Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

жовтня 1517р. – «95» тез Лютера - Початок Реформації

Очікувальні результати

Учні зможуть:

- визначати, що таке Реформація, знати хто її започаткував;

- порівнювати бюргерську і народну Реформацію

- давати характеристику лідерам Реформації;

- висловлювати власні погляди щодо подій в Німеччині в І пол.. ХУІст.

Хід уроку:

  1. Організаційний момент

Надання необхідної інформації

План.

1. Становище Німеччини на поч.. ХУІст.

2. .М. Лютер та його вчення.

3.Т. Мюнцер. Селянська війна в Німеччині.

4. Аугсбурзький релігійний мир.

Асоціативний ряд – реформація ( реформа, правила, зміни)

реформація – це релігійна боротьба проти католицької церкви і папської влади.

 

Вчитель:

Центром Реформації стає Німеччина, яка була частиною Священної Римської імперії.

Вчитель:

Що ж являла собою Німеччина на початку ХУІст.? Чому боротьба проти католицької церкви розпочинається саме в Німеччині?

Бесіда за питаннями:

- Що являла собою Німеччина на початку ХУІст.?

- Кому належала влада в країні?

- Як роздробленість впливала на економічний розвиток країни?

- Що являли собою німецькі міста? Що заважало їх розвитку?

- Які категорії населення потерпали від даної ситуації в Німеччині?

- Чому католицька церква займала сильні позиції в Німеччині?

- За рахунок кого збагачувалась церква?

- Чому населення Європи все більше розчаровувалося в католицькій церкві?

- Хто такі гуманісти? Чого вони вимагали від церкви?

Вчитель:

Однією з головних турбот тогочасної людини було спасіння душі. Католицька церква вчила, що здобути його можна лише при обов'язковому виконанні церковних таїнств — хрещення, причастя, покаяння та інших. Здійснювати їх належало лише через священика, який виступав необхідним посередником між Богом і людиною. Вважалося, що тільки через нього віруючому могла передатися рятівна божественна благодать.
Стверджуючи, що право розпоряджатися благодаттю надано церкві самим Богом, римські папи, як її «хранптелі», поклали на себе також обов'язок відпускати гріхи. Вони широко розгорнули торгівлю спеціальними грамотами - індульгенціями(від лат. - милість, прощення) ( визначення записується учнями в словник) За певну суму індульгенції звільняли від читання молитов, дотримання посту чи здійснення паломництва у вигляді каяття за гріхи, забезпечували їхнє повне або часткове відпущення. Продаж індульгенцій церква розпочала ще в ХІІ ст. У розділеній на десятки дрібних держав Німеччині не існувало міцної королівської влади, здатної захистити її від церкви. Якщо в централізованих державах (Франція, Англія) монархи могли протистояти претензіям пап, то із роз'єднаної Німеччини до папських скринь регулярно перетікали величезні суми грошей. Країну буквально наводнили папські продавці індульгенцій. В людних місцях вони вели жвавий продаж грамот, всіляко розхвалюючи свій товар. Архієпископ Тецель продаючи індульгенції говорив людям: “ Як тільки ваша монета дзенькне в скрині, тоді негайно душі ваших вірних друзів вийдуть з чистилища і підуть в рай”

- Чому продаж індульгенцій викликав обурення народу?

ІІ

«Мартін Лютер»Вчитель: Людиною, з вуст якої прозвучав заклик припинити цинічну торгівлю індульгенціями став Мартін Лютер. Лютер народився в Саксонії в сім'ї гірничого майстра. У 18 років здібний юнак вступив до Ерфуртського університету - знаменитого центру гуманістичної освіти та всупереч волі батька Мартін залишив навчання на юридичному факультеті і став монахом, повністю присвятивши себе служінню Господу. Ставши ченцем, Лютер вів дуже аскетичне життя. Одного разу навіть довелося зламати двері келії, за якими виснаженого надмірними молитвами молодого монаха знайшли непритомного на підлозі. Проте скоро прийшло розчарування в чернецтві. Лютер залишив монастир і почав викладати теологію у Віттенберзькому університеті.

Запитання:

- Чи визнає Лютер владу Папи?

- Чи визнає Лютер владу Бога?

Вчитель:

31 жовтня 1517 р. Лютер прибив до дверей замкової церкви у Віттенберзі «95 тез проти індульгенцій». Це були 95 заперечень молодого професора проти права пап прощати грішників, які купували відпущення гріхів. Проти індульгенцій тоді виступало чимало богословів, але Лютер зробив це особливо різко і сміливо. Індульгенції викликають гнів божий – ось ідея Лютера. Світська влада повинна карати винних – таке її призначення. Лютер проголосив тему про “виправдання вірою” Це Спасіння дарується від бога. Ставлення до Бога – це внутрішній стан віруючого, а божественну благодать він одержує не завдяки «добрим справам» на користь церкви, а через глибоку особисту віру. Лютер стверджував, що єдине джерело віри міститься лише в Священному писанні. Він спростовував католицький культ поклоніння святим, ікони, алтарі, і визнав лише деякі таїнства – хрещення, причастя, покаяння. Церква мала стати зовсім іншою, набагато простішою. На відміну від католицької, між священиками і звичайними віруючими не повинно було існувати непрохідної стіни. Священики могли одружуватись, носити звичайний одяг, підпорядковуватися загальним для всіх законам.

Запис у зошити

жовтня 1517р. – «95» тез Лютера - Початок Реформації.

Вчитель: У лічені дні він став відомим по всій Німеччині. Навколо Лютера згуртувались однодумці, Від критики індульгенцій вони перейшли до засудження папства і католицької церкви в цілому. Лютер не зразу пішов на розрив з католицизмом.

У “95 тезах” він не чіпав папу, але згодом дійшов до антипапських виступів. У 1518 р. папа викликав Лютера в Рим на допит. Лютер, спираючись на підтримку саксонського курфюста, не з‘явився .

Вчитель: У 1520 р. папа відлучив Лютера від церкви, але в Німеччині це не знайшло підтримки. На подвір‘ї Віттенбергського університету Лютер при студентах спалив папську буллу. Популярність Лютера зростала. Навколо нього об‘єдналися всі верстви – крім вищої церковної ієрархії, частини світських князів імператорської влади.

Вчитель:

У 1519 р. на імператорський престол обрали Карла У Габсбурга (1519—1556). Це був наймогутніший монарх в Європі: йому належали володіння в Австрії, Німеччині, Нідерландах, Іспанії, частині Італії та Америці. Існував вираз, що в його державі ніколи не заходило сонце, бо коли був захід в Європі, то сонце вже сходило за океаном. Карл V був людино» спокійної і пагідної вдачі, мав широку освіту, а у державних справах був сумлінним і обов'язковим. На вимогу саксонського курфюрста Карл У згодився вислухати Лютера. Лютер одержав охоронну грамоту і приїхав у 1521 р. на Вормський рейхстаг, де на вимогу зректися своїх поглядів заявив: “ Я не бажаю від чогось відмовлятись, якщо тільки мене не переконають в помилці на основі писання. Хай поможе мені бог. Амінь”. Це був нечуваний крок відходу від букви релігійної віри, значення якого порівнювалося з іскрою, що потрапила у бочку з порохом . Тоді німецький імператор видав указ за яким Лютер оголошувався поза законом: його міг убити хто завгодно, не боячись кари.

Бесіда за питаннями: - Проти чого виступив М. Лютер? - Який рух започаткував Лютер? - Яких змін він вимагав? - Чи торкалися ці зміни соціальних перетворень?

- ІІІ -

Вчитель: Хвиля Реформації, яку започаткував Лютер, охопила всі верстви населення і вилилась у селянську війну в Німеччині (1524—1526 pp.).

Виразником інтересів селян став Т. Мюнцер.

 

Вчитель:

«Взяти молот у руки і вдарити по старому світові» — такими словами Томас Мюнцер закликав здійснити переворот і встановити владу народу. Проповідник казав, що священики збивають з глузду простих людей, а «безбожні тирани» — князі та пани —розорюють і грабують їх, лицемірно твердячи при цьому: «Не вкради!» Дворян не турбує становище народу, вони діють проти християнської віри і самі вчиняють так, що бідна людина стає їхнім ворогом. Тому Мюнцер закликав встановити Царство Боже, де пануватиме справедливість, а влада належатиме самому народу. У такому ідеальному суспільстві знайдеться місце лише для тих дворян, які не гнобитимуть народ. Усіх інших необхідно стратити, а їхні замки - зрівняти з землею. Тільки тоді запанують злагода і любов.

- До чого закликав Т. Мюнцер?

Вчитель:

Ця програма смертельно налякала німецьке бюргерство та його верхівку. Сам Лютер не підтримав селянські маси, а пішов на зближення з німецькими князями. Він порівнював заколотників зі скаженими собаками і вважав за необхідне безжально їх знищувати. Шляхи Лютера і діячів народної Реформації повністю розійшлися.

Вчитель: Таким чином, стався розкол в реформаційному русі., де чітко визначились два напрями: бюргерсько-поміркований, який очолював М. Лютер, і народно-радикальний, який очолював Т. Мюнцер

Особливо зрозуміло це стало, коли влітку 1524 р. на півдні Німеччини вибухнула Селянська війна. ЇЇ спричинило погіршення становища селянства після того, як на початку XVI ст. у Західній Європі зріс попит на хліб, і Німеччина різко збільшила його вивіз. Прагнучи заробити більше грошей на торгівлі зерном, дворянство почало розширювати власні посівні площі за рахунок вигнання селян.із землі Аби змусити їх працювати на себе, дворяни переводили селян на панщину та обмежували їхню особисту свободу.

Обговорення питання:

- Коли відбулась селянська війна в Німеччині?

- Хто її очолив?

- Як називався програмний документ повстанців?

- Проти порушення яких прав виступали селяни?

- Які з вимог стосувалися питань Реформації?

- Як вони пояснювали законність вимоги про повернення їм особистої свободи?

- Чому князі, які підтримали Реформацію не підтримали селян?

- Чим закінчилась селянська війна в Німеччині?

ІУ

Вчитель: З закінченням селянської війни народна реформація пішла нанівець, а бюргерська продовжувалась ще 30 років. В 1526р. в боротьбу за Реформацію виступили німецькі князі, які намагались використати ідеї Лютера для зміцнення своєї влади й незалежності від папи. Прихильники Лютера у Північній Німеччині реформували церкву. Головою церкви в кожному князівстві став князь. Князі уклали військово – політичний союз для продовження Реформації. З того часу прихильників Реформації стали називати протестантами. ( запис у словник). Розпочалася війна між князями - католиками й князями – протестантами. Із метою придушення Реформації Карл V переправив до Німеччини 40 тис. добірних іспанських солдатів. Війна йшла з перемінним успіхом.

Вчитель ставить завдання:

- Прокоментуйте схему і визначте чим завершилась бюргерська Реформація?

- ( коментарі учнів)

Вчитель:

У життя увійшов принцип: «Чия влада, того й віра». Частина князівств, розташованих переважно в центрі і на сході Німеччини (Саксонія, Пруссія, Бранденбург та інші), стали протестантськими, решта залишилася католицькими. Це остаточно закріпило роздробленість Німеччини і на тривалий час поховало сподівання на її об'єднання.

Карл V відмовився підписати дану угоду і незабаром склав з себе повноваження імператора .Аугсбурзький релігійний мир дозволив подолати кризу в Німеччині, викликану Реформацією, і відновити працездатність імперських інститутів.

  1. Закріплення:

За методом «ПРЕС», учні дають відповідь на питання:

- Що зумовило перемогу Реформації в Німеччині?

5. Домашнє завдання:

§ 5, 6 Порівняти погляди М. Лютера та Т. Мюнцера

 

( Реформація в Німеччині //htpp://www.shcool.xvatit.com.)

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.