Сучасний етап у розвитку суспільства характеризується поширенням гуманістичних тенденцій, що зумовлює зростання ролі філософсько-антропологічного знання в системі педагогічної освіти. Саме на цьому базується важливий у практичному відношенні висновок: для зміни людини недостатньо тільки доброї волі, моральності і прагнення до досконалості. Європейська цивілізація спромоглася зробити ривок уперед там і тоді, де і коли удавалося сполучити земне і небесне, тілесне і духовне, моральне і правове, економічне й етичне, де цінності перепліталися, а не виключали один одного. Необхідність людиномірної орієнтації навчального процесу продиктована як культурною спадщиною нашого народу, так і майбутніми задачами. Проблема людини за традицією займала в українському національному світогляді центральне місце і тому осягнення цієї проблеми саме по собі представляє найважливіше завдання. Воно є конче актуальним і з точки зору європейської орієнтації України. Як відомо, антропологічна спрямованість європейської культури має тривалу історію. Саме вивченню проблеми людини в європейському філософському світогляді присвячений запропонований навчальний курс.
Метою курсу “Проблема людини в філософії” є сприяння тому, щоб майбутні педагоги збагатили свій інтелектуальний потенціал світоглядним освоєнням феномену людини, розумінням того, що українська ментальність, національний світогляд органічно “вплетені” в загальноєвропейську світоглядну традицію.
Запропонована програма складена з урахуванням міждисциплінарних зв’язків. Вона повинна допомогти студентській молоді в основному – сформувати світоглядне мислення як знарядді для пошуку та відкриття істини. Без світоглядних орієнтирів особистість не завершена у своєму інтелектуальному становленні. Отже, студент може вважатися таким, що засвоїв курс “Проблема людини в філософії”, коли він:
знає основний зміст всіх розділів програми, вільно володіє термінологічним апаратом, ознайомився з першоджерелами;
вміє на основі грунтовного знання курсу опанувати самостійним стилем мислення, засвоїти специфіку філософсько-антропологічного осягнення дійсності;
володіє навичками формування власної позиції, застосовує набуті знання при аналізі нагальних проблем сьогодення.
ІІ. навчально-Тематичний план.
Загальна кількість годин – 108 год., аудиторних – 60 год.
Лекції – 22 год.
Семінарські – 20 год.
Індивідуальна робота – 18 год.
Самостійна робота – 48 год.
Екзамен.
№
п/п
Назва модулів і тем
Кількість годин
Всього
Аудиторних
Лекції
Семінарські
Індивідуальні
Самостійна робота
Модуль І. Розвиток проблеми людини: від Стародавнього світу до епохи Відродження
1.
Тема 1. Людина в міфах і сказаннях стародавності
8
4
2
2
2
4
2.
Тема 2. Людина як міpа всіх речей. Основні риси античного світогляду.
10
6
2
2
2
4
3.
Тема 3. Людина і Бог у християнському світогляді.
12
6
2
2
2
6
4.
Тема 4. Антропоцентризм і гуманізм Відродження.
8
4
2
2
-
4
Модуль ІІ. Людина як раціональна істота.
5.
Тема 5. Модерний світогляд. Людина як раціональна істота.
12
6
2
2
2
6
6.
Тема 6. Людина епохи Просвітництва
12
6
2
2
2
6
7.
Тема 7. Проблема людини в німецькій класичній філософії
14
8
4
2
2
6
Модуль ІІІ. ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОГЛЯДІВ ПРО ЛЮДИНУ У ФІЛОСОФІЇ ХІХ-ХХІСТ.
8.
Тема 8. Зміна світоглядної парадигми в ХIХ-ХХ сторіччі
18
10
4
2
4
6
9.
Тема 9. Антропологізм української ментальності
12
6
2
2
2
6
10.
Конференція “Феномен людини”
4
-
-
4
-
-
Всього годин за навчальний рік:
ІІІ. Зміст програми
Модуль І. Розвиток проблеми людини: від Стародавнього світу до епохи Відродження
Тема 1. Людина в міфах і сказаннях стародавності
:Загальні світові уяви про кругообертання життєвих форм. Бінарні структури світу. Живе і мертве, чоловіче і жіноче. Древні культи і божества. Первісна магія. Обряди і ритуали. Людина в язичеській культурі Древньої Русі. Древні форми освоєння світу (полювання, збирання) і первісна свідомість. Людина в культурі і світогляді Сходу: ідеал людини в конфуціанстві і даосизмі. Проблема людини в індійській релігійно-філософській традиції (брахманізм, буддизм, йога, веданта). Образ людини в культурі арабо-мусульманського Сходу.
Основні поняття: життєві форми, бінарні структури світу, живе і мертве, чоловіче і жіноче, древні культи і божества, первісна магія, обряди і ритуали.. первісна свідомість, конфуціанство і даосизм, брахманізм, буддизм, йога, веданта
Тема 2. Людина як міpа всіх речей. Основні риси античного світогляду
Антропоморфізм, пантеїзм, гілозоїзм. Боги і культи. Дисциплінарні простори античної культури: гімназія, храм, агора. Порядок буття як основа суспільного порядку. Платон: розумове осягнення дійсності та почуттєве буття. Істина й ерос. Ідея блага. Ідеальна держава. Мудрість. Аристотель: теоретична і практична свідомість. Розум і почуття. Розважливість. Щастя. Держава і громадянин. Види чеснот. Людина як проблема в пізній античній філософії. Людина і природа в Лукреція. Турбота про себе в наставляннях Сенеки. Мистецтво любові і мистецтво життя в Овідія.
Основні поняття:антропоморфізм, пантеїзм, гілозоїзм, боги і культи. дисциплінарні простори античної культури, гімназія, храм, агора, істина й ерос, ідея блага. ідеальна держава, мудрість. теоретична і практична свідомість, розум і почуття. Розважливість. Щастя. Держава і громадянин. Види чеснот.
План семінарського заняття
1. Порядок буття як основа суспільного порядку.
2. Держава і громадянин. Види чеснот.
3. Розумове осягнення дійсності, як шлях до самовдосконалення людини.