Під організаційним забезпеченням слід розуміти узгодження по місцю, часу і меті сумісне функціонування окремих виконавців, колективів і технічних засобів. Воно повинно здійснюватися і регулюватися деякими правилами взаємодії, які утворюють правовий та моральний кодекс і складають основу правового забезпечення. Тому організаційне забезпечення будується на нормативних актах правового забезпечення, а правове забезпечення знаходить своє втілення в організаційному забезпеченні.
Організаційне забезпечення інформаційної системи охоплює сукупність засобів, методів і відповідного персоналу. Воно повинно забезпечити:
- проведення техніко-економічного аналізу існуючої системи управління, вибору і постановки задач побудови інформаційної системи на етапі розробки і впровадження;
- регламентацію взаємодії персоналу з комплексом технічних засобів і між собою в процесі розв’язку задач управління, контролю ефективності роботи системи управління на етапі функціонування інформаційної системи.
На етапі проектування організаційне забезпечення виконує наступні задачі:
- аналіз існуючих систем управління і формулювання напрямів підвищення їх ефективності;
- вибір і постановку задач управління;
- формулювання вимог до комплексу технічних засобів;
- розробку організаційних рішень по складу, структурі, організації і методології розв’язку задач управління в інформаційній системі, склад робочих процедур і пояснення щодо їх виконання.
На етапі функціонування інформаційної системи організаційне забезпечення вирішує такі задачі:
- впровадження методів задач управління;
- організацію функціонування персоналу і комплексу технічних засобів інформаційної системи;
- контроль і аналіз ефективності управління;
- формування пропозицій по вдосконаленню і розвитку інформаційної системи.
В склад організаційного інформаційного забезпечення включаються схеми структури управління і списки штатних розкладів, уніфіковані форми документів, відомості про системи морального і матеріального стимулювання, посадові інструкції.
Правове забезпечення.
Основою ефективного розвитку підприємств є нормативно-правова база, яка грунтується на сукупності законів, потрібних для регулювання діяльності та створення сприятливих умов для її розвитку. Правове забезпечення - це сукупність норм, виражених в нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію інформаційної системи, її мету, завдання, структуру і функції (правовий статус інформаційної системи і її підрозділів), призначених для регламентації створення і функціонування інформаційної системи. Правове забезпечення будується на базі юридичного підходу, який розглядає соціальне управління, як організаційну, в тому числі виконавчо-розпорядницьку діяльність державних органів, спрямовану на виконання законів та інших нормативних актів, прийнятих органами влади і управління. Юридичний підхід аналізує місце і роль права в управлінні, визначає зміст законної виконавської і розпорядчої діяльності державних і управлінських органів, виробляє рекомендації по її вдосконаленню.
Конструктивно функції управління в сфері права реалізуються у вигляді нормативно-правових актів, планів, положень і методик, обов’язкових для всіх ГОСТів, які визначають різноманітні заходи в сферах планування і управління. Нормативно-правові акти - це форма вираження і встановлення правових норм, сукупність яких утворює нормативно-правову базу управління, яка будується за ієрархічним принципом. Нормативно-правові акти поділяються на законодавчі, нормативні акти міністерств і відомств, акти місцевих органів влади і управління, локальні нормативні акти, індивідуальні акти.
На етапі функціонування інформаційної системи правове забезпечення включає:
- статус інформаційної системи в конкретних галузях державного управління;
- правове положення про компетенцію ланок інформаційної системи і організацію їх діяльності;
- права, обов’язки і відповідальність персоналу інформаційної системи;
- правове положення окремих видів процесів управління в інформаційній системі;
- порядок отримання і використання інформації в інформаційної системі, процедури її збору, реєстрації, зберігання, передачі і обробки;
- порядок отримання і використання комплексу технічних засобів, програмного, інформаційного та інших видів забезпечення