Розрахунок місцевої вентиляції

L1=F*W*3600

F – площа поперечного перерізу трубопроводу

W – швидкість руху повітря в трубопроводі

Кондиціонування:

повне – регулюються всі параметри

неповне – регулюються окремі

Кондиціонери бувають: центральні – для великих площ та місцеві.

Гігієнічні характеристики та нормування шуму

Шуми класифікуються за 2а ознаками:

- за характером спектра (широко – та вузькосмужні)

- за часовими характеристиками: постійні та непостійні

Широкосмужні – щуми з неперервним спектром шириною більше ніж 1а октава.

Постійні – шуми, рівень звуку яких впродовж робочої зміни змінюється не більше ніж на 5 Дб.

Непостійні шуми поділяються на:

- мінливі – рівень звуку неперервно змінюється в часі більше ніж на 5 Дб

- переривчасті – рівень звуку змінюється поступово

- імпульсивні – 1-декілька звуків тривалістю до 1с.

Від фонового відрізняється на 7Дб.

Нормування шуму здійснюється за граничним спектром та за рівнями звуку: 1й метод застосовується для постійних шумів.

Шум характеризується такими величинами: інтенсивністю звуку (Вт/м2); звуковим тиском (Па); частотний склад (Гц); тривалість дії (год., с.)

Рівень звукового тиску – Дб

Звуковий тиск – Па

Рівень інтенсивності звуку – ДбА

Інтенсивність звуку – Вт/м2

Захист від шуму

- боротьба з шумом в джерелі виникнення;

- застосування звукопоглинання та звукоізоляції;

- акустична обробка приміщення;

Вібрація

Характеризується абсолютними та відносними параметрами.

Абсолютні:

- вібропереміщення

- амплітуда вібропереміщення

- віброшвидкість

- віброприскорення

- період вібрації

- частота вібрації

Відносні параметри встановлені для віброприскорення, віброшвидкості та амплітуди віброперемішення, стосовно їх порогових значень.

Захист від вібрації:

- зниження вібрації в джерелі виникнення

- від лагодження віброрежиму резонансу

- віброгасіння

- вібродемпферування

- засоби індивідуального захисту.

Іонізуюче випромінювання:

1. корпускулярне:

Ø

Ø протоні, нейтрони

2. електромагнітне:

Ø

Ø рентгенівське

Іонізуюче випромінювання має здатність проникати через середовище, що опромінюється та іонізувати повітря та живі організми.

Дія І.В. оцінюється дозою, розрізняють: позитивну (Гр. або Рад), еквівалентну (Бр), експозиційну (Рентген).

Вказані дози взяті за одиницю часу називаються потужностями відповідних доз.

Нормування іонізуючого випромінювання

Відповідно до НРБУ-97 розрізняють такі категорії опромінених осіб:

Ø А – особи, які постійно чи тимчасово працюють з джерелами іонізуючого опромінення;

Ø Б – особи, що безпосередньо не працюють з джерелами опромінення, але за умови проживання або розташування робочих місць можуть підлягти опроміненню;

Ø В – решта населення держави; (доза опромінення не регламентована)

Поиск по сайту: