Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Структура потенціалу підприємства і сучасні тенденції його розвитку



Тема 1. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства.

  1. Потенціал підприємства як економічна категорія і об’єкт управління.
  2. Структура потенціалу підприємства, сучасні тенденції його розвитку, склад.
  3. Графоаналітична модель потенціалу підприємства.
  1. Потенціал підприємства як економічна категорія і об’єкт управління.

Термін “потенціал” походить від латинського слова “patentia”, що означає приховані можливості, які у виробничій практиці можуть перейти в реальну дійсність.

У вітчизняній економічній літературі потенціал в широкому розумінні - це можливі наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані або рівень потужності у будь-якому відношенні. Таким чином термін потенціал або потенційний означає наявність у будь-кого (людини чи первинного колективу, суспільства) прихованих можливостей, які ще не виявилися або здатності діяти у будь-яких сферах. Академік Струмілін С.Г. запровадив поняття “економічний потенціал” під яким розумів сукупну виробничу силу всіх членів суспільства. Немчинов В.С. досліджував потенціал розширення виробництва – яких характеризує ресурсні можливості національної економіки і її економічне зростання.

Категорія потенціал підприємства пройшла певну еволюцію у своєму розвитку і в сучасній економіці розглядається за III напрямками:

1 група – С.Белов, Д.Чернишов, Є.Фігурнов – стверджували, що потенціал це сукупність необхідних для функціонування економічних ресурсів, тому до складових потенціалу відносять трудові, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, які залучаються у сферу вдосконалення виробництва. Ресурсне розуміння потенціалу має важливе значення для планування і управління виробничою діяльністю, але не вичерпує його характеристики.

2 група – розглядали потенціал – як систему матеріальних та трудових факторів, які забезпечують мету виробництва. М.А.Іванов, К.М.Андрєєв. Спираються на засоби, предмети, персонал.

3 група – розглядають потенціал – як здатність комплексу ресурсів виробничо-економічної системи виконувати поставленні перед нею завдання.

Таким чином з точки зору методології немає єдиного підходу до визначення поняття потенціалу підприємства, що створюють певні труднощі. В сучасній економічній думці поняття потенціалу підприємства розглядають як сукупність матеріалів, трудових, технічних, фінансових, інноваційних ресурсів, а також навичок і можливостей керівників та інші категорії персоналу, щодо виробництва товару і послуг, отримання максимального доходу і забезпечення розвитку підприємства.

За елементним складом потенціал підприємства класифікують:

1) на потенціал основних виробничих фондів або засобів;

2) потенціал оборотних фондів;

3) земельний потенціал;

4) інформаційний потенціал;

5) технологічний потенціал (кадровий або трудовий потенціал).

Потенціал підприємства – це складна динамічна система яка характеризується наступними рисами:

¯ визначення його реальними можливостями ( реалізуємих і не реалізуємих);

¯ можливість підприємства залежати від наявних ресурсів і резервів не залучених у виробництво;

¯ потенціал підприємства визначається не тільки наявними ресурсними можливостями, а й навичками різних категорій персоналу, щодо використання і отримання максимального доходу;

¯ рівень і результати реалізації підприємства. Обсяги виробленої продукції або отримання прибутку визначеною формою підприємства і організаційною структурою управління підприємства.

Модель потенціалу підприємства визначається характеристиками:

¯ обсягом та якістю наявних ресурсів (кількістю зайнятих працівників, основними виробничими і невиробничими фондами, матеріальними запасами, фінансовими ресурсами і нематеріальними активами (патенти, ліцензії, технології));

¯ можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, їх освітнім, кваліфікаційним, мотиваційним потенціалом;

¯ інформаційним можливостями;

¯ інноваційними можливостями підприємств, щодо оновлення техніко-економічної бази і перехід на випуск нової конкурентноспроможної продукції;

¯ фінансовими можливостями залученими коштами кредиторів – внутрішні і зовнішні заборгованість у сфері фінансів.

Структура потенціалу підприємства і сучасні тенденції його розвитку.

Під структурою потенціалу розуміють мережу найсуттєвіших зв’язків між його елементами.

В потенціалі підприємства виділяють об’єктні і суб’єктні складові, які споживаються і відтворюються в процесі виробництва:

1. Інноваційний потенціал;

2. Виробничий потенціал;

3. Фінансовий потенціал;

4. Потенціал відтворення.

Інноваційний потенціал – сукупні можливості підприємства, щодо впровадження нових радикальних ідей для технічного, організаційного, управлінського оновлення.

Виробничий потенціал – це наявні та приховані можливості підприємства, щодо залучення та використання факторів виробництва з метою максимізації обсягу продукції. До складу виробничого потенціалу підприємства входять: потенціал землі та природо-кліматичні умови, потенціал основних і оборотних фондів, потенціал нематеріальних активів, потенціал технологічного персоналу. Потенціал землі та природо-кліматичних умов обумовлює можливість підприємства використовувати сукупні, природні багатства. Фондовий потенціал – наявні і скриті можливості основних та виробничих фондів, які формують техніко-економічний бізис виробничої потужності підприємства.

Потенціал оборотних фондів – це частина виробничого капіталу або фонду у вигляді сировини, палива, енергії, допоміжних матеріалів, які перебувають у виробничих запасах, напівфабрикатах власного виробництва та витрат майбутніх періодів.

Потенціал нематеріальних активів – це можливість підприємства використовувати права та продукти інтелектуальної власності.

Потенціал технологічного персоналу – це здатність робітників виробляти ту чи іншу продукцію або надавати послуги.

Фінансовий потенціал – це власні, позичені та залучені ресурси підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних та перспективних витрат. Основною складовою є інвестиції, які необхідні для простого і розширеного відтворення.

Відтворення потенціалу – це процес постійного, безперервного відновлення його складових. Є просте і розширене. Просте в незмінних обсягах для відновлення спожитих факторів виробництва. Розширене відтворення передбачає кількісний і якісний розвиток факторів виробництва. В межах розширеного відтворення є 3 типи розвитку потенціалу:

1. екстенсивний – додаткове залучення ресурсів;

2. інтенсивне – інноваційне розширення;

3. змішаний.

Суб’єктивні складові – не споживаються, а становлять передумову споживання об’єктивних складових потенціалу підприємства до них відносяться:

¯ науково-технологічний потенціал ;

¯ управлінський потенціал;

¯ потенціал організаційної структури управління;

¯ маркетингові програми.

Сутнісна характеристика суб’єктивних складових:

1. НТП – характеризує рівень наукового забезпечення виробництва, науки і техніки, технології, інженерної справи, виробничого досвіду.

2. Управлінський потенціал – характеризує навички та здібності керівників з точки зору створення умов належного функціонування та розвитку соціально-економічної системи підприємства.

3. Потенціал організаційної структури управління – характеризує загально-корпоративне механізм управління підприємством.

4. Маркетинговий потенціал – здатність підприємства спрямовувати функції на задоволення потреб споживачів, визначення потреб і попиту, організація продажу і після продажного сервісу. В його складі виділяють логістичний потенціал, як максимальну продуктивність інтегрованих підрозділів, які охоплюють всі види діяльності, щодо пересуванняу часі і просторі персоналу, матеріалів, готових виробів та інформації.

Особливу увагу в структурі потенціалу заслуговують: трудовий, інфраструктурний, інформаційний потенціал. Їх не можна віднести до двох поділів.

Трудовий потенціал – персоніфікована робоча сила:

Інфраструктурний потенціал – це збалансовані з вимогами виробництва можливості цехів, господарств і служб, щодо забезпечення необхідних умов діяльності основних і соціальних потреб персоналу. Інфраструктурний потенціал є найбільш важливим складовим управлінського сучасного підприємства.

1998 році Репіна І.М. вперше запропонувала графоаналітичний досвід метод діагностики підприємницького потенціалу підприємства – квадрат потенціалу. Ця модель дає можливість встановлювати кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку, конкурентоспроможності, розробити управлінські рішення, щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Автор пропонує проводити діагностику потенціалу підприємства методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за наступними функціональними блоками:

1. Виробництво, реалізація і збут продукції;

2. Організаційна структура підприємства і менеджмент;

3. Маркетинг;

4. Фінанси.

За першим блоком необхідно проаналізувати наступні показники:

¯ Обсяг, структуру та темпи виробництва;

¯ Основні виробничі і невиробничі фонди, фонди обігу;

¯ Наявний парк машин і механізмів, рівень використання;

¯ Місце знаходження підприємства, наявність інфраструктури;

¯ Екологізація виробництва;

¯ Стан продажу.

За другим блоком розглядається:

¯ Організація і система управління

¯ Кількісний і якісний склад робітників;

¯ Рівень менеджменту;

¯ Фірмова культура.

За третім блоком досліджується:

¯ Ринки і канали збуту товарів

¯ Інформаційні зв’язки та реклама;

¯ Маркетингові програми;

¯ Можливості запровадження інновацій.

Четвертий блок потребує:

¯ Аналіз фінансового стану підприємства;

¯ Коефіцієнт рентабельності або прибутковості;

¯ Коефіцієнт ділової активності;

¯ Коефіцієнт ринкової стійкості, автономності;

¯ Коефіцієнти ліквідності та платоспроможності.

В основу розрахунку рейтингової оцінки покладається порівнювання підприєм­ства за кожним з 4 названих функціональних блоків з умовним еталонним підприємст­­вом, що має найвищі результати на ринку.

Алгоритм побудови квадрату потенціалу:

1. Вихідні дані показуються у вигляді матриці (aij), тобто таблиця де в рядках i – номер показника i = 1 ... n, а в стовпчиках назви підприємств потенціал яких аналізується j = 1 ... m.

2. Для кожного показника знаходиться найкраще значення з урахуванням коефіцієнта чутливості і проводять ранжування підприємства з визначенням відповідного місця.

3. Для кожного підприємства знаходять суму місць, яка отримана в процесі ранжування за формулою:

4. Трансформуємо отриману в ході ранжування суму місць у довжину вектору, що створює квадрат потенціалу (1 вектор – виробництво і збут; 2 – організаційна структура і менеджмент; 3 – маркетинг; 4 – фінанси).

Квадрат потенціалу має 4 зони відповідно до розділу К, які застосовані у розглянутому показнику, та 4 вектори, що його створюють, довжину вектора, що створюють квадрат потенціалу підприємства.

ВК ( К=1,2,3,4)

; n – показників; m – кількість підприємств.

5. Визначивши довжину всіх векторів накреслимо квадрат потенціалу і зробимо висновки. Форма квадрату потенціалу може бути 2 типів. 1 тип – має правильну форму, тобто вектори, що його створюють або наближаються є однаковими, таке підприємство успішно функціонує і має збалансований потенціал. 2 тип – має спотворену форму з таких причин: 1 вектор розвинутий більше за інші він є хворобливим; всі вектори розвинуті по різному – в цьому випадку підприємницький потенціал потребує негайних перетворень. Підприємницький потенціал класифікується за розміром: великі, середні та малий. Великий потенціал підприємства довжина векторів 70-100 ум.од. Середній потенціал підприємства 30-70 ум.од. Низький потенціал підприємства до 30 ум.од.

Зовнішній конкурентоспроможність квадрата підкреслює можливість підприємства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.

Другий та третій вектори квадрата організаційна структура і маркетинг свідчить про наявність передумов для подальшого розвитку потенціалу підприємства. Четвертий - є результативний і характеризується успішних функціонуванням підприємства.

Існує зв’язок між формою та розміром квадрату потенціалу і його життєвим циклом. На стадії розвитку (1 стадія) перебувають підприємства з формою потенціалу ІІ типу і можливостями його перетвореннями від малого до середнього. На стадії успіху (2 стадія) розміщенні підприємства з формою потенціалу І типу, існує можливість перетворення підприємства із середнього на велике. На стадії занепаду – негативні явища, що відбуваються з потенціалом підприємства, тобто перехід до 2 форми потенціалу підприємства і зменшення розмірів від великого до середнього і навіть до малого.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.