На підприємстві, як виробничій системі, здійснюється процес виробництва продукції, виробничий процес. Неодмінною умовою функціонування виробничої системи є праця людей. К.Маркс надав прості елементи процесу праці: “целесообразная деятельность или самый труд, предмет труда или средства труда” [7]. У цьому розумінні процес праці являє собою вузьке поняття виробничого процесу, де зміна предмета праці здійснюється за участю людини. Але зміни у предметі праці можуть проходити і без участі людини – це природні процеси, а також під впливом удаваних людиною умовах під загальним її контролем – це автоматичні процеси. Тож виробничий процес являє собою сукупність взаємопов’язаних процесів праці, природних і автоматичних процесів по перетворенню початкових матеріалів у готову продукцію.
Виробничий процес на підприємстві різноманітний, неоднорідний, кожен з них має неоднорідну структуру. Досліджувати, моделювати і оптимізувати виробничий процес можна як в цілому, так і в окремих його структурних складових. При цьому слід застосовувати системний підхід, відносність поняття “система” при встановленні її границь і компонентів.
На рисунку 2.1 наведена загальна структура виробничого процесу на підприємстві з позиції виробничої системи.
Як видно, виробнича операція розчленовується на окремі складові у технологічному і трудовому відношенні. З точки зору технології процесу – це перехід (фаза). Перехід – технологічно і організаційно неподільна частина операції, що виконується при постійному режимі роботи обладнання або з використання одного й того ж інструменту [8]. За перехід відбувається одна технологічна зміна предмета праці.
У трудовому відношенні елементарною складовою операції є трудовий рух. Трудовий рух – це одноразове пересування руки. З визначення складових трудової операції, відбору раціональних прийомів її виконання повинно починатися дослідження виробничого процесу з метою його раціоналізації і нормування.
Підприємство – виробнича система
Виробничий процес
на підприємстві
Часткові виробничі процеси Виробничі цехи – підсистема (система)
Виробничі етапи Виробничі ділянки – підсистема (система)
Виробничі операції Робочі місця – підсистема (система)
у технологічному у трудовому
відношенні відношенні
перехід (фаза)
прийом (засіб)
рух
дія
Рис. 2.1. Загальна структура виробничого процесу на підприємстві
Операція – це закінчена на даному ступені частина виробничого процесу, що характеризується єдністю технологічних ознак, незмінністю робочого місця, предмета і засобу праці та виконавців.
У межах одного часткового виробничого процесу, що протікає у виробничому цеху, виділяють ступені, які пов’язані між собою, виробничі ділянки. Ступінь включає в себе регламентований комплекс технологічно однорідних виробничих операцій. Суть, послідовність і методи виконання цих операцій на ступенях визначається виробничим завданням.
Серед пов’язаних ступеней виділяють “основний” і “вузький” [9].
Основний ступінь – це той ступінь, де проходить основний технологічний процес по якісній зміні предмета праці. Він потребує від допоміжних (до і після нього) відповідного ритму (такту) роботи.
Вузький ступінь– це той ступінь, який по рівню своєї інтенсивності не відповідає потребі основного. Його усувають (реорганізовують) різними методами.
Розчленування виробничого процесу на вказані (див. рис. 2.1) структурні складові використовується при прийнятті рішень з питань організації виробництва. Різноманітність процесів потребує їх класифікації (див. табл. 2.1, 2.2), що полегшить їх дослідження, нормування і організацію.
При проектуванні і організації виробничих процесів необхідно додержуватись низки принципів: спеціалізація, пропорційність, паралельність, безперервність, прямоточність, ритмічність (рівномірність). Тільки при потоковому методі організації процесів вказані принципи виконуються в повному обсязі.
Принцип пропорційність передбачає відповідність пропускної спроможності всіх структурних складових процесу. Якщо цей принцип порушується, то необхідно знайти у процесі “вузьке” місце та запровадити заходи по його “розшиванню”.
Принцип паралельності виникає при протіканні процесів з перекриття циклів. Додержання цього принципу дозволяє організувати безперервність процесу.
Таблиця 2.1
Класифікація виробничих процесів [4,8,9]
Класифікаційна ознака
Вид процесу
Примітка (приклади)
1.По відношенню до випуску готової основної продукції і технологічної значущості
Основний
Допоміжний
Підсобний
Побічний
У машинобудуванні: заготівельні, обробні, складальні.
У металургії: доменні, сталеплавильні, прокатні.
2.По засобу впливу на предмет праці, рівня технічної оснащеності, ступеня участі робітника
Ручні
Машинно-ручні
Машинні
Апаратурні
Забивання цвяха молотком.
Обробка деталі на станках з ручною подачею.
Розливання чавуну на машині.
Виплавка металу у домні.
Напівпродукт однієї дільниці виступає предметом праці для другої дільниці: виготовлення чавуну-сталі-прокату.
Виготовлення чавунних чушок і їх складування.
7.По сполученню форм організації виробництва (рівня спеціалізації, концентрації)
Типи виробництв:
Одиничний
Серійний (дрібно, середньо, крупно)
Масовий
Виготовлення взуття для інваліда.
Виплавка сталі по маркам.
Добування руди, вугілля.
Таблиця 2.2
Характерні ознаки типів виробництва
Фактори
Одиничний
Серійний
Масовий
Номенклатура продукції
Необмежена
Обмежена партіями
Один (декілька) видів
Повторювання
Відсутнє
Періодичне
Постійне
Устаткування
Універсальне
Спеціалізоване і універсальне
Спеціалізоване
Розробка технологічного процесу
На одну деталь, виріб
На партію
На операцію
Закріплення деталей і операцій за устаткуванням
Не закріплені
Частково закріплені
Закріплені усі операції за відповідним устаткування