Розрахунок штучного освітлення

– метод коефіцієнт використання світлового потоку –

o Сумарний світловий потік ламп приміщення

Фе – сумарна світлова потужність

Еn – нормована освітленість

Sn – площа приміщення

Кз – коефіцієнт запасу

Z – коефіцієнт мінімальної освітленості

n,(типу н’ю) – коефіцієнт використання світлового потоку

o Кількість ламп

Фл – світловий потік 1ї лампи

лампа розжарення = 10.1=11

лампа люмінесцентна = 10,1 = 12

o Фактична освітленість

– метод питомої потужності –

Загальна потужність освітлення

Р=Рn*S

Pn – питома потужність освітлення

S – площа приміщення

n=P/Pл

Рл – потужність

лампа розжарення = 10.1=11

лампа люмінесцентна = 10,1 = 12

– точковий метод –

Розрахунок природного освітлення

, де

Електробезпека

Види дії струму на організм

1. термічна – нагрівання кровоносних судин і нервів, призводить до руйнування та обвуглення тканин;

2. електролітична – розклад крові, що спричинює зміни функціонального складу тканин організму;

3. біологічна – подразнення тканин організму, в результаті судомне скорочення м’язів та голосових зв’язок з можливою зупинкою дихання та розрив тканин та органів;

4. механічна – розшарування тканин, відрив частин тіла;

Види уражень електричним струмом:

¨ електричні травми – місцеві пошкодження тканин та органів;

¨ струмів опік;

¨ дуговий опік – опік під дією електродуги;

¨ електричні мітки;

¨ металізація шкіри – проникнення металу у верхні шари шкіри;

¨ електрофтальмія – запалення оболонки очей в наслідок потужного ультрафіолетового опромінення;

¨ механічні пошкодження – розрив тканин;

¨ електричні удари – зупинка легень та серця;

Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом

§ сила струму – розрізняють 3 порогові значення сили струму: пороговий відчутний (найменше значення сили струму, що при проходження викликає відчутні подразнення), пороговий невідпускаючий (найменше значення сили струму, що викликає судомні скорочення м’язів і унеможливлює самостійне звільнення людини від сили струму), пороговий фібриляцій ний (найменше значення сили струму,що викликає фібриляцію серця).

§ значення прикладеної напруги – безпечною вважається напруга = 42В, при якій не повинен статися перебій шкіри;

§ електричний опір тіла людини – складається з суми опорів шкіри та внутрішніх тканин тіла. Розрахунковий опір тіла людини = 1000 Ом

§ вид та частота струму – постійний струм в 5р. безпечніший за змінний при напрузі до 500В, при вищій навпаки.

§ тривалість дії струму;

§ шлях проходження струму через тіло;

§ індивідуальні особливості людини;

§ умови навколишнього середовища;

Наслідки ураження струмом в приміщення з температурою 30 та відносною вологістю 75% будуть важчими.

Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

1. приміщення з підвищеною небезпекою – характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: температура 35, вологість – 75, наявний струмопровідний пил, існує можливість одночасного доторкання до металу конструкції будівлі та устаткування. Напруга живлення ручного інструменту в таких приміщеннях до 36 В.

2. особливо небезпечні приміщення - характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку: висока вологість, хімічно активне середовище або наявністю 2х умов. У таких приміщеннях напруга – 12 В.

3. приміщення без підвищеної небезпеки – характеризується відсутністю умов, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

Двофазне (двополюсне) та однофазне включення людини в електричну мережу

Глухо заземлена нейтраль – це нейтраль генератора чи трансформатора, що приєднана до заземлюючого пристрою або через апарати з малим опором.

Ізольована нейтраль – це нейтраль генератора чи трансформатора, що приєднана до заземлюючого пристрою або приєднана до нього через апарати з великим опором.

Крокова напруга – це різниця потенціалів, що виникає між 2а точками розташованими на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина.

Напруга дотику – це різниця потенціалів, що виникає між корпусом устаткування та тілом людини в точці дотику.

Найменше небезпечним є доторкання однофазне до проводу справної мережі з ізольованою нейтраллю. При замиканні однієї з фаз на землю, небезпека одноразового доторкання до справної мережі є більшою, ніж у справній мережі з будь-яким режимом нейтралі.

При одноразовому доторкання у мережі з глухо заземленою нейтраллю, наслідки ураження істотно залежать від опору, основи підлоги, та опору взуття.

Двофазне доторкання при будь-яких режимах нейтралі є найнебезпечнішим. У мережах з напругою вище 100В небезпека одно- та двофазового доторкання практично однакова. Висока імовірність смерті.

Технічні засоби безпеки електроустановок (ТЗБЕ) при нормальних режимах роботи

§ ізоляція струмопровідних частин: робоча, додаткова, подвійна та посилена;

§ забезпечення недосяжності неізольованих струмопровідних частин;

§ попереджувальна сигналізація;

§ застосування малих напруг;

§ електричний поділ мережі на не з’єднані між собою ділянки;

§ вирівнювання потенціалів зниженням напруги дотику та кроку;

ТЗБЕ в аварійних режимах роботи

1. захисне заземлення

2. занулення

3. захисне виключення

Пожежна безпека

Причини пожеж:

§ необережне поводження з вогнем;

§ порушення правил монтажу та експлуатації електричного устаткування;

§ порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення;

§ порушення режимів технологічних процесів;

§ порушення вимог пожежної безпеки;

Небезпечні та шкідливі фактори пов’язані з пожежами:

1. токсичні продукти горіння

2. вогонь

3. підвищена температура середовища > 60 градусів;

4. дим

5. недостатність кисню

6. вибухи та витікання небезпечних речовин

7. руйнування будівельних конструкцій

8. паніка

Теоретичні засади процесу горіння

Щоб відбувалось горіння необхідно кисень, горюча речовина та джерело запалювання. Розрізняють повне та неповне горіння

За швидкістю поширення полум’я горіння поділяється на:

§ дефлаграційне – швидкість 2-7 м/с

§ вибухове – 10-900 м/с

§ детонаційне – більше 1000м/с

Залежно від агрегатного стану речовини, горіння буває: гомогення ьа гетерогенне.

Різновиди горіння:

§ вибух

§ детонація

§ спалах

§ займання

§ спалахування

§ самозаймання

§ само спалахування

§ тління

Залежно від внутрішнього імпульсу, процеси самозаймання поділяються на: теплові, мікробіологічні та хімічні.

За агрегатним станом речовини горіння поділяються на: газоподібні, рідинні та тверді.

За горючістю: негорючі, важкогорючі та горючі.

Показники пожежовибухонебезпечності речовини та матеріалу:

1. температура спалаху: легкозаймисті (до 61 С); горючі (> 61С);

2. температура спалахування

3. температура само спалахування

4. нижня та верхня концентраційні межі поширення полум’я

5. нижня та верхня температура меж поширення полум’я

Вогнестійкість будівель та споруд

Вогнестійкість конструкції – це її стійкість збереження несівної та огороджуючої функції в умовах пожежі.

За вогнестійкістю усі будівлі поділяються на 8м ступенів: 5 основних та 4 додаткових.

Ступінь вогнестійкості встановлюється залежно від:

¨ кількості поверхів будівлі

¨ матеріалів стін тощо

¨ площі поверху

¨ категорії приміщення за вибуховою небезпекою

¨ матеріалів перекриття

Категорія приміщення за НАПБ Б.03.002-2007 встановлюється за такими показниками:

¨ горючість речовини

¨ агрегатний стан речовини

¨ температура спалахування

¨ розрахунковим надлишковим тиском вибуху

Категорії А, Б – вибухопожежонебезпечні; В – пожежонебезпечні Г, Д – пожежобезпечні.

Поиск по сайту: