприємства і не має прямого зв’язку зі змінами обсягу поточної діяльності називаються:

а) обов’язкові;

б) дискреційні;

в) напівпостійні;

г) напівзмінні.

27. Маржинальні витрати – це:

а) витрати, сума яких не залежить від обсягу виробництва, тобто вони не змінюються при зміні обсягу виробництва до певної межі;

б) витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів;

в) витрати на виробництво додаткової одиниці продукції понад досягнутий рівень.

28. Конверсійні витрати – це:

а) витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення;

б) витрати на обробку сировини і матеріалів з метою перетворення їх у готові вироби;

в) витрати, що змінюються ступінчасто при зміні обсягу діяльності.

29. Планова собівартість:

а) вид собівартості, яка ґрунтується на використанні нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції або її елементів;

б) розраховується на рік та за кварталами і протягом року не змінюється та є максимально допустимою величиною, відхилення в більшу сторону від якої вважається небажаним явищем;

в) характеризує величину фактичних витрат, які існували в процесі виробництва та реалізації продукції.

30. Виробнича собівартість включає:

а) адміністративні, комерційні та збутові витрати;

б) матеріальні витрати на технологічні потреби, витрати на оплату праці основних виробничих робітників та загально виробничі витрати;

в) витрати конкретного підприємства по випуску продукції.

31. Повна собівартість – це:

а) виробнича собівартість, збільшена на суму адміністративних, комерційних та збутових витрат;

б) прямі змінні витрати, які припадають на одиницю продукції;

в) вид собівартості, основою якої є середні норми витрачання різних видів ресурсів.

32. Маржинальна (обмежена) собівартість – це:

а) прямі змінні витрати, які припадають на одиницю продукції;

б) виробнича собівартість, збільшена на суму адміністративних, комерційних та збутових витрат;

в) виробнича собівартість, яка характеризує рівень прямих змінних витрат, які припадають на одиницю продукції.

33. Нормативна (стандартна) калькуляція це:

а) калькуляція, яка дає можливість аналізувати структуру витрат на виробництво, визначити прибуток і рентабельність будівельного комплексу;

б) калькуляція, яка застосовується з метою встановлення допустимих витрат на виробництво продукції на основі науково обґрунтованих норм;

в) калькуляція, яка складається на підставі бухгалтерського обліку про фактичні витрати на виробництво.

34. Повна калькуляція:

а) складається на продукцію окремих цехів основного і допоміжного виробництв;

б) складається за всіма статтями витрат на виробництво;

в) відображає витрати на виробництво та збут продукції.

35. Калькуляція змінних витрат:

а) містить лише прямі витрати на виробництво;

б) відображає витрати на виробництво та збут продукції;

в) складається на продукцію окремих цехів основного і допоміжного виробництв.

36. Проміжна калькуляція:

а) складається лише після завершення виробництва окремого замовлення або групи виробів;

б) складається на окремі етапи робіт по об’єктах з тривалим циклом виробництва;

в) складається за певний період з метою розрахунку середньої собівартості одного виробу.

37. Масова (періодична) калькуляція:

а) складається лише після завершення виробництва окремого замовлення або групи виробів;

б) складається за певний період з метою розрахунку середньої собівартості одного виробу;

в) складається на окремі етапи робіт по об’єктах з тривалим циклом виробництва.

38. Калькуляція за центрами витрат:

а) це розрахунок собівартості продукції певного підрозділу підприємства;

б) відображає собівартість певного виду продукції в цілому по підприємству;

в) дає уявлення про собівартість продукції в розрахунку на одиницю певного параметру.

39. Яка з перелічених калькуляцій відображає собівартість певного виду продукції в цілому по підприємству:

а) загальна;

б) індивідуальна;

в) за центрами витрат;

г) параметрична.

40. Яка з перелічених калькуляцій дає уявлення про собівартість продукції з розрахунку на одиницю певного параметру:

а) проміжна;

б) параметрична;

в) загальна;

г) масова.

41. Яка з перелічених калькуляцій представляє собою розрахунок собівартості продукції певного підрозділу підприємства:

а) загальна;

б) проміжна;

в) індивідуальна;

г) за центрами витрат.

42. Метод прямого розподілу передбачає, що:

а) витрати кожного допоміжного підрозділу розподіляють послідовно на всі підрозділи, крім тих, витрати яких розподілені раніше;

б) витрати допоміжних підрозділів розподіляють і списують на витрати лише основних підрозділів;

в) витрати допоміжних виробництв спочатку розподіляються між самими допоміжними виробництвами пропорційно обсягу наданих послуг.

43. Метод послідовного розподілу передбачає, що:

а) витрати кожного допоміжного підрозділу розподіляють послідовно на всі підрозділи, крім тих, витрати яких розподілені раніше;

б) витрати допоміжних підрозділів розподіляють і списують на витрати лише основних підрозділів;

в) витрати допоміжних виробництв спочатку розподіляються між самими допоміжними виробництвами пропорційно обсягу наданих послуг.

44. Метод розподілу (врахування) взаємних послуг передбачає, що:

а) витрати кожного допоміжного підрозділу розподіляють послідовно на всі підрозділи, крім тих, витрати яких розподілені раніше;

б) витрати допоміжних підрозділів розподіляють і списують на витрати лише основних підрозділів;

в) витрати допоміжних виробництв спочатку розподіляються між самими допоміжними виробництвами пропорційно обсягу наданих послуг.

45. Об’єктом обліку виробничих витрат є:

а) одиниця продукції (робіт, послуг), тобто кінцевий продукт, виготовлений на підприємстві;

б) вироби, їх окремі частини, групи виробів, виконані роботи, сукупність однорідних робіт, виробництва, процеси, фази й стадії технологічних процесів, окремі операції;

в) витрати на виробництво, реалізацію та доведення продукту до споживача.

46. Метод одночасного розподілу передбачає, що:

а) витрати кожного допоміжного підрозділу розподіляють послідовно на всі підрозділи, крім тих, витрати яких розподілені раніше;

б) витрати допоміжних підрозділів розподіляють і списують на витрати лише основних підрозділів;

в) витрати допоміжних виробництв розподіляють між самими допоміжними підрозділами, але при цьому використовують систему рівнянь.

47. Витрати, до яких належать усі виробничі витрати, необхідні для перетворення матеріальних ресурсів у готову продукцію – це:

а) повні витрати;

б) додані витрати;

в) виробничі витрати;

г) загальновиробничі витрати.

48. Метод сигнального документування – це метод обліку та контролю матеріальних витрат:

а) коли у виробництво надходить наперед визначена партія матеріалів, із якої шляхом розкрою, нарізування або штампування виготовляється одна або кілька деталей;

б) який застосовується в разі позапланових змін норм або перевищення ліміту споживання виробничих ресурсів;

в) який ґрунтується на даних інвентаризації матеріалів на робочих місцях і в незавершеному виробництві.

49. Метод партіонного розкрою - це метод обліку та контролю матеріальних витрат:

а) коли у виробництво надходить наперед визначена партія матеріалів, із якої шляхом розкрою, нарізування або штампування виготовляється одна або кілька деталей;

б) який застосовується в разі позапланових змін норм або перевищення ліміту споживання виробничих ресурсів;

в) який ґрунтується на даних інвентаризації матеріалів на робочих місцях і в незавершеному виробництві.

50. Інвентарний метод - це метод обліку та контролю матеріальних витрат:

а) коли у виробництво надходить наперед визначена партія матеріалів, із якої шляхом розкрою, нарізування або штампування виготовляється одна або кілька деталей;

б) який застосовується в разі позапланових змін норм або перевищення ліміту споживання виробничих ресурсів;

в) який ґрунтується на даних інвентаризації матеріалів на робочих місцях і в незавершеному виробництві.

51. Маржинальний дохід визначається:

а) як різниця між вартістю реалізованої продукції та змінними витратами;

б) як різниця між постійними та змінними витратами;

в) як різниця між вартістю реалізованої продукції та постійними витратами.

52. Специфічні витрати – це:

а) витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією різних груп продукції;

б) витрати, пов’язані з функціонуванням підприємства в цілому;

в) витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією конкретного продукту.

53. Базові норми:

а) не враховують змін зовнішнього середовища, однак на їх основі можна простежити тенденції, що відбуваються в перспективі;

б) не включають непродуктивні втрати (природний убуток матеріалів, втрати від вимушених зупинок обладнання, технологічні відходи);

в) розробляються з урахуванням нормальних умов функціонування підприємства та включають поправку на природний убуток матеріалів, втрати від вимушених зупинок та ін. витрати.

54. Ідеальні норми:

а) розробляються з урахуванням нормальних умов функціонування підприємства та включають поправку на природний убуток матеріалів, втрати від вимушених зупинок та ін. витрати;

б) не включають непродуктивні втрати (природний убуток матеріалів, втрати від вимушених зупинок обладнання, технологічні відходи);

в) не враховують змін зовнішнього середовища, однак на їх основі можна простежити тенденції, що відбуваються в перспективі.

55. Досяжні норми:

а) не включають непродуктивні втрати (природний убуток матеріалів, втрати від вимушених зупинок обладнання, технологічні відходи);

б) не враховують змін зовнішнього середовища, однак на їх основі можна простежити тенденції, що відбуваються в перспективі;

в) розробляються з урахуванням нормальних умов функціонування підприємства та включають поправку на природний убуток матеріалів, втрати від вимушених зупинок та ін. витрати.

56. Які ціни можуть встановлюватися на основі фактичних цін минулих звітних періодів або прогнозних цін майбутніх періодів:

а) нормативні;

б) облікові;

в) фактичні;

г) виробничі.

57. Які ціни визначаються на кожен вид матеріалів з урахуванням необхідної кількості, конкурентоспроможної ціни, найкращого способу транспортування, оплати та включають знижки:

а) фактичні;

б) облікові;

в) виробничі;

г) нормативні.

58. Відхилення від норм списують:

а) одразу на фінансовий результат;

б) на собівартість реалізованої продукції;

в) на доходи або витрати підприємства.

59. Розраховані відхилення –

а) можуть бути виявлені під час проведення інвентаризації незавершеного виробництва;

б) на основі розрахунків визначають відхилення непрямих затрат, до яких належать загальновиробничі;

в) виникають у разі зміни технології та організації виробництва, заміни одного матеріалу іншим та в деяких інших випадках, пов’язаних зі змінами в процесі діяльності.

60. Економічний розмір замовлення – це:

а) замовлена кількість, за якої загальні витрати на замовлення і зберігання запасів будуть мінімальними;

б) кількість запасів для задоволення виробничих потреб або потреб клієнтів;

в) кількість замовлених запасів, що забезпечує оптимальну комбінацію витрат на придбання та зберігання їх.

61. Запаси категорії А (найвища ціна):

а) по них визначають економічні розміри замовлень і момент видачі повторного замовлення;

б) по них ретельно визначають розміри й моменти замовлень;

в) по них жодних формальних розрахунків не роблять.

62. Альтернативні витрати – це:

а) витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів;

б) вигода, що втрачається, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення;

в) витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення.

63. При оптимальному використанні ресурсів за наявності лише одного обмеження:

а) аналіз здійснюється за допомогою лінійного програмування;

б) аналіз передбачає диференціальний аналіз релевантних витрат і доходів;

в) аналіз базується на показнику маржинального доходу на одиницю обмежувального чинника.

64. Резервний запас – це:

а) буферний запас, що створюється на випадок збільшення попиту або часу виконання замовлення;

б) буферний запас, що створюється на випадок зменшення попиту або витрат на зберігання запасів;

в) буферний запас, що створюється на випадок збільшення витрачання запасів упродовж періоду виконання замовлення.

65. Який з перерахованих чинників не впливає на встановлення ціни на продукцію або послуги підприємства:

а) попит;

б) кількість конкурентів;

в) дії конкурентів;

г) витрати.

66. Вирішення моделі як одна з трьох стадій лінійного програмування:

а) передбачає визначення чутливості моделі до зміни значень обмежувальних чинників з обчисленням тіньової ціни;

б) передбачає визначення змінних величин, цільової функції та побудову її рівняння, а також визначення обмежень та побудову їх рівнянь;

в) здійснюється переважно за допомогою комп'ютера, при цьому, залежно від кількості змінних у рівнянні цільової функції можна застосовувати різні методи вирішення.

67. Витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією однієї додаткової одиниці продукції називаються:

а) маржинальні витрати;

б) маржинальний дохід;

в) операційні витрати;

г) операційний прибуток.

68. Обсяг, що максимізує прибуток підприємства - це:

а) така кількість продукції, за якої маржинальні витрати більші за ціну;

б) така кількість продукції, за якої маржинальні витрати менші за ціну;

в) така кількість продукції, за якої маржинальні витрати дорівнюють ціні.

69. При якій моделі ціноутворення в основі лежить припущення, що підприємство намагається встановити ціну реалізації на рівні, який забезпечує максимальний прибуток:

а) еластична;

б) ціноутворення на основі витрат;

в) економічна;

г) ціноутворення на основі доходів.

70. Тіньова ціна – це:

а) величина збільшення значення цільової функції, внаслідок зменшення значення відповідного обмежувального чинника на одну одиницю;

б) величина зниження значення цільової функції, внаслідок зменшення значення відповідного обмежувального чинника на одну одиницю;

в) величина зниження значення цільової функції, внаслідок зменшення значення відповідного обмежувального чинника на загальний обсяг продукції.

71. Націнку можна розрахувати на базі:

а) загальних постійних витрат;

б) повної виробничої собівартості;

в) постійних виробничих витрат;

г) повних витрат.

72. Якщо незначне збільшення ціни викликає значне зниження обсягу реалізації, то попит вважається:

а) економічним;

б) практичним;

в) еластичним;

г) доцільним.

73. Запаси категорії В (середня ціна):

а) при яких змінні величини переглядають раз на квартал або раз на півроку;

б) при яких перевірку наявних запасів проводять періодично раз на рік;

в) при яких витрати на замовлення і зберігання запасів переглядають кожного разу при розміщенні чергового замовлення.

74. Результат впливу ціни на обсяг реалізації називають:

а) еластичністю ціни;

б) рентабельною ціною;

в) економічною ціною;

г) нормативністю ціни.

75. Націнка розраховується, як:

а) добуток відсотка націнки та витрат;

б) різниця між витратами та ціною;

в) сума витрат та націнки.

76. Бюджетування – це:

а) план майбутніх операцій, виражених у кількісних вимірниках;

б) процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів;

в) процес визначення дій, необхідних для досягнення стратегічної мети.

77. Генеральний (зведений) бюджет – це:

а) сукупність бюджетів витрат і доходів, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток;

б) сукупність бюджетів, що передбачають майбутні проблеми і визначають найкращий шлях удосконалення стратегічної мети;

в) сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства.

78. Сукупність бюджетів витрат і доходів, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток – це:

а) генеральний бюджет;

б) фінансовий бюджет;

в)гнучкий бюджет;

г) операційний.

79. Який з трьох основних підходів до організації процесу бюджетування дає можливість повністю врахувати стратегічні цілі компанії, зменшити витрати часу й уникнути проблем, пов’язаних з узгодженням та узагальненням окремих бюджетів:

а) „згори – вниз”;

б) „ знизу-вгору / згори-вниз”;

в) „згори-вниз / знизу-вгору”;

г) „знизу – вгору”.

80. За якого підходу до організації процесу бюджетування вище керівництво надає загальні директиви щодо цілей компанії, а керівники нижчої та середньої ланки готують бюджети, спрямовані на досягнення цілей компанії:

а) „згори-вниз / знизу-вгору”;

б) „згори – вниз”;

в) „ знизу-вгору / згори-вниз”;

г) „знизу – вгору”.

81. Бюджетний комітет – це:

а) робочий орган, який координує і обговорює бюджети з вищим керівництвом;

б) робочий орган, який забезпечує розробку й узгодження бюджетів;

в) робочий орган, який займається підготовкою бюджету продажу.

82. Процес зіставлення фактичних результатів з бюджетними, аналіз відхилень та внесення необхідних корективів називається:

а) звіт про виконання;

б) відхилення;

в) бюджетний контроль;

г) фінансовий звіт.

83. Як називається відхилення від бюджету, коли фактичні витрати більші за бюджетні:

а) стабільне;

б) заплановане;

в) позитивне;

г) негативне.

84. За методом складання бюджетів „бюджетування через прирощення”:

а) бюджети складаються на підставі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді;

б) бюджети складаються на основі бюджетних витрат і доходів для фактичного обсягу діяльності;

в) бюджети складаються на підставі планових результатів, досягнутих у попередньому періоді.

85. Сприятливими є відхилення:

а) коли фактичний дохід менший за запланований;

б) коли фактичний дохід перевищує запланований;

в) коли фактичний дохід співпадає із запланованим.

86. Як називається відхилення від бюджету, пов’язане з помилками та прорахунками в процесі складання прогнозів, визначення функцій витрат і доходів, калькулювання планової собівартості та цін:

а) відхилення внаслідок планування;

б) відхилення внаслідок діяльності;

в) відхилення внаслідок прогнозування.

87. Відхилення внаслідок діяльності є:

а) результатом діяльності;

б) результатом дій персоналу;

в) результатом витрат підприємства;

г) результатом доходів підприємства.

88. Бюджет, складений на основі бюджетних витрат і доходів для фактичного обсягу діяльності або для кількох релевантних рівнів передбачуваної діяльності називається:

а) запланований;

б) фінансовий;

в) гнучкий;

г) операційний.

89. Відхилення за рахунок обсягу діяльності – це:

а) різниця між фактичними результатами діяльності й показниками гнучкого бюджету;

б) різниця між показниками гнучкого й статистичного бюджетів;

в) різниця між плановими показниками діяльності й показниками гнучкого бюджету.

90. Різниця між фактичними результатами діяльності й показниками гнучкого бюджету – це:

а) відхилення за рахунок обсягу діяльності;

б) управління за відхиленнями;

в) відхилення від статистичного бюджету;

г) відхилення від гнучкого бюджету.

91. Центр відповідальності – це:

а) сфера діяльності, в межах якої встановлено персональну відповідальність керівника за показники діяльності, які контролює;

б) сфера діяльності, в межах якої встановлено персональну відповідальність менеджера за витратами підприємства, які він контролює;

в) сфера діяльності, в межах якої встановлено персональну відповідальність менеджера за показники діяльності, які він контролює.

92. Центри дискретних витрат – це:

а) центри витрат, в яких неможливо визначити оптимальний взаємозв’язок між доходами та результатами діяльності;

б) центри витрат, в яких неможливо визначити оптимальний взаємозв’язок між витратами та результатами діяльності;

в) центри витрат, в яких може бути встановлений оптимальний взаємозв’язок між витратами та результатами діяльності.

93. Центр витрат – це:

а) центр відповідальності, керівник якого контролює витрати, але не контролює доходи й інвестиції в активи центру;

б) центр відповідальності, керівник якого контролює доходи, але не контролює витрати на виробництво продукції та інвестицій в активи центру;

в) центр відповідальності, керівник якого контролює витрати й доходи, але не контролює інвестиції в активи центру.

94. Центр відповідальності, керівник якого контролює витрати й доходи, але не контролює інвестиції в активи центру – це:

а) центр витрат;

б) центр прибутку;

в) центр інвестицій;

г) центр доходу.

95. Центр інвестицій – це:

а) центр відповідальності, керівник якого одночасно контролює доходи та інвестиції в активи центру;

б) центр відповідальності, керівник якого одночасно контролює витрати, доходи та інвестиції в активи центру;

в) центр відповідальності, керівник якого одночасно контролює витрати на виробництво продукції або придбання товарів та інвестиції в активи центру.

96. Принцип контрольованості – це:

а) принцип, згідно з яким керівник центру несе відповідальність лише за ті витрати, доходи й інвестиції, які не контролюються персоналом цього центру;

б) принцип, згідно з яким керівник центру не несе відповідальність лише за ті витрати, доходи й інвестиції, які не контролюються персоналом цього центру;

в) принцип, згідно з яким керівник центру несе відповідальність лише за ті витрати, доходи й інвестиції, які контролюються персоналом цього центру.

97. Звіт центру відповідальності використовується:

а) персоналом та керівником самого центру, та вищим керівництвом;

б) тільки вищим керівництвом;

в) керівником самого центру та вищим керівництвом.

98. Головна мета обліку відповідальності є:

а) посилення контролю за витратами через встановлення персональної відповідальності менеджерів різних рівнів за витрачання ресурсів;

б) є допомога менеджерам у складанні звітів про виконання бюджетів та оцінюванні результатів діяльності;

в) система обліку, що забезпечує контроль і оцінку діяльності кожного центру відповідальності.

99. Витрати, необхідні для виробництва певної продукції або послуг за нормальних умов діяльності називаються:

а) нормативні витрати;

б) виробничі витрати;

в) стандартні витрати;

г) заплановані витрати.

100. Поточні стандарти – це:

а) довготермінові стандарти витрат, які встановлюються на конкретний термін, щоб вивчити динаміку цін і продуктивність праці;

б) стандарти витрат, які можуть бути досягнуті лише за ідеальних умов діяльності;

в) стандарти, що відображають витрати, необхідні для виготовлення продукції у звітному періоді за наявних умов діяльності.

Практична частина

При виконанні практичної частини необхідно розв’язати дві задачі, згідно з табл. 3.

Таблиця 3

Таблиця розподілу задач

Задача 1.

Відобразити господарські операції на рахунках виробничого обліку та визначити фінансовий результат виробничої діяльності.

ТОВ “Прогрес” застосовує переплетену систему обліку. Початкові залишки на рахунках виробничого обліку становили: матеріали – 18000 грн.; незавершене виробництво – 7000 грн.; готова продукція – 6500 грн.; контрольний рахунок фінансового обліку – 31500 грн.

За звітний період відбулися такі господарські операції:

1. Надійшли матеріали від постачальника на суму 26000 грн.

2. Списано матеріали, витрачені на:

а) виробництво – 28000 грн.;

б) загальновиробничі цілі – 3100 грн.;

в) адміністративні цілі – 2000 грн.

3. Нарахована оплата праці:

а) робітникам основного виробництва – 16000 грн.;

б) загально виробничому персоналу – 5000 грн.;

в) адміністративному персоналу – 4500 грн.

4. Нарахована амортизація ОЗ:

а) устаткування і будівлі цеху – 2600 грн.;

б) будівлі та устаткування адміністративного призначення – 1980 грн.

5. Списано витрати на електроенергію, одержану від Обленерго і витраченої на:

а) основне виробництво (непрямі витрати) – 9000 грн.;

б) адміністративні потреби – 7100 грн.

6. Розподілено і списано виробничі накладні витрати - ?

7. Оприбутковано від виробництва готову продукцію на суму 64500 грн.

8. Відображено продажну вартість реалізованої готової продукції –99600 грн.

9. Відображено суму ПДВ - ?

10. Відображено собівартість реалізованої готової продукції – 67000 грн.

11. Списано на фінансові результати:

а) собівартість реалізованої готової продукції - ?;

б) дохід від реалізації - ?;

в) адміністративні витрати - ?

12. Відображено фінансовий результат виробничої діяльності - ?

Задача 2.

Необхідно визначити маржинальний дохід на одиницю, беззбитковий обсяг продажу і обсяг продажу, необхідний для отримання операційного прибутку в сумі 105455 грн. на підставі такої інформації:

- ціна за одиницю – 21,50 грн.;

- змінні витрати на одиницю – 10,00 грн.;

- постійні витрати на рік – 134090 грн.

Задача 3.

Необхідно розподілити послуги обслуговуючих підрозділів між цехами методом прямого розподілу, враховуючи, що послуги складу між підрозділами розподіляються пропорційно вартості матеріалів; послуги ремонтного цеху – пропорційно обсягу ремонтних робіт; послуги їдальні – пропорційно чисельності працюючих.

Вихідні дані наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Вихідні дані для розподілу витрат обслуговуючих підрозділів

Задача 4.

Необхідно розподілити послуги обслуговуючих підрозділів між цехами методом послідовного розподілу, враховуючи, що послуги складу між підрозділами розподіляються пропорційно вартості матеріалів; послуги ремонтного цеху – пропорційно обсягу ремонтних робіт; послуги їдальні – пропорційно чисельності працюючих.

Вихідні дані наведено в таблиці 4.5 (див. задача 3).

Задача 5.

Необхідно розподілити послуги обслуговуючих підрозділів між цехами методом розподілу взаємних послуг, враховуючи, що послуги складу між підрозділами розподіляються пропорційно вартості матеріалів; послуги ремонтного цеху – пропорційно обсягу ремонтних робіт; послуги їдальні – пропорційно чисельності працюючих.

Вихідні дані наведено в таблиці 4 (див. задача 3).

Задача 6.

Необхідно розподілити послуги обслуговуючих підрозділів між цехами методом одночасного розподілу, враховуючи, що послуги складу між підрозділами розподіляються пропорційно вартості матеріалів; послуги ремонтного цеху – пропорційно обсягу ремонтних робіт; послуги їдальні – пропорційно чисельності працюючих.

Вихідні дані наведено в таблиці 4 (див. задача 3).

Задача 7.

Розрахувати фінансовий результат за американською методикою, використовуючи дані табл. 5.

Таблиця 5

.Вихідні дані

Задача 8.

Для наведених нижче варіантів (табл. 6) визначити пропущені дані:

Таблиця 6

Вихідні дані

Задача 9.

Підприємство впроваджує у виробництво новий продукт. Відома така інформація:

1. Змінні виробничі витрати на одиницю - 26 грн.

2. Змінні витрати на збут на одиницю - 5 грн.

3. Постійні виробничі витрати - 600000 грн.

4. Постійні витрати на збут - 530000 грн.

5. Інвестиції для виробництва нового продукту - 2150000 грн.

6. Мінімальна норма прибутковості - 20 %.

Вважається, що обсяг продажу залежатиме від ціни.

Необхідно визначити ціну нового продукту для обсягу продажу 60000 од. та обчислити % націнки на підставі змінних витрат.

Задача 10.

Необхідно визначити відсутні показники на підставі наведених даних (табл. 7).

Таблиця 7

Вихідні дані

Задача 11.

Підприємство впроваджує у виробництво новий продукт. Відома така інформація:

1. Змінні виробничі витрати на одиницю - 24 грн.

2. Змінні витрати на збут на одиницю - 4 грн.

3. Постійні виробничі витрати - 580000 грн.

4. Постійні витрати на збут - 420000 грн.

5. Інвестиції для виробництва нового продукту - 2000000 грн.

6. Мінімальна норма прибутковості - 20 %.

Вважається, що обсяг продажу залежатиме від ціни.

Необхідно визначити ціну нового продукту для обсягу продажу 150000 од. та обчислити % націнки на підставі змінних витрат.

Задача 12.

Відомі такі дані про діяльність основного цеху підприємства за звітний рік:

1) прямі матеріальні витрати – 140000 грн.;

2) прямі витрати на оплату праці – 70000 грн.;

3) витрати часу робітників – 120000 год.;

4) час роботи устаткування – 90000 маш.-год.;

5) обсяг виробництва – 65000 од.;

6) виробничі накладні витрати – 1100000 грн.

Припустимо, що впродовж одного місяця було виготовлено 5000 од. продукції, про яку є така інформація:

а) прямі матеріальні витрати на од. продукції – 35 грн.;

б) прямі витрати на оплату праці на од. продукції – 20 грн.;

в) прямі витрати праці на од. продукції – 12 год.;

г) час обробки од. продукції – 15 маш.-год.

Визначити ставку розподілу виробничих накладних витрат, виходячи з різних баз розподілу, та визначити суму цих витрат на одиницю продукції. Розв’язок оформити у вигляді табл. 8.

Таблиця 8

Задача 13.

Розрахувати фінансовий результат в умовах багатопродуктового виробництва використовуючи двоступеневий розрахунок. Вихідні дані наведено в табл. 9.

Таблиця 9

Вихідні дані

Задача 14.

Для виготовлення 18000 шт. готової продукції заплановано витратити матеріали у кількості 125000 кг за ціною 6,00 грн. за 1 кг. Фактично використано 150000 кг за ціною 9,00 грн. фактично виготовлено 19500 шт. готової продукції.

Визначити:

1) відхилення матеріальних витрат;

2) відхилення використання матеріалів за ефективністю та активністю.

Завдача 15.

Визначити витрати на виробництво 3500 одиниць продукції методом вищої-нижчої точки, якщо відома така інформація про витрати підприємства за останні шість місяців (табл. 10).

Таблиця 10

Вихідні дані

Завдача 16.

Визначити витрати на виробництво 3500 одиниць продукції методом найменших квадратів, якщо відома така інформація про витрати підприємства за останні шість місяців (див. табл. 10, задача 15).

Завдача 17.

Визначити витрати на виробництво 3500 одиниць продукції методом спрощеного статистичного аналізу, якщо відома така інформація про витрати підприємства за останні шість місяців (див. табл. 10, задача 15).

.

Задача 18.

Для наведених нижче варіантів (табл. 11) визначити пропущені дані.

Таблиця 11

Вихідні дані

Задача 19.

Необхідно скласти бюджет виробництва і бюджет закупівлі сировини на І квартал ц.р. фірми “Сонях”, враховуючи, що запаси готової продукції плануються в розмірі 20 % обсягу продажу наступного періоду.

На 01 січня ц.р. на складі було 5400 одиниць готової продукції. Для виробництва одиниці продукції необхідно 15 кг сировини, запас якої підтримується в обсязі 25 % виробничої потреби в наступному періоді.

Бюджет продажу на І півріччя наведено в табл. 12.

Таблиця 12

Поиск по сайту: