Тема: «Оподаткування банківських установ»

Мета:закріплення теоретичних знань щодо особливостей оподаткування банківських установ, ознайомлення з методикою розрахунку основних податкових платежів, які сплачують банки, та порядком заповнення податкових декларацій по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Розрахункова робота передбачає розв’язок комплексної задачі, яка виконуються по варіантах. Номер варіанта співпадає із номером студента по списку в журналі. Вихідні дані для розв’язку задачі наведені в таблиці 1. При цьому до кожної із зазначених сум по операціях банку студент додає 1000 грн. помножену на номер варіанту.

ЗАВДАННЯ

Вихідні дані:перелік банківських операцій у першому кварталі звітного року наведений у таблиці 1.

Постановка завдання. Здійснити розрахунки необхідних податкових платежів та заповнити відповідні форми звітності (декларацію по ПДВ за березень та по податку на прибуток підприємств за перший квартал звітного року).

Методика розрахунку основних податкових платежів, що сплачуються банківськими установами

Банк є специфічним господарюючим суб’єктом. Цілі і правила його функціонування як фінансово-кредитної установи визначаються спеціальним банківським законодавством, а господарська діяльність та оподаткування регламентується єдиним законодавством для всіх господарюючих суб’єктів. Так згідно із Податковим кодексом України № 2755-VI від 2 грудня 2010 р. банки наряду з іншими господарюючими суб’єктами є платниками податків та інших обов’язкових платежів і зборів до бюджету та позабюджетних фондів. Тому, кожен банк, при його створенні, обов’язково повинен зареєструватись у податковій інспекції та у органах Державного пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням, як платник податків, обов’язкових зборів і платежів.

Проте спостерігаються суттєві особливості в механізмі оподаткування банків податком на прибуток та податком на додану вартість.

Податок на прибуток

Фінансовий результат діяльності банку за звітний період визначається як різниця між доходами і витратами цього ж періоду. Але економічний прибуток не завжди співпадає з базою оподаткування податком на прибуток, тому що дата здійснення будь-якої операції не завжди співпадає з датою руху коштів за цією операцією. Виходячи з цього, виникає об’єктивна необхідність в кожному банку окрім фінансового обліку вести іще й податковий облік, за даними якого визначається сума прибутку до оподаткування. За даними податкового обліку складається податковий звіт «Декларація про прибуток банківської установи» та додатки до неї.

Відповідно до Розділу ІІІ Податкового кодексу України прибуток як об’єкт оподаткування визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 Кодексу, з урахуванням правил, визначених Кодексом.

Пп. 135.4.2 ст. 135 Розділу ІІІ Кодексу визначено, що до доходів банківських установ включаються:

а) процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком;

б) комісійні доходи, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами;

г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

ґ) позитивне значення курсових різниць відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

д) надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктами 159.2, 159.4 статті 159 цього Кодексу та суми заборгованості, що підлягають включенню до складу доходів згідно з пунктом 159.5 статті 159 цього Кодексу;

е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи або виконання вимоги боржником (факторингу) згідно з пунктом 153.5 статті 153 цього Кодексу;

є) дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна;

ж) інші доходи, прямо пов’язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші доходи, передбачені цим розділом (доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів; процентів, роялті, від володіння борговими вимогами; суми штрафів, неустойки; доходи від операцій лізингу, суми поворотної фінансової допомоги, суми акцизного податку тощо).

До складу доходів не включаються:

- суми попередньої оплати та авансів;

- суми коштів або вартість майна, отримані банком за рішенням суду;

- надмірно сплачені у попередні періоди податки, збори і обов’язкові платежі;

- кошти або майно, яке надходить у вигляді прямих інвестицій;

- одержаний емісійний дохід;

- дивіденди;

- міжнародна технічна допомога;

- вартість безоплатно отриманих основних фондів для здійснення експлуатації у передбачених законодавством випадках та ін.

Датою отримання доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 138.1 ст. 138 Розділу ІІІ Податкового кодексу витрати банківських установ включають:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом. 138.5.2. датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Під субординованим боргом розуміються звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів.

До складу витрат не включаються витрати на:

- погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів);

- придбання лотерей, участь в азартних іграх;

- сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов’язань;

- сплату штрафних санкцій згідно з умовами договору або за рішенням судових органів;

- утримання органів управління банківських об’єднань (ПФГ, холдинги і т. ін.)

- виплату дивідендів;

- придбання у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами, інжинірингу;

- будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами встановленої форми та зразка.

При визначенні бази оподаткуванням податком на прибуток необхідно враховувати те, що її зменшують страхові резерви, які згідно законодавства банки зобов’язані створювати для відшкодування можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів та інших активних операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно з законодавством (пп.159.2 ст. 159 Кодексу).

Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень та включається до складу витрат.

Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати для банків - 20 відсотків (на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2013 року - 30 відсотків) суми заборгованості за всіма видами кредитних операцій, а саме: суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів і комісій, а також суми наданих гарантій на останній робочий день звітного податкового періоду;

У разі якщо за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого відповідно до законодавства, зменшився (крім випадків його зменшення внаслідок відшкодування банком безнадійної заборгованості позичальника в установленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора та зменшення нормативу формування резерву згідно із законодавством), надлишкова сума страхового резерву, яка включена до витрат, спрямовується на збільшення доходу банку за результатами такого звітного періоду.

Основна ставка податку на прибуток становить 16% (враховуючи перехідні положення ставка становить:

З 1 квітня 2011 р. по 31 грудня 2011 р. включно – 23%;

З 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2012 р. включно – 21%;

З 1 січня 2013 р. по 31 грудня 2013 р. включно – 19%

З 1 січня 2014 р. – 16%).

Приклад 1

Розрахувати величину податку на прибуток банку, виходячи з наступних даних:

Розв’язок

Відповідно до ст. 134 Розділу ІІІ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування даного податку є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного періоду. Отже, прибуток до оподаткування дорівнює:

200(1) + 300(4) + 1(8) – 5(2) – 1(5) = 495

Відповідно до підпункту 139.1.10 Податкового кодексу податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств зменшується на вартість торговельного патенту. За умовами задачі на — 20(6).

Отже, податок на прибуток згідно з податковим обліком комерційного банку становить (495 х 23/100) – 20 = 93,85. Чистий прибуток — 401,15.

Відповідь: 93,85 грн.

Приклад 2

Визначити суму податку на прибуток підприємств, яку необхідно сплатити до бюджету, маючи наступні дані. Загальна заборгованість банку за кредитними операціями у звітному періоді становить 120000 тис. грн.

тис. грн.

Розв’язок

Відповідно до пп. 159.2.1 та 159.2.2 ст. 159 Податкового кодексу України банкам дозволено відносити на витрати суми сформованих страхових резервів за кредитними операціями, проте розмір такого резерву не повинен перевищувати 20% (з 1 квітня 2011 р. до 1 січня 2013 р. – 30%) загальної заборгованості банку за всіма видами кредитних операцій. Отже, до складу витрат можна включити не більше, ніж 30%/100%×120000 = 36000 тис. грн. 18000 < 36000, тому до складу витрат включимо за умовами задачі всю суму сформованого резерву за кредитними операціями.

Д = 3500 + 38000 + 7000 + 5600 = 54100 (тис. грн.)

В = 5000 + 18000 + 26000 = 49000 (тис. грн.)

П = 54100 – 49000 = 5100 (тис. грн.)

ППП = 5100×0,23 = 1173 (тис. грн.)

Відповідь: 1173 тис. грн.

Поиск по сайту: