Зведені дані про зміну продуктивності праці в цеху, зумовлену впливом на неї окремих факторів та їх груп

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет "Львівська політехніка"

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту організацій

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

З дисципліни

"Економіка праці"

На тему

“Пофакторне планування приросту продуктивності праці на підприємстві”

Варіант – 26

Виконала:

ст. гр. МОР-42

Бриляк Х. С.

Прийняла:

Склярук Т.В.

ЛЬВІВ -2013

Вступ

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послу­ги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого — такі чи такі результати виробництва (діяльності). Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня його викорис­тання.
Ефективність виробництва — це комплексне відбиття кінце­вих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.

Методологічно процес вимірювання ефективності діяльності підприємства пов’язаний із вибором належного критерію, встановленням відповідної системи показників та умов їх визначення.

Критерії ефективності є її мірою для конкретних видів (напрямів) діяльності: виробництва, послуг, дослідницьких робіт і т. п. Правильно сформульований критерій повинен якнайповніше характеризувати суть ефективності як економічної категорії і бути єдиним для всіх ланок даного напряму діяльності. Кількісна визначеність і зміст критерію відображаються у конкретних показниках ефективності видів діяльності суб’єктів господарювання.

На підставі прийнятого критерію повинна бути сформована система показників оцінки ефективності діяльності. Оскільки залежно від напрямів діяльності для різних підприємствможе надаватися пріоритет тим чи іншим показникам ефективності, то потрібно сформулювати вимоги до них, котрі дозволяли б охопити всі аспекти ефективності, незалежно від напрямку діяльності суб’єктів господарювання.

Економічну ефективність слід вважати засобом забезпечення соціальної ефективності. Економічна ефективність або результативність діяльності суб’єктів господарювання служить матеріальною базою розв’язання соціальних проблем, їх матеріально-фінансового забезпечення.

Метою даної роботи: виконання розрахункової роботи, яка дає можливість зрозуміти терміни “продуктивність підприємства” та “продуктивність праці”; ознайомитися з метою по факторного планування приросту продуктивності праці на підприємствах. Дана робота дозволяє виявити значимість і вплив окремих факторів на підвищення продуктивності праці, набувати навичок визначення резервів і шляхів подальшого зростання продуктивності праці.

Таблиця 1

Вихідні дані для виконання розрахункової роботи за варіантом N=26

Умовні позначення показників	Одиниці виміру	Найменування показників	Числові значення показників
Тп	тис. н/год	Трудомісткість виробничої програми у плановому періоді	570,6+0,5*26= 700,6
Тб	тис. н/год	Трудомісткість виробничої програми у базовому періоді	546,0+26*5= 676
Iq	-----	Індекс зміни обсягу випуску продукції в плановому періоді порівняно з базовим періодом	1,031+26*0,006= 1,187
Фдрп	год	Дійсний фонд часу одного середньоспискового робітника у плановому періоді	1728,0+26*5= 1858
Квп	------	Коефіцієнт виконання норм робітниками у плановому періоді	1,065
Чб	чол	Чисельність працівників (без основних виробничих робітників) у базовому періоді
	чол.	Збільшення чисельності працівників (без основних виробничих робітників), зумовлене зростанням обсягу виробництва
Чв	чол.	Вихідна чисельність працівників на плановий обсяг випуску продукції при базовому виробітку	332+26*0,8= 353
Аб	%	Частка купованих напівфабрикатів і кооперативних поставок у загальному обсязі продукції у базовому році	5,4+26*0,1 = 8
Ап	%	Частка купованих напівфабрикатів і кооперативних поставок у загальному обсязі продукції у плановому році	3,9+26*0,1 = 6,5
Зтвп	тис. н/год	Зниження трудомісткості виробничої програми у плановому періоді за рахунок заходів по механізації та автоматизації виробництва, впровадження прогресивної технології	-16,0+26*0,25 = -9,5
qтвр	%	Зниження трудомісткості верстатних робіт, виходячи з процента приросту продуктивності праці верстатників	8,5
Урв	%	Частка верстатників у базовій чисельності працівників	65,2
Чіб – Чіп	чол.	Чисельність ІТП в базовому і плановому періодах	-5
Км	-----	Коефіцієнт терміну дії заходу (заходів), за рахунок яких забезпечується відносна економія чисельності ПП	0,87
	%	Середній процент підвищення норм виробітку в плановому періоді порівняно з базовим	1,60+26*0,2= 6,80
Yv	%	Питома вага робітників-відрядників, яким будуть підвищені норми виробітку, у загальній чисельності працівників	5,8
Оп	шт.	Кількість обладнання, за яким будуть підвищуватися норми обслуговування у плановому періоді	81+26*5 = 211
Ноб	шт./люд.	Норми обслуговування в базовому періоді	3+26*0,1 = 5,6
Ноп	шт./люд.	Норми обслуговування в плановому періоді	11+26*0,1 = 13,6
Кз	-----	Коефіцієнт змінності роботи обладнання в плановому періоді	1+26*0,02 = 1,52
Ктн	-----	Коефіцієнт терміну дії нових (підвищених) норм обслуговування	0,77+26*0,02 = 1,29
Фдрб	дні	Дійсний фонд часу одного середньоспискового робітника у базовому році	220,1+26*5= 350,1
Фдрп	дні	Дійсний фонд часу одного середньоспискового робітника у плановому році	222,9+26*5 = 352,9
Урб	%	Питома вага робітників у базовій чисельності всіх працівників	90,15
Пб	%	Внутрішні простої в базовому періоді за даними спостережень,% до змінного фонду часу роботи	9,07
Пп	%	Очікувані внутрішньозмінні простої в плановому періоді, % до змінного фонду часу роботи	6,5
Дрб	%	Частка простоїв з вини робітників у базисних внутрішньозмінних втратах робочого часу	26,95+26*0,2 = 32,15
Бб	%	Втрати від браку від собівартості продукції у базовому році	2,65
Бп	%	Втрати від браку від собівартості продукції у плоновому році	1,27
Чоб	чол.	Чисельність основних робітників у базовому періоді, осіб	269+26*5 = 399
Дб	%	Процент доплати робітникам-відрядникам (у фонді їх основної заробітної плати) за відхилення від запроектованих технологічних процесів у базовому році	3,45
Дп	%	Процент доплати робітникам-відрядникам (у фонді їх основної заробітної плати) за відхилення від запроектованих технологічних процесів у плановому році	1,67
Чвб	чол.	Чисельність робітників-відрядників у базовому періоді	210+26*5 = 340
У1	%	Питома вага робітників, які не виконують норм виробітку, в загальній чисельності робітників в базовому році	7,80+26*0,06 = 9,36
У2	%	Питома вага робітників, які не виконують норм виробітку, в загальній чисельності робітників в плановому році	3,50+26*0,06 = 5,06
Кв	-----	Середній коефіцієнт виконання норм виконання норм виробітку групою робітників, які їх не виконують	0,928
Кд	-----	Коефіцієнт терміну дії заходів з підвищення норм виробітку ( прийнятий на рівні 0,5 , оскільки підвищення рівня виконання норм відбувається протягом усього планового періоду	0,5

Таблиця 2

Економічна оцінка впливу найважливіших факторів на плановий рівень продуктивності праці в цеху

Перелік факторів, що впливають на рівень продуктивності праці за групами	Розрахунок відносноїзміни ( збільшення “+”, зменшення або економії “-”) чисельності працівників ( в плановому періоді порівняно з базовим), зумовленої впливом кожного фактора зокрема
Формула для розрахунку	Проведення розрахунку
І. Структурні зрушення у виробництві
1.Зміна питомої ваги окремих видів продукції у загальному обсязі виробництва
2.Відносне зменшення чисельності працівників (крім основних виробничих робітників) у зв’язку з ростом обсягу виробництва
3.Зміна частки купованих напівфабрикатів та кооперованих поставок в обсязі виготовлювальної продукції
		-5
ІІ. Підвищення технічного рівня виробництва
1.Впровадження механізації та автоматизації виробничих процесів і прогресивної технології
2.Впровадження нового і модернізація діючого обладнання
		-20
ІІІ. Вдосконалення управління, організації виробництва і праці
1.Вдосконалення управління виробництвом
2.Підвищення норм виробітку
3.Підвищення норм обслуговування
4.Зміна реального фонду робочого часу:
а)зміна невиходів з усіх причин
б)скорочення внутрішньозмінних простоїв
5.Зменшення втрат від браку у виробництві
6.Ліквідація (зниження) нераціональних затрат праці, що викликаються відхиленням від встановленої технології
7.Зменшення чисельності робітників, які не виконують норм виробітку
		-75
Сума		-100

Таблиця 3

Зведені дані про зміну продуктивності праці в цеху, зумовлену впливом на неї окремих факторів та їх груп

Фактори (за їх групами), що зумовлюють зміну продуктивності праці	Зміна під впливом окремих факторів та груп
Вихідної чисельності працівників (зменшення “-”, збільшення“+”) осіб	Продуктивності праці (зниження “-”, збільшення “+”), %
І. Структурні зрушення у виробництві	1.Зміна питомої ваги окремих видів продукції у загальному обсязі виробництва
2.Відносне зменшення чисельності працівників (крім основних виробничих робітників) у зв’язку з ростом обсягу виробництва
3.Зміна частки купованих напівфабрикатів та кооперованих поставок в обсязі виготовлювальної продукції
	-1,119
ІІ. Підвищення технічного рівня виробництва	1.Впровадження механізації та автоматизації виробничих процесів і прогресивної технології
2.Впровадження нового і модернізація діючого обладнання
	-5,249
ІІІ. Вдосконалення управління, організації виробництва і праці	1.Вдосконалення управління виробництвом
2.Підвищення норм виробітку
3.Підвищення норм обслуговування
4.Зміна реального фонду робочого часу: а)зміна невиходів з усіх причин   б)скорочення внутрішньозмінних простоїв
5.Зменшення втрат від браку у виробництві
6.Ліквідація (зниження) нераціональних затрат праці, що викликаються відхиленням від встановленої технології
7.Зменшення чисельності робітників, які не виконують норм виробітку
	-14,846

Зміна продуктивності праці за рахунок кожної з найважливіших груп факторів, перерахованих у таблиці 2 (структурні зрушення у виробництві; підвищення технічного рівня виробництва; вдосконалення управління, організації виробництва і праці) розраховується як алгебраїчна сума її змін, зумовлених впливом всіх факторів, що входять у кожну конкретну їх групу.

Плановий приріст продуктивності праці в цеху визначається за формулою:

Отож, у нашому випадку зниження продуктивності в цеху дорівнюватиме:

Висновок

Продуктивність праці - показник економічної ефективності трудової діяльності працівників. Вона визначається відношенням кількості випущеної продукції чи послуг до витрат праці тобто виробленням на одиницю витрат праці. Від рівня і динаміки продуктивності праці залежать розвиток суспільства і рівень добробуту всіх його членів. Більш того, рівень продуктивності праці визначає і спосіб виробництва, і навіть сам суспільно-політичний лад. Підвищення продуктивності праці є головним фактором приросту обсягу продукції, тому темпи підвищення продуктивності праці визначають темпи розвитку суспільного виробництва і підвищення його ефективності. В нашому цеху продуктивність праці знизилася на 39,53 %. Дане зменшення відбулося за рахунок зниження факторів різних груп.

В економічній структурі виробництва постійно відбуваються зміни, які зумовлені змінами в технічному рівні виробництва. Особливість впливу структурних зрушень на продуктивність полягає в тому, що вони можуть забезпечувати як підвищення, так і зниження середнього рівня продуктивності праці навіть у тих випадках, коли вона не змінюється в окремих галузях. У зв'язку зі структурними зрушеннями можна отримати додатковий ефект у вигляді приросту продукції при таких самих затратах праці (в результаті його перерозподілу між галузями) або у вигляді економії праці на виготовлення певної кількості продукції. Дослідивши, наші показники ми визначили, що дані зрушення приводять до зміни питомої ваги окремих видів продукції у загальному обсязі виробництва на 0,014%, що в свою чергу привело до зменшення чисельності працівників на 10 осіб. Також відбулися зміни часток купованих напівфабрикатів та кооперованих поставок в обсязі виготовлювальної продукції, вони зросли на 5,6.

Підвищення технічного рівня пов'язані з використанням нової техніки, прогресивної технології, нових видів сировини і матеріалів. Вирішення завдань вдосконалення виробництва досягається шляхом: модернізації обладнання; заміни морально застарілого устаткування новим, більш продуктивним; підвищення рівня модернізації виробництва: встановлення верстатів-автоматів, автоматизованого устаткування, використання автоматичних ліній, автоматизованих систем виробництва; впровадження нових прогресивних технологій; використання нових видів сировини, прогресивних матеріалів, та іншими заходами.

Впровадження механізації та автоматизації виробничих процесів і прогресивної технології, а також впровадження нового і модернізація діючого обладнання призвела до зниження продуктивності праці, відповідно, на 0,001% та 5,5 %.

Велике значення для підвищення продуктивності праці мають організаційно-економічні фактори, які визначаються рівнем організації виробництва, праці й управління. До цих факторів належать: - удосконалення форм організації суспільного виробництва, його подальшої спеціалізації та концентрації; - удосконалення організації праці шляхом поглиблення поділу і кооперації праці, упровадження багатоверстатного обслуговування, розширення сфери суміщення професій і функцій; застосування передових методів і прийомів праці; удосконалення організації та обслуговування робочих місць; поліпшення нормування праці (упровадження технічно обґрунтованих норм затрат праці, розширення сфери нормування праці); застосування гнучких форм організації праці; поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; поліпшення умов праці; удосконалення матеріального стимулювання праці; - удосконалення організації управління виробництвом з допомогою удосконалення системи управління виробництвом. Вдосконалення управління виробництвом на 5,16 призводить до підвищення продуктивності праці на 1,14%. Зниження норм виробітку, норм обслуговування негативно впливає на продуктивність праці, адже призводить до її зниження на 0,14 та 11%. Зміна реального фонду робочого часу, а саме зниження на 5,5 змінює продуктивність праці в негативну сторону на 1,5 %. Негативний вплив на продуктивність праці здійснюють такі фактори як збільшення втрат від браку у виробництві (-5,5), нераціональних затрат праці (на -6,05) та збільшення чисельності робітників, які не виконують норм виробітку (на -0,562).

Поиск по сайту: