Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ТЕМА 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ У ЧАСІ



 

Виробничі процеси організовують як у просторі, так і у часі. Організація у просторі графічно відображується на площині у межах відповідної системи чи підсистеми.

Організувати процес у часі означає встановити норми часу для виконання кожної складової процесу, тривалість виробничого циклу, визначити вид руху предмета праці, календарні строки “запуску-випуску” продукції, встановити режим роботи устаткування, режим праці та відпочинку людей та ін.

При організації виробництва особлива увага приділяється циклічним процесам, бо за період циклу виробляється продукція.

Виробничий цикл являє собою замкнутий комплекс операцій чи робіт, що здійснюється у відповідній послідовності у часі над кожною (багатьма) одиницею продукції. Розрізняють довжину циклу виготовлення одиничного виробу і партії виробів.

Довжина виробничого циклу – це період часу між запуском предмета праці у процес і випуском продукту. Графічно – це відрізок часу від початку першої структурної складової процесу до закінчення його останньої складової. Довжина циклу визначається стосовно системи у цілому (підприємство), часткових процесів (цехів), виробничих етапів (ділянок), операцій (робочих місць).

Загальна структура виробничого циклу у часі наведена на рисунку 3.1.

Слід зазначити, що довжина виробничого циклу не може бути сумою вказаних на рисунку 3.1 структурних складових у часі. Останні можуть у робочому періоді перекривати один одного і по-різному сполучатися.

Довжина виробничого циклу визначається дуже наочно завдяки графічному моделюванню його у часі. Графічні образи циклічних процесів у часі різноманітні.

З погляду структурної складності процеси бувають прості та складні. Пості виробничі процеси протікають на одному ступені (робочому місці, дільниці). При цьому кожний наступний цикл починається не раніше як скінчиться попередній, тобто вони на можуть перекриватися. Прості процеси бувають з перервами між циклами, а також без них.

 

Виробничий цикл
Робочий період
Пролежування
Зберігання
Перерви
Операційний цикл
Обслуговуючі процеси
Природні процеси
Технологічні операції
Основні
Допоміжні
Підготовчо-заключні
Транспортні
Контрольні
Між циклами
Між операціями
Внутрішньо- операційні

 

 


Рис. 3.1. Загальна структура виробничого циклу у часі

 

Прості процеси відображають за допомогою стрічкового графіка. Продуктивність таких процесів залежить при інших умовах тільки від довжини циклу.

Продуктивність (П) простого виробничого процесу визначається за формулами:

- процес з інтервалами (перервами) (ti) між циклами:

 

П = tв /(tц + ti) * M3 * Kп = tв / (tц + ti) * M; (3.1)

 

М = M3 * Kп ,

 

де tв – прийнята одиниця часу (година, зміна, доба);

tц- довжина циклу (для простого процесу - довжина операції),год., хв.;

М3- маса предмета праці, що задається за один цикл;

М - маса (кількість одиниць) продукції, виготовленої за один цикл, кг, шт;

Кп - коефіцієнт придатного.

 

- процес без інтервалів (перерв) ( ) між циклами:

 

П = tв / tц * Мз*К= М * tв / tц (3.2)

 

Наприклад.Побудувати графік і визначити добову продуктивність простого виробничого процесу. Тривалість обробки одиниці предмета праці ( ) – 4 хв.; маса, що виробляється за цикл – 3 т. Сумарні перерви за добу складають 2 години.

 

Процес з інтервалами Процес без інтервалів

(міжцикловий інтервал складає 1 хв)

ступінь ступінь

 


І І

 


0 2 4 6 8 10 12 14 t, хв 0 2 4 6 8 10 12 14 t,хв.

 

П = х 3 = 792 т/добу П = х 3 = 990 т/добу

 

У машинобудуванні, де виготовляється машина, необхідно урахувати не тільки цикли виготовлення окремих деталей, а й цикли часткового і генерального складання вузлів, механізмів (машин). Графік у часі будується зворотно ходу виготовлення машини. У масштабі часу справа наліво відкладаються довжини циклів часткових процесів, починаючи з випробування і закінчуючи виготовленням окремих деталей. Деталі, що входять у різні вузли, а також зборку самих вузлів можна виготовляти паралельно. Але виготовлення деталей вузла і складання механізму, в який входить цей вузол, треба здійснювати тільки послідовно. Неможливо скласти механізм без попереднього складання його вузлів.

Наприклад.Визначити довжину виробничого циклу складного процесу виготовлення механізму (Мех) шляхом побудови циклового графіка. Довжина циклів простих процесів наведена в таблиці 3.1, а схема складання механізму – на рисунку 3.2.

Таблиця 3.1

Довжина циклів простих процесів

Назва збірної одиниці Д-1 Д-2 Д-3 Д-4 Д-5 СВ-1 СВ-2 СВ-3 Мех
Довжина виробничого циклу простого виробництва (години)                  

 

Мінімальний час пролежування деталей на комплектувальному складі 2 години, тривалість випробування – 5 годин.

Мех
СВ-2
СВ-3
Д-1
Д-2
Д-3
Д-4
Д-5
СВ-1

 


Рис. 3.2. Схема складання механізму

 

Рішення.Масштабуємо вісь і відкладаємо справа наліво (з нуля) довжину випробування механізму – 5 годин, поперед ним – 5 годин на складання самого механізму (Мех), поперед цим відкладаємо пролежування на складі – 2 години. Зі схеми складання механізму і з таблиці 3.1 видно, що складальний вузол СВ-1 передує (входить) у СВ-3, а послідовне їх виготовлення дорівнює 11 годин (4+7). Послідовно після 2-х годин пролежування вправо відкладаємо спочатку 4 години, а потім 7 годин. Усі інші деталі і вузли (СВ-2) можуть виготовлятися паралельно вузлам СВ-1 і СВ-3, вони менш трудомісткі. Цикловий графік наведено на рисунку 3.3. Довжина виробничого циклу складання механізму дорівнює 23 години. Виробничий цикл починається із запуску самої трудомісткої операції (для даного прикладу).

З графіка видно, що довжина виробничого циклу механізму (машини) – це момент від запуску найбільш трудомісткої деталі, що входить у систему послідовно зв’язаних складальних одиниць, яка має найбільшу довжину циклу, і до моменту кінця випробування вже складеного механізму (машини).

Слід зазначити, що моментом початку циклу, тобто запуску, не завжди може бути сама трудомістка деталь [10].

СКЛАДАННЯ
Д-5
Д-4
СВ-2
Д-3
Д-2
Д-1

 

 


СВ-1 СВ-3 Складання Випробу-

механізму вання

 


24 22 20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0

 

Рис. 3.3. Цикловий графік виготовлення механізму





©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.