Підприємство як виробнича система

Для теорії і практики організації виробництва на виробничому підприємстві важливе і принципове значення має розгляд підприємства як системи.

Виробничі системи – це особливий клас систем, що складаються з працівників, предметів і знарядь праці та інших елементів, необхідних для функціонування системи, у процесі діяльності якої створюється продукція і послуги.

Підприємство можна розглядати як виробничу систему тому, що воно має всі характерні для системи ознаки. До таких характерних ознак функціонування підприємства як виробничої системи відноситься [2, с.11]:

- цілеспрямованість – здатність створювати продукцію, надавати послуги;

- поліструктурність – одночасне існування на підприємстві взаємопереплетених підсистем (цехів дільниць відділів), де майже кожний елемент системи одночасно входить до декількох підсистем і функціонує відповідно до їх вимог та цілей;

- відкритість – проявляється у тісній взаємодії підприємства з зовнішнім середовищем – у матеріальному, енергетичному, інформаційному, фінансовому та інших видах обміну з зовнішнім середовищем;

- складність – вона містить велику кількість елементів системи з чисельними і, як правило, альтернативними зв’язками та велику кількість процесів, що здійснюються.

Підприємство – це велика і складна система, сукупність апріорно (апріорі – характеризує знання, що передує досвіду і незалежно від нього) виділених підсистем. Підсистемами є цехи, дільниці, відділи, які в свою чергу складаються з елементів різної складності – працівники, предмети та знаряддя праці тощо. Схематично підприємство як складну організаційну структуру можна зобразити наступним чином (мал. 3.5).

Мал.3.5. Підприємство як складна організаційна структура

Підприємство є складною ієрархічною системою, ступенями якої є виробництво, цех, дільниця, робоче місце. Перші з них є виробничими системами більш високого рівня і порядку. Структурним елементом нижчого порядку підприємства, як системи є робоче місце. На робочому місці поєднуються засоби праці, предмети праці і сама праця.

Усі ступені ієрархії можуть поділятися на підсистеми функціонального характеру, зокрема:

- група підсистем виробничих процесів (підготовка виробництва, основні виробничі процеси, технічний контроль, контроль якості продукції, організація праці);

- група підсистем, які визначають склад елементів процесу виробництва (засоби праці, предмети праці, кадри);

- група підсистем управління підприємством (техніко-економічне планування, матеріально-технічне постачання, збут, фінанси, оперативне планування виробництва, бухгалтерський облік та економічний аналіз, науково-технічна і соціально-економічна інформація).

Кожна ланка підприємства і кожна функціональна підсистема є також і кібернетичними підсистемами. Вони мають об’єкт і суб’єкт управління, що пов’язані між собою каналами зв’язку.

Слід відзначити, що кожна ланка системи, підсистеми будь-якого рівня відображує найбільш суттєві риси системи більш високого рівня, частиною якого вони є.

Підприємство є динамічною системою, яка може змінюватись, переходити з одного якісного стану в інший, залишаючись при цьому системою завдяки певним властивостям. Основними серед них є:

- результативність – здатність створювати продукцію або подавати послуги, що забезпечується організацією виробничої системи;

- надійність – стійке функціонування, здатність локалізувати у порівняно невеликих частинах системи негативні наслідки стохастичних збуджень, що проходять як всередині системи, так і у зовнішньому середовищі;

- гнучкість – здатність пристосовувати виробничі системи до зміни умов зовнішнього середовища, передусім до підвищення рівня конкуренції, зміни потреб ринку тощо;

- керованість – характеристика процесу управління підприємством як системою. Система керована, якщо в заданий час досягає цілі управління і при цьому вкладається у обмеження по ресурсах. Система некерована, якщо цілі не досягаються; погано керована, якщо ціль досягається не точно, а приблизно чи виходить за встановлені обмеження по ресурсах;

- функціонування – нормальний стан підприємства як виробничої системи, основою якого є здійснення виробничого процесу. Цей процес змінює елементи виробничої системи – одні з них (матеріали) перетворюються у готову продукцію і покидають систему, а інші (станки, інструменти) поступово зношуються і замінюються новими. Таким чином, виробничі системи перебувають у динамічній рівновазі, тобто система зберігається при неперервній зміні. Ця властивість забезпечується структурою системи, тобто її організацією.

Вищеназвані властивості виробничих систем зумовлюють їх інерційність – встановлена структура системи підтримується до тих пір, поки вона суттєво не зміниться у результаті нагромадження невеликих внутрішніх і зовнішніх змін або внаслідок цілеспрямованого удосконалення організації системи.

Використовуючи системний підхід, підприємство як виробничу систему можна представити наступним чином (мал. 3.6).

Мал. 3.6. Підприємство як виробнича система

Контрольні запитання

1. Розкрийте суть поняття “система” та вкажіть, які класифікаційні ознаки систем застосовуються стосовно організації виробництва?

2. Що таке функція системи і які функції характерні для виробничих систем?

3. Охарактеризуйте спрощену модель виробничої системи.

4. У чому полягає складність, відкритість та динамічність виробничої системи?

5. Дайте поняття елементів системи та підсистеми.

6. Охарактеризуйте функціональну модель виробничої системи.

7. У чому полягає мета діяльності підприємства та які задачі воно вирішує?

8. Розкрийте суть виробничо-технологічної та організаційно-економічної єдності, господарської самостійності підприємства.

9. Наведіть класифікацію видів продукції та дайте поняття послуг.

10. Чому підприємство можна розглядати як виробничу систему?

11. Дайте характеристику підприємства як складної ієрархічної системи.

12. Вкажіть та охарактеризуйте основні властивості підприємства як динамічної системи.

13. Охарактеризуйте підприємство як виробничу систему з позицій системного підходу.

Поиск по сайту: