 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Аналіз факторів макросередовища
Макросередовище фірми об'єднує сили більш ширшого соціального плану, які впливають на мікросередовище і його складові. На елементи макросередовища підприємство не може вплинути, але підприємство повинна ретельно простежувати всі зміни, які відбуваються у макросередовищі, та пристосувати свою діяльність до цих змін. На діяльність підприємства можуть впливати такі фактори макросередовища: демографічні, економічні, політико-правові, фактори науково-технічного середовища, природного середовища, соціально-культурні фактори. В роботі необхідно визначити, які фактори макросередовища мають найбільший вплив на підприємство і дослідити ці фактори більш детально у динаміці. Для аналізу статистичних даних за певний період часу доцільним є використання показників динаміки. Показники динаміки— це показники, які дозволяють дослідити зміну явища за певний період (20, 10, 5 років, рік по місяцях тощо): абсолютний приріст, темпи зростання, середньорічні темпи росту, темпи приросту, абсолютне значення одного відсотку приросту тощо. Визначаються ці показники по рівнях ряду динаміки. Рівень, з яким порівнюють, називається базисним. Рівень, який порівнюють, називають поточним. За базу порівняння можна брати або попередній або початковий (перший) рівень динаміки. Якщо кожний рівень порівнювати з попереднім, то такі показники називають змінними (або ланцюговими). Якщо всі рівні порівнюють з тим самим рівнем (постійна база порівняння), то такі показники називають базовими. Абсолютний приріст показує на скільки одиниць підвищується або зменшується поточний рівень у порівнянні з попереднім або базовим. Визначається як різниця між порівнюваним рівнем та рівнем, з яким порівнюють. Виражається в тих самих одиницях, що і рівні. Темп зростання показує у скільки разів збільшився (зменшився) порівнювальний рівень з базисним. Обчислюється діленням порівнювального рівня на базисний. Якщо за базу порівняння беруть попередній рівень, то отримуємо ланцюгові темпи зростання. Якщо база порівняння одна і та сама, то отримуємо базовий темп зростання. Результат отримуємо у вигляді коефіцієнта або у відсотках. Темпом приросту називають відношення абсолютного приросту до базового рівня. Як і абсолютний приріс темп приросту може приймати як додатне значення (якщо значення рівня збільшується) так і від’ємне (якщо значення рівня зменшується). Темп приросту можна обчислити також відніманням від темпу зростання 1 або 100%. Абсолютне значення одного відсотку приросту визначається відношенням абсолютного приросту до темпу приросту за той самий період. Цей показник можна також розрахувати простіше. Оскільки за 100% беруть базисний рівень, то 1% буде у 100 разів менший від базового рівня. При вивченні рядів динаміки широко застосовують середню геометричну, за допомогою якої визначають середній темп росту. Обчислюють середній темп росту за такою формулою:
де n –кількість значень ознаки (років); Тn – темпи росту певного показника у n-му році порівняно із n-1 роком (ланцюгові темпи росту). Середній темп росту можна також визначити за формулою:
де yn- значення останнього рівня ряду динаміки; y0 – значення першого рівня ряду динаміки. Для встановлення щільності та характеру взаємозв’язку обсягів попиту на продукцію від різних факторів можливим є використання кореляційно-регресійного аналізу. Наприклад, можна дослідити взаємозв’язок обсягів продажу дитячих меблів з рівнем народжуваності та доходами населення в розрахунку на одну особу. Або взаємозв’язок обсягів реалізації кухонних меблів та житлового будівництва. Побудова рівняння регресії дасть можливість робити прогнози на наступні роки. Найпростішим методом прогнозування є метод екстраполяції. Згідно цього методу останнє значення ряду динаміки множиться на середньорічний темп росту, розрахований за формулами 3.1 або 3.2. Методи прогнозування можна поділити на дві великих групи: якісні та кількісні. У табл. 3.1 у систематизованому вигляді наведені характеристики найбільш поширених методів прогнозування. Таблиця 3.1 Характеристика методів прогнозування
Методи якісного аналізу застосовують у ситуаціях, коли відсутні необхідні кількісні дані, на основі яких здійснюється прогнозування. Основні недоліки - обмежена об’єктивність і слабка надійність. Характеристику кількісних методів можна виразити як кількісну оцінку майбутнього стану попиту (обсягів збуту, виробництва тощо) на основі даних минулих періодів і зміни діючих на сьогодні і в майбутньому факторів за допомогою математичних методів. Вибір методу прогнозування із системи можливих методів здійснюється та обґрунтовується студентом самостійно.
Поиск по сайту: |
, (3.1)
, (3.2)