Макросередовище фірми об'єднує сили більш ширшого соціального плану, які впливають на мікросередовище і його складові.
На елементи макросередовища підприємство не може вплинути, але підприємство повинна ретельно простежувати всі зміни, які відбуваються у макросередовищі, та пристосувати свою діяльність до цих змін.
На діяльність підприємства можуть впливати такі фактори макросередовища: демографічні, економічні, політико-правові, фактори науково-технічного середовища, природного середовища, соціально-культурні фактори.
В роботі необхідно визначити, які фактори макросередовища мають найбільший вплив на підприємство і дослідити ці фактори більш детально у динаміці. Для аналізу статистичних даних за певний період часу доцільним є використання показників динаміки.
Показники динаміки— це показники, які дозволяють дослідити зміну явища за певний період (20, 10, 5 років, рік по місяцях тощо): абсолютний приріст, темпи зростання, середньорічні темпи росту, темпи приросту, абсолютне значення одного відсотку приросту тощо.
Визначаються ці показники по рівнях ряду динаміки. Рівень, з яким порівнюють, називається базисним. Рівень, який порівнюють, називають поточним.
За базу порівняння можна брати або попередній або початковий (перший) рівень динаміки.
Якщо кожний рівень порівнювати з попереднім, то такі показники називають змінними (або ланцюговими).
Якщо всі рівні порівнюють з тим самим рівнем (постійна база порівняння), то такі показники називають базовими.
Абсолютний приріст показує на скільки одиниць підвищується або зменшується поточний рівень у порівнянні з попереднім або базовим. Визначається як різниця між порівнюваним рівнем та рівнем, з яким порівнюють. Виражається в тих самих одиницях, що і рівні.
Темп зростання показує у скільки разів збільшився (зменшився) порівнювальний рівень з базисним. Обчислюється діленням порівнювального рівня на базисний.
Якщо за базу порівняння беруть попередній рівень, то отримуємо ланцюгові темпи зростання. Якщо база порівняння одна і та сама, то отримуємо базовий темп зростання. Результат отримуємо у вигляді коефіцієнта або у відсотках.
Темпом приросту називають відношення абсолютного приросту до базового рівня. Як і абсолютний приріс темп приросту може приймати як додатне значення (якщо значення рівня збільшується) так і від’ємне (якщо значення рівня зменшується).
Темп приросту можна обчислити також відніманням від темпу зростання 1 або 100%.
Абсолютне значення одного відсотку приросту визначається відношенням абсолютного приросту до темпу приросту за той самий період. Цей показник можна також розрахувати простіше. Оскільки за 100% беруть базисний рівень, то 1% буде у 100 разів менший від базового рівня.
При вивченні рядів динаміки широко застосовують середню геометричну, за допомогою якої визначають середній темп росту. Обчислюють середній темп росту за такою формулою:
, (3.1)
де n –кількість значень ознаки (років);
Тn – темпи росту певного показника у n-му році порівняно із n-1 роком (ланцюгові темпи росту).
Середній темп росту можна також визначити за формулою:
, (3.2)
де yn- значення останнього рівня ряду динаміки;
y0 – значення першого рівня ряду динаміки.
Для встановлення щільності та характеру взаємозв’язку обсягів попиту на продукцію від різних факторів можливим є використання кореляційно-регресійного аналізу. Наприклад, можна дослідити взаємозв’язок обсягів продажу дитячих меблів з рівнем народжуваності та доходами населення в розрахунку на одну особу. Або взаємозв’язок обсягів реалізації кухонних меблів та житлового будівництва. Побудова рівняння регресії дасть можливість робити прогнози на наступні роки.
Найпростішим методом прогнозування є метод екстраполяції. Згідно цього методу останнє значення ряду динаміки множиться на середньорічний темп росту, розрахований за формулами 3.1 або 3.2.
Методи прогнозування можна поділити на дві великих групи: якісні та кількісні. У табл. 3.1 у систематизованому вигляді наведені характеристики найбільш поширених методів прогнозування.
Таблиця 3.1
Характеристика методів прогнозування
Група методів
Метод прогнозування
Характеристика (суть) метода
Якісні (дослідницько-пошукові)
Метод Дельфі
Форма опитування експертів, при якій їх анонімні відповіді обробляються в перебігу декількох турів, і після ознайом-лення усіх учасників експертизи з проміжними результатами отримують групову оцінку досліджуваної проблеми
Метод колектив-них оцінок керів-ництва і фахівців (метод мозкового штурму)
Базується на гіпотезі, що серед великої кількості ідей, суд-жень є принаймні декілька таких, що відповідають найбільш ймовірному ходу майбутнього розвитку попиту. Застосовуєть-ся у формі обміну думками фахівців про тенденції розвитку попиту на товари, вироблені підприємством
Метод сценарного розвитку
Підготовка й узгодження уявлення про проблему. Сценарії розробляються експертами спочатку індивідуально, а потім формується єдиний узгоджений текст. Сценарії передбачають не лише змістові міркування, але й включають результати техніко-економічного чи статистичного аналізу з відповідними висновками
Кількісні (розрахункові)
Екстраполяція часового ряду
Проекція часового ряду на майбутні періоди часу, тобто поширення тенденцій, виявлених в минулому на майбутнє
Прогноз за середнім темпом росту (падіння)
В основу методу покладене припущення, що прогнозована величина попиту на товар збільшується (зменшується) на рівні середнього темпу за певний період
Прогнозування на основі ковзкої середньої
При використанні цього методу прогноз будь-якого періоду представляє не що інше, як отримання середнього показника декількох результатів спостережень часового ряду
Експонентне згладжування
Згладжування рядів динаміки за експонентною залежністю
Сезонно-декомпо-зиційна модель
Метод оснований на застосуванні експонентно-зваженої середньої для сезонних рядів
Кількісні (розрахункові)
Економіко-математичне моделювання
Побудова економіко-математичної моделі попиту у вигляді деякої функціональної залежності величину попиту (обсягів виробництва, збуту тощо) від внутрішніх і зовнішніх факторів
Аналітичні моделі попиту
Побудова функції попиту, що відображає залежність обсягу попиту від комплексу факторів. Найбільш поширені - однофакторні функції, які відображають залежність попиту від рівня доходів населення, ціни тощо.
Кореляційно-регресійний аналіз
Визначення напряму і силу зв’язку між незалежними змінними і залежною змінною. Побудова однофакторної (залежність від однієї змінної) та багатофакторної (залежність від багатьох змінних) регресійних моделей
Комбіно-вані
Використовуючи результати прогнозів, отриманих різними методами, формулюють інтегрований прогноз обсягів попиту (виробництва, збуту тощо) у вигляді точкової чи інтервальної оцінки
Методи якісного аналізу застосовують у ситуаціях, коли відсутні необхідні кількісні дані, на основі яких здійснюється прогнозування. Основні недоліки - обмежена об’єктивність і слабка надійність.
Характеристику кількісних методів можна виразити як кількісну оцінку майбутнього стану попиту (обсягів збуту, виробництва тощо) на основі даних минулих періодів і зміни діючих на сьогодні і в майбутньому факторів за допомогою математичних методів.
Вибір методу прогнозування із системи можливих методів здійснюється та обґрунтовується студентом самостійно.