Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Аналіз факторів макросередовища



Макросередовище фірми об'єднує сили більш ширшого соціального плану, які впливають на мікросередовище і його складові.

На елементи макросередовища підприємство не може вплинути, але підприємство повинна ретельно простежувати всі зміни, які відбуваються у макросередовищі, та пристосувати свою діяльність до цих змін.

На діяльність підприємства можуть впливати такі фактори макросередовища: демографічні, економічні, політико-правові, фактори науково-технічного середовища, природного середовища, соціально-культурні фактори.

В роботі необхідно визначити, які фактори макросередовища мають найбільший вплив на підприємство і дослідити ці фактори більш детально у динаміці. Для аналізу статистичних даних за певний період часу доцільним є використання показників динаміки.

Показники динаміки— це показники, які дозволяють дослідити зміну явища за певний період (20, 10, 5 років, рік по місяцях тощо): абсолютний приріст, темпи зростання, середньорічні темпи росту, темпи приросту, абсолютне значення одного відсотку приросту тощо.

Визначаються ці показники по рівнях ряду динаміки. Рівень, з яким порівнюють, називається базисним. Рівень, який порівнюють, називають поточним.

За базу порівняння можна брати або попередній або початковий (перший) рівень динаміки.

Якщо кожний рівень порівнювати з попереднім, то такі показники називають змінними (або ланцюговими).

Якщо всі рівні порівнюють з тим самим рівнем (постійна база порівняння), то такі показники називають базовими.

Абсолютний приріст показує на скільки одиниць підвищується або зменшується поточний рівень у порівнянні з попереднім або базовим. Визначається як різниця між порівнюваним рівнем та рівнем, з яким порівнюють. Виражається в тих самих одиницях, що і рівні.

Темп зростання показує у скільки разів збільшився (зменшився) порівнювальний рівень з базисним. Обчислюється діленням порівнювального рівня на базисний.

Якщо за базу порівняння беруть попередній рівень, то отримуємо ланцюгові темпи зростання. Якщо база порівняння одна і та сама, то отримуємо базовий темп зростання. Результат отримуємо у вигляді коефіцієнта або у відсотках.

Темпом приросту називають відношення абсолютного приросту до базового рівня. Як і абсолютний приріс темп приросту може приймати як додатне значення (якщо значення рівня збільшується) так і від’ємне (якщо значення рівня зменшується).

Темп приросту можна обчислити також відніманням від темпу зростання 1 або 100%.

Абсолютне значення одного відсотку приросту визначається відношенням абсолютного приросту до темпу приросту за той самий період. Цей показник можна також розрахувати простіше. Оскільки за 100% беруть базисний рівень, то 1% буде у 100 разів менший від базового рівня.

При вивченні рядів динаміки широко застосовують середню геометричну, за допомогою якої визначають середній темп росту. Обчислюють середній темп росту за такою формулою:

, (3.1)

де n –кількість значень ознаки (років);

Тn – темпи росту певного показника у n-му році порівняно із n-1 роком (ланцюгові темпи росту).

Середній темп росту можна також визначити за формулою:

, (3.2)

де yn- значення останнього рівня ряду динаміки;

y0 – значення першого рівня ряду динаміки.

Для встановлення щільності та характеру взаємозв’язку обсягів попиту на продукцію від різних факторів можливим є використання кореляційно-регресійного аналізу. Наприклад, можна дослідити взаємозв’язок обсягів продажу дитячих меблів з рівнем народжуваності та доходами населення в розрахунку на одну особу. Або взаємозв’язок обсягів реалізації кухонних меблів та житлового будівництва. Побудова рівняння регресії дасть можливість робити прогнози на наступні роки.

Найпростішим методом прогнозування є метод екстраполяції. Згідно цього методу останнє значення ряду динаміки множиться на середньорічний темп росту, розрахований за формулами 3.1 або 3.2.

Методи прогнозування можна поділити на дві великих групи: якісні та кількісні. У табл. 3.1 у систематизованому вигляді наведені характеристики найбільш поширених методів прогнозування.


Таблиця 3.1

Характеристика методів прогнозування

Група методів Метод прогнозування Характеристика (суть) метода
Якісні (дослідницько-пошукові) Метод Дельфі Форма опитування експертів, при якій їх анонімні відповіді обробляються в перебігу декількох турів, і після ознайом-лення усіх учасників експертизи з проміжними результатами отримують групову оцінку досліджуваної проблеми
Метод колектив-них оцінок керів-ництва і фахівців (метод мозкового штурму) Базується на гіпотезі, що серед великої кількості ідей, суд-жень є принаймні декілька таких, що відповідають найбільш ймовірному ходу майбутнього розвитку попиту. Застосовуєть-ся у формі обміну думками фахівців про тенденції розвитку попиту на товари, вироблені підприємством
Метод сценарного розвитку Підготовка й узгодження уявлення про проблему. Сценарії розробляються експертами спочатку індивідуально, а потім формується єдиний узгоджений текст. Сценарії передбачають не лише змістові міркування, але й включають результати техніко-економічного чи статистичного аналізу з відповідними висновками
Кількісні (розрахункові) Екстраполяція часового ряду Проекція часового ряду на майбутні періоди часу, тобто поширення тенденцій, виявлених в минулому на майбутнє
Прогноз за середнім темпом росту (падіння) В основу методу покладене припущення, що прогнозована величина попиту на товар збільшується (зменшується) на рівні середнього темпу за певний період
Прогнозування на основі ковзкої середньої При використанні цього методу прогноз будь-якого періоду представляє не що інше, як отримання середнього показника декількох результатів спостережень часового ряду
Експонентне згладжування Згладжування рядів динаміки за експонентною залежністю
Сезонно-декомпо-зиційна модель Метод оснований на застосуванні експонентно-зваженої середньої для сезонних рядів
Кількісні (розрахункові) Економіко-математичне моделювання Побудова економіко-математичної моделі попиту у вигляді деякої функціональної залежності величину попиту (обсягів виробництва, збуту тощо) від внутрішніх і зовнішніх факторів
Аналітичні моделі попиту Побудова функції попиту, що відображає залежність обсягу попиту від комплексу факторів. Найбільш поширені - однофакторні функції, які відображають залежність попиту від рівня доходів населення, ціни тощо.
Кореляційно-регресійний аналіз Визначення напряму і силу зв’язку між незалежними змінними і залежною змінною. Побудова однофакторної (залежність від однієї змінної) та багатофакторної (залежність від багатьох змінних) регресійних моделей
Комбіно-вані Використовуючи результати прогнозів, отриманих різними методами, формулюють інтегрований прогноз обсягів попиту (виробництва, збуту тощо) у вигляді точкової чи інтервальної оцінки

Методи якісного аналізу застосовують у ситуаціях, коли відсутні необхідні кількісні дані, на основі яких здійснюється прогнозування. Основні недоліки - обмежена об’єктивність і слабка надійність.

Характеристику кількісних методів можна виразити як кількісну оцінку майбутнього стану попиту (обсягів збуту, виробництва тощо) на основі даних минулих періодів і зміни діючих на сьогодні і в майбутньому факторів за допомогою математичних методів.

Вибір методу прогнозування із системи можливих методів здійснюється та обґрунтовується студентом самостійно.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.