Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину



 

1. У статті, що коментується, законодавцем передбачені умови, необхідні для укладення правочинів у письмовій формі. Письмова форма правочину визначається в статті як складання документа, який виражає його зміст і підписаного особами, що вчиняють правочин або уповноваженими особами. Можливе вчинення правочину також за допомогою складання декількох документів: при обміні офертою та акцептом (ч. 2 ст. 638 ЦК) чи наступному доповненні (зміні) сторонами умов раніше вчиненого правочину.

Зміст правочину повинен містити його істотні умови (див. ч. 1 ст. 638 ЦК і коментар до неї), а також дату здійснення і юридичні адреси його учасників. При наявності додатків до письмової угоди в ній повинні даватися посилання до них.

Двосторонній (багатосторонній) правочин, тобто договір, може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст. 639 ЦК). При акцепті оферти до неї прирівнюється здійснення акцептантом відповідних конклюдентних дій (ч. 2 ст. 640 ЦК і ч. 2 ст. 642 ЦК). Документи зв'язку, насамперед поштового, мають аналогічне правове значення і при здійсненні однобічних угод у силу правил ч. 5 ст. 202 ЦК, відповідно до якої до однобічних правочинів застосовуються загальні положення про договори.

Слід зазначити, що законодавство може встановлювати додаткові вимоги до форми правочину. Так, наприклад, ЦК для доручень юридичних осіб передбачає прикладання печатки (ст. 246 ЦК), для платіжних доручень і прикладених до них розрахункових документів передбачено використання встановлених банківськими правилами форм — п. 1 ст. 1090 ЦК. Уведення додаткових вимог у відношенні форми і реквізитів передбачається ЦК для цінних паперів, причому встановлені наслідки недотримання цих вимог: документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером (ч. 2 ст. 196 ЦК).

Недотримання передбаченої законом письмової форми за загальним правилом не тягне за собою визнання правочину недійсним, але у випадку виникнення спору сторони не мають права посилатися на свідчення, які підтверджують факт вчинення правочину та його виконання (ст. 218 ЦК України). У випадку виникнення спору з приводу недотримання встановленої простої письмової форми, суд залишає за собою право прийняти до уваги лише письмові докази (розписки, листи та інші документи).

За певних обставин, особливо обумовлених у законі, можливе настання й більш серйозних наслідків: правочин визнається недійсним. Так, договір про неустойку, заставу, поруку укладений з порушенням обов'язкової для них письмової форми, завжди визнається недійсним.

2. Обов'язковою умовою є те, що сторони або уповноважені особи власноручно вчиняють підпис при укладенні правочину. Правочин, сторонами якого є юридичні особи, підписується уповноваженими на це особами та скріплюється печаткою.

3. Пункт 3 статті, що коментується, допускає, що при укладенні правочину можливе використання факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису. Це допускається лише у випадках, якщо сторонами заздалегідь укладена письмова домовленість, яка містить зразки відповідного аналога власноручного підпису. Дана норма дозволяє використати новітні досягнення технічного прогресу та втілення їх у повсякчасне життя людей, а також спрямована на спрощення деяких способів вчинення договорів між суб'єктами цивільного права.

4. Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписатися, то за її дорученням правочин може підписати інший громадянин. Фізична особа, яка підписала правочин, не вважається стороною, а виконує фізичну дію. Підпис

останньої посвідчується нотаріусом, або організацією, в якій працює чи навчається громадянин, що укладає правочин, або дирекцією єдиного замовника за місцем проживання, або адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, де він перебуває на лікуванні, або органом чи посадовою особою, що має право вчиняти нотаріальні дії, необхідно вказати причини, відповідно до яких особа, яка вчиняла правочин, не мала змоги підписати його власноручно.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.