Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

МЕТОДИ ТА ПРИЛАДИ ДЛЯ РАДІОМЕТРИЧНОГО І ДОЗИМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ ТА ВИМІРЮВАННЯ



Організм людини не відчуває іонізуючих вимірювань, тому при роботі з радіо­активними речовинами необхідно проводити систематичний індивідуальний та загаль­ний контроль доз опромінення. Прилади дозиметричного контролю і вимірювання, по суті, компенсують людині відсутність органів чуття на іонізуючі випромінювання.

Всі прилади для радіометричного та дозиметричного контролю і вимірювання підрозділяються на 4 групи: для вимірювання зовнішніх потоків радіоактивного ви­промінювання — дозиметри; для вимірювання рівнів забруднення — індикатори рівнів та радіометри; для індивідуального дозиметричного контролю — індивіду­альні дозиметри; для вимірювання радіоактивності повітря та води. Дозиметричні прилади складаються з давача (іонізаційна камера, газовий чи сцинтиляційний лічильник) та вимірювального блока, який складається з підсилювача, блока живлення та вимірювального приладу. Такими приладами можна регіструвати заряджені частинки, гамма-випромінювання та нейтрони.

Робота приладів для радіометричного та дозиметричного контролю базується на таких основних методах вимірювання: іонізаційний метод, який полягає у здатності радіоактивного випромінювання іонізувати повітря; сцинтиляційний метод, який по­лягає у здатності деяких кристалів, газів та розчинів випромінювати світло при проходженні через них іонізуючого випромінювання; фотографічний метод, який полягає у здатності фотографічної емульсії чорніти під впливом іонізуючого випро­мінювання.

ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ

ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

РАДІОЧАСТОТНОГО ДІАПАЗОНУ

ДЖЕРЕЛА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ РАДІОЧАСТОТ,

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

ЗА ЧАСТОТНИМ СПЕКТРОМ

Розрізняють природні та штучні джерела електромагнітних полів (ЕМП). В процесі еволюції біосфера постійно знаходилась та знаходиться під впливом ЕМП природного походження (природний фон): електричне та магнітне поля Землі, кос­мічні ЕМП, в першу чергу ті, що генеруються Сонцем. У період науково-технічного прогресу людство створило і все ширше використовує штучні джерела ЕМП. В тепе­рішній час ЕМП антропогенного походження значно перевищують природний фон і є тим несприятливим чинником, чий вплив на людину з року в рік зростає. Джере­лами, що генерують ЕМП антропогенного походження є телевізійні та радіотрансля­ційні станції, установки для радіолокації та радіонавігації, високовольтні лінії елект­ропередач, промислові установки високочастотного нагрівання, пристрої, що забезпе­чують мобільний та сотовий телефонні зв'язки, антени, трансформатори і т. п. По суті, джерелами ЕМП можуть бути будь-які елементи електричного кола, через які прохо­дить високочастотний струм. Причому ЕМП змінюєтьсй з тою ж частотою, що й струм, який його створює.

Електромагнітні поля характеризуються певною енергією, яка поширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль. Основними параметрами електромаг­нітних хвиль є: довжина хвилі Я, м; частота коливання /, Гц; швидкість поширення радіохвиль с, яка практично дорівнює швидкості світла с = 3 • 108 м/с. Ці параметри пов'язані між собою наступною залежністю:

=c/f. (2.39)

Залежно від частоти коливання (довжини хвилі) радіочастотні електромагнітні випромінювання поділяються на низку діапазонів (табл. 2.19).

 

Таблиця 2.19 Спектр діапазонів електромагнітних випромінювань радіочастот

 

№ зп. Назва діапазону частот Діапазон частот, Гц Діапазон дов­жин хвиль, м Назва діапазону довжин хвиль
Низькі частоти (НЧ) 3*104— 3*105 104— 103 Довгі (кілометрові)
Середні частоти (СЧ) 3*105— 3*106 103— 102 Середні (гектаметрові)
Високі частоти (ВЧ) 3*106— 3*107 102— 10 Короткі (декаметррві)
Дуже високі частоти (ДВЧ) 3*107— 3*108 10—1 Ультракороткі (метрові)
Ультрависокі частоти (УВЧ) 3*108— 3*109 1-10-1 Дециметрові
Надвисокі частоти (НВЧ) 3*109— 3*1010 10-1— 10-2 Сантиметрові
Надзвичайно високі частоти (НЗВЧ) 3*1010— 3*10" 10-2— 10-3 Міліметрові

Примітка: діапазони частот та довжин хвиль включають верхнє значення параметра і ви­ключають нижнє.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.