Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Класифікація умов праці від рівня шуму



Методичний матеріал лекції

 

Шум, та його нормування

Шумце сторонній звук, який не містять цінної інформації, та заважають людині сприймати корисні звукові сигнали.

За джерелом утворення шум поділяється на:

– механічний (взаємодія твердих тіл);

– аеродинамічний (витікання повітря та хімічні процеси в газах);

– гідродинамічний (фізичні та хімічні процеси в рідинах);

– електромагнітний (коливання деталей електроустаткування під дією змінного електричного струму).

Механізмом поширення шуму є звукові хвилі, які виникають в джерелах їх утворення і розповсюджуються в повітрі зі швидкістю 340 м/с.

Звукові хвилі виникають при порушені статичної рівноваги оточуючого середовища, і утворюють чергування в повітрі зон заниженого і підвищеного тиску.

Таким чином шум характеризується:

звуковим тиском Р (Па) – відхиленням миттєвого значення тиску повітря від його значення в незбуреному середовищі;

інтенсивністю шуму І (Вт/м2) – потік звукової енергії, яка припадає на одиницю площі, нормально розташованої до розповсюдження шуму;

тональністю звуку f (Гц) – кількість коливань повітря за секунду.

Акустичний звук має діапазон коливань від 0,1 Гц до 100 кГц. Але людина сприймає звукові хвилі лише в діапазоні коливань від 20 Гц до 20 кГц.

Коливання менше 20 Гц – це інфразвук, а коливання більше 20 кГц – це ультразвук, які людина не сприймає органами слуху. При цьому, людська мова також займає не весь чутний звуковий діапазон, а знаходиться в межах від 300Гц до 3,5 кГц.

 

Сприйняття людиною звукових хвиль також залежить і від інтенсивності звукового тиску:

А) Найменше значення інтенсивності звуку (І0) і звукового тиску (Р0), при яких людина розпочинає сприймати звук, називаються порогом чутності:

 

При частоті 1000 Гц: І0 = 10 -12 (Вт/м2 );

Р0 = 2 · 10 –5 (Па).

Б)При інтенсивності звуку І=10(Вт/м2) і звуковому тиску Р=2·102 (Па) виникають больові відчуття (больовий поріг).

Таким чином, різниця між больовим порогом і порогом чутності становить 1013 Вт/м2, що неможливо використовувати на практиці, як лінійну шкалу чутності. Тому, англійський вчений Белл запропонував ввести логарифмічну шкалу чутності:

 

L = lg (Ібольове / І0 ) = lg (10/10 –12) = lg 1013 = 13 (Белл);

 

Тобто, шкала чутності людини за інтенсивністю звуку становить всього 13 логарифмічних одиниць (Белл), що недостатньо для практичного застосування. Тому була введена логарифмічна одиниця в 10 разів менша ніж Белл – децибел (дБ), при якій повна шкала чутності людини становить 130 дБ.

 

L = 10 lg (І / І0 ) дБ.

 

А так як інтенсивність звуку пропорційна квадрату його звукового тиску, то можна записати:

 

L = lg (Р2 / Р02 ) = 2 lg (Р / Р0) Белл;

 

або L = 20 lg (Р / Р0) дБ.

 

Рівні інтенсивності шуму (І Вт/м2) використовуються для акустичних розрахунків, а рівні звукового тиску (Р Па) – використовуються для оцінки дії шуму на людину.

 

Приклади рівня звукового тиску

 

Джерело шуму Звуковий тиск, Па Інтенсивність звуку, дБ
Шум зимового лісу в тиху погоду Шепіт на відстані 1 м Розмова середньої гучності на відстані 1 м Робота промислових верстатів на відстані 1 м Робота пневматичного компресора на відстані 1 м Шум реактивного двигуна літака на відстані 2-3 м 2 · 10 –5 2 · 10 –3 2 · 10 –1 2 2 · 10 2 · 10 2 2-4 60-74 80-100 130-140

 

ДІЯ ШУМУ НА ЛЮДИНУ

 

Інтенсивний шум – це акустичний стрес, який виводить людину з психічної рівноваги, та негативно впливає на нервову систему, що приводить до нещасних випадків і тяжких захворювань.

За характером дії шум поділяється на:

заважаючий, що перешкоджає мовному спілкуванню людини;

дратуючий, що викликає нервову напруженість, втому і заниження працездатності;

шкідливий, що призводить до поступового погіршення стану здоров’я та професійних захворювань (погіршення слуху, гіпертонія, туберкульоз, виразка шлунку тощо);

травмуючий, що приводить до раптових травм, і порушень фізіологічних функцій організму людини.

Надмірний шум призводить не тільки до порушення дії слухового апарату людини, але й до інших небезпечних захворювань. Так:

а) Інтенсивний шум на високих частотах (4000 Гц) викликає туговухість людини – повільна втрата слуху на обидва вуха (адаптація слухового аналізатора до подразника);

б) При високому звуковому тиску може статися розрив барабанної перетинки (f = 1000 – 10000 Гц);

в) Занижується гострота зору та розвивається дальтонізм;

г) Порушується дія вестибулярного апарату;

д) Підвищується втомлюваність, з’являється загальна слабкість, роздратування, апатія, послаблення пам’яті, пітливість;

е) Порушується дія вегетативної та ендокринної системи, які регулюють роботою всіх внутрішніх органів людини. Від цього порушуються функції шлунково-кишечного тракту, підвищується внутрішньочерепний тиск, порушуються процеси обміну речовин в організмі, тощо. А це призводить до появи гіпертонії, туберкульозу, виразки шлунку, ішемічної хвороби серця, та інші небезпечні захворювання.

Згідно вимог ГОСТу 12.1.003-76 “Шум. Загальні вимоги безпеки” рекомендуються наступні рівні шуму:

– для сну і відпочинку 30-40 дБ;

– для розумової праці 45-55 дБ;

– для шумних робочих цехів 56-70 дБ.

Постійний шумовий фон може викликати:

– шум до 70 дБ – порушує ендокринну і нервову системи;

– шум до 90 дБ – порушує слух;

– шум до 120 дБ – спричиняє нестерпний біль у вухах.

 

НОРМУВАННЯ ШУМУ

 

Область сприйняття людиною шуму не рівномірна, і характеризується різним звуковим тиском для різних частот його звукового діапазону (від 20 Гц до 20 кГц).

Так, якщо в діапазоні частот 800-4000 Гц величина порогу чутності мінімальна і становить 0 дБ, то при відхиленні від цієї області праворуч чи в ліворуч по частотній шкалі, значення порогу чутності зростає. Особливо це самітно на низьких частотах. Тому, високочастотні звуки більш несприятливі для людини ніж низькочастотні. А больовий поріг на всьому діапазоні частот становить приблизно 120 дБ.

 

 
 

 

 


 

Для урахування різноманіття інтенсивності звукового тиску, діапазон звукової чутності розбивається на 9 октавних смуг, у яких верхня гранична частота в 2 рази більше нижньої граничної частоти. А кожна октавна смуга має своє значення середньо геометричної частоти, яка визначається за формулою:

 
 

 

 


Прийняті наступні середньо геометричні частоти:

31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц.

Октавні смуги чутності і їх середньо геометричні частоти використовуються в державних санітарних нормах (ДСН №3.3.6.037-99), де визначаються допустимі рівні шуму, наприклад:

 

    Робочі місця     Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньогеометричними частотами (Гц)     Еквівалентні рівні звуку,
31,5
Конструкторське бюро
Приміщення управління
Кабіна спостереження: – з безмовним телефонним зв’язком – з мовним телефонним зв’язком                    
Машинописне бюро
Робочі місця шумних агрегатів

 

 

Із таблиці видно, що на високих частотах допускається менший рівень шуму ніж на низьких частотах. Це пояснюється тим, що людський організм легше переносить низькі частоти, і гірше – високі.

Еквівалентні рівні звуку характеризують середнє арифметичне значення шуму, і вимірюється в дБА спеціальним інтегруючим шумоміром по шкалі “А”.

Робочі зони, що перевищують 85 дБА, позначаються спеціальними знаками, а працівники в цих зонах забезпечуються індивідуальними засобами захисту.

Забороняється навіть короткочасне перебування людей в зонах, де шум перевищує 135 дБ у будь якій октавній смузі.

 

Класифікація умов праці від рівня шуму

  Шкідливі фактори Допуст Шкідливі Небезп
3.1 3.2 3.3 3.4
Еквівалентний рівень шуму, дБА ≤ ГДР До 85 86-95 96-105 105-115 > 115
Рівень шуму у любій октавній смузі - - - - - > 135

 

ЗАХИСТ ВІД ШУМУ

 

Існує п’ять методів захисту від шуму:

І. Заниження рівня шуму в джерелах його утворення:

– застосування менш шумного обладнання;

– заміна шумних процесів безшумними;

– застосування глушників;

– своєчасне обслуговування та профілактичний ремонт обладнання.

ІІ. Заниження дії шуму на шляхах його розповсюдження:

– використання шумозахисних екранів і конструкцій;

– ізолювання джерел шуму;

– раціональне планування архітектурної забудови підприємств;

– використання акустичних засобів захисту від шуму;

– засадження захисних смуг озеленення, тощо.

ІІІ. Застосування індивідуальних засобів захисту:

– навушники;

– шумозахисні шоломи;

– протишумовий одяг, тощо.

ІV. Організаційні заходи:

– раціональний режим праці і відпочинку;

– чергування шумних і безшумних робіт;

– територіальне розосередження шумних агрегатів;

– прийом душу і Ван;

– повноцінний сон і відпочинок.

V. Медичні заходи:

– професійний відбір за медичною придатністю до шумних робіт;

– періодичний медичний огляд;

– динамічне медичне спостереження за станом здоров’я працівників;

– санітарно курортне лікування;

– медична експертиза працездатності, тощо.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.