Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Становище католицької церкви на початку ХУІст



За довгі століття свого існування католицька церква накопичила величезні багатства і зосередила у своїх руках чимало землі. З усієї католицької Європи стікався до Риму нескінченний потік золота у вигляді десятини - десятої частини прибутку від урожаю або грошових доходів, а також у вигляді плати за отримання церковних посад і виконання обрядів. Навіть у глибоко віруючих людей викликали розчарування й обурення жадоба пап і кардиналів і та розкіш, якою вони себе оточували. Їхнє реальне життя йшло врозріз із закликами церкви до невибагливості та угримання від надмірностей, було надто далеким від ідеалів раннього християнства. Папська курія виявляла неабияку винахідливість, невтомно поповнюючи свою скарбницю. Аби забезпечити наплив до Риму прочан і широкий продаж їм реліквій, римські первосвященики влаштовували церковні «ювілеї» і свята численних святих. Великі прибутки приносила також участь у лихварських операціях.
Усе це підривало авторитет церкви, відчутної шкоди якому завдали також гуманісти. Вони критикували опору католицизму — схоластику, виступали проти церковних обрядів і пишного культу, висміювали невігластво і жадобу духовенства. Гуманісти заперечували аскетизм, закликали до духовного звільнення людини, були сповнені віри у безмежні можливості людського розуму.
На межі ХV-ХVІ ст. невдоволення папами та їхнім оточенням стало загальним, а звинувачення на адресу Риму звучали дедалі частіше й сміливіше. Вороже відношення до Риму зростало і в Німеччині. Часті оплати, які вимагала римська курія на різні церковні потреби, викликали спротив і невдоволення. Німецькі патріоти обурювались, що їх батьківщина має платити Італії. Коли ж у перших десятиліттях XVI в. римські побори зросли, тому що, в той час будувалась нова церква св. Петра в Римі, опозиція почала проявлятися все голосніше і виступила проти католицького Риму.

Закиди проти церкви лунали з різних верств суспільства, кожна з яких мала свої претензії до пап і вкладала власний зміст у загальне невдоволення.

Королі та дворянство зазіхали на незліченні володіння церкви й виступали за секуляризацію- передачу церковних земель у руки світської влади.

Розважливе й ощадливе бюргерство, а також підприємці нового типу вважали, що численні релігійні свята й пишні обряди коштують їм надто дорого. Вони вимагали їхнього спрощення й «дешевої церкви», аби якомога більше грошей залишити у власних кишенях.
Багатьох не влаштовувало існування церковної ієрархії і чернецтва, вшанування ікон та мощів. Особливі нарікання викликало богослужіння латиною, адже для основної маси європейців вона залишалася незрозумілою. Тим часом в умовах поширення освіти зростало число письменних людей, посилювалось їхнє бажання усвідомлювати все, що відбувалось у церкві, і самостійно читати Біблію. Вони висували вимогу ввести богослужіння національними мовами і перекласти ними Святе Письмо.

 

( Реформація в Німеччині //htpp://www.shcool.xvatit.com.)

 

 

З'ясуйте причини, які свідчили про назрівання в Європі Реформації.

 

 

Додаток 2

Інформаційний лист №2

XVI ст. З селянської програми „12 статей”

По-перше, наше уклінне прохання і бажання мати право всією громадою обирати собі священика й усувати його.

По-друге, ми згодні давати справедливу зернову десятину, але лише так, як належить. Адже якщо її потрібно давати Богові та його людям, то вона дістається священику, якщо він звіщає правильне слово Боже. Надалі ми бажаємо, щоб цю десятину збирали наші церковні старости і давали б належне утримання священику, обраному всією громадою. Малої ж десятини ми не хочемо давати зовсім.

По-третє, до цього часу звичним було вважати нас «власними» людьми. Беручи до уваги, що Христос пролиттям своєї дорогоцінної крові звільнив усіх нас, тому відповідає Письму, аби ми були вільними.

По-п'яте, наші пани привласнили всі ліси. Ось наша думка: ліси повинні знову перейти в користування всієї громади.

По-шосте, ми зазнаємо великого обтяження від панщини, яка зростає і збільшується щодня. Ми бажаємо, щоб нас не приневолювали так сильно.

По-десяте, дехто привласнив громадські луги, а також ріллю. Ці землі ми хочемо знову повернути в наше спільне користування.

( Реформація в Німеччині //htpp://www.shcool.xvatit.com.)

 

Користуючись уривком з селянської програми «12 статтей», визначте, як відображені в її положеннях ідеї Реформації. Проти порушення яких прав виступали селяни? Як вони пояснювали законність вимоги про повернення їм особистої свободи?

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.